Рішення № 82338265, 28.05.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28.05.2019Справа № 910/24315/16За позовом Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської області (Київської міської державної адміністрації), м. Київ

до 1. Орендного підприємства "Спеціалізоване ремонтно-налагоджувальне управління №7", м. Київ

2. Організації орендарів "Спеціалізоване ремонтно-налагоджувальне управління №7", м. Київ

про виселення з приміщення, -

Суддя Морозов С.М.

За участю представників сторін:

від позивача: Зденик Т.В. (представник за довіреністю №062/01/10-7 від 02.01.2019 року);

від відповідача 1: Хлівнюк М.М. (директор);

від відповідача 2: Єлєнін С.М. (адвокат за ордером КВ №753664 від 21.01.2019 року).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської області (Київської міської державної адміністрації) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Орендного підприємства "Спеціалізоване ремонтно-налагоджувальне управління №7" про виселення із займаних приміщень цілісного майнового комплексу Спеціалізованого ремонтно-налагоджувального управління №7, розташованого за адресою: м. Київ, просп. Палладіна, 9, загальною площею 1578,00 кв. м. та м. Київ, вул. Якіра, 16/18, загальною площею 290,10 кв.м.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач ухиляється від вчинення дій по приведенню договірних відносин у відповідність до вимог Положення про Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Ухвалою Господарського суду міста Києва (суддя Селівон А.М.) від 03.01.2017 порушено провадження у справі № 910/24315/16 та призначено її до розгляду на 08.02.2017.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.02.2017 розгляд справи відкладено до 14.03.2017.

09.03.2017 від відповідача-1 до суду надійшов відзив, відповідно до змісту якого він наголошує на тому, що договір має назву «Договір оренди державного майна» і в ньому не зазначено, що майно, яке прийняв орендар знаходиться у комунальній власності. Київська міська державна адміністрація зобов`язується сприяти орендарів «СРНУ-7» у вирішенні питань її діяльності, а КМДА не тільки не виконує взяті на себе зобов`язання за договором проте намагається усіляко зашкодити діяльності підприємства. Окрім того, у зв`язку з тим, що КМР, КМДА, Департамент комунального майна КМДА до відповідача-1 з листом щодо припинення, розірвання, зміни умов договору не звертались, тому договір вважається продовженим до 20 жовтня 2021 року. Також, у відзиві зазначено, що якщо цілісний майновий комплекс, який знаходиться за адресою: м. Київ, пр. Академіка Палладіна, 9, знаходиться у власності територіальної громади м. Києва позивач повинен був надати доказ передачі цілісного майнового комплексу з державної у комунальну власність. Також позивачем не надано доказів на підтвердження того, що майновий комплекс знаходиться на балансі комунального підлприємства

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.03.2017 року у зв`язку з закінченням терміну повноважень у судді Селівона А.М., вказану справу передано на розгляд судді Морозову С.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.03.2017 справу №910/24315/16 прийнято до провадження суддею Морозовим С.М. та призначено її до розгляду на 11.04.2017.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.04.2017 залучено до участі у даній справі Організацію орендарів "Спеціалізоване ремонтно-налагоджувальне управління №7" в якості другого відповідача, провадження у справі зупинено до закінчення розгляду Господарським судом міста Києва позовної заяви (справа №910/6490/17) про визнання терміном укладення договір оренди цілісного майнового комплексу Спеціалізованого ремонтно-налагоджувального управління №7 08.09.1993 та набрання рішенням у названій справі законної сили.

03.07.2018 до суду від позивача надійшло клопотання про поновлення провадження, яке мотивоване усуненням обставин, що зумовили зупинення провадження у даній справі.

За даними комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" судом встановлено, що рішенням Господарського суду міста Києва від 03.07.2017р. у справі №910/6490/17 у справі за позовом Орендного підприємства "Спеціалізоване ремонтно-налагоджувальне управління №7" до Департаменту комунальної власності м. Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання часом укладення Договору оренди 08.09.1993 у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Назване судове рішення залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.11.2017. та постановою Верховного Суду від 31.05.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.07.2018 у зв`язку з набранням чинності нової редакції Господарського процесуального кодексу України, поновлено провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 07.08.2018.

27.07.2018 року відповідачем-1 подано до суду відзив на позовну заяву, в якому він зазначає, що з наявних у справ матеріалів не вбачається наявності підтверджень належності цілісного майнового комплексу до комунальної власності і правомочності КМДА здійснювати володіння цими приміщеннями.

В підготовчому засіданні 07.08.2018 було продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та оголошено перерву до 18.09.2018.

