Ухвала суду № 82335527, 04.06.2019, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

____________

______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

ПРО ЗУПИНЕННЯ ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВІ

"04" червня 2019 р. м. Житомир Справа № 906/228/19

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді: Соловей Л.А..,

при секретарі судового засідання Гекалюк О.І.,

розглядаючи справу

за позовом: Керівника Коростишівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі 1) Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області (м.Житомир), 2) Попільнянської районної державної адміністрації Житомирської обалсті (смт.Попільня Житомирської області)

до: Фермерського господарства "Промінь-12" (с.Соколів Брід Попільнянського району Житомирської області)

про повернення земельної ділянки з незаконного користування,

за участю представників стоірн:

від позивача-1: Олефір О.Ю., довіреність № 39 від 04.02.19;

від позивача-2: не з`явився;

від відповідача: Поліщук І.В. - керівник ФГ "Промінь-12";

Матківська О.Г., адвокат, ордер серія ЖТ №054649 від 03.06.2019 на надання правової допомоги;

за участю прокурора Рудченко М.М., службове посвідчення №038664 від 11.01.16;

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду Житомирської області знаходиться справа за позовом Керівника Коростишівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області та Попільнянської районної державної адміністрації Житомирської області про зобов`язання Фермерського господарства "Промінь-12" повернути в розпорядження Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області земельну ділянку загальною площею 12 га, у тому числі ріллі 12га з земель запасу Паволоцької сільської ради для ведення фермерського господарства, що знаходиться на території Паволоцької сільської ради Попільнянського району Житомирської області кадастровий номер 1824784800:05:000:0333.

Обґрунтовуючи звернення з даним позовом в інтересах держави, прокурор зазначив, що Фермерське господарство "Промінь-12" неправомірно використовує земельну ділянку після закінчення строку дії договору. Невжиття органом, який здійснює від імені держави повноваження щодо розпорядження земельними ділянками за межами населеного пункту, заходів представницького характеру свідчить про невиконання Головним управлінням Держгеокадастру у Житомирській області та Попільнянською районною державною адміністрацією обов`язку щодо захисту та відновлення порушених майнових інтересів держави.

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 04.06.19 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, по 13.06.19 включно, відкладено підготовче провадження на 04.06.19.

До початку судового засідання до суду надійшли наступні документи:

17.05.19 від ФГ "Промінь-12" відзив на позовну заяву від 15.05.19, у якому відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог прокурора за безпідставністю.

30.05.19 від Коростишівської місцевої прокуратури (електронною поштою) надійшла відповідь на відзив від 20.05.19 №34-73/вих 19.

04.06.19 від відповідача надійшло клопотання про закриття провадження у справі на підставі п.1.1 ст.231 ГПК України, оскільки, на думку відповідача, спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав клопотання про закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.231 ГПК України, яке обґрунтоване тим, що рішенням Попільнянського районного суду Житомирської області від 19.07.18 по справі №288/723/18 та постановою Житомирського апеляційного суду від 24.10.18 встановлено, що орендарем спірної земельної ділянки площею 12га, яка розташована на території Паволоцької сільської ради Попільнянського району Житомирської області є фізична особа ОСОБА_1 . Таким чином, вимога про повернення земельної ділянки з незаконного користування може бути пред`явлена виключно до фізичної особи, тобто до ОСОБА_1 , відтак, вищевказаний спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Присутній в судовому засіданні прокурор та представник позивача Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області заперечили проти клопотання відповідача про закриття провадження у справі.

Заслухавши присутніх учасників справи, дослідивши зміст клопотання ФГ "Промінь-12" про закриття провадження у справі, господарський суд відмовляє у її задоволені виходячи з наступного:

Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття "суд, встановлений законом" містить, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Відповідно до статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Предметна та суб`єкта юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена статтею 20 ГПК України. Так, за частиною першою цієї статті господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Відповідно до положень частини другої цієї ж статті право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням мають юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування.

За статтею 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені в статті 4 цього Кодексу, тобто, і фізичні особи, які не є підприємцями, а винятки, коли спори, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем, не підлягають розгляду у господарських судах, чітко визначені положеннями статті 20 цього Кодексу (як приклад, пункти 5, 10, 14 цієї статті).

Наведене свідчить про те, що з дати набрання чинності ГПК України в редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" одним із критеріїв віднесення справ до господарської юрисдикції визначено наявність між сторонами саме г о с п о д а р с ь к и х п р а в о в і д н о с и н, а також впроваджено підхід щодо розмежування юрисдикції залежно від предмета правовідносин, а не лише від суб`єктного складу сторін.

Таким чином, ознаками спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, є наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих ЦК України, ГК України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин, наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом, відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

З огляду на положення частини першої статті 20 ГПК України а також статей 4, 45 цього Кодексу для визначення юрисдикції господарського суду щодо розгляду конкретної справи має значення суб`єктний склад саме сторін правочину та наявність спору, що виник у зв`язку з і з д і й с н е н н я м г о с п о д а р с ь к о ї д і я л ь н о с т і.

З наявних в матеріалах справи документів вбачається, що розпорядженням голови Попільнянської районної державної адміністрації Житомирської області №53 від 08.02.11 ОСОБА_1 надано в оренду земельну ділянку загальною площею 12 га для ведення фермерського господарства.

27.12.11 між Попільнянською районною державною адміністрацією Житомирської області та ОСОБА_1 укладено договір оренди землі для ведення фермерського господарства.

