Рішення № 82336936, 11.06.2019, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" червня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/984/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калініченко Н.В.

без повідомлення (виклику) учасників справи

розгянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного

провадження справу за позовом державного підприємства "Одеський авіаційний завод", м. Одеса, до товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Укрінтех", м. Харків, про стягнення коштів у розмірі 73 467,84 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, державне підприємство "Одеський авіаційний завод", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача, товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Укрінтех", про стягнення 55 672,86 грн. пені та 17 794,98 грн. штрафу. Також позивач просить суд покласти на відповідача судові витрати.

05 квітня 2019 року, ухвалою господарського суду Харківської області, позовну заяву залишено без руху. Ухвалою господарського суду Харківської області від 18 квітня 2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 922/984/19, розгляд справи призначено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

30 листопада 2017 року між позивачем (покупець) та відповідачем (постачальник) було укладено договір постачання № 439/ДКБ-17. Відповідно до п. 1.1 договору, постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених договором, передати продукцію, вказану у специфікації (додаток № 1 до цього договору), далі - продукцію, а покупець прийняти та оплатити таку продукцію. Вартість продукції за даним договором без ПДВ становить: 211 845,00 (двісті одинадцять тисяч вісімсот сорок п`ять) грн. 00 коп., крім того ПДВ 42 369,00 (сорок дві тисячі триста шістдесят дев`ять) грн. 00 коп., загалом з ПДВ 254 214,00 (двісті п`ятдесят чотири тисячі двісті чотирнадцять) грн. 00 коп., що станом на 06.10.2017 року еквівалентно 8 077,98 євро за офіційним курсом Нацбанку України (офіційний курс становить 31.47 гривень за 1,00 євро). Ціна, зазначена в п 2.1, коригується залежно від офіційного курсу гривні до євро, який встановлюється НБУ на дату виставлення рахунку. У разі зміни курсу НБУ грн/євро більш ніж на + 3 (три)% на момент оплати, ціна перераховується в залежності від валютної вартості продукції за курсом НБУ на дату оплати. Перерахунку підлягає тільки неоплачена частина вартості Продукції. Розрахунку за продукцію здійснюються покупцем в українській національній валюті – гриванях, безготівковим розрахунком шляхом перерахування платіжним дорученням вартості продукції на поточний рахунок постачальника. Покупець на підставі рахунку отриманого від постачальника перераховує аванс в сумі до 70 % від загальної вартості продукції з ПДВ впродовж 10 (десяти) банківських днів з моменту отримання рахунку на оплату. Остаточний розрахунок здійснюється не пізніше 30 (тридцять) календарних днів з моменту підписання сторонами акту приймання – передачі продукції. Датою оплати за продукцію визнається дата фактичного надходження коштів на поточний рахунок постачальника (п.п. 2.1, 2.2, 2.3, 2.3.1, 2.3.2, 2.4 договору). Постачання продукції за даним договором здійснюється на умовах DDP (пр-т. Маршала Жукова, м. Одеса), відповідно до правил "Інкотермс-2010". Постачальник зобов`язується виконати постачання продукції не пізніше 120 календарних днів з моменту виконання покупцем п. 2.3.1. Приймання-передача продукції за кількістю та якістю здійснюється за участю представників сторін. У випадку виявлення невідповідності продукції по кількості та якості умовам, визначених даним договором, приймання здійснюється відповідно до Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по кількості (затверджена Постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15 червня 1965 р. № П-6 з доповненнями і змінами, внесеними постановою Держарбітражу СРСР від 14 листопада 29174 р.) та Інструкцією про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по якості (затверджена Постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25 квітня 1966 р. № П-7 з доповненнями і змінами, внесеними постановою Держарбітражу СРСР від 14 листопада 1974 р.). Постачалник здійснює технічне консультування працівників покупця та проводить у присутності фахівців покупця технічні випробувальні роботи по налагоджуванню поставленої продукції, за результатами яких складається протокол випробувань. Після проведення пусконалагоджувальних робіт сторони впродовж 3 робочих днів складають та підписують акт приймання – передачі продукції. Датою постачання продукції постачальником та датою отримання продукції покупцем є дата підписання сторонами акту приймання – передачі продукції на умовах визначених п. 3.6. даного Договору (п.п.3.1, 3.2, 3.3, 3.6, 3.7, 3.8 договору). За не виконання або неналежне виконання зобов`язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність передбачену ст. 231 Господарського кодексу України та умовами Договору. За порушення строків виконання зобов`язання з постачальника стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка від вартості продукції, з якою допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості (п.п. 6.1, 6.3 договору). Відповідно до п. 9.1 договору, цей договір набуває чинності з моменту підписання його обома сторонами і діє до 31 грудня 2018 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

