Рішення № 82338738, 04.06.2019, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.06.2019 р. Справа № 917/462/19

За позовною заявою Акціонерного товариства "Укргазвидобування", (вул. Кудрявська, 26/28, м. Київ, 53, 04053) в особі Філії - Газопромислового управління "Полтавагазвидобування", вул. Європейська, 173, м. Полтава, 36008

до відповідача Фізичної особи-підприємця Сазонова Олександра Івановича, АДРЕСА_1

про стягнення 212 500,00 грн.

Суддя Тимощенко О.М.

Секретар судового засідання Отюгова О.І.

Представники учасників справи:

від позивача Єжова Н.В.

від відповідача: не з`явилися.

Обставини справи: 21.03.2019 року до Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі Філії - Газопромислового управління "Полтавагазвидобування" до відповідача Фізичної особи-підприємця Сазонова Олександра Івановича про стягнення 212 500,00 грн. заборгованості.

Ухвалою суду від 25.03.2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у даній справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 23.04.19 року на 09 год. 00 хв.

У судове засідання 23.04.2019 р. відповідач представництво не забезпечив, був належним чином та завчасно повідомлений за місцем його реєстрації про дату, час і місце проведення судового засідання, про що свідчать матеріали справи.

У підготовчому засіданні 23.04.2019 року було оголошено перерву судовому засіданні до 16.05.2019 року на 10.00 год.. При цьому, в зв`язку з неявкою повноважного представника відповідача йому було направлено ухвалу суду від 23.04.2019 р. з повідомленням про наступну дату слухання справи.

16.05.2019 р. відповідач у судове засідання повноважного представника вдруге не направив, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся судом належним чином, а саме : ухвала суду від 23.04.2019 р. була надіслана відповідачу 23.04.2019 р. рекомендованим листом, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали, на адресу місцезнаходження відповідача, вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також, на адресу, що вказана в укладеному між сторонами Договорі. Крім того, дана ухвала була своєчасно розміщена судом в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Однак, обидва поштові відправлення (два екземпляри ухвали суду від 23.04.2019 р.) не були вручені відповідачу та були повернуті до суду 02.05.2019 р. та 06.05.2019 р. з відмітками у довідках відділення поштового зв`язку 26.04.2019 р. та 03.05.2019 р. про невручення даного поштового відправлення у зв`язку з - "відсутністю адресата" та "закінченням встановленого строку зберігання".

16.05.2019 р. ухвалою Господарського суду Полтавської області було закрито підготовче провадження у даній справі та призначено справу до розгляду по суті на 04.06.2019 р. на 09 год. 30 хв..

04.06.2019 р. відповідач у судове засідання повноважного представника втретє не направив, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся судом належним чином, а саме : ухвала суду від 16.05.2019 р. була надіслана відповідачу 17.05.2019 р. рекомендованим листом, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали, на адресу місцезнаходження відповідача, вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також, на адресу, що вказана в укладеному між сторонами Договорі. Крім того, дана ухвала була своєчасно розміщена судом в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Відповідно зроблених 23.04.2019 р. та 04.06.2019 р. судом витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцем проживання відповідача є : АДРЕСА_1 , м. Полтава , Полтавська область, 36000.

Приписами ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день поставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, керуючись приписами п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України суд приходить до висновку, що днем вручення відповідачу ухвали суду від 25.03.2019 року є 03.04.2019 року, ухвали суду від 23.04.2019 року є 26.04.2019 року та ухвали суду від 16.05.2019 року є 21.05.2019 року (дата поставлення відмітки у довідці відділення поштового зв`язку про відсутність відповідача за адресою місця проживання, що вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань)

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов у визначений у відповідності до положень Господарського процесуального кодексу України строк не скористався.

За таких обставин, справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами з огляду на приписи ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України).

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 ГПК України).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

14.08.2018 року між ФОП Сазонов Олександр Іванович (далі - Виконавець) і Акціонерним товариством «Укргазвидобування» в особі філії Газопромислового управління «Полтавагазвидобування» (далі - Замовник) укладено Договір надання послуг №1041/18 з технічного нагляду за будівництвом майданчиків для КРС та ГРП по свердловинах ГПУ «Полтавагазвидобування» (далі - Договір, а.с. 11-21).