20.08.2018 року відповідачем-1 подано до суду відзив, згідно якого 09.09.2010 року КМР прийняла рішення №7/4819 «Про питання організації управління районами у м. Києві» та №183/4995 від 28.10.2010 року «Про окремі питання організації управління районами в м. Києві» на виконання зазначених рішень Київською міською державною адміністрацією видано розпорядження від 10.12.2010 №1112 «Про питання організації управління районами в м. Києві». У зазначених нормативно-правових актах врегульовано питання управління майном територіальної громади міста Києва, визначено перелік майна та підприємства, установи, організації на баланс яких це майно передано. Відповідачем не знайдено жодної згадки, що спірні будівлі знаходяться у власності територіальної громади міста Києва та на балансі або в управлінні будь-якого підприємства, установи, організації. Відповідач-1 також вказав, що відповідачі є підприємствами, які орендували державне/комунальне майно не на підставі Закону України «Про оренду комунального майна», а на підставі відповідних нормативно-правових актів, які регулювали діяльність організацій орендарів та орендних підприємств. До об`єктів оренди відносяться не тільки будівлі а також деяке майно, з яким в разі виселення не зрозуміло що робити, тобто по суті це є ліквідацією підприємства.

В підготовчих засіданнях 18.09.2018, 02.10.2018 та 06.11.2018 судом оголошувались перерви до 02.10.2018, до 06.11.2018 та до 04.12.2018 відповідно.

01.10.2018 року позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якому він повідомляє, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.1991 №311 «Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною) власністю» Київською міською радою народних депутатів було прийнято рішення від 13.01.1992 №26 «Про формування комунального майна міста та районів» відповідно до якого, цілісний майновий комплекс за адресою: м. Київ, пр. Палладіна, 9, було передано до комунальної власності міста. В подальшому КМР було прийнято рішення від 27.12.2001 №208/1642 «Про формування комунальної власності територіальних громад районів м. Києва», яким було затверджено перелік об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Києва. Згідно додатку №1 будинок за адресою: м. Київ, пр. Палладіна, 9 є комунальною власністю територіальної громади м. Києва. Рішенням КМР від 24.06.2004 №322/1532 «Про затвердження переліку об`єктів реконструкції, реставрації, незавершеного будівництва, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Києва» будинок за адресою: м. Київ, вул. Якіра, 16/18 був включений до переліку об`єктів що підлягають відновленню шляхом реконструкції.

25.10.2018 року відповідачем-2 подано до суду заперечення на відзив, відповідно до яких приміщення по пр. Палладіна. 9 та вул. Якіра, 16/18 перебувають на балансі відповідача-2 і організація орендарів не була попереджена про необхідність передачі цих приміщень у комунальну власність. Приміщення по пр. Палладіна, 9, було передано організації орендарів рішенням виконкому Київради №380 від 24.04.1990 року, при підписанні Договору оренди названі приміщення були на балансі організації орендарів, акт передачі їх не укладався, вони перебувають на балансі останнього, тому не можна стверджувати, що спірні приміщення належать до комунального майна Києва, оскільки не відбувся акт передачі майна.

15.11.2018 року відповідачем-2 подано до суду заперечення на позов, в яких він, окрім викладеного раніше, вказав, що позивач не має підстав стверджувати, про належність спірних приміщень до комунального майна Києва, оскільки уже до формування комунальної власності міста Києва дані приміщення перебували на нашому балансі.

30.11.2018 року позивачем подано відповідь на відзив відповідача-2, в якій він, окрім раніше викладеної позиції вказав, що частиною 5 статті 3 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав а нерухоме майно» у редакції на момент його прийняття було чітко визначено, що «право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою. Відповідно до цього закону реєстрація речових прав на нерухомість, їх обмежень здійснюється лише в разі вчинення правочинів щодо нерухомого майна, а також за заявою власника (володільця) нерухомого майна. Вказана позиція підтверджується Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.04.2018 у справі №910/16133/16. Окрім того, позивачем вказано, що заперечення відповідачів вказують на те, що вони зловживають своїми правами з метою затягування процесу. Починаючи з 1992 року відповідачі жодного разу не заперечували проти того, що вказаний цільно-майновий комплекс не належить до комунальної власності м. Києва та те, що Департамент не має права вимагати будь-які звіти, довідки для виконання договору оренди.

Ухвалою від 04.12.2018 року підготовче засідання було закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 22.01.2019 року.

04.12.2018 до суду надійшла зустрічна позовна заява Орендного підприємства "Спеціалізоване ремонтно-налагоджувальне управління №7" №72 від 04.12.2018 до Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської області (Київської міської державної адміністрації) про визнання права власності за набувальною давністю будівель, які знаходяться за адресами: м. Київ, пр. Палладіна, 9 (загальною площею 1 790 кв. м.) та м. Київ, вул. Деревлянська (Якіра), 16/18 (загальною площею 290, 1 кв. м.) за Орендним підприємством "Спеціалізоване ремонтно-налагоджувальне управління №7".

Ухвалою від 04.12.2018 року зустрічну позовну заяву Орендного підприємства "Спеціалізоване ремонтно-налагоджувальне управління №7" і додані до неї документи було повернуто заявнику.