На виконання вказаного договору сторонами складено та підписано специфікацію, відповідно до якої предметом поставки є електромагнітна котушка Magnaflux L-10 (1к-т), у тому числі: понижувальний трансформатор L-10/Y6 (1 од); транспортувальний кейс (1 од); керівництво по експлуатації (на російській мові) (1 од); паспорт (1 од). Загальна вартість продукції 254 214,00 грн., з урахуванням ПДВ. Умови сплати - передоплата до 70% від загальної вартості продукції з ПДВ; строк поставки - 120 календарних днів; гарантійний термін - 12 місяців.

12 грудня 2017 року відповідачем виставлено позивачу рахунок на оплату № УК439 на суму 177 949,80 грн. з призначенням платежу: аванс 70% на придбання обладнання. Платіжним дорученням № 1028 від 21 грудня 2017 року позивачем сплачено на користь відповідача грошові кошти у розмірі 177 949,80 грн. з призначенням платежу - "Аванс 70% за електромагнітну котушку Magnaflux- L10, рах. № УК439 від 12.12.17, дог. № 439/ДКБ від 30.11.17, в т.ч. ПДВ 29658,30 грн".

24 травня 2018 року позивачем було направлено на адресу відповідача претензію за вих. № 2208/ЮВ, яка отримана відповідачем 29 травня 2018 року, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією поштового повідомлення про вручення поштового відправлення. Відповідно до вказаної претензії позивач вимагав негайно поставити товар, зокрема, за договором № 439/ДКБ-17 на суму 254 214,00 грн.

03 липня 2018 року відповідач поставив позивачу товар на загальну суму 254 214,00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи видатковою накладною № УК79 від 03 липня 2018 року. У вказаній видатковій накладній зазначено, що майно отримано повністю, розходжень немає. Оприбутковано по обліку 03 липня 2018 року.

Актом приймання-передачі та перевірки працездатності продукції від ___ липня 2018 року, який підписано представником підприємства-позивача з визначенням дати 26 листопада 2018 року, представником відповідача без визначення дати, відповідач передав, а позивач отримав продукцію, яка є предметом договору постачання № 439/ДКБ-17 від 30 листопада 2017 року та визначена у специфікації, що є додатком № 1 до вказаного договору. У вказаному акті зазначено, що гарантійний термін на вказану продукцію починається з 23 липня 2018 року і триває 12 місяців.

14 серпня 2018 року позивачем сплачено на користь відповідача грошові кошти у розмірі 76 264,20 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 3459 з призначенням платежу - "Розрахунок 30% за електромагнітну котушку Magnaflux- L10, рах. № УК439 від 12.12.17, дог. № 439/ДКБ-17 від 30.11.17, "03", тенд. не підл., У т.ч. ПДВ 12 710,70 грн".

Як вказує позивач у позовній заяві, відповідачем було поставлено позивачу продукцію з порушення строків поставки, визначених умовами п. 3.2 договору постачання № 439/ДКБ-17 від 30 листопада 2017 року, що й стало підставою для позивача звернутися з даним позовом до суду про стягнення з відповідача пені та штрафу за порушення строків поставки продукції.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Відповідно до ст. ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості. Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Аналізуючи умови укладеного між позивачем та відповідачем у справі договору постачання № 239/ДКБ-17 від 30 листопада 2017 року, суд визнав, що за своєю правовою природою даний договір є договором поставки, до якого повинні застосовуватись положення Цивільного кодексу України, що регулюють загальні умови виконання зобов`язання, а також положення параграфів 1, 3, глави 54 Цивільного кодексу України Відповідно до ч. 2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України). Відповідно до ч. 1 ст. 664 ЦК України, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Згідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, зобов`язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (ч. 2 ст. 193 ГК України).