Статтею 8 Закону України "Про фермерське господарство" визначено, що після одержання засновником державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб.

Отже, можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов`язана з одержанням ним державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки для ведення фермерського господарства, що є передумовою для державної реєстрації останнього.

З наявного в матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що ОСОБА_1 є засновником фермерського господарства "Промінь-12".

Відповідно до статті 12 Закону України "Про фермерське господарство" земельні ділянки, які використовуються фермерським господарством на умовах оренди, входять до складу земель фермерського господарства.

За змістом статей 1, 5, 7, 8 і 12 Закону України "Про фермерське господарство" після укладення договору оренди земельної ділянки для ведення фермерського господарства та проведення державної реєстрації такого господарства обов`язки орендаря цієї земельної ділянки виконує фермерське господарство, а не громадянин, якому вона надавалась.

Оскільки фермерські господарства є юридичними особами, їхні земельні спори з іншими юридичними особами, зокрема з органом державної влади, щодо користування земельними ділянками, наданими із земель державної або комунальної власності, підвідомчі господарським судам.

Судом встановлено, що договір оренди землі було укладено з метою ведення фермерського господарства. Після державної реєстрації цього договору відповідач заснував фермерське господарство, яке зареєстроване як юридична особа. Тобто, у правовідносинах користування спірною земельною ділянкою відбулася фактична заміна орендаря, й обов`язки землекористувача земельної ділянки перейшли до фермерського господарства з дня його державної реєстрації. А тому сторонами у справі мають бути юридичні особи.

Аналіз змісту та підстав поданого позову свідчить про те, що у цій справі спір стосується земельної ділянки, наданої фермерському господарству в оренду.

Спори юридичних осіб, зокрема органів державної влади та місцевого самоврядування, із зареєстрованими в установленому порядку фермерськими господарствами мають розглядатися за правилами господарського судочинства.

Аналогічні висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах сформульовано у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі № 348/992/16-ц.

За вказаних обставин, провадження у справі №906/228/19 за позовом Керівника Коростишівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області та Попільнянської районної державної адміністрації Житомирської області про зобов`язання Фермерського господарства "Промінь-12" повернути в розпорядження Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області земельну ділянку загальною площею 12 га, у тому числі ріллі 12га з земель запасу Паволоцької сільської ради для ведення фермерського господарства, що знаходиться на території Паволоцької сільської ради Попільнянського району Житомирської області кадастровий номер 1824784800:05:000:0333 не підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.231 ГПК України, оскільки прокурор обґрунтовано визначив належність спору до господарської юрисдикції відповідно до суб`єктного складу та змісту правовідносин сторін .

Разом з тим, заслухавши учасників судового процесу у підготовчому засіданні, дослідивши матеріали справи №906/228/19, суд дійшов висновку, що провадження у справі підлягає зупиненню з наступних підстав:

У даній справі вимоги прокурором заявлені посиланням на ст.23 Закону України "Про прокуратуру", відповідно до якої прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Так, прокурор вказує на те, що уповноважений орган - Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області, який є позивачем у справі, не здійснює заходів, направлених на захист інтересів держави не звернувся з вимогами повернення земельної ділянки з незаконного користування.

Водночас, як встановлено судом, Великою Палатою Верховного Суду прийнято до розгляду справу №587/430/16-ц, в межах якої розглядатиметься питання щодо неоднакового застосування статті 23 Закону України "Про прокуратуру", зокрема, в частині повноважень прокурорів для представництва в суді інтересів держави у зв`язку з їх порушенням.

На даний час ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 11.03.2019 р. справу №587/430/16-ц призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами на 03.04.2019 р.

Підставою прийняття до провадження зазначеної справи стало те, що Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухвалених рішеннях Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, та з огляду на те, що принцип верховенства права передбачає наявність правової визначеності.

Елементом верховенства права є принцип правової визначеності, який, зокрема, передбачає, що закон, як і будь-який інший акт держави, повинен характеризуватися якістю, щоби виключити ризик свавілля.

У відповідності до п.7 ч.1 ст.228 ГПК України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку, зокрема, перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Пунктом 11 ч.1 ст.229 ГПК України передбачено, що провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених п.7 ч.1 ст.228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Враховуючи вищевикладене, оскільки у справі №587/430/16-ц, яка переглядається Великою палатою Верховного суду розглядається питання про підставність звернення прокурора до суду в інтересах Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області як і у даній справі №906/228/19, з метою дотримання прав та законних інтересів учасників справи, а також унеможливлення неоднакового застосування статті 23 Закону України "Про прокуратуру" у подібних правовідносинах, суд вважає за необхідне з власної ініціативи зупинити провадження у даній справі до отримання висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.

Керуючись ст.ст. 20,45 п.1 ч.1 ст.231, п.7 ч.1 ст.228, ст.ст. 233-234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні клопотання Фермерського господарства "Промінь-12" про закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст. 231 ГПК України.

2. Провадження у справі зупинити до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду судових рішень у справі №587/430/16-ц.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст.235 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст.ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://court.gov.ua/fair/sud5007/

Суддя Соловей Л.А.

Друк:6 прим.:

1- у справу,

2- Коростишівській місцевій прокуратурі,

3- Прокуратурі Житомирської області,

4 - позивачу-1 - ГУ Держгеокадастру,

5 - позивачу-2 - Попільнянській районній державній адміністрації Житомирської області ,

6- відповідачу.