Ухвала суду № 82339125, 12.06.2019, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

"12" червня 2019 р.Справа № 922/1681/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жиляєва Є.М.

розглянувши матеріали

позовної заявизаступника керівника Первомайської місцевої прокуратури Харківської області (64100, Харківська обл., м. Первомайський, вул. Соборна, 20) в інтересах держави, в особі : Харківської обласної державної адміністрації (61002, м. Харків, вул. Сумська, 64) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Олександрівське рибне господарство" (64552, Харківська обл., с. Олександрівка) про розірвання договору оренди землі та розірвання договору оренди землі та скасування його державну реєстрацію

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Харківської області подано позов заступника керівника Первомайської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави, в особі Харківської обласної державної адміністрації, відповідно до позовних вимог, прокурор просить суд розірвати договір оренди землі №2 від 18.12.2006, укладений між Сахновщинською районною державною адміністрацією (код ЄДРПОУ 04058769) та товариством з обмеженою відповідальністю "Олександрівське рибне господарство" (код ЄДРПОУ 32226987), про надання в довгострокове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення за рахунок земель водного фонду зі ставком на території Катеринівської сільської ради Сахновщинського району Харківської області, загальною площею 26,9267 гектарів, зареєстрований у Сахновщинському районному відділенні Харківської регіональної філії Державного земельного кадастру про що вчинено запис від 28.12.2006 за №040670200002 та скасувати його державну реєстрацію.

Позов обґрунтовано неналежним виконанням з боку відповідача (як орендаря за договором) своїх зобов`язань за укладеним між Сахновщинською районною державною адміністрацією (орендодавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Олександрівське рибне господарство" Договором оренди земельної ділянки № 2 від 18.12.2006 в частині повних та своєчасних внесень орендних платежів.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 04.06.2019 позовну заяву залишено без руху та визначено наступний спосіб усунення недоліків, зокрема шляхом подання до суду:

- подання до суду належних та допустимих доказів відповідно до вимог процесуального закону, які підтверджують необхідність здійснення прокурором представництва в суді законних інтересів держави в особі Харківської обласної державної адміністрації. Надати суду докази надіслання копій вказаних доказів відповідачу.

- подання до суду підтвердження прокурора про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

- подання до суду доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі за вимогу немайнового характеру;

Судом встановлено строк для усунення зазначених недоліків позовної заяви, який не може перевищувати 5 днів з дня вручення ухвали.

11.06.2019 через загальний відділ діловодства господарського суду Харківської області від заступника керівника Первомайської прокурори надійшла заява про усунення недоліків з повідомленням про те, що ним не подано іншого позову до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав (за вх. №19305), та до якої долучено платіжне доручення про сплату судового збору. У вказаній заяві прокурором вказано також про те, що порушення інтересів держави прокурор вбачає у невиконанні відповідачем вимог закону та умов договору оренди, і такі порушення є істотними, оскільки вони позбавили Катеринівську сільську раду можливості наповнення місцевого бюджету, з урахуванням чого, звертаючись до суду з даним позовом, прокурор посилаючись на приписи ст. 23 ЗУ "Про прокуратуру", ст. 53 ГПК України наполягає на наявність у нього підстав для представництва інтересів держави та про правильне визначення органу, що уповноважений здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Розглянувши подані матеріали, суд констатує, що прокурором не надано до суду належних та допустимих доказів відповідно до вимог процесуального закону, які підтверджують, або обґрунтовують виключну необхідність здійснення прокурором представництва в суді законних інтересів держави в особі Харківської обласної державної адміністрації.

Оцінивши позицію прокурора, відповідно до якої він зазначає, що "вимагання конкретних документів на підтвердження наявності підстав для представництва інтересів держави, за відсутності відповідних вимог в законі, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно", суд звертає увагу заступника керівника Первомайської місцевої прокуратури на наступні вимоги чинного законодавства.

Статтею 53 Господарського процесуального кодексу України передбачено участь у судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. При цьому передумовою участі органів та осіб, зазначених у цій статті, в господарському процесі є набуття ними господарського процесуального статусу органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, і наявність процесуальної правосуб`єктності, яка охоплює процесуальну правоздатність і процесуальну дієздатність.

На відміну від осіб, які беруть участь у справі (позивач, відповідач, третя особа, представник), відповідні органи та особи повинні бути наділені спеціальною процесуальною правоздатністю, тобто здатністю мати процесуальні права та обов`язки органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Така процесуальна правоздатність настає з моменту виникнення у цих осіб відповідної компетенції або передбачених законом повноважень. Необхідною умовою зазначеної участі є норми матеріального права, які визначають випадки такої участі, тобто особи, перелічені у статті 53 Господарського процесуального кодексу України, можуть звернутися до суду із позовною заявою або беруть участь у процесі лише у випадках, чітко встановлених законом.

За змістом вимог частин 3 - 5 статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

У Рішенні від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави", висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Оскільки "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Отже, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України).

