Рішення № 82335839, 27.05.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

27.05.2019Справа №910/139/18

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Інтернешнл Масіс Табак"до11. Компанії Філіп Морріс Продактс С.А. 22. Міністерства економічного розвитку і торгівлі Українипродострокове припинення свідоцтва на знак для товарів і послуг, Суддя Бойко Р.В. секретар судового засідання Кучерява О.М.Представники учасників справи: від позивача:Черкашин І.І.від відповідача:не з`явися.від третьої особи:не з`явися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У грудні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтернешнл Масіс Табак" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Компанії Філіп Морріс Продактс С.А. та Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про дострокове припинення свідоцтва на знак для товарів і послуг.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачу стало відомо про невикористання відповідачем 1 протягом тривалого часу знаку для товарів і послуг "BLACKTIP", для товарів 9, 11, 34 класів Міжнародної класифікації товарів і послуг, відповідно до свідоцтва України №142546 на знак для товарів і послуг, у зв`язку з чим вказує на наявність правових підстав для дострокового припинення дії вказаного свідоцтва та зобов`язання відповідача 2 внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знак для товарів і послуг про припинення дії вказаного свідоцтва.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.01.2018 (постановленою після усунення позивачем недоліків позовної заяви, встановлених ухвалою від 05.01.2018) відкрито провадження у справі №910/139/18; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; визначено учасникам справи строки на подання заяв по суті спору та призначено підготовче засідання на 08.02.2018.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 08.02.2018 у справі №910/139/18, зокрема, з метою вирішення питання про необхідність вручення процесуальних документів компанії Філіп Морріс Продактс С.А . за адресою її місцезнаходження: Ке Жанрено 3, 2000 Невшатель, Швейцарія, було зобов`язано позивача надати через канцелярію господарського суду міста Києва в строк до 26.02.2018 належним чином нотаріально завірені копії перекладу на французьку мову (з урахуванням ухвали від 09.02.2018) ухвал господарського суду міста Києва від 23.01.2018 та 08.02.2018 у даній справі та позовної заяви з доданими до неї документами у двох примірниках, підготовче засідання відкладено на 20.03.2018.

26.02.2018 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про продовження строку, мотивоване тим, що відповідну ухвалу ним було отримано лише 15.02.2018, а тому виконання вимог ухвали суду від 08.02.2018 в частині надання належним чином нотаріально завірених копій перекладу на французьку мову ухвал господарського суду міста Києва від 23.01.2018 та 08.02.2018 у даній справі та позовної заяви з доданими до неї документами у двох примірниках у визначений строк є неможливим у зв`язку з необхідністю здійснення перекладу значної кількості документів на французьку мову.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.02.2018 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернешнл Масіс Табак" про продовження строку від 26.02.2018 задоволено та продовжено позивачу встановлений судом процесуальний строк для виконання вимог ухвали господарського суду міста Києва від 08.02.2018 у справі №910/139/18 (з урахуванням ухвали від 09.02.2018) до 15.03.2018.

02.03.2018 через відділ діловодства суду від відповідача-2 надійшов відзив на позов та клопотання про долучення до матеріалів справи доказів направлення даного відзиву іншим учасникам справи. У вказаному відзиві відповідач-2 вказує, що позовні вимоги ТОВ "Інтернешнл Масіс Табак" про дострокове припинення дії спірного свідоцтва України №142546 на знак для товарів і послуг не підлягають задоволенню, оскільки не сплинув п`ятирічний строк ймовірного невикористання зазначеного свідоцтва.

07.03.2018 через відділ діловодства суду від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду від 08.02.2018 у справі №910/139/18 (з урахуванням ухвали від 09.02.2018).

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.03.2018 відкладено підготовче засідання на 04.09.2018; визначено відповідачу-1 строк для подання відзиву на позов; вирішено звернутись до Центрального органу запитуваної Держави - Швейцарії із судовим дорученням про вручення документів та зупинено провадження у справі №910/139/18 до виконання судового доручення про вручення судового документу чи повідомлення про неможливість такого вручення; провадження у справі зупинено до виконання такого судового доручення.

02.07.2018 через відділ діловодства суду від представника позивача надійшла заява про долучення до матеріалів справи документів на підтвердження факту безперервного невикористання протягом останніх п`яти років Компанією Філіп Морріс Продактс С.А. знаку для товарів і послуг "BLACKTIP".

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.09.2018 поновлено провадження у справі №910/139/18.