04.12.2018 до суду надійшла зустрічна позовна заява Організації орендарів "Спеціалізоване ремонтно-налагоджувальне управління №7" №71 від 04.12.2018 до Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської області (Київської міської державної адміністрації) про визнання права власності за набувальною давністю будівель, які знаходяться за адресами: м . Київ, пр. Палладіна , 9 (загальною площею 1 790 кв. м.) та м. Київ, вул. Деревлянська (Якіра), 16 /18 (загальною площею 290, 1 кв. м.) за Організацією орендарів "Спеціалізоване ремонтно-налагоджувальне управління №7".

Ухвалою від 04.12.2018 року зустрічну позовну заяву Організації орендарів "Спеціалізоване ремонтно-налагоджувальне управління №7" і додані до неї документи було повернуто заявнику.

В судовому засіданні 22.01.2019 року в справі було оголошено перерву до 19.02.2019 року.

19.02.2019 року засідання не відбулось у зв`язку з перебуванням судді у відпустці. Наступне судове засідання ухвалою від 22.03.2019 року було призначено на 09.04.2019 року.

В судовому засіданні 09.04.2019 року в справі було оголошено перерву до 28.05.2019 року.

В судовому засіданні 28.05.2019 представник позивача підтримав викладені ним у позові вимоги та просив суд їх задовольнити.

В судовому засіданні 28.05.2019 представники відповідачів підтримали викладені ними у відзиві заперечення на позовну заяву та просили в задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні 28.05.2019 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У засіданнях здійснювалась фіксація судового процесу технічним засобами у відповідності до статті 222 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів №26 від 13.01.1992 року «Про формування комунального майна міста та районів» було затверджено перелік комунального майна, яке перебуває у власності міста (Додаток 1) (п. 1.). ГоловПЕУ разом з управлінням, об`єднаннями міськвиконкому здійснити до 25 лютого 1992 року приймання державного майна, яке перебуває у віданні міністерств і відомств України, органів уповноважених управляти державним майном, до комунальної власності міста згідно із затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 05.11.1991 №311 переліком. (п. 2.). Головним управлінням, управлінням, об`єднанням, фірмам міськвиконкому здійснити до 15 лютого 1992 року передачу комунального майна, за станом на 1 січня 1992 року, яке перебуває у їх віданні, до комунальної власності районів згідно із затвердженим цим рішенням переліком. (п. 4.).

Додатком №1 до вказаного рішення №26 від 13.01.1992 року встановлено перелік нежилих будинків та споруд, які передаються до комунальної власності міста, зокрема, двоповерховий госпблок, 940 кв.м., СРНУ-7 ВЖРО міськвиконкому по вул. Палладіна, буд. 9.

20.10.1993 року між Управлінням комунального майна у м. Києві Київської міської державної адміністрації (правонаступником якого є Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської області (Київської міської державної адміністрації)) (орендодавець) та Організацією орендарів «Спеціалізоване ремонтно-налагоджувальне управління №7» (орендар) укладено Договір оренди державного майна (наділ - Договір), відповідно до п. 1.1. якого орендодавець надає, а орендар приймає в користування майно спеціалізованого ремонтно-налагоджувального управління №7 у складі: основних засобів виробництва по відновній вартості на суму 3 718 700 крб, в т.ч. будівлі та споруди на суму 2 808 000 крб, згідно Додатку № 2, 3. Обігові кошти на суму 5 195 500 крб, в т.ч. запаси та витрати на суму 5 165 400 крб.

За господарське використання майна та обігових коштів, наданих в оренду, орендар сплачу орендодавцю орендну плату згідно розрахунку орендної плати. Орендна плата с фіксованою платою і сплачується щомісячно в розмірі 1/12 частини річної суми не пізніше 20 числа наступного місяця (згідно розрахунку орендної плати). (п. 1.2. Договору).

Передача майна в оренду не припиняє права власності на нього. Створене орендарем підприємство стає правонаступником прав та обов`язків, пов`язаних з діяльністю державного підприємства, на базі якого створена організація орендарів. Орендарю переходять права та зобов`язання цього підприємства по участі в соціально-економічному розвитку відповідного району. (п. 2.1., п. 2.2. Договору).

Відповідно до п. 6.2. Договору він припиняється внаслідок: закінчення строку дії договору, викупу об`єкту оренди, загибелі об`єкту оренди.

При відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміни Договору до закінчення строку він вважається продовженим на той же строк на тих же умовах. (п. 6.5. Договору).

Згідно з п. 7.1. Договору він вступає в дію з часу його підписання і діє на протязі 3-х років.

Додатком №2 до Договору сторонами погоджено об`єкти які передаються в оренду, а саме: 1. Будова по вул. Якіра, буд. 16/18, 2. Будова по вул. Палладіна, буд. 9.

