Рішення № 82337060, 10.06.2019, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2019 року м. Черкаси

справа № 925/110/19

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Скиби Г.М., за участю секретаря судового засідання Хелис Н.М., у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду розглянув справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Антей”, Черкаська область, Черкаський район, с. Будище, вул. Зої Космодем`янської, 4

до сільськогосподарського приватного підприємства “РВД-АГРО”, Черкаська область, Черкаський район, с. Червона Слобода, вул. Чигиринський шлях, 135

про стягнення 1 274 441,85 грн. заборгованості та санкцій,

за участю повноважних представників сторін:

від позивача: Гричаненко О.М. – адвокат – за довіреністю;

від відповідача: участі не брав.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Антей” звернулося в господарський суд Черкаської області з позовом до сільськогосподарського приватного підприємства “РВД-АГРО” про стягнення заборгованості за поставлену продукцію виробничо-технічного призначення (ЗЗР) згідно договору поставки на умовах відстрочення кінцевого розрахунку від 07.02.2018р. №8К - в розмірі 1 274 441,85 грн., в тому числі:

932 990,45 грн. основного боргу з урахуванням курсової різниці до долару США,

125 423,99 грн. - 3% річних,

84 614,99 грн. інфляційних,

131 412,42 грн. пені,

відшкодування судових витрат.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 29.01.2019р. відкрито провадження у справі, справу ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі.

Ухвалами господарського суду Черкаської області від 21.02.2019р. та від 01.03.2019р. підготовче засідання відкладено.

01.03.2019р. представник відповідача подав до суду відзив від 01.03.2019р. на позовну заяву, в якому в задоволенні позову просить відмовити повністю. Зазначено, що відповідач замовив експертний висновок для з`ясування спірних питань. Висновок експерта не надано. Свого контррозрахунку вимоги не надано. Доказів відсутності імпортної складової в ЗЗР – відповідачем не надано.

01.04.2019 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій позивач заперечував проти доводів відповідача, викладених у відзиві на позов.

Ухвалою господарського суду Черкаської області 02.04.2019р. заяву відповідача про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів задоволено, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, підготовче засідання відкладено.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 17.04.2019р. закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 28.05.2019р. розгляд справи відкладено.

В судовому засіданні:

представник позивача вимоги підтримав. Вимоги позивач не збільшував та не змінював.

Представник відповідача в засідання не прибув, вимоги не заперечив.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті відповідно до вимог ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.

Адреси сторін в позовній заяві та місце проведення господарської діяльності сторонами відповідає адресам, вказаним в реєстраційних документах сторін та у витягах з ЄДРПОУ.

Інших доказів сторонами не подано.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені та перевірені доказами такі взаємовідносини сторін та обставини.

07.02.2018р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Антей» (Постачальником – Позивач по справі), в особі директора Собко Катерини Миколаївни, що діє на підставі Статуту, та сільськогосподарським приватним підприємством «РВД-АГРО» (Покупцем – Відповідач по справі), в особі директора Мороза Вадима Миколайовича, що діє на підставі Статуту, було укладено договір поставки на умовах відстрочення кінцевого розрахунку №8К (далі – Договір, а.с. 29-32), за умовами якого Постачальник зобов`язується за заявками Покупця в строки, передбачені Договором, поставити та передати у власність Покупця продукцію виробничо-технічного призначення (надалі - товар), а Покупець зобов`язується прийняти товар і оплатити його ціну, сплативши за нього визначену договором грошову суму у відповідності до умов цього договору.

Відповідно до п. 1.2. Договору найменування (асортимент) товару, ціна, кількість і одиниця виміру, строки та умови поставки товару обумовлюються в Специфікаціях, які підписуються уповноваженими на те представниками сторін, додаються до цього Договору та є його невід`ємною частиною.

Пунктом 2.1. Договору встановлено, що ціна товару, що поставляється згідно цього Договору, зазначається в специфікаціях та накладних (товарно-транспортних та/або видаткових), які є невід`ємними частинами цього Договору.

Відповідно до п. 2.6. Договору ціна товару сплачується покупцем наступним чином:

- 30% ціни товару, визначеної відповідно до умов п. 2.1 цього Договору та вказаної у відповідному документі/ах на оплату - протягом трьох календарних днів від дня оформлення відповідного документу на оплату, проте не пізніше ніж за один день до дати відвантаження товару.

- 70% ціни товару визначеної з урахуванням норм п. 2.6 цього Договору - до 15.10.2018р.

Розділ 5 Договору регламентує взаємні права та обов`язки сторін, серед яких обов`язок Постачальника - передати на умовах цього Договору товар Покупцеві (п. 5.1.1), а обов`язок Покупця - провести оплату за товар в строки передбачені п. 2.6. Договору (п. 5.2.1.).

