Ухвала суду № 82335465, 10.06.2019, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 ел.пошта : inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

УХВАЛА

про забезпечення позову

"10" червня 2019 р. Cправа № 902/457/19

Суддя Господарського суду Вінницької області Матвійчук Василь Васильович, розглянувши матеріали заяви № 0506-2 від 05.06.2019 Приватного підприємства "Бершадь Агроплюс" про забезпечення позову у справі

за позовом: Приватного підприємства "Фірма "Бершадь Агроплюс"

(вул. Академіка Ющенка, буд. 10, прим. 134, м. Вінниця, 21037)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Седна-Агро"

(вул. Соборна, буд. 3, м. Монастирище, Черкаська область, 19100)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Агроекологія" (вул. Зодчих, 12, кв. 111, м. Вінниця, 21037)

про стягнення 1090385,09 грн.

В С Т А Н О В И В :

06.06.2018 до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява № 0506-1 від 05.06.2019 Приватного підприємства "Фірма "Бершадь Агроплюс" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Седна-Агро" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Агроекологія" прострочену заборгованість за отриманий товар і нараховані штрафні санкції за несвоєчасне виконання зобов`язань за Договором поставки №БА-01740 від 22.01.2019 на загальну суму 1 090 385,09 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на неналежне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Седна-Агро" зобов`язань за Договором поставки №БА-01740 від 22.01.2019, які забезпечені порукою відповідно до договору поруки №22/02-19 від 22.01.2019, укладеного між Приватним підприємством "Фірма "Бершадь Агроплюс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Агроекологія".

Ухвалою суду від 10.06.2019 за вказаним позовом відкрито провадження у справі № 902/457/19 з призначенням до розгляду за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 04.07.2019.

Разом з позовною заявою № 0506-1 від 05.06.2019 до суду надійшла заява № 0506-2 від 05.06.2019 Приватного підприємства "Бершадь Агроплюс" про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, які обліковуються на розрахунковому рахунку № НОМЕР_1 , який відкрито в Акціонерному товаристві "Райффайзен Банк Аваль" м. Київ, МФО 380806, а також на грошові кошти, які обліковуються на інших рахунках, які відкриті на ім`я Товариства з обмеженою відповідальністю "Серна-Агро" у межах ціни позову 1 090 385,09 грн.

Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову позивач вказує, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Сердна-Агро" протягом тривалого часу не виконує взяті на себе зобов`язання, розмір простроченої заборгованості є значним та незважаючи на неодноразові вимоги, адресовані як в телефонному, так і в письмовому вигляді погашення боргу так і не відбулось.

Зауважує, що ТОВ "Седна-Агро" не зверталось з жодними пропозиціями про часткову сплату заборгованості або її реструктуризацію, не здійснило ніяких дій, спрямованих на погашення заборгованості, тому позивач вважає, що ТОВ "Седна-Агро" не має наміру сплачувати заборгованість взагалі і для забезпечення реального виконання чи уникнення труднощів при виконанні рішення суду про стягнення простроченої заборгованості просить вжити заходів для забезпечення позову, оскільки їх невжиття може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду і поновлення порушених прав або інтересів позивача, за захистом яких звернувся до суду.

Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову та дослідивши матеріали справи, а також враховуючи те, що забезпечення позову є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, господарський суд вважає, що вказана заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 136 Господарського кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У відповідності до ч. 1 ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Згідно із ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 29.06.2006 у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини вказав на те, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування.

Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Отже, Держава Україна несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

На це вказується, зокрема, і в пункті 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 № 15-рп/2004 у справі № 1-33/2004, де зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.

Крім того, Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30.01.2003 № 3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Обраний заявником спосіб забезпечення позову щодо накладення арешту на грошові кошти співвідноситься з предметом позову. Суд вважає, що існує конкретний зв`язок між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, а тому вжиття судом заходу до забезпечення позову спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення, у разі задоволення позову.

Згідно з положеннями ч.1 ст. 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на рахунку, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов`язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, передбачених законом. Банк не має права встановлювати заборону на встановлення обтяження, але може встановлювати розумну винагороду.

