Рішення № 8233935, 01.03.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

01.03.10 р.                     Справа № 20/5                               

Суддя господарського суду Донецької області Донець О.Є.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Державного підприємства “Регіональні електричні мережі”, м.Вишгород, в особі Донецької філії, м.Донецьк

до відповідача Державного підприємства “Шахта “Комсомолець”, м.Горлівка

про стягнення 12944299,88 грн.

За участю представників:

від позивача: Удовенко К.В. – дов.

від відповідача: Метрусенко Т.П. – дов.

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Донецької області звернулося Державне підприємство “Регіональні електричні мережі”, м.Вишгород, в особі Донецької філії, м.Донецьк, із позовом до Державного підприємства “Шахта “Комсомолець”, м.Горлівка, про стягнення 12944299,88 грн. – сума заборгованості за договором про постачання електричної енергії № 04-69 від 14.02.08 р., з яких 12452824,71 грн. – сума заборгованості за спожиту активну електричну енергію, 88020,41 грн. – сума заборгованості за реактивну електричну енергію, 403454,76 грн. – сума пені.

          В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на факт порушення відповідачем договору про постачання електричної енергії № 04-69 від 14.02.08 р., на приписи Цивільного кодексу України, а також на надані суду документи, що наявні в матеріалах справи.

Листом від 01.03.10 р. позивач залучив до матеріалів справи розрахунок суми пені, акт звірки взаємних розрахунків за спожиту електричну енергію.

Відповідач у судовому засіданні позовні вимоги визнав частково.

           Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

14 лютого 2008 року між Відкритим акціонерним товариством “Укренерговугілля” (далі-Постачальник електричної енергії) та Державним підприємством “Шахта Комсомолець” (далі-Споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії № 04-69 (далі-Договір).

Відповідно до п.1 Договору, Постачальник постачає електричну енергію Споживачу, а Споживач оплачує її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами Договору та додатками до Договору, що є його невід’ємними частинами.

Згідно із п.2.2.3 Договору, Споживач зобов’язався оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами Додатку 22 “Порядок розрахунків” та Додатку 3 “Зняття показів засобів обліку електричної енергії”.

Відповідно до п.2.2.4 Договору, Споживач зобов’язався здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електричної енергії між електромережею Постачальника електричної енергії та електроустановками споживача згідно з додатком 5 “Порядок розрахунків за надання послуг з компенсації перетікання реактивної електроенергії”.

Пунктом 4.2.1 Договору передбачено, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.3 – 2.2.4 Договору, з порушенням термінів, визначених Додатком 22 “Порядок розрахунків”, Споживач сплачує Постачальнику пеню за кожний день прострочення платежу, в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, а сума боргу сплачується з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Відповідно до п.1.3 Статуту Державного підприємства “Регіональні електричні мережі”, Державне підприємство “Регіональні електричні мережі” створене відповідно до наказу Міністерства палива та енергетики України від 13 листопада 2008 р. № 557, із змінами, внесеними наказом Міністерства палива та енергетики України від 27 травня 2009 р. № 278, шляхом реорганізації (перетворення) Відкритого акціонерного товариства “Укренерговугілля” у Державне підприємство “Регіональні електричні мережі”.

Державне підприємство “Регіональні електричні мережі” є правонаступником майна, всіх прав та обов’язків Відкритого акціонерного товариства “Укренерговугілля”.

Отже, позивач є правонаступником Постачальника електричної енергії за Договором.

Позивач свої зобов’язання за Договором виконав належним чином, постачав відповідачеві електричну енергію, що підтверджується наявними у матеріалах справи документами.

Відповідач свого обов’язку з повної та своєчасної оплати спожитої електричної енергії у встановлені строки не виконав, чим порушив умови Договору.

Посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов’язань за Договором позивач звернувся до суду із позовом про стягнення 12944299,88 грн. – суми заборгованості за договором про постачання електричної енергії № 04-69 від 14.02.08 р., з яких 12452824,71 грн. – сума заборгованості за спожиту активну електричну енергію, 88020,41 грн. – сума заборгованості за реактивну електричну енергію, 403454,76 грн. – сума пені.

Згідно із ст.4-2) Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно до ст.4-3) зазначеного кодексу, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно із ст.43 зазначеного кодексу, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно із ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

          Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Свої позовні вимоги позивач підтверджує наявними в матеріалах справи договором про постачання електричної енергії № 04-69 від 14.02.08 р., додатками до Договору, рахунками, розрахунками, звітами за спожиту електроенергію, актами прийому-передачі.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 12452824,71 грн. – суми заборгованості за спожиту активну електричну енергію, 88020,41 грн. – суми заборгованості за реактивну електричну енергію є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно із ст.216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст.217 зазначеного кодексу, господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Згідно із ст.218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

В силу ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

зміна умов зобов'язання;

сплата неустойки;

відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст.549 зазначеного кодексу, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідальність Споживача за порушення грошового зобов’язання на користь Постачальника електричної енергії у вигляді пені передбачена Договором, розрахунок пені відповідає Договору та фактичним фінансово-господарським правовідносинам сторін.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 403454,76 грн. – суми пені є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідач у судовому засіданні позов визнав частково, однак письмового відзиву по його суті, контррозрахунку стягуваних сум, обґрунтованих заперечень суду не надав, обставин, викладених у позові, не спростував.

Судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.216, 217, 218 Господарського кодексу України, ст.ст.509, 525, 526, 530, 549, 611, 625 Цивільного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Державного підприємства “Регіональні електричні мережі”, м.Вишгород, в особі Донецької філії, м.Донецьк, до Державного підприємства “Шахта “Комсомолець”, м.Горлівка, про стягнення 12944299,88 грн. – задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства “Шахта “Комсомолець” (84607, Донецька область, м.Горлівка, вул.Куйбишева, 1; поточний рахунок 26000004089001 в КБ “Надра” Донецьке РУ, МФО 334862, ЄДРПОУ 35626746) на користь Державного підприємства “Регіональні електричні мережі” (07300, Київська область, м.Вишгород, ЄДРПОУ 3240287000) в особі Донецької філії (83114, м.Донецьк, вул.Щорса, 87; поточний рахунок 2600136902 в АБ “Енергобанк” м.Донецьк, МФО 377045, ЄДРПОУ 26390719) 12452824,71 грн. – суму заборгованості за спожиту активну електричну енергію, 88020,41 грн. – суму заборгованості за реактивну електричну енергію, 403454,76 грн. – суму пені, 25500,00 грн. – суму держмита, 236,00 грн. – суму витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ у встановленому порядку.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 01.03.2010 р.

Повний текст рішення підписано 03.03.2010 р.

Суддя                               

Надруковано 3 примірники:

1-          позивачеві;

1 – відповідачеві;

1 –у справу

Вик.Канаховська В.В.