Ухвала суду № 82335987, 10.06.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Київ

10.06.2019Справа № 910/7413/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В., розглянувши матеріали за позовом Університету Державної фіскальної служби України (08201, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Університетська, буд. 31; ідентифікаційний код 40233365) до Фізичної особи-підприємця Бичек Святослави Володимирівни ( АДРЕСА_1 ) про стягнення 48908,92 грн. та розірвання договору,

ВСТАНОВИВ:

Університет Державної фіскальної служби України звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Бичек Святослави Володимирівни про стягнення 48908,92 грн. та розірвання договору.

Розглянувши матеріали даної позовної заяви, суд дійшов висновку про залишення її без руху, з огляду на наступне.

Згідно з п.2 ч.3 ст.162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява має містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців); відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.

Як вбачається із поданої до суду позовної заяви, позивачем зазначено в якості відповідача - Фізичну особу-підприємця Бичек Святослави Володимирівни, утім у поданій до суду позовній заяві позивачем не вказано ідентифікаційного номеру фізичної особи-підприємця відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Разом з тим, відповідно до п.1 ч.1 ст.164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Частиною 1 ст. 72 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку» від 05.03.2009 №270 розрахунковим документом, що підтверджує факт надання послуг поштового зв`язку є документ встановленої відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» форми і змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

Таким чином, належним доказом відправлення учасникам справи копії позовної заяви та доданих до неї документів є опис вкладень у поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), надані в оригіналі.

Як вбачається із позовної заяви, в якості доказу направлення на адресу відповідача копії позовної заяви та доданих до неї документів, позивачем додано матеріалів позову опис вкладення у цінний лист від 06.06.2019, накладну №0820502834336 від 06.06.2019, а також касовий чек від 06.06.2019, що підтверджує відправлення відповідачу лише позовної заяви, проте у наданому позивачем описі вкладення у цінний лист відсутні відомості щодо направлення відповідачу доданих до позовної заяви документів, а відтак суд приходить до висновку, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження факту направлення відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Разом з тим, відповідно до п.2 ч.1 ст.164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з положеннями ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» станом на 01.01.2019 прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі становить 1921 грн.

Згідно з п.п.1 п. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання до господарського суду позовної заяви позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з частиною 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору встановлюється - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як убачається із прохальної частини вказаної позовної заяви, позивачем заявлено дві позовні вимоги, а саме про:

- стягнення заборгованості за Договором №18273271 від 02.05.2018 в розмірі 48908,92 грн.;

- розірвання Договору №18273271 від 02.05.2018.

Також, ч. 1 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір перераховується в безготівковій або готівковій формі.

Відповідно до п. 3.1. Інструкції «Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», затвердженої Постановою Правління НБУ від 21.01.2004 № 22, платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 2 до вказаної Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до вказаної Інструкції. Платіжне доручення оформляється платником згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до цієї Інструкції, та подається до банку, що обслуговує його, у кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків.

На підставі викладеного, суд зазначає, що документом про сплату судового збору є оригінал квитанції установи банку або відділення поштового зв`язку, які прийняли платіж, платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення.

Враховуючи викладене, при зверненні з позовом до суду позивач повинен був сплатити судовий збір у розмірі 3842 грн.

В той же час, позивачем додано до матеріалів позовної заяви платіжне доручення №1683 від 03.12.2018 на суму 3265,22 грн., жодних інших доказів сплати судового збору матеріали позовної заяви не містять.

Таким чином, позивачем не доплачено судовий збір та не надано належних доказів сплати судового збору у загальному розмірі 3842 грн., у зв`язку з чим, суд дійшов висновку, що позивачем не надано суду належних доказів, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Також, відповідно до п.9 ст.162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява має містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

Проте подана Університетом Державної фіскальної служби України до суду позовна заява не містить такого розрахунку.

Суд звертає увагу позивача, що відповідно до ст.124 Господарського процесуального кодексу України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

До судових витрат відповідно до ст.123 Господарського процесуального кодексу України належать судовий збір, та витрати, пов`язані з розглядом справи, як то витрати на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

При цьому, суд звертає увагу позивача, що у відповідності до ч.2 ст.124 Господарського процесуального кодексу України у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Також п.8, 10 ч.3 ст.162 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позовна заява має містити, зокрема, зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви та підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. Проте позивачем у позовній заяві не зазначено про наявність у нього або у іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до позовної заяви та не надано підтвердження про відсутність позову.

Відповідно до ч.1, 2 ст.174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Ураховуючи викладене, суд зазначає, що позивачу необхідно вказати ідентифікаційний номер відповідача, також необхідно надати суду належні та допустимі докази, які підтверджують відправлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів, крім того подати докази сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, а також попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи та підтвердження про наявність у нього чи іншої особи оригіналів документів, копії яких додані до позовної заяви, а також підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 162, 164, 172, 174, ч.2 ст.232, 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Залишити позовну заяву Університету Державної фіскальної служби України без руху.

Встановити Університету Державної фіскальної служби України строк на усунення недоліків позовної заяви протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Дата підписання: 10.06.2019.

Суддя Я.В. Маринченко