Рішенням Київської міської ради №208/1642 від 27.12.2001 року «Про формування комунальної власності територіальних громад районів міста Києва» затверджено перелік об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Києва згідно з Додатком №1», зокрема, до таких об`єктів належить нежилий будинок по просп. Академіка Палладіна , 9 , літ. А площею 1 790,50 кв.м.

Рішенням Київської міської ради №322/1532 від 24.06.2004 року «Про затвердження переліку об`єктів реконструкції, реставрації, незавершеного будівництва, що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва» затверджено перелік об`єктів реконструкції, реставрації, незавершеного будівництва, що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва, згідно з додатком, за яким, зокрема, до об`єктів реконструкції, реставрації, незавершеного будівництва, що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва належить об`єкт по вул. Якіра, 16/18, площею об`єкта 240,0 кв.м., балансоутримувачем об`єкта є Орендне підприємство "Спеціалізоване ремонтно-налагоджувальне управління №7".

Рішенням Київської міської ради №565/3026 від 08.12.2005 року «Про продовження орендному підприємству «Спеціалізоване ремонтно-налагоджувальне управління №7» дії Договору оренди цілісного майнового комплексу «Спеціалізоване ремонтно-налагоджувальне управління №7» на вул. Палладіна, 9», а саме п. 1, встановлено продовжити орендному підприємству «Спеціалізоване ремонтно-налагоджувальне управління №7» дію договору оренди цілісного майнового комплексу «Спеціалізоване ремонтно-налагоджувальне управління №7» на вулиці Палладіна, 9 на 3 роки і встановити річну плату за користування у розмірі 3% від ринкової вартості цілісного майнового комплексу, визначеної актом оцінки майна, проведеної у встановленому законодавством порядку.

Рішенням Київської міської ради №860/860 від 18.12.2008 року «Про питання оренди об`єктів права комунальної власності територіальної громади міста Києва» встановлено дозволити або відмовити укласти (переукласти) договори оренди (суборенди) встановити пільгові орендні ставки згідно з переліками, визначеними у додатках 1, 2, 3, 4, 5, 6 до цього рішення (п. 1). Доручити підприємствам (установам), за якими закріплене майно на праві господарського відання (оперативного управління), в термін до двох місяців укласти (переукласти) договори оренди (суборенди) з фізичними та юридичними особами, зазначеними у пункті 1 цього рішення, яким надано дозвіл, в установленому порядку (п. 2). Договори оренди будинків або приміщень об`єктів культурної спадщини, що є пам`ятками, крім істотних умов, визначених у додатках до цього рішення, мають містити додаткові умови, визначені Головним управлінням культури і мистецтв виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (п. 3).

Додатком до вказаного рішення визначено, що Орендному підприємству «Спеціалізоване ремонтно-налагоджувальне управління №7» погоджено оренду цілісного майнового комплексу площею 1 790,50 кв.м. в м. Києві по вул. Академіка Палладіна, 9 строком на 2 роки 364 дні з орендною ставкою в 5%.

Листом №042/11/13-614 від 18.01.2012 року позивач звернувся до відповідача-1 з вимогою про приведення договірних відносин цілісного майнового комплексу СНР-7 між Головним управлінням комунальної власності м. Києва та орендним підприємством «Спеціалізоване ремонтно-налагоджувальне управління №7» у відповідність до Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва, затвердженого рішенням Київської міської ради від 22.09.2011 №34/6250, і про те, що орендному підприємству відповідно до Постанови КМУ від 10.05.1995 3629 необхідно надати до ГУ комунальної власності м. Києва кандидатуру до складу комісії з оцінки майна, крім того, необхідно скласти Звіт про оцінку цілісного майнового комплексу СРН-7 уклавши договір на проведення незалежної оцінки майна з суб`єктом оціночної діяльності.

На виконання рішення №860/860 від 18.12.2008 року позивач звернувся до відповідача-1 з листом №062/7/17-4998 від 20.06.2014 року, яким надано представнику орендного підприємства строк в 10 днів для прибуття до Департаменту для здійснення звірки нарахованої та сплаченої орендної плати. Окрім того, вказаним листом позивач повідомив відповідача-1 про те, що після 13.10.2014 дія Договору оренди продовжуватись не буде і орендарю необхідно повернути об`єкт оренди за актом приймання-передавання. (Докази направлення зазначено листа відповідачу-1 містяться в матеріалах справи - а.с. 49).