Протокольною ухвалою господарського суду міста Києва від 04.09.2018 відкладено підготовче засідання у справі та враховуючи, що в матеріалах справи відсутні докази виконання судового доручення зупинено провадження у справі до виконання такого судового доручення.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.09.2018 вирішено звернутись із судовими дорученнями Генерального секретаріату судової влади в кантоні Невшатель, Швейцарія та Федерального департаменту юстиції та поліції Швейцарії про вручення відповідачу-1 документів; відкладено підготовче засідання на 12.03.2019; зобов`язано позивача в строк протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали через канцелярію господарського суду міста Києва надати суду чотири примірника нотаріально засвідченого перекладу на французьку мову позовної заяви з доданими до неї матеріалами та ухвал господарського суду міста Києва від 23.01.2018, від 08.02.2018, від 20.03.2018 та від 04.09.2018 у справі №910/139/18; провадження по справі №910/139/18 зупинено до виконання судового доручення про вручення судового документу чи повідомлення про неможливість такого вручення.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.10.2018 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернешнл Масіс Табак" про продовження строку задоволено та продовжено Товариству з обмеженою відповідальністю "Інтернешнл Масіс Табак" встановлений судом процесуальний строк для виконання вимог ухвали господарського суду міста Києва від 10.09.2018 у справі №910/139/18 в частині надання через канцелярію господарського суду міста Києва належним чином нотаріально завірених копій перекладу на французьку мову позовної заяви з доданими до неї матеріалами та ухвал господарського суду міста Києва від 23.01.2018, від 08.02.2018, від 20.03.2018 та від 04.09.2018 у справі №910/139/18 у чотирьох примірниках до 21.10.2018.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.03.2019 поновлено провадження у справі №910/139/18; закінчено підготовче провадження у справі №910/139/18 та призначено її до розгляду по суті на 27.05.2019; доручено господарському суду Запорізької області забезпечити проведення відеоконференції 27.05.2019 об 10:00 год. за участю представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернешнл Масіс Табак"; вирішено надіслати нотаріально засвідчений переклад на французьку мову ухвали господарського суду міста Києва від 12.03.2019 у справі №910/139/18 до компетентного органу запитуваної Держави - Швейцарії для її вручення відповідачу-1; провадження по справі №910/139/18 зупинено до 26.05.2019.

В судовому засіданні 27.05.2019 в режимі відеоконференції взяв участь представник позивача, який надав свої пояснення по суті справи, за змістом яких позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідачі явку своїх представників не забезпечили, про причини неявки суд не повідомили, хоча про місце дату та час засідання були належним чином повідомлені.

Так, із надісланих компетентним органом запитуваної Держави - Швейцарії документів вбачається, що ухвала господарського суду міста Києва від 12.03.2019 у справі №910/139/18 була вручена Компанії Філіп Морріс Продактс С.А. 24.04.2019.

В свою чергу, Міністерством економічного розвитку і торгівлі України було одержано ухвалу господарського суду міста Києва від 12.03.2019 у справі №910/139/18 25.03.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0103049645930.

Пунктом 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки, в той час як учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника.

З огляду на те, що відповідачі у розумінні положень ст.ст. 120, 242 Господарського процесуального кодексу України були належним чином повідомлені про судове засідання, призначене на 27.05.2019, проте відповідачами не повідомлено суд про причини неявки (представників), суд, керуючись п. 1 ч. 3 ст. 202 вказаного Кодексу, прийшов до висновку про можливість розглянути справу №910/139/18 по суті за відсутності представників Компанії Філіп Морріс Продактс С.А. та Міністерства економічного розвитку і торгівлі України.

У судовому засіданні 27.05.2019 судом було закінчено розгляд справи по суті та оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У засіданнях здійснювалась фіксація судового процесу технічним засобами у відповідності до статті 222 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-2 (в тому числі надані у підготовчих засіданнях), всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються правові позиції сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Компанії Філіп Морріс Продактс С.А. було видано свідоцтво №142546 на знак для товарів і послуг "BLACKTIP", для товарів 9, 11, 34 класів Міжнародної класифікації товарів і послуг (електронні прилади для куріння, що належать до 9 класу; пристрої для нагрівання тютюну та тютюнових виробів; пристрої електронагрівання тютюну та тютюнових виробів; тютюн, курильне приладдя, сірники), дата реєстрації знака - 10.08.2011, дата публікації відомостей про видачу свідоцтва - 10.08.2011.

Строк дії вказаного свідоцтва до 20.05.2020.

Вказані обставини підтверджуються наявним в матеріалах справи листом №2312-07/42046-07 від 17.11.2017 Міністерства економічного розвитку і торгівлі України.

У листі №3-23/284 від 22.11.2017 Державного підприємства "Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів" вказано, що послуги обов`язкової сертифікації тютюнових виробів під торговельною маркою "BLACKTIP" Компанії Філіп Морріс Продактс С.А. за останні три роки не надавались.

Згідно листа №15453/2/99-99-12-01-03-14 від 21.11.2017 Державної фіскальної служби України Компанією Філіп Морріс Продактс С.А. не подавались в електронній чи іншій формі попередні заявки-розрахунки про потребу в марках для акцизного податку для виробів під торговельною маркою "BLACKTIP".

Спір у справі виник у зв`язку з твердженнями позивача, що з огляду на невикористання Компанією Філіп Морріс Продактс С.А. знаку для товарів та послуг "BLACKTIP", зареєстрованого на ім`я Компанії Філіп Морріс Продактс С.А. згідно свідоцтва України №142546, дія вказаного свідоцтва підлягає достроковому припиненню згідно вимог Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг".

Згідно п. 4 ст. 1 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" знак - це позначення, за яким товари і послуги одних осіб відрізняються від товарів і послуг інших осіб.

Торговельною маркою може бути будь-яке позначення або будь-яка комбінація позначень, які придатні для вирізнення товарів (послуг), що виробляються (надаються) однією особою, від товарів (послуг), що виробляються (надаються) іншими особами. Такими позначеннями можуть бути, зокрема, слова, літери, цифри, зображувальні елементи, комбінації кольорів (ст. 492 Цивільного кодексу України).

У відповідності до ст. 494 Цивільного кодексу України набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчується свідоцтвом. Умови та порядок видачі свідоцтва встановлюються законом. Обсяг правової охорони торговельної марки визначається наведеними у свідоцтві її зображенням та переліком товарів і послуг, якщо інше не встановлено законом.

Приписами частини 5 статті 5 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" унормовано, що право на одержання свідоцтва у порядку, встановленому цим Законом, має будь-яка особа, об`єднання осіб або їх правонаступники.

За приписами статті 17 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" власник свідоцтва повинен добросовісно користуватися правами, що випливають із свідоцтва.

У пункті 4 статті 18 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" зазначено, що якщо знак не використовується в Україні повністю або щодо частини зазначених у свідоцтві товарів і послуг протягом трьох років від дати публікації відомостей про видачу свідоцтва або від іншої дати після цієї публікації, будь-яка особа має право звернутися до суду із заявою про дострокове припинення дії свідоцтва повністю або частково.

Правове значення в даному випадку мають лише: факт використання (кожним з власників та/або іншою особою під їх контролем) чи невикористання торговельної марки для товарів та/або послуг, стосовно яких її було зареєстровано; тривалість невикористання знака (має бути більше трьох років); причини невикористання. При цьому обов`язок доказування наявності поважних причин невикористання покладається на власника свідоцтва.

Пунктом 70 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов`язаних із захистом прав інтелектуальної власності" №12 від 17.10.2012 передбачено, що у спорах про дострокове припинення дії свідоцтва на знак у зв`язку з невикористанням знака господарським судам необхідно з`ясовувати, з яких причин знак не використовувався власником, чи не обумовлено його невикористання незалежними від власника свідоцтва причинами, та дати оцінку названим обставинам у разі посилання відповідача на наявність таких причин.

У зв`язку з цим господарським судам слід мати на увазі приписи пункту 4 статті 18 Закону, згідно з яким дія свідоцтва може бути припинена повністю або частково лише за умови, що власник свідоцтва не зазначить поважні причини такого невикористання.

Дія свідоцтва з підстав невикористання знака протягом трьох років з дати його реєстрації може бути припинена повністю або частково лише за умови, що власник свідоцтва не зазначить поважні причини такого невикористання. Такими поважними причинами, зокрема є: обставини, що перешкоджають використанню знака незалежно від волі власника свідоцтва, такі як обмеження імпорту чи інші вимоги до товарів і послуг, встановлені законодавством; можливість введення в оману щодо особи, яка виробляє товари або надає послуги, під час використання знака особою, що звернулася до суду, чи іншою особою щодо товарів і послуг, відносно яких висунута вимога про припинення дії свідоцтва.

Для цілей цього пункту використанням знака власником свідоцтва вважається також використання його іншою особою за умови контролю з боку власника свідоцтва.

Згідно з пунктом 4 статті 16 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" використанням знака визнається: нанесення його на будь-який товар, для якого знак зареєстровано, упаковку, в якій міститься такий товар, вивіску, пов`язану з ним, етикетку, нашивку, бирку чи інший прикріплений до товару предмет, зберігання такого товару із зазначеним нанесенням знака з метою пропонування для продажу, пропонування його для продажу, продаж, імпорт (ввезення) та експорт (вивезення); застосування його під час пропонування та надання будь-якої послуги, для якої знак зареєстровано; застосування його в діловій документації чи в рекламі та в мережі Інтернет. Отже, визначальним для вирішення порушеного питання щодо належного використання зареєстрованої торговельної марки є факт наявності відповідного товару та/або послуги.

У пункті 71 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов`язаних із захистом прав інтелектуальної власності" №12 від 17.10.2012 зазначено, що якщо знак для товарів і послуг без поважних причин безперервно не використовується щодо частини або всіх товарів та/або послуг, внесених до реєстру, протягом трьох років від дати публікації про видачу свідоцтва або від іншої дати, то це є достатньою підставою для дострокового припинення за рішенням суду дії свідоцтва на такий знак повністю або частково щодо відповідних товарів та/або послуг. Не підлягає достроковому припиненню дія свідоцтва у випадку коли використання знака розпочалося або відновилося до подання позову.

На підтвердження факту використання знака власник свідоцтва має подати суду докази вчинення принаймні деяких дій з числа зазначених у частині четвертій статті 16 Закону; такими доказами можуть бути, зокрема, примірники товарів, на яких нанесено відповідний знак для товарів і послуг, документи із зображенням знака (каталоги, прайс-листи з пропозиціями щодо надання послуг чи поставки товарів тощо). Поширення на території України товарів із зображенням знака може бути підтверджено касовими чеками, квитанціями, накладними, іншими документами, що містять інформацію про найменування товару й місце його придбання, а в разі коли власником знака є нерезидент, підтвердженням ввезення товарів в Україну можуть бути митні декларації та інші митні документи.

01.09.2017 набула чинності Угода про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, яка була ратифікована Державою Україна 16.09.2014 згідно Закону України "Про ратифікацію Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони".

Відповідно до статті 158 Угоди про асоціацію для цілей цієї Угоди права інтелектуальної власності включають зокрема, торговельні марки.

Угодою про асоціацію встановлені окремі стандарти, які доповнюють та уточнюють права і зобов`язання Сторін згідно з Угодою про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (ТРІПС) та іншими міжнародними договорами у сфері інтелектуальної власності, зокрема, щодо торговельних марок.

Статтею 198 Угоди про асоціацію визначено, що сторони передбачають, що реєстрація торговельної марки підлягає анулюванню, якщо протягом безперервного п`ятирічного періоду вона не була введена у використання на відповідній території для товарів або послуг, стосовно яких вона зареєстрована, і відсутні належні причини для невикористання; проте жодна особа не може заявити, що права власника на торговельну марку мають бути анульовані, якщо протягом проміжку часу між закінченням п`ятирічного періоду і поданням заяви про анулювання розпочалося або було поновлено реальне використання торговельної марки; початок використання або його поновлення протягом трьохмісячного періоду, що передує заяві про анулювання, яке розпочалося відразу після закінчення безперервного п`ятирічного періоду невикористання, не беруться до уваги, якщо підготовка до початку або поновлення використання здійснюється лише у зв`язку з тим, що власник усвідомлює можливість подання заяви про анулювання.

Таким чином, наведені норми ст. 198 Угоди про асоціацію передбачають анулювання реєстрації торговельної марки, якщо протягом безперервного п`ятирічного періоду вона не була введена у використання на відповідній території для товарів або послуг, стосовно яких вона зареєстрована, і відсутні належні причини для невикористання, тоді як згідно чинних норм п. 4 ст. 18 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" достроково може бути припинена повністю або частково дія свідоцтва, знак за яким не використовується в Україні повністю або щодо частини зазначених у свідоцтві товарів і послуг протягом трьох років від дати публікації відомостей про видачу свідоцтва або від іншої дати після цієї публікації.

Тобто, має місце невідповідність в зазначеній частині правого акту - Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" міжнародному договору - Угоді про асоціацію.

Статтею 9 Конституції України встановлено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Порядок укладення, виконання та припинення дії міжнародних договорів України з метою належного забезпечення національних інтересів, здійснення цілей, завдань і принципів зовнішньої політики України, закріплених у Конституції України та законодавстві України встановлює Закон України "Про міжнародні договори України".

Відповідно до абзацу 6 статті 1 Закону України "Про міжнародні договори України", а також пункту (b) статті 2 Віденської Конвенції про право міжнародних договорів 1969 року "ратифікація" - є однією з форм надання згоди держави (України) на обов`язковість для неї міжнародного договору.

Також, відповідно до положень статті 26 Конвенції про право міжнародних договорів одним із основних принципів діяльності держав у сфері права міжнародних договорів є загальновизнана норма pacta sunt servanda (договори повинні виконуватися). Також, положеннями статті 27 Конвенції про право міжнародних договорів закріплено, що учасник не може посилатися на положення свого внутрішнього права як виправдання для невиконання ним договору.

Статтею 19 Закону України "Про міжнародні договори України" визначено, що чинні міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства. Якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору. Аналогічні приписи містить стаття 10 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 8 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. У разі невідповідності правового акта міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, суд застосовує міжнародний договір України.

Враховуючи наведені норми права, а також те, що Законом України "Про ратифікацію Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони" ратифіковано Угоду про асоціацію, яка набрала чинності 01.09.2017, наведена Угода є частиною чинного українського законодавства і не суперечать Конституції України, а також є нормами міжнародного договору, які мають пріоритет над нормами, встановленими Законами України та іншими нормативно-правовими актами, суд дійшов висновку, що станом на час розгляду справи по суті до спірних правовідносин щодо дострокового припинення дії свідоцтва України на знаки для товарів і послуг з підстав його невикористання мають застосовуватися положення Угоди про асоціацію, зокрема, статті 198 цієї Угоди.

Правову позицію щодо необхідності застосування вказаної міжнародної угоди також наведено у постанові Верховного Суду від 17.07.2018 у справі №910/14972/17.

Отже, Компанії Філіп Морріс Продактс С.А. було видано свідоцтво №142546 на знак для товарів і послуг "BLACKTIP", для товарів 9, 11, 34 класів Міжнародної класифікації товарів і послуг, дата реєстрації знака - 10.08.2011, дата публікації відомостей про видачу свідоцтва - 10.08.2011. Строк дії вказаного свідоцтва до 20.05.2020.

Вказані обставини підтверджуються наявним в матеріалах справи листом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №2312-07/42046-07 від 17.11.2017.

В свою чергу дія свідоцтва може бути припинена повністю або частково лише за умови, що власник свідоцтва не зазначить поважні причини такого невикористання.

Частинами 1 та 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).

Аналогічні приписи закріплені у ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України).

Проте, відповідач-1 не скористався своїм правом на подання відзиву на позов, а також як не надав жодних доказів використання протягом останніх п`яти років знаку для товарів та послуг "BLACKTIP", належного Компанії Філіп Морріс Продактс С.А. згідно свідоцтва №142546 на знак для товарів і послуг, так і не надав доказів наявності поважних причин такого невикористання.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернейшнл Масіс Табак" в частині дострокового припинення дії свідоцтва України № 142546 на знак для товарів і послуг "BLACKTIP", зареєстрованого на ім`я Компанії Філіп Морріс Продактс С.А.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання відповідача-2 вчинити дії суд зазначає наступне.

Згідно ст. 1 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" установа - це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності.

У статті 2 вказаного нормативно-правового акту встановлено, що установа забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони прав на знаки для товарів і послуг, для чого, зокрема, видає свідоцтва на знаки для товарів і послуг, забезпечує їх державну реєстрацію; забезпечує опублікування офіційних відомостей про знаки для товарів і послуг.

У п.п. 1, 2 постанови №585 від 23.08.2016 "Деякі питання оптимізації діяльності центральних органів виконавчої влади державної системи правової охорони інтелектуальної власності" Кабінет Міністрів України постановив: ліквідувати Державну службу інтелектуальної власності, поклавши на Міністерство економічного розвитку і торгівлі завдання і функції з реалізації державної політики у сфері інтелектуальної власності; установив, що: Міністерство економічного розвитку і торгівлі є правонаступником Державної служби інтелектуальної власності, що ліквідується, в частині реалізації державної політики у сфері інтелектуальної власності; Державна служба інтелектуальної власності продовжує здійснювати повноваження та функції з реалізації державної політики у сфері інтелектуальної власності до набрання чинності актом Кабінету Міністрів України щодо можливості забезпечення здійснення зазначених повноважень та функцій Міністерством економічного розвитку і торгівлі.

18.05.2017 набрала чинності постанова №320 від 11.05.2017 Кабінету Міністрів України "Питання Міністерства економічного розвитку і торгівлі", згідно якої Кабінет Міністрів України постановив погодитися з пропозицією Міністерства економічного розвитку і торгівлі щодо можливості забезпечення здійснення покладених на Міністерство постановою №585 від 23.08.2016 "Деякі питання оптимізації діяльності центральних органів виконавчої влади державної системи правової охорони інтелектуальної власності" Кабінету Міністрів України функцій і повноважень Державної служби інтелектуальної власності, що ліквідується.

Відповідно абз. 3 п. 1 Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №489 від 20.09.2014, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України (Мінекономрозвитку) є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику, зокрема, у сфері інтелектуальної власності.

Згідно абз. 20 п.п. 1 п. 3 вказаного Положення, одним з основних завдань Мінекономрозвитку є забезпечення формування та реалізація державної політики у сфері інтелектуальної власності.

У п.п. 47-1, 47-2, 47-4, 47-7, 47-9 п. 4 Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України зазначено Мінекономрозвитку відповідно до покладених на нього завдань, зокрема: організовує в установленому порядку проведення експертизи заявок на об`єкти права інтелектуальної власності, видає патенти/свідоцтва на об`єкти права інтелектуальної власності; здійснює державну реєстрацію об`єктів права інтелектуальної власності, проводить реєстрацію договорів про передачу прав на об`єкти права інтелектуальної власності, що охороняються на території України, ліцензійних договорів; веде державні реєстри об`єктів права інтелектуальної власності; організовує інформаційну та видавничу діяльність у сфері інтелектуальної власності; видає офіційні бюлетені з питань інтелектуальної власності.

Таким чином, оскільки згідно наведених норм саме на відповідача-2 покладено повноваження з ведення державних реєстрів об`єктів права інтелектуальної власності, а також враховуючи висновок суду про необхідність задоволення вимоги позивача з приводу дострокового припинення свідоцтва на знак для товарів та послуг, то суд не вбачає підстав для відмови у задоволенні позову в частині зобов`язання Міністерства економічного розвитку і торгівлі України внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знак для товарів і послуг про припинення дії свідоцтва України №142546 на знак для товарів і послуг "BLACKTIP" повністю та опублікувати відповідні відомості в офіційному бюлетені "Промислова власність".

Щодо розподілу судових витрат у даному спорі суд зазначає наступне.

Оскільки предметом розгляду у даній справі було вирішення питання про наявність правових підстав для припинення права відповідача-1 на використання знаку для товарів та послуг, вирішення якого не пов`язане із захистом порушеного права чи оспорювання неправомірних дій відповідачів, то суд приходить до висновку про необхідність покладення судових витрат, в тому числі зі сплати судового збору, на позивача на підставі п. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, як на особу, яка ініціювала розгляд даної справи за відсутності порушеного в неї права.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернейшнл Масіс Табак" задовольнити повністю.

2. Достроково припинити дію свідоцтва України № 142546 на знак для товарів і послуг "BLACKTIP", зареєстрованого на ім`я Компанії Філіп Морріс Продактс С.А. (Philip Morris Products S.A.) (Quai Jeanrenaud 3, 2000 Neuchаtel, Suisse).

3. Зобов`язати Міністерство економічного розвитку і торгівлі України (01008, м. Київ, вул. Михайла Грушевського, буд. 12/2, ідентифікаційний код 37508596) внести зміни до Державного реєстру свідоцтв України на знак для товарів і послуг про припинення дії свідоцтва України №142546 повністю та опублікувати відповідні відомості в офіційному бюлетені "Промислова власність". Видати наказ.

4. Судові витрати, пов`язані із розглядом справи в частині сплаченого судового збору, покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтернейшнл Масіс Табак".

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Відповідно до п.17.5 ч.1 ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається до Північного апеляційного господарського суду або через господарський суд міста Києва.

Повний текст рішення складено 06.06.2019

Суддя Р.В. Бойко