В п. 6.2 Договору закріплено, що порушенням Договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених Договором.

Під час терміну дії Договору між сторонами укладено наступні додатки до договору, в яких зазначено перелік, кількість та вартість товару, що поставляється. Вказані додатки суд розцінює як специфікації до договору, а саме:

1) Додаток №1 від 07.02.2018р. (а.с. 33), за яким Постачальник поставив Покупцю товар на загальну суму 2 867 913,98 грн., в т.ч. ПДВ.

Поставка даного товару підтверджується наступними видатковими накладними:

№РН-02/0007 від 26.02.2018р. на суму 1 239 529,70 грн. (з ПДВ) (а.с. 35);

№РН-02/0008 від 26.02.2018р. на суму 804 726,00 грн. (з ПДВ) (а.с. 36), проте цей товар повернутий за накладною на повернення №ВН-0000007 від 30.03.2018р. (а.с. 37);

№РН-02/0027 від 29.03.2018р. на суму 995 753,88 грн. (з ПДВ) (а.с. 38);

№РН-02/0040 від 30.03.2018р. на суму 632 630,40 грн. (з ПДВ) (а.с. 39);

2) Додаток №2 від 12.02.2018р. (а.с. 40) на загальну суму 279450,78 грн., в т.ч. ПДВ, поставка товару підтверджується видатковою накладною №РН-02/0006 від 26.02.2018р. на суму 279 450,78 грн. (з ПДВ) (а.с. 34);

3) Додаток №3 від 29.03.2018р. (а.с. 41) на загальну суму 59382,00 грн., в т.ч. ПДВ, поставка товару підтверджується видатковою накладною №РН-04/0008 від 06.04.2018р. на суму 59 382,00 грн. (з ПДВ) (а.с. 42);

4) Додаток №4 від 15.05.2018р. (а.с. 43) на суму 96096,00 грн., в т.ч. ПДВ, поставка товару підтверджується видатковою накладною №РН-05/0025 від 15.05.2018р. на суму 96096,00 грн. (з ПДВ) (а.с. 44);

5) Додаток №5 від 21.05.2018р. (а.с. 45) на загальну суму 320987,52 грн., в т.ч. ПДВ, поставка товару підтверджується видатковою накладною №РН-05/0062 від 21.05.2018р. на суму 320987,52 грн. (з ПДВ) (а.с. 46);

6) Додаток №6 від 29.05.2018р. (а.с. 47) на суму 99353,28 грн., в т.ч. ПДВ, поставка товару підтверджується видатковою накладною №РН-05/0101 від 29.05.2018р. на суму 99353,28 грн. (з ПДВ) (а.с. 48);

7) Додаток №7 від 19.06.2018р. (а.с. 49) на суму 295186,68 грн., в т.ч. ПДВ, поставка товару підтверджується видатковою накладною №РН-06/0056 від 19.06.2018р. на суму 295186,68 грн. (з ПДВ) (а.с. 50);

8) Додаток №8 від 27.08.2018р. (а.с. 51) на загальну суму 24855,36 грн., в т.ч. ПДВ, поставка товару підтверджується видатковою накладною №РН-08/0036 від 27.08.2018р. на суму 24855,36 грн. (з ПДВ) (а.с. 52);

9) Додаток №9 від 06.09.2018р. (а.с. 53) на суму 155981,64 грн., в т.ч. ПДВ, поставка товару підтверджується видатковою накладною №РН-09/0016 від 06.09.2018р. на суму 155981,64 грн. (з ПДВ) (а.с. 55).

Товар за вищевказаними Додатками поставлений Постачальником та прийнятий Покупцем в повному обсязі. Повідомлення від Покупця стосовно невідповідності кількості товару та якості умовам Договору та вимогам чинного законодавства не надходили.

Протягом лютого - березня 2018р. Покупець оплатив 30% вартості товару, що підтверджується витягами з банківського реєстру:

- банківською випискою БВ-0000031 від 08.02.2018р. - оплачено 30% товару за видатковими накладними №РН-02/0006 від 26.02.2018р., №РН-02/0007 від 26.02.2018р., №РН-02/0027 від 29.03.2018р., №РН-02/0040 від 30.03.2018р;

- банківською випискою БВ-0000032 від 09.02.2018р. - оплачено 30% товару за видатковими накладними №РН-02/0006 від 26.02.2018р., №РН-02/0007 від 26.02.2018р., №РН-02/0027 від 29.03.2018р., №РН-02/0040 від 30.03.2018р.;

- банківською випискою БВ-0000035 від 13.02.2018р. - оплачено 30% товару за видатковими накладними №РН-02/0006 від 26.02.2018р., №РН-02/0007 від 26.02.2018р., №РН-02/0027 від 29.03.2018р., №РН-02/0040 від 30.03.2018р.;

- банківською випискою БВ-0000044 від 20.02.2018р. - оплачено 30% товару за видатковими накладними №РН-02/0006 від 26.02.2018р., №РН-02/0007 від 26.02.2018р. №РН-02/0027 від 29.03.2018р., №РН-02/0040 від 30.03.2018р.