У відповідь листом №125/01 від 01.07.2014 року відповідач-2 повідомив позивача про те, що на момент прийняття рішення №860/860 від 18.12.2008 року Київради була чинною ст. 115 ГК України, за якою орендним підприємством визнається підприємство, створене орендарем на основі оренди цілісного майнового комплексу існуючого державного або комунального підприємства чи майнового комплексу виробничого структурного підрозділу (структурної одиниці) цього підприємства з метою здійснення підприємницької діяльності. Орендарем є юридична особа, утворена членами трудового колективу підприємства чи його підрозділу, майновий комплекс якого є об`єктом оренди. Тому, орендне підприємство не могло бути орендарем ЦМК «СРНУ-7», ним на підставі чинного договору була і є організація орендарів. Щодо терміну договору оренди, то відповідно до норми Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов ведення бізнесу в Україні» від 15.12.2009 року термін договору оренди не може бути меншим, ніж п`ять років, якщо орендар не пропонує менший термін. Організація орендарів, як орендар, не пропонувала зменшення терміну договору оренди. Оскільки до 21.11.2008 року, часу коли сторони мали можливість заявити про зміну чи розторгнення договору, жодна зі сторін не висунула умови про зміну договору, то договір від 20.10.1993 року пролонгувався до 20.10.2013 року і з тих же підстав та умови він пролонгувався до 20.10.2018 року.

Листом №062/7/17-5976 від 24.07.2014 року позивач звернувся до відповідача-2 з вимогою про повернення об`єкту оренди після закінчення терміну дії Договору, а саме 13.10.2014 року, оскільки оренда продовжуватись не буде у зв`язку з невиконанням орендарем вимог Департаменту комунальної власності м. Києва в частині забезпечення приведення договірних відносин у відповідність до вимог чинного законодавства. (Докази направлення зазначено листа відповідачу-2 містяться в матеріалах справи - а.с. 31).

Листом №062/7/17-8804 від 17.10.2014 року позивач вдруге звернувся до відповідача-2 з вимогою про повернення об`єкту оренди після закінчення терміну дії Договору, а саме 13.10.2014 року, оскільки оренда продовжуватись не буде у зв`язку з невиконанням орендарем вимог Департаменту комунальної власності м. Києва в частині забезпечення приведення договірних відносин у відповідність до вимог чинного законодавства. (Докази направлення зазначено листа відповідачу-2 містяться в матеріалах справи - а.с. 25).

Листом №062/7/17-9668 від 12.11.2014 року позивач знову звернувся до відповідача-2 з вимогою про повернення об`єкту оренди у зв`язку із закінченням терміну дії Договору, а саме 13.10.2014 року, з огляду на невиконанням орендарем вимог Департаменту комунальної власності м. Києва в частині забезпечення приведення договірних відносин у відповідність до вимог чинного законодавства. (Докази направлення зазначено листа відповідачу-2 містяться в матеріалах справи - а.с. 28).

Звертаючись до суду з позовною заявою, позивач зазнає, що незважаючи на закінчення строку дії Договору відповідачем-1 не повернуто позивачу цілісний майновий комплекс Спеціалізованого ремонтно-налагоджувального управління №7, а тому, своїми діями орендне підприємство порушує право власності територіальної громади міста Києва, створюючи перешкоди у здійсненні власником права користування та розпорядження своїм майном.

Заперечуючи проти позову відповідачі зазначали, що позивачем не надано до матеріалів справи доказів на підтвердження того, що переданий за Договором об`єкт оренди на праві власності належить позивачу.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 статтею 759 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч.1 ст. 765 ЦК України наймодавець зобов`язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.

Отже, укладений учасниками процесу Договір за своєю правовою природою є договором оренди.

Згідно зі ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Якщо строк найму не встановлений, договір найму вважається укладеним на невизначений строк. Кожна із сторін договору найму, укладеного на невизначений строк, може відмовитися від договору в будь-який час, письмово попередивши про це другу сторону за один місяць, а у разі найму нерухомого майна - за три місяці. Договором або законом може бути встановлений інший строк для попередження про відмову від договору найму, укладеного на невизначений строк. Законом можуть бути встановлені максимальні (граничні) строки договору найму окремих видів майна. Якщо до спливу встановленого законом максимального строку найму жодна із сторін не відмовилася від договору, укладеного на невизначений строк, він припиняється зі спливом максимального строку договору. Договір найму, строк якого перевищує встановлений законом максимальний строк, вважається укладеним на строк, що відповідає максимальному строку. (ст. 763 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 764 Цивільного кодексу України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Як встановлено судом, Рішенням Виконавчого комітету Київської міської ради народних депутатів №26 від 13.01.1992 року «Про формування комунального майна міста та районів» було затверджено перелік комунального майна, яке перебуває у власності міста (Додаток 1) (п. 1.). ГоловПЕУ разом з управлінням, об`єднаннями міськвиконкому здійснити до 25 лютого 1992 року приймання державного майна, яке перебуває у віданні міністерств і відомств України, органів уповноважених управляти державним майном, до комунальної власності міста згідно із затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 05.11.1991 №311 переліком. (п. 2.). Головним управлінням, управлінням, об`єднанням, фірмам міськвиконкому здійснити до 15 лютого 1992 року передачу комунального майна, за станом на 1 січня 1992 року, яке перебуває у їх віданні, до комунальної власності районів згідно із затвердженим цим рішенням переліком. (п. 4.).

