Ухвала суду № 82338747, 12.06.2019, Господарський суд Чернігівської області

У Х В А Л А

12 червня 2019 року м. Чернігівсправа № 927/300/19

Господарським судом Чернігівської області у складі судді Романенко А.В. за правилами спрощеного позовного провадження розглянуто справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Розмай Агро»,

юридична адреса: вул. Метрологічна, буд. 14-Б, м. Київ, 03143;

Спортивна площа, 3, 1-й під`їзд, 6 поверх, м. Київ, 01601;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Демор»,

вул. Вокзальна, буд. 15, м. Новгород-Сіверський, Чернігівська область, 16000;

предмет спору: про стягнення 144536,28грн

Без виклику сторін

08.04.2019, до Господарського суду Чернігівської області, надійшла позовна заява б/н від 29.03.2019 Товариства з обмеженою відповідальністю «Розмай Агро» (надалі – ТОВ «Розмай Агро») до Товариства з обмеженою відповідальністю «Демор» (надалі – ТОВ «Демор») про стягнення 144536,28грн, з яких: 114688,89грн вартість неоплаченого товару поставленого за договором поставки №КИ-64-280218/ззр-ХО від 28.02.2018 на умовах розстрочення платежу та додаткової угоди (специфікації) № 1 від 28.02.2018 до нього (надалі – Договір); 5734,44грн штрафу у розмірі 5% від вартості неоплаченого товару нарахованого на підставі п. 8.3.1. Договору; 15157,79грн пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару, нарахованої за період з 16.11.2018 по 29.03.2019 на підставі п. 8.3.1. Договору; 8955,16грн - 25% відсотків річних від вартості неоплаченого товару, нарахованих за період з 06.12.2018 по 29.03.2019 відповідно до п. 8.3.2. Договору.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов Договору, а саме неоплатою вартості товару поставленого за видатковими накладними №188 від 28.03.2018 та №862 від 27.04.2018, складеними сторонами на виконання умов Договору та додаткової угоди (специфікації) №1 до нього.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 24.04.2019, після усунення позивачем недоліків, дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 927/300/19; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) сторін, яким встановлено строки для подачі заяв по суті спору, зокрема, відповідачу – 15 календарних днів з дня отримання даної ухвали для подачі до суду та позивачу відзиву на позов; позивачу – 7 календарних днів з дня отримання відзиву для подачі до суду та відповідачу відповіді на відзив; відповідачу – 7 календарних днів з дня отримання відповіді на відзив для подачі до суду та позивачу заперечення на відповідь на відзив.

Будь-яких клопотань від сторін про розгляд даної справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи в порядку визначеному статтею 252 ГПК України на адресу суду не надходило.

Ухвала Господарського суду Чернігівської області від 24.04.2019 направлена сторонам у справі за адресами їх державної реєстрації згідно інформації, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, витяги з яких залучені судом до матеріалів справи. Додатково ухвала суду від 24.04.2019 направлена на поштову адресу позивача, вказану ним у позовній заяві.

З рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №1400043829353 вбачається, що ухвала суду від 24.04.2019 одержана відповідачем 25.04.2019, тобто граничним строком для подачі до суду відзиву є 09.05.2019.

Відповідач правом на подачу відзиву на позов у строк, встановлений судом, у порядку статей 165, 178 Господарського процесуального кодексу України (надалі – ГПК України) не скористався, проти заявленого позову не заперечив, будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не надіслав.

Розгляд справи по суті розпочато судом зі спливом тридцятиденного строку з дня відкриття провадження у справі, тобто починаючи з 24.05.2019, у відповідності до частини 2 статті 252 ГПК України.

06.06.2019, на адресу Господарського суду Чернігівської області, надійшла спільна заява сторін про затвердження мирової угоди, датована 27.05.2019, відповідно до умов якої сторони у справі просили суд на підставі статті 192 ГПК України затвердити мирову угоду, примірник якої подано до суду, та закрити провадження у справі. У заяві сторони зазначили, що процесуальні наслідки укладення мирової угоди їм відомі та зрозумілі.

Також, згідно поданої заяви, сторони, керуючись частиною 1 статті 130 ГПК України просили суд вирішити питання щодо повернення позивачу 50% судового збору, сплачено при поданні позову, враховуючи укладення сторонами мирової угоди до прийняття судом рішення у справі.

