
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
"06" червня 2019 р. м. Київ Справа № 911/2412/13
За скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “НІКО-ТАЙС” № 25-2/05 від 25.05.2019 р. (вх. № 126/19 від 27.05.2019 р.) на бездіяльність державного виконавця Черкаського РВДВС ГТУЮ у Черкаській області у виконавчому провадженні ВП № 50944954 щодо примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 03.09.2013 р.
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “НІКО-ТАЙС”
до Товариства з обмеженою відповідальністю “ПК ТРЕЙДСЕРВІСГРУП”
та до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю імені Устименка
про стягнення 52348,07 грн.
Суддя В.М. Бабкіна
секретар судового засідання: Демідова А.А.
за участю представників:
від позивача (скаржник): Грищенко О.М. (довіреність б/н від 03.08.2018 р., адв. свідоцтво № 3888 від 29.10.2009 р.);
від відповідача-1: не з`явився
від відповідача-2: не з`явився
від ДВС: не з`явився
Обставини справи:
Рішенням господарського суду Київської області від 25.07.2013 р. у справі № 911/2412/13 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “НІКО-ТАЙС” до Товариства з обмеженою відповідальністю “ПК ТРЕЙДСЕРВІСГРУП” та до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю імені Устименка про стягнення 52348,07 грн. було задоволено частково.
03.09.2013 р. на виконання рішення від 25.07.2013 р. господарським судом Київської області видано відповідні накази.
До господарського суду Київської області від Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “НІКО-ТАЙС” надійшла скарга № 25-2/05 від 25.05.2019 р. (вх. № 126/19 від 27.05.2019 р.) на бездіяльність державного виконавця Черкаського РВДВС ГТУЮ у Черкаській області у виконавчому провадженні ВП № 50944954 щодо примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 03.09.2013 р. у даній справі, за змістом якої скаржник просить суд прийняти вказану скаргу до розгляду, визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Черкаського РВДВС ГТУЮ у Черкаській області у виконавчому провадженні ВП № 50944954 щодо примусового виконання наказу від 03.09.2013 р. у справі № 911/2412/13 за період з 15.02.2019 р. по 25.05.2019 р., яка полягає в порушенні строків та порядку вчинення виконавчих дій, зобов`язати державного виконавця чи іншу посадову особу Черкаського РВДВС ГТУЮ у Черкаській області усунути допущене порушення шляхом дотримання строків та порядку вчинення виконавчих дій, зобов`язати державного виконавця чи іншу посадову особу Черкаського РВДВС ГТУЮ у Черкаській області внести всі документи, що стосуються виконавчого провадження ВП № 50944954, до Автоматизованої системи виконавчого провадження, а також стягнути із Черкаського РВДВС ГТУЮ у Черкаській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “НІКО-ТАЙС” витрати на правничу допомогу у розмірі 2500,00 грн. згідно договору № 15-03-2019/2 від 15.03.2019 р. про надання адвокатських послуг (правової допомоги).
Скаржник зазначає, що згідно розміщеної в Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень Інформації про виконавче провадження ВП № 50944954, постановою Чорнобаївського районного відділу Державної виконавчої служби України ГТУЮ у Черкаській області від 21.04.2016 р. було відкрито виконавче провадження ВП № 50944954 щодо примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 03.09.2013 р. у справі № 911/2412/13 про стягнення з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальності імені Устименка на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “НІКО-ТАЙС” суми заборгованості у загальному розмірі 12782,83 грн. Наказ господарського суду Київської області від 03.09.2013 р. у справі № 911/2412/13 перебував на примусовому виконання у Чорнобаївському РВДВС ГТУЮ у Черкаській області в період із 21.04.2016 р. по 13.02.2019 р.
У подальшому, наказ господарського суду Київської області від 03.09.2013 р. у справі № 911/2412/13 для подальшого примусового виконання було передано до Черкаського РВДВС ГТУЮ у Черкаській області. Так, постановою Черкаського РВДВС ГТУЮ у Черкаській області від 14.02.2019 р. виконавче провадження ВП № 50944954 щодо примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 03.09.2013 р. у справі № 911/2412/13 було прийнято до подальшого примусового виконання.