Згідно з п. 2.6. Договору вартість товару сплачуться Покупцем наступним чином:

- 30% ціни товару, визначеної відповідно до умов п. 2.1 цього Договору та вказаної у відповідному документі/ах на оплату - протягом трьох календарних днів від дня оформлення відповідного документу на оплату, проте не пізніше ніж за один день до дати відвантаження товару. При здійсненні цього платежу в платіжному доручені Покупець має вказати номер та дату цього Договору, а також номер та дату документу на оплату згідно якого він проводить платіж. У випадку відсутності таких посилань Постачальник на власний розсуд проводить віднесення отриманих сум.

Позивач поставляв товар відповідно до умов Договору, проте Відповідач оплачував даний товар невчасно та не в повному обсязі, внаслідок чого виникли заборгованості за наступними періодами:

в період з 13.05.2018р. по 18.05.2018р. в результаті невчасної та неповної оплати 30% вартості товару виникла заборгованість у розмірі 28828,80 грн.;

в період з 19.05.2018р. по 22.05.2018р. в результаті невчасної та неповної оплати 30% вартості товару виникла заборгованість у розмірі 125125,06 грн.;

в період з 23.05.2018р. по 26.05.2018р. в результаті невчасної та неповної оплати 30% вартості товару виникла заборгованість у розмірі 75125,06 грн.;

в період з 27.05.2018р. по 30.05.2018р. в результаті невчасної та неповної оплати 30% вартості товару виникла заборгованість у розмірі 104931,04 грн.;

в період з 31.05.2018р. по 16.06.2018р. в результаті невчасної та неповної оплати 30% вартості товару виникла заборгованість у розмірі 58635,78 грн.;

в період з 17.06.2018р. по 19.06.2018р. в результаті невчасної та неповної оплати 30% вартості товару виникла заборгованість у розмірі 147190,78 грн.;

в період з 25.08.2018р. по 03.09.2018р. в результаті невчасної та неповної оплати 30% вартості товару виникла заборгованість у розмірі 7456,61 грн.;

в період з 04.09.2018р. по 08.10.2018р. в результаті невчасної та неповної оплати 30% вартості товару виникла заборгованість у розмірі 54251,10 грн.;

в період з 09.10.2018р. по 11.10.2018р.. в результаті невчасної та неповної оплати 30% вартості товару виникла заборгованість у розмірі 7456,61 грн.

За п. 2.6. Договору 70% вартості товару Покупець повинен був сплатити до 15 жовтня 2018 року. Таким чином виникли наступні періоди заборгованості:

- в період з 15.10.2018р. по 17.10.2018р. в результаті невчасної та неповної оплати товару виникла заборгованість у розмірі 2897877,67 грн.;

- в період з 18.10.2018р. по 22.10.2018р. в результаті невчасної та неповної оплати товару виникла заборгованість у розмірі 2406992,64 грн.;

- в період з 23.10.2018р. по 31.10.2018р. в результаті невчасної та неповної оплати товару виникла заборгованість у розмірі 1919027,82 грн.;

- в період з 01.11.2018р. по 11.11.2018р. в результаті невчасної та неповної оплати товару виникла заборгованість у розмірі 1431770,96 грн.;

- в період з 12.11.2018р. по 28.11.2018р. в результаті невчасної та неповної оплати товару виникла заборгованість у розмірі 931881,90 грн.;

- в період з 28.11.2018р. по 06.11.2018р. в результаті невчасної та неповної оплати товару виникла заборгованість у розмірі 932990,45 грн.

Щодо розрахунку та стягнення курсової різниці у вартості товару.

18.10.2018р., 23.10.2018р., 01.11.2018р. та 12.11.2018р. сторони склали Акти донарахування ціни товару - відповідно №1 (а.с. 55), №2 (а.с. 56), №3 (а.с. 57), №4 (а.с. 58) згідно з договором поставки на умовах відстрочення кінцевого розрахунку №8К від 07.02.2018р.