Відповідно до ст. 59 Закону України "Про банки і банківську діяльність" арешт на майно або кошти банку, що знаходяться на його рахунках, арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за постановою державного виконавця, приватного виконавця чи рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом. Зупинення видаткових операцій здійснюється в межах суми, на яку накладено арешт, крім випадків, коли арешт накладено без встановлення такої суми, або коли інше передбачено договором, законом чи умовами такого обтяження.

Зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів вбачається наявність у ТОВ "Седна-Агро" зобов`язань за №БА-01740 від 22.01.2019 у сумі 943 329,12 грн, в частині сплати коштів за отриманий відповідно до видаткової накладної товар.

Отже, суд вважає, що з урахуванням характеру правовідносин, що склалися між сторонами, майнового характеру позовних вимог та їх суттєвого розміру, існує дійсна ймовірність того, що невжиття обраного позивачем заходу до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання судового рішення у разі задоволення позову внаслідок зникнення або зменшення коштів, які наявні у відповідача, на момент ухвалення рішення по справі.

Також господарський суд зазначає, що вказані позивачем заходи не належать до заходів забезпечення позову, вжиття яких не допускається згідно до ч.5 ст. 137 ГПК України.

Таким чином, оцінюючи подані заявником докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді заяви про вжиття заходів забезпечення позову та встановивши в їх сукупності обставини, на які посилається заявник як на підставу своїх вимог, суд вважає, що заява про вжиття заходів забезпечення позову підлягає задоволенню.

При цьому суд зазначає, що такі заходи забезпечення позову, як накладення арешту на грошові кошти, що застосовуються виключно в межах суми позову, не є перешкодою у здійсненні відповідачем господарської діяльності.

Щодо зустрічного забезпечення суд вказує, що ч.1 ст. 141 ГПК України встановлено право суду вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення), тобто відповідна вимога може висуватися судом з урахуванням обставин справи, але не визначається як неодмінна умова забезпечення позову.

Аналогічна позиція викладена у Постанові КГС ВС від 19.02.2019р. у справі № 911/1695/18.

Крім цього, відповідач не позбавлений права звернутися з клопотанням як про застосування зустрічного забезпечення, так і про скасування заходів забезпечення позову у разі надання відповідних доказів, які б спростовували необхідність застосування таких заходів.

Керуючись ст.ст.136, 137, 140, 144, 234 Господарського процесуального України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву № 0506-2 від 05.06.2019 Приватного підприємства "Бершадь Агроплюс" про забезпечення позову задовольнити.

Накласти арешт на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Седна-Агро" (19100, Черкаська область, м. Монастирище, вул. Соборна, буд.3, код ЄДРПОУ 33143734), що обліковуються на розрахунковому рахунку № НОМЕР_1 , який відкрито в Акціонерному товаристві "Райффайзен Банк Аваль" м. Київ, МФО 380806, а також на грошові кошти, які обліковуються на інших рахунках, які відкриті на ім`я Товариства з обмеженою відповідальністю "Серна-Агро" (19100, Черкаська область, м. Монастирище, вул. Соборна, буд.3, код ЄДРПОУ 33143734) у розмірі ціни позову 1 090 385 (один мільйон дев`яносто тисяч триста вісімдесят п`ять) грн 09 коп.

Примірник ухвали, засвідчений гербовою печаткою суду, надіслати позивачу, копію ухвали – відповідачам рекомендованими листами з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Стягувач: Приватне підприємство "Фірма "Бершадь Агроплюс" (21037, м. Вінниця, вул. Академіка Ющенка, буд. 10, прим. 134, код ЄДРПОУ 13339958)

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "Седна-Агро" (19100, Черкаська область, м. Монастирище, вул. Соборна, буд.3, код ЄДРПОУ 33143734)

Ухвала набирає законної сили відповідно до приписів ст.235 Господарського процесуального кодексу України. Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала підписана 10.06.2019

Суддя Матвійчук В.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - ПП "Бершадь Агроплюс" (вул. Академіка Ющенка, буд. 10, прим. 134, м. Вінниця, 21037)

3 - ТОВ "Седна-Агро" (вул. Соборна, буд. 3, м. Монастирище, Черкаська область, 19100)

4 - ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Агроекологія" (вул. Зодчих, 12, кв. 111, м. Вінниця, 21037)