Додатком №1 до вказаного рішення №26 від 13.01.1992 року встановлено перелік нежилих будинків та споруд, які передаються до комунальної власності міста, зокрема, двоповерховий госпблок, 940 кв.м., СРНУ-7 ВЖРО міськвиконкому по вул. Палладіна, буд. 9.

Як повідомив позивач, у Департаменті, на даний час розгляду справи, у зв`язку з тривалим минуванням часу з 1992 року до звернення з позовом в суд, відсутній акт приймання-передачі приміщень за адресою: м. Київ, вул. Якіра, 16 / 18 та просп. Палладіна, 9.

20.10.1993 року між Управлінням комунального майна у м. Києві Київської міської державної адміністрації (правонаступником якого є Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської області (Київської міської державної адміністрації)) (орендодавець) та Організацією орендарів «Спеціалізоване ремонтно-налагоджувальне управління №7» (орендар) укладено Договір оренди державного майна (наділ - Договір), відповідно до п. 1.1. якого орендодавець надає, а орендар приймає в користування майно спеціалізованого ремонтно-налагоджувального управління №7.

Додатком №2 до Договору сторонами погоджено об`єкти які передаються в оренду, а саме: 1. Будова по вул. Якіра, буд. 16/18, 2. Будова по вул. Палладіна, буд. 9.

Таким чином, відповідно до умов Договору позивачем було передано, а відповідачем-2 прийнято в користування майно спеціалізованого ремонтно-налагоджувального управління №7.

Зазначена обставина відповідачами не спростована, оскільки і по даний час відповідач-1 займає приміщення, розташовані за адресою: м. Київ, вул. Якіра, буд. 16/18 та просп. Палладіна, буд. 9, що підтверджено ними в судових засіданнях.

Рішенням Київської міської ради №208/1642 від 27.12.2001 року «Про формування комунальної власності територіальних громад районів міста Києва» затверджено перелік об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Києва згідно з Додатком №1», зокрема, до таких об`єктів належить нежилий будинок по просп. Академіка Палладіна , 9 , літ. А площею 1 790,50 кв.м.

Рішенням Київської міської ради №322/1532 від 24.06.2004 року «Про затвердження переліку об`єктів реконструкції, реставрації, незавершеного будівництва, що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва» затверджено перелік об`єктів реконструкції, реставрації, незавершеного будівництва, що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва, згідно з додатком, за яким, зокрема, до об`єктів реконструкції, реставрації, незавершеного будівництва, що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва належить об`єкт по вул. Якіра, 16/18, площею об`єкта 240,0 кв.м., балансоутримувачем об`єкта є Орендне підприємство "Спеціалізоване ремонтно-налагоджувальне управління №7".

Рішенням Київської міської ради №565/3026 від 08.12.2005 року «Про продовження орендному підприємству «Спеціалізоване ремонтно-налагоджувальне управління №7» дії Договору оренди цілісного майнового комплексу «Спеціалізоване ремонтно-налагоджувальне управління №7» на вул. Палладіна, 9», а саме п. 1, встановлено продовжити орендному підприємству «Спеціалізоване ремонтно-налагоджувальне управління №7» дію договору оренди цілісного майнового комплексу «Спеціалізоване ремонтно-налагоджувальне управління №7» на вулиці Палладіна, 9 на 3 роки і встановити річну плату за користування у розмірі 3% від ринкової вартості цілісного майнового комплексу, визначеної актом оцінки майна, проведеної у встановленому законодавством порядку.

Рішенням Київської міської ради №860/860 від 18.12.2008 року «Про питання оренди об`єктів права комунальної власності територіальної громади міста Києва» встановлено дозволити або відмовити укласти (переукласти) договори оренди (суборенди) встановити пільгові орендні ставки згідно з переліками, визначеними у додатках 1, 2, 3, 4, 5, 6 до цього рішення (п. 1). Доручити підприємствам (установам), за якими закріплене майно на праві господарського відання (оперативного управління), в термін до двох місяців укласти (переукласти) договори оренди (суборенди) з фізичними та юридичними особами, зазначеними у пункті 1 цього рішення, яким надано дозвіл, в установленому порядку (п. 2). Договори оренди будинків або приміщень об`єктів культурної спадщини, що є пам`ятками, крім істотних умов, визначених у додатках до цього рішення, мають містити додаткові умови, визначені Головним управлінням культури і мистецтв виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (п. 3).

Додатком до вказаного рішення визначено, що Орендному підприємству «Спеціалізоване ремонтно-налагоджувальне управління №7» погоджено оренду цілісного майнового комплексу площею 1 790,50 кв.м. в м. Києві по вул. Академіка Палладіна, 9 строком на 2 роки 364 дні з орендною ставкою в 5%.