Відповідно до п. 1.1, який є однаковим для всіх Актів, сторони встановили, що зменшення, або збільшення ціни товару оформляється сторонами шляхом складання відповідного акту з оформленням Постачальником податкової накладної в момент надходження коштів на розрахунковий рахунок Постачальника. Відмова від підписання такого акту Покупцем не є перешкодою для захисту Постачальником свого права на отримання оплати за товар, визначеної згідно вказаної нижче формули. До відмови від підписання прирівнюється також ненаправлення акту Постачальнику та/або не підписання акту Покупцем протягом п`ятнадцяти днів від дня направлення Постачальником Покупцю тексту такого акту поштовим відправленням (рекомендований лист, або цінний з повідомленням про вручення).

Курсова різниця за Актом донарахування ціни товару №1 від 18.10.2018р. становить 9144,97 грн.;

Курсова різниця за Актом донарахування ціни товару №2 від 23.10.2018р. становить 12035,18 грн.;

Курсова різниця за Актом донарахування ціни товару №3 від 01.11.2018р. становить 12743,14 грн.;

Курсова різниця за Актом донарахування ціни товару №4 від 12.11.2018р. становить 8759,27 грн.

Отже, станом на 04.12.2018р. заборгованість Відповідача за курсовою різницею становить 42652,56 грн.

Оскільки Відповідач лише частково провів оплату поставленого товару, станом на 06.12.2018р. у нього наявна заборгованість у розмірі 932990,45 грн.

06.12.2018р. на адресу Відповідача направлено претензію з вимогою у десятиденний строк з дня отримання претензії погасити борг та попереджено про звернення до суду в разі невиконання претензії (а.с. 61-68).

Претензія залишилась без відповіді та задоволення.

Невиконання Відповідачем взятих на себе зобов`язань, передбачених п. 5.2.1. Договору та ч. 1 ст. 692 ЦК України стосовно своєчасної оплати як 30%, так і 70% ціни товару, стало підставою звернення Позивача до суду для захисту порушеного права та примусового стягнення боргу та санкцій з Відповідача.

Позивач заперечив перерахування йому коштів за період судового розгляду справи.

Відповідач доказів своєчасного повного розрахунку за отримані ЗЗР суду та позивачу не надав.

Інших доказів сторонами не подано.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності та за внутрішнім переконанням, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до часткового задоволення.

Згідно з постановою Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009р. №14 «Про судове рішення у цивільній справі», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Згідно положень Пленуму ВГСУ від 23.03.2012р. №6 «Про судове рішення» при прийнятті рішення суд має врахувати майнові інтереси сторін, не надаючи переваги одному учаснику над іншим. Рішення має ґрунтуватися на повній та всебічній оцінці доказів у конкретній справі.

Сторони за договором є суб`єктами господарювання та самостійними юридичними особами, що підтверджено витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.

Згідно ч. 3 ст. 5 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб`єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання повинні здійснювати свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Частина 2 ст. 13 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачає зобов`язання особи при здійсненні своїх прав утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

За приписами ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Статтею 14 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором.

За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Суд погоджується з доводами учасників, що їх дії були направлені на настання певних юридичних наслідків, що охоплюється положеннями та приписами ст.ст. 4, 11 Цивільного кодексу України.

Статтею 626 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За правовою природою договір поставки на умовах відстрочення кінцевого розрахунку від 07.02.2018р. №8К та додатки до нього відповідають вимогам статті 712 ЦК України, 264 ГК України, якою передбачено, що за договором поставки постачальник зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій або іншій діяльності, не пов`язаній з сімейним, домашнім або подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж (глава 54 ЦК України), якщо інше не встановлено договором, законом, або характером відносин сторін.

Згідно ч.1 ст. 173 ГК України зобов`язання, що виникає між суб`єктами господарювання, в силу якого один суб`єкт зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта, або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку, - є господарським зобов`язанням.

Згідно ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Суд вважає, що сторонами досягнуто згоди по всіх істотних умовах договору. Договір поставки на умовах відстрочення кінцевого розрахунку від 07.02.2018р. №8К та додатки до Договору не заперечені сторонами, не визнані судом недійсними та не розірвані в установленому порядку. Суд також враховує презумпцію правомірності правочину (положення ст. 204 ЦК України).

Позивач в період з 26.02.2018р. по 06.09.2018р. поставив Відповідачу товар (ЗЗР згідно специфікацій), що підтверджується видатковими накладними.

Відповідно до п. 2.6. Договору ціна товару сплачується покупцем наступним чином:

- 30% ціни товару, визначеної відповідно до умов п. 2.1 цього Договору та вказаної у відповідному документі/ах на оплату - протягом трьох календарних днів від дня оформлення відповідного документу на оплату, проте не пізніше ніж за один день до дати відвантаження товару;

- 70% ціни товару, визначеної з урахуванням норм п. 2.6 цього Договору - до 15.10.2018р.