Відповідно до ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського Кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. В силу статей 546-551 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Згідно п. 6.3 договору, за порушення строків виконання зобов`язання з постачальника стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості продукції, з якої допущено прострочення виконання за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Як встановлено судом, відповідач повинен був поставити продукцію позивачу в строк до 20 квітня 2018 року, на підставі п.п. 3.2, 2.3.1 договору (поставка продукції проводиться не пізніше 120 календарних днів з моменту перерахування позивачем на рахунок відповідача авансу у розмірі 70% від загальної вартості продукції та перерахування позивачем авансу відповідачу 21 грудня 2017 року). З видаткової накладної № УК79 від 03 липня 2018 року вбачається, що відповідачем поставлено на адресу позивачу продукцію, що є предметом спірного договору, 03 липня 2017 року. Тобто, відповідачем здійснено поставу продукції поза межами (з порушенням) строку, встановленого договором постачання № 439/ДКБ від 30 листопада 2017 року (поставку здійснено 03 липня 2018 року проти 20 квітня 2018 року (включно)).

З огляду на наведене позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 17 794,98 грн. штрафу (7% від вартості поставленої продукції з порушенням строку більше ніж на 30 днів) та 18 557,62 грн. пені (за період з 21 квітня 2018 року по 02 липня 2018 року (включно) є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В решті позову в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 37 115,24 грн. (за період з 03 липня 2018 року по 25 листопада 2018 року) суд відмовляє, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Частиною другою вказаної статті 9 вказаного Закону, первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Наявна в матеріалах справи видаткова накладна № УК79 від 03 липня 2018 року відповідає вимогам ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та засвідчує факт здійснення господарської операції, а саме поставку продукції відповідачем позивачу.

Тобто, саме 03 липня 2018 року відповідачем виконано зобов`язання щодо поставки продукції позивачу на підставі договору постачання № 439/ДКБ-17 від 30 листопада 2017 року.

Посилання позивача на те, що сторонами підписано акт приймання-передачі та перевірки працездатності продукції 26 листопада 2018 року і саме до 25 листопада 2018 року (день, що передує підписанню акта) необхідно проводити нарахування пені є необґрунтованим, з огляду на наведене.

Так, дійсно п. 3.8 договору передбачено, що датою поставки продукції постачальником та датою отримання продукції покупцем є дата підписання сторонами акту приймання-передачі продукції на умовах, визначених п. 3.6 даного договору. Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 664 ЦК України обов`язок покупця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар.

Акт приймання-передачі та перевірки працездатності продукції не є первинним документом, в розумінні ст. 9 ЗУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", так як містить істотні недоліки, а саме не містить відомостей про дату складання. В зазначеному акті відсутня дата його складання, а лише є дата підпису даного акту директором підприємства позивача, що не можна ототожнювати (дату підпису з датою складання).

Більш того, позивачем проведено остаточний розрахунок з відповідачем за поставлену продукцію 14 серпня 2018 року, а п. 2.3.2 договору постачання № 439/ДКБ-17 від 30 листопада 2017 року встановлено, що остаточний розрахунок здійснюється не пізніше 30 календарних днів з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі продукції, що вкотре підтверджує виконання відповідачем свого зобов`язання щодо поставлення продукції 03 липня 2018 року.

На підставі п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у розмірі 950,53 грн. покладається на відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог

Враховуючи викладене та керуючись статтями 1-5, 8, 10-12, 20, 41-46, 73-80, 86, 91, 123, п. 2 ч. 1 ст. 129, ст.ст. 232, 233, 236-241, 247, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Укрінтех" (61064, м. Харків, вул. Воложанівська, буд. 43, кв. 7, код ЄДРПОУ 37461045) на користь державного підприємства "Одеський авіаційний завод" (65121, м. Одеса, пр-т Небесної Сотні, 32А, код ЄДРПОУ 07756801) 18 557,62 грн. пені, 17 794,98 грн. штрафу та 950,53 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 256, 257 ГПК України та з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень Кодексу.

Повне рішення складено "11" червня 2019 р.

Суддя Н.В. Калініченко

справа № 922/984/19