10.06.2019, позивачем подано до суду заяву б/н про відмову від частини позовних вимог, якою повідомив про відмову від заявлених вимог в частині стягнення штрафу у розмірі 5% від вартості неоплаченого товару в сумі 5734,44грн, 25% річних від простроченої суми основної заборгованості, відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України та п.8.3.2. Договору, в розмірі 8955,16грн та пені в розмірі 15157,79грн.

Як встановлено судом, заява позивача б/н від 10.06.2019 підписана повноважним представником Мошковським М.В., який діє на підставі довіреності б/н від 21.05.2019, якою останнього у тому числі уповноважено від імені позивача на повну або часткову відмову від позовних вимог.

З огляду на приписи п.1 частини 1 статті 46 та частини 191 ГПК України позивач вправі відмовитись від позову на будь-якій стадії судового процесу, подавши до суду відповідну заяву. Суд, перевіривши повноваження підписанта заяви б/н від 10.06.2019, прийняв відмову позивача від позову в частині штрафу в сумі 5734,44грн, 25% річних в сумі 8955,16грн та пені в сумі 15157,79грн.

За частиною 3 статті 191 ГПК України у разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Аналогічна норма наведена у п. 4 частини 1 статті 231 ГПК України, за якою господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі 927/300/19 в частині вимог про стягнення штрафу в сумі 5734,44грн, 25% річних в сумі 8955,16грн та пені в сумі 15157,79грн

Судом встановлено, що заява про затвердження мирової угоди у справі №927/300/19 підписана повноважними представниками сторін, а саме керівником відповідача ОСОБА_1 та представником позивача Мошковським М.В., діючим на підставі довіреності б/н від 21.05.2019, якою останнього у тому числі уповноважено від імені позивача на укладення мирової угоди під час судового розгляду справи.

Як вбачається зі змісту мирової угоди, відповідач визнав свою заборгованість перед позивачем за договором поставки №КИ-64-280218/ззр-ХО на умовах розстрочення платежу від 28.02.2018 та Додатку №1 до нього в загальній сумі 114688,89грн основної заборгованості, яку зобов`язався сплатити до 15.06.2019.

У свою чергу, йдучи на поступки відповідачу, позивач, в межах справи №927/300/19 відмовився від заявлених позовних вимог у частині стягнення з відповідача штрафу у розмірі 5% від вартості неоплаченого товару на суму 5734,44грн; 25% річних від простроченої суми основної заборгованості, відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України та п. 8.3.2 Договору поставки №КИ-64-280218/ззр-ХО на умовах розстрочення платежу від 28.02.2018 на суму 8955,16грн та пені в сумі 15157,79грн.

Також, сторонами у мировій угоді вирішено питання щодо розподілу понесених судових витрат під час розгляду даної справи, а саме покладено судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1084,02грн (50%), сплаченого при подачі позову, на відповідача у справі. В іншій частині позивач, на підставі частини 1 статті 130 ГПК України, просив суд повернути з Державного бюджету 1084,02грн (50%) судового збору, сплаченого ним при зверненні до суду.

Проаналізувавши зміст умов мирової угоди б/н від 24.05.2019, укладеної сторонами під час судового розгляду справи №927/300/19, суд встановив, що дана угода стосується лише прав і обов`язків сторін у межах предмета спору.

Врегулювання сторонами порядку компенсації судового збору відповідає приписам частини 4 статті 130 ГПК України, якою передбачено право сторін під час укладення мирової угоди передбачити порядок розподілу судових витрат.

За частиною 7 статті 46 ГПК України сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії судового процесу.

Частиною 1 статті 252 ГПК України передбачено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Статтею 192 ГПК України встановлено, що мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов`язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, якщо мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб. Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу. Укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією самою ухвалою одночасно закриває провадження у справі. Суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо: 1) умови мирової угоди суперечать закону або порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконуваними; або 2) одну із сторін мирової угоди представляє її законний представник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє.

Сторони в спільній заяві про затвердження мирової угоди повідомили суд про обізнаність з наслідками укладення мирової угоди.

Враховуючи, що мирова угода, укладена сторонами в процесі розгляду справи №927/300/19, за своєю формою та змістом відповідає вимогам ГПК України, тобто стосується лише прав та обов`язків сторін щодо предмета спору, підписана уповноваженими на це особами, її умови не суперечать закону, не порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб та є виконуваними, а тому вона підлягає затвердженню господарським судом.