При цьому сторони узгодили, зокрема, наступне :

- Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов`язання на свій ризик надати в повному обсязі Послуги з технічного нагляду за будівництвом майданчиків для КРС та ГРП по свердловинам ГПУ «Полтавагазвидобування», згідно умов даного договору на об`єктах, згідно Переліку об`єктів Замовника (Додаток №4 до цього Договору, який є його невід`ємною частиною) та відповідно до вимог Порядку здійснення технічного нагляду під час будівництва об`єкта архітектури, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 11 липня 2007 року за № 903 (п. 1.1 Договору);

- в строк з дати підписання Договору і до « 31» грудня 2019 р. надавати послуги, передбачені в п.1.1 цього Договору належної якості та мати в штаті працівників з відповідними кваліфікаційними сертифікатами, які дають право на надання послуг з технічного нагляду за будівництвом об`єктів відповідно до чинного законодавства. Дотримуватися правил протипожежної безпеки встановлених на будівельних майданчиках, об`єктах та у будівлях Замовника. Виконавець самостійно забезпечує доставку спеціалістів на об`єкт Замовника та відповідає за дотримання ними правил охорони праці та пожежної безпеки під час надання послуг. При забезпеченні технічного нагляду виконувати вимоги даного договору та постанови Кабінету міністрів України від 11 липня 2007 року за №903 (п. 2.1.1 та ч. 1 п. 2.1.2 Договору);

- загальна ціна Договору є договірною і становить до 1 062 500,00 грн. без ПДВ (п. 5.1 Договору);

- оплата за звітній місяць складається з суми оплат по кожному об`єкту будівництва на якому виконувалися будівельно-монтажні роботи у звітному місяці. Сума щомісячної оплати по кожному об`єкту пропорційна відношенню вартості будівельно-монтажних робіт за виключенням вартості з/б плит з відповідними складськими та транспортними витратами, виконаних за поточний місяць, до очікуваної кошторисної вартості БМР ( без врахування вартості з/б плит та вартості витрат по їх транспортуванню) (згідно додатку № 4, графа 4), та нараховується за формулою:

Омісячна= (Амісячна - Смісячна) /Азагальна X Вдоговору, де:

Омісячна - розмір щомісячної оплати, грн (без ПДВ);

Азагальна - очікувана кошторисна вартість БМР ( без врахування вартості з/б плит та вартості витрат по їх транспортуванню) (згідно додатку № 4. графа 4), грн;

Амісячна - фактична вартість будівельно-монтажних робіт на об`єкті Замовника, виконаних у поточному місяці, згідно форми КБ-3, грн (без ПДВ);

Смісячна - фактична вартість з/б плит з відповідними складськими та транспортними витратами, згідно форми КБ-2в за поточний місяць, грн (без ПДВ);

Вдтовору - загальна вартість послуг по об`єкту Замовника згідно договору, (згідно графи 5 додатку 4), грн. (п. 5.2 Договору);

- за невиконання або неналежне виконання умов цього Договору Сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України та цим договором. У разі необґрунтованої відмови від надання послуг на Виконавця накладається штраф у розмірі 20% від суми договору (п. 8.1 та п. 8.3 Договору).

За даними позивача листом №11-11815 від 18.09.2018 року відповідачу було доведено Перелік об`єктів для надання послуг з технічного нагляду.

Відповідач приступив до виконання своїх зобов`язань за Договором. Дана обставина підтверджується листами №112-01-18 від 18.09.2018 року, №128-02-18 від 22.09.2018 року, №129-02-18 від 29.09.2018 року, №1-ТН від 27.09.2018 року.

12.10.2018 року відповідач надіслав позивачу лист № 145-02-18, в якому він повідомив про неможливість виконання договірних зобов`язань через помилкове трактування ним п. 5 договору та просив надати юридичне роз`яснення позиції Позивача.

У відповідь на зазначений лист Відповідача, Позивач листом № 11-13750 від 25.10.2018 року, надав роз`яснення щодо вищезгаданого договору та вказав на необхідність дотримання умов укладеного договору.

Зокрема, відповідач посилався на те, що в додатку № 4 договору в графі 4 визначена очікувана кошторисна вартість будівельно-монтажних робіт тис.грн. (без ПДВ) - 142 500,00 грн. і там не прописано, що це сума будівельно-монтажних робіт, з якої вже відняли вартість з/б плит та вартість витрат по їх транспортуванню.

Крім цього, позивач звернув увагу відповідача на те, що ознайомившись з документацію про закупівлю, під час періоду уточнень (в даному випадку до 25.06.2018 року) у нього була можливість не тільки поставити запитання Замовнику (позивачу), щоб уточнити деякі параметри закупівлі, але й можливість вимагати у Замовника внести зміни в тендерну документацію, проте даним правом Відповідач не скористався.