Задля приведення Договору у відповідність з вказаним рішенням позивач неодноразово звертався до відповідачів, проте відповідних дій останні не вчинили, договір на нових умовах не переукладений до тепер.

Відповідно до 6.5. Договору при відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміни Договору до закінчення строку він вважається продовженим на той же строк на тих же умовах.

Заперечуючи проти вказаного позову відповідачі зазначають, що позивач не є власником вказаних приміщень, а тому не може бути позивачем в даній справи та не має права вимагати виселити відповідача-1 із об`єкту оренди за Договором.

Орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. (ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»).

Згідно з положеннями ст. 13 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» передача об`єкта оренди орендодавцем орендареві здійснюється у строки і на умовах, визначених у договорі оренди. Орендоване майно (крім таких видів нерухомого майна, як приміщення, частини будівель, споруд, а також іншого окремого індивідуально визначеного майна) включається до балансу орендаря із зазначенням, що це майно є орендованим.

Як вбачається зі статуту відповідача-1, Орендне підприємство «Спеціалізоване ремонтно-налагоджувальне управління №7» (підприємство, скорочено - ОП «СРНУ-7») створено організацією орендарів «Спеціалізованого ремонтно-налагоджувального управління №7» (засновник) на основі оренди майна цілісного майнового комплексу державного підприємства «Спеціалізованого ремонтно-налагоджувального управління №7» для викупу майна орендованого підприємства, діє відповідно до приписів Цивільного і Господарського кодексів України, Законів України «Про власність», «Про оренду державного та комунального майна».

Таким чином, як вбачається із зазначеної норма та положень статуту відповідача-1, останньому на баланс було передано орендований цілісний майновий комплекс державного підприємства «Спеціалізованого ремонтно-налагоджувального управління №7».

Термін договору оренди визначається за погодженням сторін. Термін договору оренди не може бути меншим, ніж п`ять років, якщо орендар не пропонує менший термін. (ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»).

Договір оренди припиняється в разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено. (ч. 2 .ст. 26 вказаного Закону України).

Як зазначалось вище, що не заперечено відповідачами, останніми отримувались від позивача листи №062/7/17-5976 від 24.07.2014, №062/7/17-8804 від 17.10.2014 та №062/7/17-9668 від 12.11.2014 року, якими вони були попереджені про припинення дії Договору у зв`язку з не продовженням його дії (пролонгації) через невиконання відповідачем-2 вимог Департаменту щодо приведення договірних відносин у відповідність до чинного законодавства. Таким чином, з огляду на відсутність погодження позивача на пролонгацію дії Договору, термін його дії закінчився 13.10.2014 року.

Відповідно до ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Статтею 795 Цивільного кодексу України визначено, що повернення наймачем предмета договору найму, якщо ним є будівля або інша капітальна споруда (їх окрема частина), оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», що кореспондується з п. 2.1. Договору, передача майна в оренду не припиняє права власності на це майно.

В судовому засіданні 28.05.2019 року на питання представника позивача до представника відповідача-2 про правомірність перебування підприємства в приміщеннях за адресою: м. Київ, вул. Якіра, буд. 16/18 та просп. Палладіна, буд. 9, надано відповідь про те, що підприємство відкрито і чесно заволоділо цим майном.

Заперечуючи проти позову відповідачі водночас не спростували факту перебування в приміщеннях об`єкту оренди за Договором, окрім того, як зазначалось вище приміщення передані відповідачу в оренду та перебувають на балансі відповідача-1, що підтверджується статутом останнього, що фактично спростовує твердження відповідача-1, про відкрите і чесне заволодіння та відсутності правового регулювання питання перебування останнього за адресою: м. Київ, вул. Якіра 16 /18 та просп. Палладіна, 9.

В підтвердження своєї позиції відповідачем-1 надано до матеріалів справи лист Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №040-1093 від 10.10.2018 року в якому вказується, що в переліку підприємств, організацій та установ, майно яких передається до сфери управління районних в місті Києві державних адміністрацій, затвердженому розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.12.2010 №1112 «Про питання організації управління районами в місті Києві», будівель за зазначеними адресами (просп. Палладіна, 9 та вул. Якіра, 16/18) немає.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов:

1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення;

2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього Закону, крім випадків, коли речові права на нерухоме майно, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними згідно з частиною третьою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 28 цього Закону. (ч. 4 вказаної статті).

Право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою. Відповідно до цього Закону реєстрація речових прав на нерухомість, їх обмежень здійснюється лише в разі вчинення правочинів щодо нерухомого майна, а також за заявою власника (володільця) нерухомого майна. (ч. 5 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в редакції станом на момент його прийняття).

В той же час необхідно зазначити, що предметом спору в даній справі не є визнання право власності на спірні приміщення.