Згідно п.7 частини 1 статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо сторони уклали мирову угоду і вона затверджена судом.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про закриття провадження у справі.

Відповідно до частини 3 статті 231 ГПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Згідно частини 4 статті 231 ГПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Зважаючи на те, що сторони в мировій угоді від 24.05.2019 узгодили порядок розподілу судових витрат у частині покладення 50% суми сплаченого судового збору на відповідача, а тому питання щодо решти частини судового збору суд вирішує за правилами статті 130 ГПК України.

За частиною 1 статті 130 ГПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, суд, у відповідній ухвалі у порядку встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50% судового збору, сплаченого при поданні позову. Аналогічна за своїм змістом норма наведена у частині 3 статті 7 Закону України «Про судовий збір».

У поданій до суду заяві б/н від 27.05.2019 про затвердження мирової угоди та у самій мировій угоді від 24.05.2019, позивач, на підставі частини 1 статті 130 ГПК України просить повернути йому з Державного бюджету 50% судового збору, сплаченого при зверненні до суду.

Враховуючи, що мирова угода укладена сторонами до прийняття рішення у справі, суд, керуючись наведеними нормами дійшов висновку про задоволення клопотання позивача про повернення йому з Державного бюджету 1084,02грн судового збору, що становить 50% суми, сплаченої до Державного бюджету за розгляд даного спору згідно платіжного доручення №4671від 03.04.2019, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи №927/300/19.

Судом роз`яснено сторонам, що відповідно до статті 193 ГПК України виконання мирової угоди здійснюється особами, які її уклали, в порядку і строки, передбачені цією угодою. Ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України «Про виконавче провадження». У разі невиконання затвердженої судом мирової угоди ухвала суду про затвердження мирової угоди може бути подана для її примусового виконання в порядку, передбаченому законодавством для виконання судових рішень.

Керуючись статтями 42, 46, 130, 192, 193, 231, 234, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ :

1). Затвердити мирову угоду від 24.05.2019 укладену між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Розмай Агро», в особі генерального директора Колесника Віктора Федоровича, що діє на підставі Статуту, з однієї сторони, та відповідачем – Товариством з обмеженою відповідальністю «Демор», в особі т.в.о. директора Горбатюка Леоніда Васильовича, що діє на підставі Статуту, з іншої сторони, відповідно до якої сторони досягли згоди про таке:

« 1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Демор» (ідентифікаційний код 32054193), як Відповідач, визнає свою заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Розмай Агро» (ідентифікаційний код 41622215), як Позивачем, за договором поставки № КИ-64-280218/ззр-ХО на умовах розстрочення платежу від 28.02.2018 та Додатку № 1 від 28.02.2018 до б/н поставки № КИ-64-280218/ззр-ХО на умовах розстрочення платежу від 28.02.2018 нього в загальній сумі 114688,89грн (сто чотирнадцять тисяч шістсот вісімдесят вісім гривень 89 копійок) основної заборгованості, яку зобов`язується сплатити у наступному порядку та у наступний термін:

- 114688,89грн Відповідач зобов`язується сплатити до 15 червня 2019 року.

2. Всі платежі за цією Мировою угодою, які виконуватимуться Товариством з обмеженою відповідальністю «Демор» (ідентифікаційний код 32054193) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Розмай Агро» (ідентифікаційний код 41622215) оплачуються у безготівковій формі на поточний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Розмай Агро» (ідентифікаційний код 41622215) за наступними реквізитами: рахунок № НОМЕР_1 у ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 380805.

3. Позивач відмовляється від заявлених позовних вимог в частині стягнення з Відповідача штрафу у розмірі 5% від вартості неоплаченого Товару на суму 5734,44грн (п`ять тисяч сімсот тридцять чотири гривні 44 копійки); 25% річних від простроченої суми основної заборгованості, відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України та п. 8.3.2 Договору поставки № КИ-64-280218/ззр-ХО на умовах розстрочення платежу від 28.02.2018, у розмірі 8955,16грн (вісім тисяч дев`ятсот п`ятдесят п`ять гривень 16 копійок), пені в розмірі 15157,79грн (п`ятнадцять тисяч сто п`ятдесят сім гривень 79 копійок).

4. У зв`язку з укладенням мирової угоди сторони підтверджують, що ними узгоджені всі спірні моменти, що є предметом спору у справі № 927/300/19, і такий порядок вирішення спору відповідає інтересам кожного з них.