Листом №004.1.23.2-14334 від 15.11.2018 року позивач ще раз наголосив відповідачу про необхідність дотримання умов укладеного договору і не допущення у подальшому порушення взятих на себе зобов`язань. Проте відповіді не отримав.

Як стверджує позивач, з жовтня 2018 року відповідач не надає позивачу послуги з технічного нагляду за будівництвом майданчиків для КРС та ГРП по свердловинах ГПУ «Полтавагазвидобування», не відповідає на телефоні дзвінки та не отримує кореспонденцію позивача.

З огляду на неналежне виконання відповідачем умов Договору, 23.01.2019 року на адресу відповідача позивачем була направлена претензія (вимога) про виконання зобов`язання, в якій позивач повідомляв про нарахування штрафних санкцій за необґрунтовану відмову від надання послуг. Проте відповіді не отримав.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 212 500,00 грн. штрафу.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Положеннями статей 627, 628 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Враховуючи правову природу укладеного договору, кореспондуючи права та обов`язки його сторін, суд дійшов висновку, що оцінка правомірності заявлених вимог має здійснюватись з урахуванням приписів законодавства, які регламентують правовідносини з договору про надання послуг.

Статтею 901 ЦК України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами. У відповідності до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом. Частиною першою ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Як вже зазначалось судом у описовій частині рішення, у п. 5.2 Договору сторони узгодили, що оплата за звітній місяць складається з суми оплат по кожному об`єкту будівництва на якому виконувалися будівельно-монтажні роботи у звітному місяці. Сума щомісячної оплати по кожному об`єкту пропорційна відношенню вартості будівельно-монтажних робіт за виключенням вартості з/б плит з відповідними складськими та транспортними витратами, виконаних за поточний місяць, до очікуваної кошторисної вартості БМР ( без врахування вартості з/б плит та вартості витрат по їх транспортуванню) (згідно додатку № 4, графа 4), та нараховується за формулою:

Омісячна= (Амісячна - Смісячна) /Азагальна х Вдоговору, де:

Омісячна -розмір щомісячної оплати, грн (без ПДВ);

Азагальна - очікувана кошторисна вартість БМР ( без врахування вартості з/б плит та вартості витрат по їх транспортуванню) (згідно додатку № 4. графа 4), грн;

Амісячна - фактична вартість будівельно-монтажних робіт на об`єкті Замовника, виконаних у поточному місяці, згідно форми КБ-3, грн (без ПДВ);

Смісячна - фактична вартість з/б плит з відповідними складськими та транспортними витратами, згідно форми КБ-2в за поточний місяць, грн (без ПДВ);

Вдоговору - загальна вартість послуг по об`єкту Замовника згідно договору, (згідно графи 5 додатку 4), грн.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач належним чином виконував зобов`язання за вищезазначеним Договором. Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов`язань за вказаним необґрунтовано відмовився від надання послуг. Дана обставина відповідачем не спростована.

Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Одним із видів забезпечення виконання зобов`язань відповідно ст. 546, ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України. Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Пунктом 4 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У п. 8.3 Договору визначено, що у разі необґрунтованої відмови від надання послуг на Виконавця накладається штраф у розмірі 20% від суми договору (п. 8.1 та п. 8.3 Договору).

Оскільки у п. 5.2 Договору, сторонами при розшифровці складової в формулі «А загальна - очікувана кошторисна вартість БМР, грн.» прямо було зазначено без врахування вартості з/б плит та вартості витрат по їх транспортуванню і вже не дублювалось в гр.4 додатку №4, суд вважає, що відповідач був обізнаний про всі складові у вищезазначеній формулі та необґрунтовано відмовився від надання послуг позивачу.

Отже, з аналізу наведених норм права та поданих доказів, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача штрафних санкцій в сумі 212 500,00 грн. є підтвердженими документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно із ч.2-3 ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Допустимих доказів в спростування вищевикладеного чи будь-яких обґрунтованих заперечень по суті спору відповідач суду не надав.

У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись статтями 129, 232-233, 237-238, 240 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Сазонова Олександра Івановича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Укргазвидобування", (вул. Кудрявська, 26/28, м. Київ, 04053, ідентифікаційний код юридичної особи 30019775) в особі Філії - Газопромислового управління "Полтавагазвидобування" (вул. Європейська, 173, м. Полтава, 36008, код філії 00153100) 212 500 грн. штрафу за необґрунтовану відмову від надання послуг по договору №1041/18 від 14.08.2018 року, 3 187,50 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ із набранням цим рішенням законної сили.

Повне рішення складено 12.06.2019 р.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.ст.256 ГПК України). Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя О.М.Тимощенко