За твердженням скаржника, відповідно до відомостей, які містяться на офіційному веб-сайті Автоматизованої системи виконавчих проваджень, у період із 15 лютого 2019 року по 25 травня 2019 року всіх повних, належних, допустимих та об`єктивних виконавчих дій Черкаським РВДВС ГТУЮ у Черкаській області не вчинялось, у зв`язку з чим скаржник і звернувся до суду із даною скаргою на бездіяльність державного виконавця Черкаського РВДВС ГТУЮ у Черкаській області у виконавчому провадженні ВП № 50944954 щодо примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 03.09.2013 р. у справі № 911/2412/13.
Згідно з приписами ст. 339 Господарського процесуального кодексу України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Відповідно до ч. 1 ст. 340 Господарського процесуального кодексу України, скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Частиною 1 ст. 342 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.
Ухвалою господарського суду Київської області від 28.05.2019 р. було призначено розгляд вказаної скарги на 06.06.2019 р.
У судовому засіданні 06.06.2019 р. представник скаржника скаргу підтримав, представники відповідачів та відділу ДВС до суду не з`явились.
Згідно з приписами ч. 2 ст. 342 ГПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Дослідивши доводи скаржника та матеріали скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “НІКО-ТАЙС” № 25-2/05 від 25.05.2019 р. (вх. № 126/19 від 27.05.2019 р.) на бездіяльність державного виконавця Черкаського РВДВС ГТУЮ у Черкаській області у виконавчому провадженні ВП № 50944954 щодо примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 03.09.2013 р. у даній справі № 911/2412/13, суд дійшов висновку про наявність підстав щодо часткового задоволення зазначеної скарги з огляду на наступне.
Згідно з приписами ст. 1 Закону України “Про виконавче провадження”, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією України, цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до статті 6 Закону України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів” систему органів примусового виконання рішень становлять: Міністерство юстиції України; органи державної виконавчої служби, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку.
Згідно із статтею 3 Закону України “Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів” завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.
Частина 1 статті 5 Закону України “Про виконавче провадження” передбачає, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Відповідно до ст. 10 Закону України “Про виконавче провадження”, заходами примусового виконання рішень є, зокрема, звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Частинами першою та другою статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов`язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію. Строки у виконавчому провадженні встановлюються законом, а якщо вони не визначені законом - встановлюються виконавцем. Будь-яка дія або сукупність дій під час виконавчого провадження повинна бути виконана не пізніше граничного строку, визначеного цим Законом.
У відповідності до ст. 13 вказаного Закону, під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 26 цього Закону.
Опис та арешт майна здійснюються не пізніш як на п`ятий робочий день з дня отримання інформації про його місцезнаходження. У разі виявлення майна виконавцем під час проведення перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) фізичної особи та місцезнаходженням юридичної особи здійснюються опис та арешт цього майна.
Поряд з цим, статтею 18 Закону України “Про виконавче провадження” передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний:1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки. Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом. Під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.
Відповідно до ч. 2 ст. 36 Закону України “Про виконавче провадження” розшук боржника - юридичної особи, майна боржника організовує виконавець шляхом подання запитів до відповідних органів, установ або проведення перевірки інформації про майно чи доходи боржника, що міститься в базах даних і реєстрах, та перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) або його місцезнаходженням. У разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов`язковою для виконання поліцією.
Згідно зі статтею 48 Закону України “Про виконавче провадження” звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. Виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.
Відповідно до пункту 6 Інструкції з організації примусового виконання рішення, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 р. № 2832/5, під час здійснення виконавчого провадження виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами.
За змістом пунктів 9-11 Інструкції з організації примусового виконання рішення, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 р. № 2832/5, вимога виконавця є письмовим документом, який складається у випадках, передбачених Законом, та є обов`язковою для виконання органами, установами, організаціями, посадовими особами і фізичними особами щодо надання державному виконавцю документів або їх копій, необхідних для здійснення його повноважень, вчинення інших дій, необхідних для виконання рішення. Вимога підписується виконавцем та надсилається поштою чи іншими засобами зв`язку або вручається виконавцем особі, яка зобов`язана вчинити дії. Доручення виконавця є письмовим документом, який складається у випадках, передбачених Законом щодо проведення окремих виконавчих дій органами, установами, організаціями, посадовими особами і фізичними особами. Запит виконавця є письмовим документом, який є обов`язковим для виконання органами, установами, організаціями, посадовими особами і фізичними особами щодо надання виконавцю інформації, документів або їх копій, необхідних для здійснення його повноважень. Отримана інформація використовується органами державної виконавчої служби (приватним виконавцем) виключно із службовою метою.
