Рішення № 82334153, 15.04.2019, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 754/14650/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" квітня 2019 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Астахової О.О.,

при секретарі: Якименко Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управлівння юстиції у м. Києві про визнання дій неправомірними, скасування постанови, -

в с т а н о в и в:

Лівобережне об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві звернулось до суду з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управлівння юстиції у м. Києві, в якому просить визнати дії державного виконавця щодо накладення штрафу у виконавчому провадженні № 54686000 протиправними та скасувати постанову державного виконавця у виконавчому провадженні № 54686000 від 26.10.2017 року про накладання штрафу на Лівобережне об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві у розмірі 5100,00 грн.

Мотивуючи вимоги тим, що 12.09.2017 року Відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управлівння юстиції у м. Києві було відкрито виконавче провадження № 54686000 з виконання судового рішення по справі №755/15698/16-а, відповідно до якого Дніпровським районним судом м. Києва зобов`язано Лівобережне об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві повернути ОСОБА_2 безпідставно нараховані до стягнення з пенсії ОСОБА_2 кошти в розмірі 45 485,45 грн., виплачених за період з 06.09.2010 року по 30.09.2013 року, на підставі розпорядження Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі міста Києва від 23 жовтня 2013 року за № 1226 від 23 жовтня 2013 року, в межах суми, яка стягнута за цей період.

Позивач листом від 23.10.2017 № 15799/05 на вимогу державного виконавця повідомляв відповідача про здійснення в першу чергу масового перерахунку відповідно до змін в законодавстві та просив відстрочити виконання рішення суду на період проведення масових перерахунків у зв`язку з великим навантаженням та обсягом у роботі.

Однак, 30.10.2017 року на адресу позивача надійшла постанова державного виконавця про накладення штрафу в розмірі 5100 грн. у зв`язку із невиконанням боржником рішення суду.

Зважаючи незаконність дій державного виконавця, позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просить суд визнати дії відповідача щодо накладення штрафу протиправними, а також скасувати постанову про накладення штрафу.

Від сплати судового збору позивач на день звернення до суду звільнений відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 08 листопада 2017 року відкрито провадження в справі за адміністративним позовом Лівобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві про визнання дій неправомірними, скасування постанови та призначено її до судового засідання (а.с. 13).

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 16 березня 2018 року дану адміністративну справу передано для розгляду за підсудністю до Дніпровського районного суду м. Києва (а.с. 23-24).

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 20 квітня 2018 року вказану справу прийнято до провадження суду, розгляд справи здійснюється за правилами загального позовного провадження (а.с. 31).

Указаною ухвалою надано сторонам строк для надання відзиву, відповіді на відзив тощо.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 07 грудня 2018 року закінчено підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду на 19.02.2019 року. (а.с 48).

У зв`язку з неявкою сторін за клопотанням представника позивача, розгляд справи відкладено на 15.04.2019 року (а.с. 53,54).

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 15 квітня 2919 року проведено заміну позивача Лівобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві.

У судове засідання представники сторін не з`явились, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, про причини неявки суд не повідомили. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надійшло.

Відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України суд вважає можливим розглядати справу у відсутності представників позивача та відповідача.

Дослідивши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві від 12.09.2017 року відкрито виконавче провадження № 54686000 за виконавчим листом № 755/15698/16-а виданим Дніпровським районним судом м. Києва 30.08.2017 року про зобов`язання Лівобережне об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві повернути ОСОБА_2 безпідставно нараховані до стягнення з пенсії ОСОБА_2 кошти в розмірі 45 485,45 грн., виплачених за період з 06.09.2010 року по 30.09.2013 року, на підставі розпорядження Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі міста Києва від 23 жовтня 2013 року за № 1226 від 23 жовтня 2013 року, в межах суми, яка стягнута за цей період.

Боржнику було надано десятиденний строк для виконання рішення суду.

26.10.2017 року постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві у виконавчому провадженні № 54686000, накладено на боржника - Лівобережне об`єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ЄДРПОУ 40379527), за невиконання рішення суду без поважних причин, штраф на користь держави у розмірі 5100 грн. (а.с. 7).

У вказаній постанові про накладення штрафу зазначено, що станом на 13.10.2017 рішення суду не виконано та жодної інформації стосовно дій, спрямованих на виконання рішення суду від боржника не надійшло. Державним виконавцем направлено вимогу, якою зобов`язано виконати рішення суду та повідомити державного виконавця в строк до 23.10.2017 про його виконання.

25.10.2017 року до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві надійшов лист Лівобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 23.10.2017 № 15799/05, зі змісту якого убачається, що боржник просить Управління державної виконавчої служби Головного територіального управлівння юстиції у м. Києві відстрочити виконання рішення суду на період масових перерахунків, у зв`язку із великим навантаженням та обсягом у роботі. (а.с.7,8).

Зі штампу вхідної кореспонденції на супровідному листі вбачається, що зазначену постанову про накладення штрафу позивачем (боржником) отримано 30.10.2017 року , вх. № 12309/11. З даним адміністративним позовом, позивач звернувся 07.11.2017 року, тобто у строки визначені ст.286 КАС України.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За статтею 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно із частиною 1 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у ст. 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Згідно пункту одинадцять, частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: приймати рішення про відстрочку та розстрочку виконання рішення (крім судових рішень), за наявності письмової заяви стягувача.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 63 Закону, у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Відповідно до ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Оспорюваною постановою державного виконавця від 26.10.2017 року, за невиконання у передбачений постановою від 12.09.2017 року десятиденний строк судового рішення, з огляду на відсутність жодній дій з боку Лівобережного об`єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Києві спрямованих на виконання судового рішення боржником, державним виконавцем на Лівобережне об`єднання управління Пенсійного фонду України в м. Києві накладено штраф у розмірі 5100 грн.

Сторонами не заперечується, що вимоги державного виконавця про виконання рішення суду протягом десяти днів боржником не виконано.

При цьому позивач зазначає про поважність причин невиконання судового рішення посилаючись у листі від 23.10.2017 року за вх № 15799/05 на масовий перерахунок пенсій для забезпечення пенсійної реформи у зв`язку із прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, щодо підвищення пенсій з 01 жовтня.

Вирішуючи питання про наявність чи відсутність у боржника поважних причин невиконання в строки судового рішення, суд керується власним переконанням, що грунтується на безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні приєднаних до матеріалів справи доказів. Та приходить до висновку, що будь-яких належних та допустимих доказів, які б свідчили про поважність причин своєчасного невиконання позивачем постанови державного виконавця від 12.09.2017 року, суду не надано і судом таких доказів не здобуто.

Більше того, посилання представника позивача на проведення масового перерахунку пенсій із-за пенсійних реформ, не свідчить про поважність причин несвоєчасного виконання і не є правовою підставою для невиконання постанови державного виконавця від 12.09.2017 року.

Таким чином, державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управлівння юстиції у м. Києві Григорян О.Г. при винесенні постанови про накладення штрафу від 26.10.2017 діяла у межах наданих їй повноважень з дотриманням вимог діючого законодавства України, у зв`язку із чим у задоволенні позову слід відмовити.

На час подання позову, позивач був звільнений від сплати судового збору.

Згідно з ч. 5 ст. 139 КАС України, у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від сплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 9, 11, 12, 77, 94, 139, 159, 241-246, 268, 286, 287 КАС України, Законом України «Про виконавче провадження», суд, -

У Х В А Л И В :

Адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управлівння юстиції у м. Києві про визнання дій неправомірними, скасування постанови - залишити без задоволення.

Судові витрати компенсувати за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.О. Астахова