Законом України "Про прокуратуру" визначено правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України. Зокрема, за змістом статті 1 зазначеного Закону прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.

Статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною 3 цієї норми прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті.

За змістом вимог частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

У разі відсутності суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесений захист законних інтересів держави, а також у разі представництва інтересів громадянина з метою встановлення наявності підстав для представництва прокурор має право: 1) витребовувати за письмовим запитом, ознайомлюватися та безоплатно отримувати копії документів і матеріалів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ і організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, що знаходяться у цих суб`єктів, у порядку, визначеному законом; 2) отримувати від посадових та службових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ та організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування усні або письмові пояснення. Отримання пояснень від інших осіб можливе виключно за їхньою згодою.

Аналіз наведених положень законодавства дає підстави для висновку, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження;

- у разі відсутності такого органу.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються. У першому випадку прокурор набуває права на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

"Нездійснення захисту" має прояв в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, яка проте є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, передбачає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

При цьому, захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду. При цьому, прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, спірний договір оренди землі №2 від 18.12.2006 укладений між Сахновщинською районною державною адміністрацією (код ЄДРПОУ 04058769) та товариством з обмеженою відповідальністю "Олександрівське рибне господарство" (код ЄДРПОУ 32226987).

При цьому, прокурором взагалі не надано обґрунтувань чому позов в інтересах держави подано саме в особі Харківської обласної державної адміністрації.

При цьому, як вбачається з наданих до суду матеріалів, Сахновщинська районна державна адміністрація (сторона спірного договору) та Харківська обласна державна адміністрація (в особі якої в інтересах держави звернувся заступник керівника Первомайської місцевої прокуратури з даним позовом до суду) не обмежені у власних підставах і мають всі можливості для самостійного захисту своїх прав, щодо предмета спору, так як є самостійними органами державної влади та мають можливість здійснювати своє представництво та захист інтересів в суді.

Суд звертає увагу, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

При цьому, суд зазначає, що не здійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається. Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

У такому разі прокурор повинен надати відповідні докази відповідно до вимог ст.ст. 73, 74, 76, 77 Господарського процесуального кодексу України (зокрема: докази внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинене кримінальне правопорушення на підставі ст. 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість); вирок суду щодо службових осіб; докази накладення дисциплінарних стягнень на державних службовця, які займають посаду державної служби в органі державної влади та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, за невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків.

Водночас, жодних доказів щодо неналежного виконання посадовими особами Сахновщинської районної державної адміністрації (як сторони спірного договору) або Харківської обласної державної адміністрації повноважень щодо захисту інтересів держави прокурором до позовної заяви не надано, у зв`язку з чим, суд дійшов висновку, що прокурором не доведено обставин щодо неналежного здійснення Харківською обласною державною адміністрацією повноважень захисту державних інтересів у спірних правовідносинах.

В позовній заяві датованій 28.05.2019 року, в якості підтвердження повноважень, щодо звернення з позовом до суду в інтересах держави в особі Харківської обласної державної адміністрації, прокурором надано лише повідомлення вих.№03-22-686вих19 від 24.05.2019, відповідно до якого прокурор сповістив Харківську обласну державну адміністрацію про звернення до суду з позовом в її інтересах.

Таким чином, саме лише посилання у позовній заяві прокурора на те, що орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, неналежним чином здійснює відповідні повноваження захисту державних інтересів, не достатньо для прийняття судом рішення в такому спорі по суті, оскільки за змістом абз. 2 ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом правових підстав для представництва.

Приймаючи до уваги вищенаведене, суд констатує, що прокурором, в розумінні ст. 23 ЗУ "Про прокуратуру" та ст. ст. 53, 74 ГПК України не надано суду доказів щодо підтвердження повноважень представництва Харківської обласної державної адміністрації, не наведено об`єктивних причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду, тому посилання прокурора у позовній заяві на не здійснення Харківською обласною державною адміністрацією дій із захисту державних інтересів, з урахуванням наявних матеріалів, є безпідставними.

Приписами ч. 4 ст. 174 ГПК України встановлено, що у разі, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

За наведених фактичних обставин справи та з огляду на приписи процесуального закону позовну заяву належить повернути прокурору.

Звернути увагу на приписи ч. 8 ст.174 ГПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

Керуючись ч. 1 ст. 7 Закону України „Про судовий збір, ч.4 ст. 174, ст.ст. 231, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Повернути позовну заяву заступника керівника Первомайської місцевої прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Харківської обласної державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю "Олександрівське рибне господарство" про розірвання договору оренди землі та розірвання договору та скасування його державну реєстрацію.

Роз`яснити, що згідно ч. 8 ст.174 ГПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду, в порядку ст.ст. 255-257 ГПК України та з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень Кодексу.

Ухвалу підписано 12.06.2019 р.

Суддя Є.М. Жиляєв

Примітка: Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків (ст.174 ГПК України).