Ухвала суду № 82335793, 10.06.2019, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua

У Х В А Л А

10.06.2019 Справа № 905/1044/19

Господарський суд Донецької області у складі судді Сковородіної О.М.,

розглянувши заяву громадянки ОСОБА_2 , м. Дружківка Донецької області

про забезпечення позову шляхом встановлення заборони на вчинення реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю «Контакт» ідентифікаційний код 13499136

без виклику сторін

ВСТАНОВИВ:

07.06.2019р. на адресу господарського суду Донецької області надійшла заява б/н від 31.05.2019р. громадянки ОСОБА_2 про забезпечення позову шляхом встановлення заборони на вчинення реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю «Контакт» ідентифікаційний код 13499136.

В обгрунтування заяви про забезпечення позову зазначає наступне.

Мазуріна Людмила Олексіївна є учасником (засновником) Товариства з обмеженою відповідальністю "Контакт". Крім того, згідно довіреності № 912 від 21 лютого 2018 року, вона представляє інтереси ОСОБА_3 , який також є засновником(учасником) ТОВ "Контакт".

ОСОБА_2 належить 25%, а ОСОБА_3 26% статутного капіталу ТОВ "Контакт".

Також учасниками ТОВ "Контакт" є ОСОБА_4 , який володіє часткою вартістю, що відповідає 24,5% статутного капіталу та ОСОБА_5 , який володіє часткою вартістю, що відповідає 24,5% статутного капіталу ТОВ "Контакт".

Директором ТОВ "Контакт" є ОСОБА_4 .

29 травня 2019 року, отримавши Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_2 дізналась, що 28 травня 2019 року до вказаного Реєстру внесені відомості щодо змін до установчих документів ТОВ "Контакт". Вказаними змінами було збільшено статутний капітал ТОВ "Контакт" за рахунок збільшення частки учасника ОСОБА_4 , та зменшено частки у відсотковому відношенні інших учасників, в тому числі заявниці ОСОБА_2 .

Вказані відомості до Державного реєстру внесені державним реєстратором виконкому Дружківської міської ради Редькіним Михайлом Олексійовичем 28 травня 2019 року № 12671050017000039, на підставі документів, поданих ОСОБА_4 , а саме протоколу загальних зборів ТОВ "Контакт", від 22 травня 2019 року.

Згідно вказаного протоколу у цих зборах прийняв участь ОСОБА_3 . Однак, в силу стану здоров`я ОСОБА_3 не здатен самостійно переміщатись та спілкуватись. Його інтереси в ТОВ "Контакт" представляє ОСОБА_2 на підставі відповідної довіреності. Ані заявниця ОСОБА_2, ані ОСОБА_3 не були сповіщені про проведення вказаних загальних зборів та не приймали в них участі.

Крім того, в порушення вимог ч. 5 ст. 17 ЗУ "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" державним реєстратором зареєстровані вказані зміни на підставі протоколу загальних зборів, який не містить нотаріального засвідчення справжності підписів учасників, які голосували за рішення. Цей протокол містить нотаріальне посвідчення підпису лише голови зборів ОСОБА_4. Також в порушення положень ст.15 вказаного Закону протокол не підписаний секретарем загальних зборів.

Відповідно такі збори та протокол, наданий державному реєстратору не можуть бути підставою для внесення відповідних змін.

Заявниця вважає дії державного реєстратора щодо внесення відомостей до Державного реєстру незаконними та такими, що порушують її права. З метою захисту та відновлення своїх прав та законних інтересів готується відповідна позовна заява про визнання незаконними дій державного реєстратора та скасування зазначених вище реєстраційних дій, заявницею збираються докази для його підготовки та пред`явлення.

Однак існують підстави для вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви.

Так вказані дії реєстратора містять очевидні ознаки протиправності рішення, дій та порушення прав заявниці таким рішенням (діями).

А також, оскільки реєстрація вказаних змін в Державному реєстрі проведена з порушеннями вимог Закону, існує висока ймовірність того що до установчих документів ТОВ "Контакт" та Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань можуть бути внесені інші зміни з порушенням вимог Закону, які будуть порушувати права заявниці. Крім того внесення інших змін до Державного реєстру унеможливить виконання рішення суду про скасування запису № 12671050017000039.