Як встановлено судом, доказів вчинення Черкаським районним відділом Державної виконавчої служби України ГТУЮ у Черкаській області передбачених законодавством дій щодо примусового виконання наказу у даній справі у виконавчому проваджені ВП № 50944954 в період з 15.02.2019 р. по 25.05.2019 р. до матеріалів справи не надано.
Умовами статті 8 Закону України “Про виконавче провадження” передбачено, що реєстрація виконавчих документів, документів виконавчого провадження, фіксування виконавчих дій здійснюється в автоматизованій системі виконавчого провадження, порядок функціонування якої визначається Міністерством юстиції України. Вільний та безоплатний доступ до інформації автоматизованої системи виконавчого провадження забезпечує Міністерство юстиції України у мережі Інтернет на своєму офіційному веб-сайті з можливістю перегляду, пошуку, копіювання та роздрукування інформації, на основі поширених веб-оглядачів та редакторів, без необхідності застосування спеціально створених для цього технологічних та програмних засобів, без обмежень та цілодобово. Інформація повинна містити відомості про час її розміщення. Автоматизованою системою виконавчого провадження забезпечується: 1) об`єктивний та неупереджений розподіл виконавчих документів між державними виконавцями; 2) надання сторонам виконавчого провадження інформації про виконавче провадження; 3) виготовлення документів виконавчого провадження; 4) централізоване зберігання документів виконавчого провадження; 5) централізоване зберігання інформації про рахунки органів державної виконавчої служби та приватних виконавців, відкриті для цілей виконавчого провадження; 6) підготовка статистичних даних; 7) реєстрація вхідної і вихідної кореспонденції та етапів її проходження; 8) передача документів виконавчого провадження до електронного архіву; 9) формування Єдиного реєстру боржників. Рішення виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби виготовляються за допомогою автоматизованої системи виконавчого провадження. У разі тимчасової відсутності доступу до автоматизованої системи допускається виготовлення документів на паперових носіях з подальшим обов`язковим внесенням їх до автоматизованої системи не пізніше наступного робочого дня після відновлення її роботи.
Відповідно до пункту 10 Розділу І Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016 р. № 2432/5, система забезпечує інформаційну взаємодію з іншими реєстрами та базами даних державних органів, що містять дані про майно, доходи боржника. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.
Відповідно до пунктів 2-4 Розділу IV Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, виконавцем до Системи обов`язково вносяться відомості про проведення всіх виконавчих дій та прийняття процесуальних рішень. До Системи в обов`язковому порядку вносяться також відомості про всі документи, отримані на запит державного виконавця, заяви сторін виконавчого провадження, відповіді на них та їх скановані копії. Відомості про проведення виконавчих дій вносяться до Системи одночасно з виготовленням документа, на підставі якого вчиняється виконавча дія, або одночасно з виготовленням документа, яким оформлюється проведення виконавчої дії. У разі здійснення виконавчої дії за межами органу державної виконавчої служби (офіса приватного виконавця) відомості про таку дію вносяться до Системи не пізніше наступного робочого дня після її проведення. Постанови виконавця, а також інші документи виконавчого провадження виготовляються за допомогою Системи. Виготовлення постанов та інших документів виконавчого провадження не в Системі забороняється, У разі тимчасової відсутності доступу до Системи (через перебої в електропостачанні тощо), як виняток, допускається виготовлення документів виконавчого провадження без використання Системи з подальшим обов`язковим внесенням таких документів до системи в день усунення причин, що перешкоджали доступу до неї.
