Рішення № 82334528, 11.06.2019, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2-др/754/16/19

Справа №754/18076/18

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

Іменем України

11 червня 2019 року м.Київ

Деснянський районний суд міста Києва

під головуванням судді Бабко В.В.

за участю секретаря судового засідання Козловець К.П.

за участю позивача ОСОБА_1

за участю представників позивача: Гарницького П.П., Добросько Л.В.

за участю представників відповідача: Микульської Т.В., Лисовець Т.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «магазин ЕГЕРЗУНД» про поновлення на роботі, виплату заробітної плати та відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

14 травня 2019 року Деснянським районним судом міста Києва було ухвалено рішення по справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «магазин ЕГЕРЗУНД» про поновлення на роботі, виплату заробітної плати та відшкодування моральної шкоди, яким позовні вимоги задоволені частково.

Враховуючи статтю 265 ч.7 п.5 ЦПК України судом було призначено судове засідання для вирішення питання про судові витрати на 11.06.2019 о 10:00год.

В судове засідання по розгляду питання про постановлення додаткового рішення з`явилась представник відповідача, просила задовольнити заяву про компенсацію витрат на правничу допомогу, посилаючись на докази зазначені в заяві та доданих документах.

Позивач та її представник були сповіщені належним чином про час та дату в судове засідання по розгляду питання про постановлення додаткового рішення щодо вирішення питання про судові витрати не з`явилися, причину неявки суду не повідомили.

Враховуючи приписи ч.4 ст. 270 ЦПК України, неприбуття у судове засідання осіб, які належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви, а тому суд вважає за можливим розглянути у відсутності сторони позивача питання про постановлення додаткового рішення щодо вирішення питання про судові витрати.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представника відповідача, суд дійшов висновку про необхідність постановлення додаткового рішення з огляну на таке.

Відповідно до ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власною ініціативою ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Судом встановлено, що 14 травня 2019 року Деснянським районним судом міста Києва було ухвалено рішення по справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «магазин ЕГЕРЗУНД» про поновлення на роботі, виплату заробітної плати та відшкодування моральної шкоди, яким позовні вимоги задоволені частково. Поновлено на роботі ОСОБА_1 на посаді старшого касира у Товаристві з обмеженою відповідальністю «магазин ЕГЕРЗУНД» в магазині по проспекту П. Григоренка, 32-д в місті Києві. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «магазин ЕГЕРЗУНД» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 68996,88грн.

У позовних вимогах ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «магазин ЕГЕРЗУНД» про виплату заробітної плати, відшкодування моральної шкоди та стягнення судових витрат на оплату адвоката - відмовлено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «магазин ЕГЕРЗУНД» на користь держави, що зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір в розмірі 1921грн.

20.05.2019 представником відповідача була подана заява про стягнення з позивача понесених відповідачем затрат на надання правової допомоги в розмірі 81000грн, яка була прийнята судом. До заяви додані Акт від 31.01.2019 про надання юридичної допомоги згідно Додаткової угоди №1 до Договору №269 від 15.05.2015; Білінговиий звіт від 31.01.2019 за звітний період з 08.01.2019 по 31.01.2019 про результати надання юридичної допомоги згідно додаткової угоди №1 від 08.01.2019 до договору №269 від 15.09.2015; додаткова угода від 20.03.2019 про внесення змін до додаткової угоди №1 від 08.01.2019; Акт від 20.05.2019 про надання юридичної допомоги згідно Додаткової угоди №1 до Договору №269 від 15.05.2015; Білінговиий звіт від 20.05.2019 за звітний період з 08.01.2019 по 31.01.2019 про результати надання юридичної допомоги згідно додаткової угоди №1 від 08.01.2019 до договору №269 від 15.09.2015; платіжне доручення №24038 від 05.02.2019 на суму 52500грн; платіжне доручення №25152 від 25.03.2019 на суму 28500грн; рахунок-фактура №52 від 21.03.2019 на суму 28500грн; рахунок-фактура №16 від 31.01.2019 на суму 52500грн.

З 15 грудня 2017 року набув чинності Закон України №2147-VIII від 03.10.2017 року, яким ЦПК України було викладено в новій редакції.

Відповідно до частин 1 та 3 (пункт 1) статті 133 та частин 1 - 3 ст. 137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частини 1-3 статті 134 ЦПК України визначають, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Згідно з ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Разом з цим, Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

З матеріалів справи вбачається, що представництво інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю «магазин ЕГЕРЗУНД» в суді здійснювало Адвокатське об`єднання «Адвокатська компанія Соколовський і партнери» на підставі Договору №269 про надання юридичної допомоги від 15.09.2015, Додаткової угоди №1 від 08.01.2019 до договору про надання юридичної допомоги №269 від 15.09.2015, адвокатами Лисовець Т.В та Микульської Т.В., повноваження яких було підтверджено Ордером на надання правової допомоги серії КВ № 294742 та Ордером на надання правової допомоги серії КВ № 773110.

Однак при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова ВС від 24.01.2019 у справі № 910/15944/17).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява N 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Таким чином, суд вважає, що витрати в розмірі 81000грн не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а також те, що їх стягнення з позивача становить надмірний тягар для ОСОБА_1 , що суперечить принципу розподілу таких витрат.

Отже, беручі до уваги, що рішенням суду часткове задоволення позову відновило порушене право позивача, саме за основним предметом спору про поновлення на роботі, що дає суду вважати, що підстав для стягнення витрат у розмірі 81000грн на правничу допомогу немає, а тому у задоволенні даної заяви повинно бути відмовлено.

Керуючись статтями 133, 134, 137, 141, 270 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Ухвалити по справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «магазин ЕГЕРЗУНД» про поновлення на роботі, виплату заробітної плати та відшкодування моральної шкоди додаткове рішення.

У заяві про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «магазин ЕГЕРЗУНД» в сумі 81000грн понесених затрат на надання правової допомоги - відмовити.

Додаткове рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суду міста Києва.

Повний текст додаткового рішення складено та підписано 11.06.2019.

Суддя В.В. Бабко