Як вже зазначалось, згідно рішень Київської міської ради №208/1642 від 27.12.2001 року «Про формування комунальної власності територіальних громад районів міста Києва» затверджено перелік об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Києва згідно з Додатком №1», №322/1532 від 24.06.2004 року «Про затвердження переліку об`єктів реконструкції, реставрації, незавершеного будівництва, що належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва», №565/3026 від 08.12.2005 року «Про продовження орендному підприємству «Спеціалізоване ремонтно-налагоджувальне управління №7» дії Договору оренди цілісного майнового комплексу «Спеціалізоване ремонтно-налагоджувальне управління №7» та №860/860 від 18.12.2008 року «Про питання оренди об`єктів права комунальної власності територіальної громади міста Києва» об`єкти, що знаходяться за адресою вул. Якіра, 16/18 та просп. Палладіна, 9 віднесені до комунальної власності територіальної громади міста Києва.

Зазначені рішення є чинними, окрім того, позивач є орендодавцем за Договором, а тому твердження відповідачів, щодо того, що позивач є неналежною стороною в справі є недоведеними та беззмістовними.

З огляду на невиконання відповідачами вимог Департаменту щодо приведення Договору у відповідність до норм законодавства позивач має право на повернення спірного майна з оренди.

Відповідно до ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Статтею 795 Цивільного кодексу України визначено, що повернення наймачем предмета договору найму, якщо ним є будівля або інша капітальна споруда (їх окрема частина), оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Відповідно до частини першою статті 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов`язаний повернути орендодавцеві об`єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Листами від №062/7/17-5976 від 24.07.2014, №062/7/17-8804 від 17.10.2014 та №062/7/17-9668 від 12.11.2014 року Департамент у зв`язку з істотним порушенням відповідачем умов Договору відмовився від Договору та вимагав термінового звільнення приміщення і підписання з Підприємством акта приймання-передачі. Надіслання вказаних листів підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Таким чином, наявність обов`язку відповідача звільнити об`єкт оренди та передати його за актом приймання-передачі позивачу документально підтверджено.

У зв`язку із розірванням Договору відповідач втрачає статус орендаря і, враховуючи, що належних доказів на підтвердження права користування орендованим приміщенням відповідач не надав, то вимога позивача про виселення відповідача-1 з об`єкту оренди є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач-1 в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, господарський суд дійшов висновку, що позов обґрунтований та містить докази в підтвердження обґрунтувань позовних вимог, та підлягає задоволенню у повному обсязі.

У відповідності до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами (ч. 2 ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приписами ст. 79 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

У відповідності до ст. 7 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин. Дана норма кореспондується зі ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Вказані положення передбачають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки.

У відповідності до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Принцип змагальності тісно пов`язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з`ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.

Це стосується відповідача, який мав довести суду, що він сплачував орендну плату у визначеному договором розмірі, порядку та строки. Проте відповідач не скористався своїм правом та не надав відзив у встановлені судом строки в спростування обставин, зазначених позивачем.

Пунктами 1, 2 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Вимоги позивача є обґрунтованими та доведеними належним чином, а тому суд задовольняє позов у повному обсязі.

Судовий збір позивача, у розмірі 1 378,00 грн, відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача-1.

Керуючись статтями 73-74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 237-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Виселити Орендне підприємство "Спеціалізоване ремонтно-налагоджувальне управління №7" (ідентифікаційний код 33306062, місцезнаходження: 03179, місто Київ, проспект Палладіна, будинок 9) із займаних приміщень цілісного майнового комплексу Спеціалізованого ремонтно-налагоджувального управління №7, розташованого за адресою: м. Київ, проспект Палладіна, 9, загальною площею 1 578,00 кв.м.

3. Виселити Орендне підприємство "Спеціалізоване ремонтно-налагоджувальне управління №7" (ідентифікаційний код 33306062, місцезнаходження: 03179, місто Київ, проспект Палладіна, будинок 9) із займаних приміщень цілісного майнового комплексу Спеціалізованого ремонтно-налагоджувального управління №7, розташованого за адресою: м. Київ, вулиця Якіра, 16/18, загальною площею 290,10 кв.м. (яку відповідно до розпорядження Київського міського голови від 19.02.2016 №125/1 «Про перейменування бульвару, вулиць, площі та провулків у місті Києві» було перейменовано на вулицю - Деревлянська).

4. Стягнути з Орендного підприємства "Спеціалізоване ремонтно-налагоджувальне управління №7" (ідентифікаційний код 33306062, місцезнаходження: 03179, місто Київ, проспект Палладіна, будинок 9) на корить Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської області (Київської міської державної адміністрації) (ідентифікаційний код 19020407, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 10) судовий збір у розмірі 1 378,00 грн (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень 00 копійок).

5. Після вступу рішення в законну силу видати накази.

6. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

7. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 257 та п. 17.5. розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 11.06.2019 року.

Суддя С.М. Морозов