Згідно розміщеної в Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень Інформації про виконавче провадження ВП № 50944954, постановою Черкаського районного відділу Державної виконавчої служби України ГТУЮ у Черкаській області від 14.02.2019 р. було прийнято виконавче провадження ВП № 50944954 щодо примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 03.09.2013 р. у справі № 911/2412/13 про стягнення з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальності імені Устименка на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “НІКО-ТАЙС” суми заборгованості у загальному розмірі 12782,83 грн.; постановою Черкаського районного відділу Державної виконавчої служби України ГТУЮ у Черкаській області від 15.02.2019 р. у виконавчому провадженні ВП № 50944954 було винесено постанову про арешт майна боржника. постановою Черкаського районного відділу Державної виконавчої служби України ГТУЮ у Черкаській області від 22.02.2019 р. у виконавчому провадженні ВП № 50944954 було винесено постанову про розшук майна боржника.
Вчинення державним виконавцем будь-яких інших дій у виконавчому провадженні ВП № 50944954, спрямованих на виконання судового рішення, з матеріалів справи та відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень, не вбачається.
Між тим, згідно з положеннями ст. 129 Конституції України обов`язковість рішення суду визначено однією із основних засад судочинства.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Конституційний Суд України у своєму рішенні № 18-рп/2012 від 13.12.2012 р. вказав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.
Поряд з цим, розглядаючи справу № 5-рп/2013, Конституційний Суд України у своєму рішенні від 26.06.2013 р. зазначив, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 р. № 11-рп/2012).
З наведених приписів Конституції України та рішень Конституційного Суду України вбачається декларування законодавцем безумовного права кожного, на чию користь ухвалено судове рішення, на його виконання.
У ч.ч. 2, 4 ст. 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Відповідно до ст. 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - Європейський суд) як джерело права.
У рішенні Європейського суду від 20.07.2004 р. у справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося, на шкоду одній із сторін. Отже, для цілей ст. 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".
Правові висновки про те, що виконання рішення, ухваленого тим чи іншим судом, треба розглядати як складову частину судового розгляду, як цього вимагає положення статті 6 Конвенції, у якій йдеться про необхідність забезпечення справедливого судового процесу, містяться також у рішеннях Європейського суду у справах "Бурдов проти Росії", "Горнсбі проти Греції".
Відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу до Конвенції (справа "Юрій Миколайович Іванов проти України", рішення Європейського суду від 15.10.2009 р.).
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 343 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Враховуючи викладене, з огляду на встановлення бездіяльності Черкаського районного відділу Державної виконавчої служби України ГТУЮ у Черкаській області щодо виконання наказу господарського суду Київської області від 03.09.2013 р. у справі № 911/2412/13 у період з 15.02.2019 р. по 25.05.2019 р., яку органом ДВС не спростовано, суд дійшов висновку про задоволення скарги ТОВ “Компанія “НІКО-ТАЙС” № 25-2/05 від 25.05.2019 р. (вх. № 126/19 від 27.05.2019 р.) в частині визнання неправомірною бездіяльності державного виконавця Черкаського РВДВС ГТУЮ у Черкаській області у виконавчому провадженні ВП № 50944954 щодо примусового виконання наказу від 03.09.2013 р. у справі № 911/2412/13 за період з 15.02.2019 р. по 25.05.2019 р., яка полягає в порушенні строків та порядку вчинення виконавчих дій, та в частині зобов`язання державного виконавця чи іншої посадової особи Черкаського РВДВС ГТУЮ у Черкаській області усунути допущене порушення шляхом дотримання строків та порядку вчинення виконавчих дій.
Щодо вимоги скаржника про зобов`язання державного виконавця внести всі документи, що стосуються виконавчого провадження, до Автоматизованої системи виконавчого провадження, суд зазначає наступне.
Згідно з п. 2 розділу І Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016 р. № 2432/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12.08.2016 р. за № 1126/29256, автоматизована система виконавчого провадження (далі - Система) - комп`ютерна програма, що забезпечує збирання, зберігання, облік, пошук, узагальнення, надання відомостей про виконавче провадження, формування Єдиного реєстру боржників та захист від несанкціонованого доступу.