5. Понесені сторонами судові витрати розподіляються наступним чином: 50 відсотків суми сплаченого Позивачем судового збору покладаються на Відповідача. Виходячи з цього, Відповідач зобов`язаний повернути Позивачу 50 відсотків суми судового збору, що складає 1084,02грн (одна тисяча вісімдесят чотири гривні 02 копійки) у безготівковій формі на поточний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Розмай Агро» (ідентифікаційний код 41622215) за наступними реквізитами: рахунок № НОМЕР_1 у ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 380805 до 15 червня 2019 року.

Крім цього, Позивач, відповідно до частини 1 статті 130 ГПК України просить суд вирішити питання про повернення йому з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а саме: 1084,02грн (одна тисяча вісімдесят чотири гривні 02 копійки).

6. Прострочення оплати Товариством з обмеженою відповідальністю «Демор» (ідентифікаційний код 32054193) будь-якої частини або в цілому платежів визначених у пунктах 1 та/або 5 цієї Мирової угоди, тягне за собою порушення зобов`язання в цілому за цієї Мировою угодою, у зв`язку з чим Товариство з обмеженою відповідальністю «Розмай Агро» (ідентифікаційний код 41622215), набуває право звернення стягнення на всю суму невиконаних зобов`язань Товариства з обмеженою відповідальністю «Демор» (ідентифікаційний код 32054193) за цією Мировою угодою.

7. Ця Мирова угода вступає в силу з моменту її затвердження Господарським судом Чернігівської області та діє до моменту повного виконання Боржником своїх зобов`язань за цією Мировою угодою.

8. Наслідки затвердження судом Мирової угоди, передбачені статтею 192 Господарського процесуального кодексу України, та закриття провадження по справі Сторони усвідомлюють та розуміють в повному обсязі.

9. Ця Мирова угода складена українською мовою у трьох автентичних примірниках: по одному екземпляру для Товариства з обмеженою відповідальністю «Розмай Агро» (ідентифікаційний код 41622215), Товариства з обмеженою відповідальністю «Демор» (ідентифікаційний код 32054193) і Господарського суду Чернігівської області для приєднання до матеріалів справи №927/300/19.

10. Сторони заявляють, що ні в процесі укладення цієї Мирової угоди по справі №927/300/19, ні в процесі виконання її умов не були, не будуть і не можуть бути порушені права та інтереси будь-яких третіх осіб, в тому числі і держави.

11. У випадку не виконання, неналежного (неповного за обсягом або з простроченням по часу), виконання Відповідачем зобов`язань за цією Мировою угодою, Позивач має право негайно звернутися за стягненням боргу у примусовому порядку відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

Сторони погоджуються, що ця Мирова угода є виконавчим документом та відповідає всім вимогам, що ставляться до виконавчого документа».

2). Закрити провадження у справі №927/300/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Розмай Агро» (вул. Метрологічна, будинок 14-Б, місто Київ, 03143, ЄДРПОУ 41622215) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Демор» (вул. Вокзальна, буд. 15, м. Новгород-Сіверський, Чернігівська область, 16000, код ЄДРПОУ 32054193) про стягнення 144536,28грн.

3). Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Розмай Агро» (вул. Метрологічна, будинок 14-Б, місто Київ, 03143, код ЄДРПОУ 41622215) з Державного бюджету України (рахунок 34318206083035 в Казначействі України (ЕАП), МФО 899998, отримувач УК у м.Чернігові/м.Чернігів/22030101, код ЄДРПОУ 38054398, код класифікації доходів бюджету 22030101) 1084,02грн, що становить 50% суми судового збору, сплаченого за платіжним дорученням №4671 від 03.04.2019, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи Господарського суду Чернігівської області №927/300/19.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.

Дана ухвала є виконавчим документом та може бути пред`явлена до виконання протягом трьох років.

Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Розмай Агро», вул. Метрологічна, будинок 14-Б, місто Київ, 03143, код ЄДРПОУ 41622215.

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю «Демор», вул. Вокзальна, буд. 15, м. Новгород-Сіверський, Чернігівська область, 16000, код ЄДРПОУ 32054193.

Ухвала може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду у строк, встановлений статтею 256 Господарського процесуального кодексу України, та в порядку з урахуванням приписів п.п.17.5 п.17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.

Суддя А.В. Романенко