Протягом лютого - березня 2018р. Відповідач оплатив 30% вартості товару в повному обсязі, що підтверджується банківськими виписками та не спростовано позивачем і враховано ним при зверненні до суду.

Факт наявності заборгованості підтверджується Договором, додатками до договору, видатковими накладними, частковим розрахунком за поставлений товар. Суд враховує, що на момент прийняття рішення жодних первинних та належних доказів належного та повного розрахунку за отриманий товар, в розумінні вимог ст.ст. 74, 76 ГПК України, відповідач суду не подав.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом, між Позивачем та Відповідачем було узгоджено строк сплати за отриманий товар, визначений в п. 2.6 Договору.

Суд враховує відсутність претензій відповідача стосовно неналежної поставки товару, недопоставки товару чи іншого невиконання умов спірного договору.

Суд також враховує, що Відповідач свої зобов`язання в частині належної та повної оплати за вже отриманий товар належним чином не виконав. Строк сплати за отриманий товар вже настав.

Станом на 28.01.2019р. основна заборгованість Відповідача перед Позивачем за поставлений товар становила 932 990,45 грн.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Частиною першою ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару, тому суд вважає обґрунтованим та доведеним право Позивача на стягнення з Відповідача суми заборгованості за поставлений товар у розмірі 932 990,45 грн. Позов в цій частині підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Щодо нарахування 36% річних та інфляційних втрат.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 6.6.3 Договору, Покупець у випадку прострочення виконання грошових зобов`язань по оплаті ціни Товару, сплачує на користь Постачальника 36% річних з простроченої суми.

Розрахунок вимоги виконано вірно та перевірено судом з застосуванням калькулятора санкцій апаратного комплексу «Ліга: Еліт Закон». 125423,99 грн. – 36% річних підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Відшкодування інфляційних втрат кредитору передбачає захист кредитора від знецінення грошових коштів наслідок інфляційних процесів. Враховуючи погодження сторонами збільшення ціни придбаваємого товару з урахуванням курсової різниці гривні до долару США, що зроблено позивачем, ця обставина виключає застосування до відповідача стягнення інфляційних втрат, оскільки позивач вже подбав про грошову компенсацію внаслідок знецінення коштів. В задоволенні цієї вимоги належить відмовити повністю за необгрунтованістю. Суд враховує, що подвійне стягнення боргу не допускається.

Щодо стягнення пені.

Штрафними санкціями у відповідності з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Договір про забезпечення виконання зобов`язання у виді неустойки сторонами укладено в письмовому виді відповідно до приписів ст.ст. 546, 549 ЦК України.

В п.п. 6.6.1, 6.7 договору (а.с. 31) закріплено, що Покупець за затримку оплати Товару сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення.

На підставі вказаних вимог Позивачем нараховано Відповідачу 131 412,42 грн. пені за несвоєчасну оплату поставлених товарів за період з 14.05.2018р. по 24.01.2019р., які просить стягнути з відповідача.

Розрахунок перевірено судом за допомогою калькулятора санкцій апаратного комплексу «Ліга-Закон». 131 412,42 грн. пені підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ст.ст. 74, 76-79 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права.

Суд зазначає, що проведення оплати боргу відповідачем під час розгляду справи та неподання ним доказів у справу про оплату боргу - має враховуватись виконавчою службою при виконанні рішення суду в ході виконавчого провадження. Суд вважає, що відповідач мав достатньо часу для надання заперечень суду по суті спору чи доказів про проведення розрахунку. Відповідач не надав доказів об`єктивної неможливості погашення боргу.

Згідно ст. 129 ГПК України судові витрати належить покласти на Відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог та стягнути на користь Позивача 17847,40 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-241 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з відповідача: сільськогосподарського приватного підприємства “РВД-АГРО”, Черкаська область, Черкаський район, с. Червона Слобода, вул. Чигиринський шлях, 135, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 32546820, номер рахунку в банку невідомий

на користь позивача: товариства з обмеженою відповідальністю “Антей”, Черкаська область, Черкаський район, с. Будище, вул. Зої Космодем`янської, 4, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 32886324, номер рахунку в банку невідомий.

932990,45 грн. заборгованості, 125423,99 грн. - 36% річних, 131412,42 грн. пені та 17847,40 грн. судового збору.

В решті вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складення повного судового рішення. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу безпосередньо до суду апеляційної інстанції на вказане рішення.

Повне рішення складено 11.06.2019р.

Суддя Г.М. Скиба