Відповідно до п.п. 2, 3 розділу IV Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, виконавцем до Системи обов`язково вносяться відомості про проведення всіх виконавчих дій та прийняття процесуальних рішень. До Системи в обов`язковому порядку вносяться також відомості про всі документи, отримані на запит державного виконавця, заяви сторін виконавчого провадження, відповіді на них та їх скановані копії. Відомості про проведення виконавчих дій вносяться до Системи одночасно з виготовленням документа, на підставі якого вчиняється виконавча дія, або одночасно з виготовленням документа, яким оформлюється проведення виконавчої дії. У разі здійснення виконавчої дії за межами органу державної виконавчої служби (офіса приватного виконавця) відомості про таку дію вносяться до Системи не пізніше наступного робочого дня після її проведення.
Згідно з положеннями п.п. 1, 2 розділу VІ Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, Міністерство юстиції України забезпечує вільний та безоплатний доступ до інформації Системи у мережі Інтернет на своєму офіційному веб-сайті з можливістю перегляду, пошуку, копіювання та роздрукування інформації (на основі поширених веб-оглядачів та редакторів) без обмежень та цілодобово у формі відкритих даних. З метою забезпечення доступу до інформації Системи сторонам виконавчого провадження у постанові про відкриття виконавчого провадження роз`яснюється таке право, вказуються адреса відповідного веб-сайту в мережі Інтернет, а також ідентифікатор для доступу до інформації про виконавче провадження та порядок його використання. Система забезпечує можливість формування сторонами виконавчого провадження узагальненої інформації про рішення (виконавчі дії), прийняті (вчинені) виконавцем, із зазначенням дати їх прийняття (вчинення) та з можливістю роздрукування такої інформації.
Отже, державним виконавцем вносяться відомості про вчинення всіх виконавчих дій у виконавчому провадженні до автоматизованої системи виконавчого провадження, доступ до якої є відкритим у мережі Інтернет з урахуванням наявного у сторони виконавчого провадження ідентифікатору для доступу до інформації про виконавче провадження.
З огляду на викладене, вимога скаржника про зобов`язання державного виконавця внести всі документи виконавчого провадження до АСВП залишається судом без задоволення, оскільки матеріали справи не містять доказів вчинення державним виконавцем з метою виконання дій щодо примусового виконання наказу від 03.09.2013 р. у справі господарського суду Київської області № 911/2412/13 заходів, відомості про які, в порушення вищенаведених вимог законодавства, не було внесено до Автоматизованої системи виконавчого провадження.
Окрім того, скаржником було заявлено до стягнення із відділу ДВС на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» витрат на правничу допомогу у розмірі 2500,00 грн. згідно договору № 15-03-2019/2 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 15.03.2019 р.
Слід зазначити, що відповідно до ст. 344 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.
Згідно зі ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Так, скаржником долучено до матеріалів справи копію договору № 15-03-2019/2 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 15.03.2019 р., який укладений між ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» (замовник) та адвокатом Грищенком Олександром Миколайовичем (виконавець), що діє на підставі свідоцтва № 3888 про право на заняття адвокатською діяльністю, відповідно до умов якого правова допомога за цим договором вважається наданою та виконаною з моменту підписання уповноваженими представниками сторін акту здачі-приймання виконаних робіт щодо надання правової допомоги (пункт 1.2 договору).
Згідно з п. 1.1 договору виконавець зобов`язався надати замовнику правову допомогу щодо аналізу правовідносин між замовником, СТОВ імені Устименка та Черкаським РВДВС ГТУЮ у Черкаській області, котрі виникли у виконавчому провадженні ВП № 50944954 щодо примусового виконання наказу господарського суду Київської області у справі № 911/2412/13 від 03.09.2013 р., надання консультацій з приводу можливого та законодавчо доцільного та обґрунтованого вжиття заходів Черкаським РВДВС ГТУЮ у Черкаській області, консультації з питань практичного застосування норм виконавчого, виконавчо-процесуального та господарсько-процесуального законодавства із врахуванням останніх змін та доповнень, що стосуються зазначених правовідносин та підстав їх виникнення, підготовки та написання від імені замовника до Черкаського РВДВС ГТУЮ у Черкаській області різного роду клопотань про вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні ВП № 50944954 щодо примусового виконання наказу господарського суду Київської області у справі № 911/2412/13 від 03.09.2013 р. із врахуванням Закону України «Про виконавче провадження», підготовки, написання та подання до господарського суду відповідної скарги на дії та бездіяльність Черкаського РВДВС ГТУЮ у Черкаській області у виконавчому проваджені щодо примусового виконання наказу господарського суду Київської області по справі № 911/2412/13 від 03.09.2013 р. при наявності підстав для такого заходу, представництві інтересів замовника у суді під час розгляду судової справи за поданою скаргою, здійснення інших процесуальних заходів направлених на виконання умов та обов`язків виконавця з даним договором.
