Ухвала суду № 82335740, 05.06.2019, Господарський суд Івано-Франківської області

Справа № 909/1090/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

05.06.2019 м. Івано-ФранківськГосподарський суд Івано-Франківської області у складі судді Ткаченко І. В., при секретарі судового засідання Сегін І. В., за участю розпорядника майна Дідича М. А., представників кредиторів Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області Постоловської Т. М., ТОВ "Мебтис" Дубіцького О. І., Головного управління ДФС в Івано-Франківській області Гоголь М. М., КП "Івано-Франківськводоекотехпром" Табаки В. М ., представників боржника Артемовича І. М. та Старцун Н. І ., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Тисменицького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області про звернення стягнення на майно боржника у справі про банкрутство відкритого акціонерного товариства "Хутрофірма "Тисмениця",

в с т а н о в и в:

в провадженні Господарського суду Івано-Франківської області перебуває справа про банкрутство ВАТ "Хутрофірма "Тисмениця".

08 травня 2018 р., суд постановив ухвалу за результатами попереднього засідання, якою затвердив реєстр вимог кредиторів ВАТ "Хутрофірма "Тисмениця" та визнав та включив до реєстру вимог кредиторів боржника грошові вимоги по заробітній платі ОСОБА_4 у розмірі 29 844 грн 45 коп., а також заборгованість по заробітній платі інших працівників ВАТ "Хутрофірма "Тисмениця" на загальну суму 2 138 120 грн 91 коп.

У жовтні 2018 р., Тисменицький районний відділ ДВС в межах провадження у справі про банкрутство ВАТ "Хутрофірма "Тисмениця" звернувся із заявою, у якій просить суд звернути стягнення на майно боржника - дріт колючий в кількості 26 182 м. п. (новий) у виконавчому провадженні № 56602540 з виконання рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області про стягнення з ВАТ "Хутрофірма "Тисмениця" на користь ОСОБА_4 14 291 грн заборгованості по заробітній платі, 18 987 грн 78 коп. середнього заробітку за час затримки розрахунку та 4 346 грн 26 коп. компенсації у зв`язку із порушенням строків виплати заробітної плати.

01 листопада 2018 р., вирішення питання про прийняття цієї заяви суд відклав до повернення матеріалів справи про банкрутство ВАТ "Хутрофірма "Тисмениця" до Господарського суду Івано-Франківської області.

15 травня 2019 р., розгляд заяви суд призначив на 05 червня 2019 р.

Представник Тисменицького районного відділу ДВС та Поліш В. В. в судове засідання не з`явились, про причини неявки суду не повідомили.

Відповідно до частин 1 - 3, 5 ст. 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію. Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з відкриттям провадження (проваджень) у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення виконавчого провадження.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах; забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій.

Дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів; на виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; відшкодування шкоди, заподіяної здоров`ю та життю громадян; на виплату авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов`язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення.

Дія мораторію не поширюється на задоволення вимог кредиторів у разі одночасного задоволення вимог кредиторів у процедурі розпорядження майном керуючим санацією згідно з планом санації або ліквідатором у ліквідаційній процедурі в порядку черговості, встановленому цим Законом.

Стягнення грошових коштів за вимогами кредиторів за зобов`язаннями, на які не поширюється дія мораторію, провадиться з рахунку боржника в установі банку. Контроль за такими стягненнями здійснює арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор).

Звернення стягнення на майно боржника за вимогами, на які не поширюється дія мораторію, здійснюється виключно за ухвалою господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство боржника.

Під час процедури розпорядження майном боржнику дозволяється задовольняти лише ті вимоги кредиторів, на які згідно з частиною п`ятою цієї статті не поширюється дія мораторію.

Дослідивши матеріали справи суд встановив, що державний виконавець звернувся до суду із завою про звернення стягнення на майно боржника щодо якого введена процедура розпорядження майном, під якою розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, проведення аналізу його фінансового становища, а також визначення наступної оптимальної процедури (санації, мирової угоди чи ліквідації) для задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів.

Отже, звернення стягнення на майно боржника та реалізація його активів повинні здійснюватися із урахуванням особливостей процедури банкрутства та з урахуванням інтересів усіх кредиторів та самого боржника.

Поряд із цим, заява державного виконавця стосується заборгованості по заробітній платі одного звільненого працівника боржника. В той же час, як видно із матеріалів справи, у боржника існує заборгованість по заробітній платі перед 59 працівниками, що перебувають чи перебували у трудових відносинах із ВАТ "Хутрофірма "Тисмениця".

Крім того, звернення стягнення на майно боржника спрямоване на погашення, зокрема і на виплату середнього заробітку за час затримки розрахунку та компенсації у зв`язку із порушенням строків виплати заробітної плати. Водночас такі виплати не входять до структури заробітної плати з огляду на правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 30 січня 2019 р. у справі № 910/4518/16, а тому на зазначені компенсаційні виплати поширюється дія мораторію.

Тож надання дозволу державному виконавцю на реалізацію описаного ним майна боржника і погашення за його рахунок заробітної плати лише одному працівнику призведе до непогашення за рахунок цього ж майна вимог інших працівників, а відтак таке судове рішення суперечитиме визначеному Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" принципу пропорційності погашення вимог однієї черги та не може вважатися справедливим.

При цьому, суд приймає до уваги також ту обставину, що від реалізованого державним виконавцем майна частина отриманих коштів буде спрямована на погашення виконавчого збору, в той час як при реалізації останнього у процедурі банкрутства такі витрати відсутні.

Відтак продаж майна підприємства-боржника поза межами процедури банкрутства суперечитиме принципу черговості та пропорційності задоволення вимог у справі про банкрутство і порушить права та законні інтереси кредиторів та боржника.

Керуючись ст. 2, 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", статтями 234, 235 ГПК України, суд

у х в а л и в:

у задоволенні заяви Тисменицького районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області про звернення стягнення на майно боржника у справі про банкрутство відкритого акціонерного товариства "Хутрофірма "Тисмениця" - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена у визначені статтями 256, 257 ГПК України строк та порядку.

Суддя І. В. Ткаченко

Повний текст ухвали складено 11 червня 2019 р.