Зі змісту заяви вбачається, що ОСОБА_2 вважає незаконними, протиправними дії державного реєстратора виконкому Дружківської міської ради Редькіна Михайла Олексійовича щодо внесення 28 травня 2019 року запису за № 12671050017000039 про збільшення статутного капіталу за раухнок збільшення частки ОСОБА_4 та має намір його оскаржити в судовому порядку.

За приписами ст.136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, в тому числі, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору.

Відповідно до п. 1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" забезпечення позову є гарантією реального виконання рішення суду.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Заходи щодо забезпечення позову обов`язково повинні застосовуватися відповідно до їх мети, з урахуванням безпосереднього зв`язку між предметом позову та заявою про забезпечення позову.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Оскільки, заявник має намір звернутись до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в даному випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії (висновки про застосування норм права, які викладені в постанові Верховного Суду від 25.05.2018 у справі № 916/2786/17).

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ГПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Системний аналіз висновків про застосування норм права, які викладені в постанові Верховного Суду від 25.05.2018 у справі № 916/2786/17, та положень ч. 1 ст. 136 і ст. 137 ГПК України, дає підстави дійти до висновку, що під час вирішення питання про необхідність задоволення чи відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову, суди розглядають вказані заяви з застосуванням судового розсуду (окрім випадків, які передбачені в ч.ч.2, 5, 6, 7 ст. 137 ГПК України).

Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими Господарського процесуального кодексу України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення (дії), встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), найбільш оптимальний в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення конкретної справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.

Пунктом 2 частини 1 статті 28 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" передбачена така підстава для відмови у державній реєстрації, як "у Єдиному державному реєстрі містяться відомості про судове рішення щодо заборони проведення реєстраційної дії".

Тобто, заборона вчинення реєстраційних дій є одним із визначених законом способів забезпечення позову, який передбачений, зокрема, Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань".

При цьому, за змістом абз. 7 ч. 1 ст. 6 Господарського кодексу України одним із загальних принципів господарювання в Україні є заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.

Отже, вимога заявника щодо забезпечення позову шляхом встановлення заборони на вчинення реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю "Контакт" ідентифікаційний код 13499136 не може бути задоволена, оскільки не містить належних обгрунтувань щодо її застосування.

Так, заявник, стверджуючи про неправомірність рішень загальних зборів, які, зокрема, на її думку проведені без дотримання порядку скликання, не вказує, які саме реєстраційні дії не повинні вчинятись надалі, як такі, що будуть порушувати її корпоративні права, як учасника товариства.

Невизначеність обсягу реєстраційних дій, заборона яких має бути застосована судом, є опосередкованим посяганням на права інших учасників.

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Зі змісту заяви громадянки ОСОБА_2 про забезпечення позову на теперішній час не жодних доказів на підтвердження того, що відповідач (Державний реєстратор виконавчого комітету Дружківської міської ради Редькін Михайло Олексійович) вчиняє або буде вчиняти дії, які можуть створити загрозу та перешкоджати справедливому та ефективному захисту порушених прав заявника. Тобто, доводи заявника, якими мотивовано забезпечення позову, ґрунтуються лише на його припущеннях, які не обгрунтовані належним чином.

Саме лише посилання на потенційну можливість ускладнення чи унеможливлення виконання відповідачем судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є підставою для задоволення відповідної заяви.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, виходячи з вимог процесуального закону, який регулює підстави забезпечення позову та заходи забезпечення позову, зокрема з вимог статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні поданої заяви про забезпечення позову.

Керуючись статтями 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви громадянки ОСОБА_2 про забезпечення позову шляхом встановлення заборони на вчинення реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю «Контакт» ідентифікаційний код 13499136 - відмовити.

Ухвала набрала чинності з моменту її підписання - 10.06.2019 року.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи протягом десяти днів з дня її підписання ухвали до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Суддя О.М. Сковородіна