При цьому, сторони погодили, що вартість виконання передбачених цим договором комплексу правових послуг та робіт визначається в актах здачі-приймання виконавчих робіт (надання послуг) щодо надання адвокатських послуг, виходячи із того, що вартість однієї години роботи виконавця складає 150,00 грн. (включаючи всі витрати (поштові, комісійні, банківські, транспортні) по підготовці матеріалів відповідно до п. 1.1 договору) та участь у судовому засіданні (не менше одного), вартість участі у котрому складає 400,00 грн. (пункт 3.1 договору).
Згідно акту здачі-приймання виконаних робіт (наданих послуг) щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 25.05.2019 р. виконавець - адвокат Грищенко О.М. передав, а замовник - ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» прийняло послуги на суму 2500,00 грн. згідно договору № 15-03-2019/2 про надання адвокатських послуг (правової допомоги) від 15.03.2019 р.
Судом встановлено, що згідно квитанції № 0.0.1365481356.2 від 26.05.2019 р. ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» сплатило адвокату Грищенку О.М. 2500,00 грн. за послуги адвоката згідно договору № 15-03-2019/2 від 15.03.2019 р.
Враховуючи наведене, вимога ТОВ «Компанія «НІКО-ТАЙС» щодо покладення на Черкаське РВДВС ГТУЮ у Черкаській області судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2500,00 грн. підлягає задоволенню судом.
Керуючись ст.ст. 123, 126, 231, 234, 339, 340-343, 344 Господарського процесуального кодексу України, суд
постановив:
1. Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» № 25-2/05 від 25.05.2019 р. (вх. № 126/19 від 27.05.2019 р.) на бездіяльність державного виконавця Черкаського РВДВС ГТУЮ у Черкаській області у виконавчому провадженні ВП № 50944954 щодо примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 03.09.2013 р. у справі № 911/2412/13 задовольнити частково.
2. Визнати за період із 15 лютого 2019 року по 25 травня 2019 року неправомірною бездіяльність державного виконавця Черкаського РВДВС ГТУЮ у Черкаській області у виконавчому провадженні ВП № 50944954 щодо примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 03.09.2013 р. у справі № 911/2412/13, яка виразилась у порушенні строків та порядку вчинення виконавчих дій із врахуванням норм Закону України “Про виконавче провадження”.
3. Зобов`язати державного виконавця або іншу посадову особу Черкаського РВДВС ГТУЮ у Черкаській області усунути допущене порушення (поновити порушене право заявника) шляхом дотримання строків та порядку вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні ВП № 50944954 щодо примусового виконання наказу господарського суду Київської області від 03.09.2013 р. у справі № 911/2412/13 із врахуванням норм Закону України “Про виконавче провадження”, котрі були б направлені та свідчили б про перевірку майнового стану та фактичне примусове виконання наказу господарського суду Київської області від 03.09.2013 р. у справі № 911/2412/13.
4. Стягнути з Черкаського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області (18008, м. Черкаси, вул. Вернигори, 4, код 34997607) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «НІКО-ТАЙС» (03187, м. Київ, вул. Академіка Глушкова, буд. 40, офіс 315, код 38039872) витрати на правничу допомогу у розмірі 2500 (дві тисячі п`ятсот) грн. 00 коп.
5. У задоволенні решти вимог скарги відмовити.
6. Копію ухвали надіслати учасникам процесу та Черкаському районному відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області (18008, м. Черкаси, вул. Вернигори, 4).
Ухвала господарського суду набирає законної сили в порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала господарського суду оскаржується в порядку та строки, визначені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалу підписано 11.06.2019 р.
Суддя В.М. Бабкіна
Судове рішення № 82336151, Господарський суд Київської області було прийнято 06.06.2019. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 911/2412/13. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: