Рішення № 82336480, 03.06.2019, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.06.2019 Справа № 914/558/19

За позовом: Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “УНІКА”, м. Київ,

до відповідача: Львівського комунального підприємства “Львівелектротранс”, м. Львів

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Приватне акціонерне товариство “Українська страхова компанія “Княжа Вієнна Іншуранс Груп”, м. Київ

про стягнення 32 824, 28 грн шкоди

Суддя Манюк П.Т.

За участю секретаря Чорної І.Б.

Представники:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

від третьої особи: не з`явився.

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла справа за позовом Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “УНІКА” до Львівського комунального підприємства “Львівелектротранс” про стягнення 32 824, 28 грн шкоди.

Ухвалою від 02.04.2019 суд постановив відкрити провадження у справі № 914/558/19 за правилами спрощеного позовного провадження, залучити до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Приватне акціонерне товариство “Українська страхова компанія “Княжа Вієнна Іншуранс Груп”, судове засідання призначити на 06.05.2019.

У судове засідання 06.05.2019 представник позивача не з`явився, на електронну адресу суду надіслав відповідь на відзив відповідача та клопотання про розгляд справи без участі представника позивача. Представник відповідача у судове засідання з`явився, через канцелярію суду подав відзив на позовну заяву та заявив клопотання про відкладення розгляду справи з метою підготовки заперечень на відповідь на відзив, поданий позивачем. Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, через канцелярію суду подав пояснення по справі та клопотання про розгляд справи без участі представника третьої особи. Ухвалою суду від 06.05.2019 розгляд справи відкладено на 14.05.2019.

Представники сторін у судове засідання 14.05.2019 не з`явилися. Представник позивача на адресу суду надіслав відповідь на відзив. Ухвалою суду від 14.05.2019 розгляд справи відкладено на 03.06.2019.

Представники сторін у судове засідання 03.06.2019 не з`явилися.

Відповідно до ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Позиція позивача.

Приватне акціонерне товариство “Страхова компанія “УНІКА” звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Львівського комунального підприємства “Львівелектротранс” про стягнення 32 824, 28 грн шкоди.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що внаслідок дорожньо–транспортної пригоди, яка сталася 06.09.2017 на вул. Словацького, 18 у м. Львові з вини працівника відповідача - ОСОБА_1 , який керував тролейбусом Електрон ОСОБА_2 з державним реєстраційним номером 115, що належить ЛКП “Львівелектротранс”, було пошкоджено автомобіль Lexus RX 450 Н, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належав ОСОБА_3 .

Позивач зазначає, що між ним та ОСОБА_3 було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту «КАСКО» від 16.02.2017 № 014031/4600/0000171, щодо автомобіля Lexus RX 450 Н, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Відповідно до звіту про оцінку вартості відновлювального ремонту з урахуванням зносу пошкодженого колісного транспортного засобу від 06.10.2017 № ФД-00295, вартість відновлювального ремонту застрахованого автомобіля складає 66 998, 85 грн (без врахування ПДВ).

Позивач, на виконання умов договору страхування, 13.11.2017 здійснив виплату Симаничу Н. Б. страхового відшкодування в розмірі 62 598, 85 грн (за мінусом 4 400 грн франшизи).

Цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована в ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» згідно з договором добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів від 01.02.2017 № К081262, яким встановлено франшизу - 3 000 грн.

16.01.2018 ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» на вимогу позивача виплатило на рахунок останнього страхове відшкодування (витрати пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу) в розмірі 29 774, 57 грн.

Позивач, з метою відшкодування решти суми виплаченого ним страхового відшкодування, звернувся до відповідача із претензією від 24.04.2018 вих. № 3033 про сплату решти суми здійсненого позивачем страхового відшкодування в розмірі 32 824, 28 грн, яка не була відшкодована страховиком відповідача. Однак відповідач вимоги претензії не виконав, у зв`язку із чим, позивач звернувся з цим позовом до суду із вимогою про стягнення з відповідача 32 824, 28 грн шкоди.

Позиція відповідача.

Відповідач у своєму відзиві на позовну заяву проти позову заперечив зазначивши, що цивільно-правова відповідальність відповідача як власника транспортного засобу - тролейбуса Електрон Т19101, з державним реєстраційним номером 115, була застрахована згідно договору добровільного страхування від 01.02.2017 № К081262, укладеного з ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», яким передбачено ліміт відповідальності страховика, щодо відшкодування шкоди майну третіх осіб в розмірі 100 000 грн. Як вбачається зі звіту про оцінку вартості відновлювального ремонту від 06.10.2017 № ФД-00295, вартість відновлювального ремонту пошкодженого внаслідок ДТП автомобіля, з урахуванням зносу, становить 33 086, 90 грн, що не перевищує суми ліміту відповідальності страховика - ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп».

Відтак, відповідач вважає, що оскільки ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» виплатило на рахунок позивача страхове відшкодування, то у останнього відсутні підстави для звернення з цим позовом до суду.

Третя особа у справі - ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» у поясненнях поданих до суду зазначила, що страхове відшкодування позивачу було виплачено в повному обсязі, відповідно до умов договору страхування від 01.02.2017 № К081262, згідно із наданим позивачем страховим актом від 23.10.2017 № 00235825 та з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу зазначеного у звіті про оцінку вартості відновлювального ремонту від 06.10.2017 № ФД-00295.

Обставини справи встановлені судом.

Між ПАТ “Страхова компанія “УНІКА” та ОСОБА_3 було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту «КАСКО» від 16.02.2017 № 014031/4600/0000171 (далі - договір страхування), предметом якого є страхування транспортного засобу Lexus RX 450 Н, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (далі - застрахований автомобіль). За умовами п. 1.2.2. договору страхування встановлено фаншизу в розмірі 0, 5 % від страхової суми, але не менше 50 євро.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди (ДТП), яка сталася 06.09.2017 у м. Львові на вул. Словацького, 18 було пошкоджено застрахований автомобіль.

Винуватцем вказаного ДТП, згідно постанови Залізничного районного суду м. Львова від 20.10.2017 у справі № 462/4370/17, визнано громадянина ОСОБА_1 , який керував тролейбусом Електрон ОСОБА_2 реєстраційний номер 115, власником якого є відповідач.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 на час скоєння ДТП був працівником відповідача, що підтверджується наказом ЛКП «Львівелектротранс» від 15.11.2002 № 67–к (копія якого міститься в матеріалах справи).

Відповідачем була застрахована його цивільно-правова відповідальність, як власника наземного транспортного засобу, шляхом укладення з ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» договору добровільного страхування від 01.02.2017 № К081262, у якому встановлено франшизу у розмірі 3 000 грн.

Умовами п. 22.5. вказаного договору передбачено, що у разі заподіяння шкоди майну третьої особи страховик відшкодовує обґрунтовані документально-підтверджені витрати, які пов`язані із відновлювальним ремонтом майна та транспортуванням транспортного засобу третьої особи з місця ДТП до СТО. При цьому, вартість відновлювального ремонту майна визначається з урахуванням зносу, який розраховується відповідно до норм чинного законодавства України.

Згідно п. 3.1.1. вказаного договору, з врахуванням змін внесених додатковою угодою від 01.02.2017 № 2, встановлено ліміт відповідальності страховика, щодо відшкодування шкоди майну третіх осіб в розмірі 100 000 грн.

За результатами проведення оцінки застрахованого автомобіля - Lexus RX 450 Н, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_4 ., складено звіт про оцінку вартості відновлювального ремонту з урахуванням зносу пошкодженого колісного транспортного засобу від 06.10.2017 № ФД-00295, з якого вбачається, що вартість відновлювального ремонту застрахованого автомобіля складає 66 998, 85 грн (без врахування ПДВ), а коефіцієнт фізичного зносу – 0, 587.

На виконання умов договору страхування, позивач 13.11.2017 здійснив виплату Симаничу ОСОБА_5 . страхового відшкодування в розмірі 62 598, 85 грн (за мінусом 4 400 грн франшизи). Після чого, позивач звернувся до ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», як страхувальника відповідача із претензією про відшкодування виплаченої суми.

16.01.2018 ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» перерахувало на рахунок позивача суму страхового відшкодування (в частині витрат пов`язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, за мінусом 3 000 грн франшизи) в розмірі 29 774, 57 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 16.01.2018 № ЗР003606 (копія якого міститься в матеріалах справи).

Оскільки страховиком відповідача було відшкодовано позивачу лише частину страхового відшкодування, останній звернувся до відповідача із претензією від 24.04.2018 вих. № 3033 про сплату решти суми здійсненого позивачем страхового відшкодування в розмірі 32 824, 28 грн. Відповідач вимоги претензії не виконав, коштів не перерахував, що і стало підставою звернення позивача з цим позовом до суду.

Норми права та мотиви з яких виходить суд при ухваленні рішення.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про страхування», страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (ст. 979 ЦК України).

Згідно ст. 5 Закону України «Про страхування», розрізняють добровільну та обов`язкову форми страхування. Добровільним може бути, зокрема, страхування наземного транспорту (п. 6 ч. 4 ст. 6 Закону України «Про страхування»).

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про страхування», страхова сума - це грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов`язаний провести виплату при настанні страхового випадку. Страхова виплата - це грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. Розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник. Непрямі збитки вважаються застрахованими, якщо це передбачено договором страхування. У разі коли страхова сума становить певну частку вартості застрахованого предмета договору страхування, страхове відшкодування виплачується у такій же частці від визначених по страховій події збитків, якщо інше не передбачено умовами страхування. Франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Відповідно до ч. 3 ст. 988 ЦК України, страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

Згідно із частинами 1 та 2 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Положеннями ч. 1 ст. 1172 ЦК України передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

За умовами ст. 1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

За правилом п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України, реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Відповідно до ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц, згідно зі статтями 993 ЦК України та 27 Закону України «Про страхування», до страховика потерпілого переходить право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється. У ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.

Таким чином, оскільки позивач (який є страховиком потерпілої особи) виконав свої зобов`язання за договором добровільного страхування відповідно до умов, визначених у ньому, здійснивши відшкодування завданих збитків у повному обсязі, до нього перейшло право вимоги до завдавача шкоди у деліктному зобов`язанні у межах виплаченого потерпілому страхового відшкодування, тобто відбулася заміна кредитора у деліктних відносинах, що виникли у зв`язку із завданням шкоди представником відповідача, у порядку суброгації.

Відносини ж між відповідачем та його страховиком, ПрАТ “УСК “Княжа Вієнна Іншуранс Груп”, регулюються умовами, визначеними у договорі добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів від 01.02.2017 № К081262, яким передбачено відшкодування витрат потерпілого, пов`язаних із відновлювальним ремонтом майна з урахуванням зносу.

Як вбачається з матеріалів справи, страховик відповідача виконав свої зобов`язання, відшкодувавши витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом пошкодженого транспортного засобу потерпілої особи з урахуванням його зносу.

Згідно зі статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана оплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

У зв`язку із заміною сторони кредитора у деліктному правовідношенні в межах фактичних витрат до позивача перейшло право вимоги у відповідній частині до відповідача, оскільки страхова виплата страховика відповідача є недостатньою для повного відшкодування завданої ним шкоди (Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.03.2019 у справі № 199/6667/15-ц).

Також, вказана правова позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду України наведеними у постанові від 02 грудня 2015 року у справі № 6-691цс15, де судом зазначено, що правильним є стягнення із винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).

Враховуючи вищезазначені обставини справи та наведені обґрунтування, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість позовної вимоги про відшкодування відповідачем різниці між страховим відшкодуванням позивача та страховою виплатою, здійсненою страховиком відповідача, в розмірі 32 824, 28 грн.

Відшкодування витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача повністю.

Керуючись ст. ст. 2, 13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 236-241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Львівського комунального підприємства “Львівелектротранс” (79026, м. Львів, вул. Сахарова, б. 2, код ЄДРПОУ 03328406) на користь Приватного акціонерного товариства “Страхова компанія “УНІКА” (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, б. 70-А, код ЄДРПОУ 20033533) 32 824, 28 грн - основного боргу та 1 921, 00 грн - судового збору.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Текст рішення підписано 10.06.2019.

Суддя Манюк П.Т.