Рішення № 82334088, 11.06.2019, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/5456/19

Справа №754/5913/19

РІШЕННЯ

Іменем України

11 червня 2019 року Суддя Деснянського районного суду м. Києва Панченко О.М., розглянувши в приміщенні суду в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, цивільну справу за позовом Кредитної спілки «ЗаРаЗ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

у с т а н о в и в:

18.04.2019 року позивач звернувся до Деснянського районного суду м. Києва із позовом до відповідача в якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним догором про надання фінансового кредиту від 23.03.2018 року в розмірі 59 878.90 грн.

Вимоги позовної заяви мотивовано тим, що 23.03.2018 року між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір №КВ-00036/03-18/2105 та останньому було надано кредит в сумі 10 000.00 грн. на цілі не пов`язані з придбанням товарів або послуг для особистих потреб, в межах якого позичальник може отримувати будь-які суми кредиту на умовах строковості, зворотності, цільового характеру використання, платності та забезпеченості, а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитом та інші нараховані суми на умовах та в строки, передбачені цим Договором. Плата за користування кредитом (проценти) становить 60% річних. Сторонами погоджено механізм зміни розміру нарахування відсотків за користування кредитом, який викладено в п. 7 Договору.

Позивачем зобов`язання за договором виконувалися наступним чином: 23.03.2018 року за усним зверненням відповідача йому було надано транш за кредитною лінією у розмірі 5 175.00 грн., що підтверджується відповідною розпискою відповідача від 23.03.2018 року; 18.05.2018 року за усним зверненням відповідача йоиу надано транш за кредитною лінією у розмірі 3 648.00 грн., що підтверджується розпискою від 18.05.2018 року.

Проте, в порушення умов договору відповідач не виконав свої зобов`язання щодо своєчасного погашення заборгованості по кредитному договору, тому позивач вимушений звернутися з вимогою про її стягнення до суду.

Станом на 15.04.2019 року заборгованість відповідача за кредитним договором становить 59 878.90 грн. з яких тіло кредиту 8 823.00 грн., відсотки - 16 787.30 грн., 34 268.60 грн. - загальна сума нарахованої пені, які позивач просив стягнути з відповідача, а також судові витрати.

Ухвалою суду від 22.04.2019 року відкрито провадження у даній цивільній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, роз`яснено учасникам справи порядок подання заяв по суті справи та наслідки їх неподання.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвала суду про відкриття провадження у справі разом із доданими до неї документами, що була адресована відповідачу отримана ним не була, поштова кореспонденція повернулася до суду за закінченням терміну зберігання.

За змістом ст. 275 ЦПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно ст. 279 ЦПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об`єктивно та всебічно з`ясувавши обставини справи, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплачені відсотки.

Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Вимогами ст.10 ЦПК України передбачено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до вимог ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Суд в межах заявлених позовних вимог (стаття 13 ЦПК України) та наданих сторонами доказів по справі встановив наступні обставини та правовідносини.

23.03.2018 року між позивачем та відповідачем було укладено кредитний договір №КВ-00036/03-18/2105 та останньому було надано кредит в сумі 10 000.00 грн. на цілі не пов`язані з придбанням товарів або послуг для особистих потреб, в межах якого позичальник може отримувати будь-які суми кредиту на умовах строковості, зворотності, цільового характеру використання, платності та забезпеченості, а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитом та інші нараховані суми на умовах та в строки, передбачені цим Договором. Плата за користування кредитом (проценти) становить 60% річних. Сторонами погоджено механізм зміни розміру нарахування відсотків за користування кредитом, який викладено в п. 7 Договору.

Позивачем зобов`язання за договором виконувалися наступним чином: 23.03.2018 року за усним зверненням відповідача йому було надано транш за кредитною лінією у розмірі 5 175.00 грн., що підтверджується відповідною розпискою відповідача від 23.03.2018 року; 18.05.2018 року за усним зверненням відповідача йоиу надано транш за кредитною лінією у розмірі 3 648.00 грн., що підтверджується розпискою від 18.05.2018 року.

Проте, в порушення умов договору відповідач не виконав свої зобов`язання щодо своєчасного погашення заборгованості по кредитному договору, тому позивач вимушений звернутися з вимогою про її стягнення до суду.

Станом на 15.04.2019 року заборгованість відповідача за кредитним договором становить 59 878.90 грн. з яких тіло кредиту 8 823.00 грн., відсотки - 16 787.30 грн., 34 268.60 грн. - загальна сума нарахованої пені.

Згідно із ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Таким чином, відповідач уклавши Договір з позивачем, отримав кредит, чим взяв на себе грошове зобов`язання, яке належним чином не виконав та прострочив зобов`язання, а тому повинен нести відповідальність, встановлену законом та договором.

Отже, вбачається, що Відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконав, оскільки належні докази про це відсутні, чим порушив умови договору та норми чинного законодавства, тому у позивача виникло право вимагати виконання зобов`язання за договором. Кредитор відповідне право вимоги реалізував шляхом пред`явлення до позичальника позову про стягнення боргу за кредитним договором і визначив борг на відповідну дату.

Таким чином, враховуючи, що на час звернення позивача до суду відповідач не повернув надані йому кошти, а розрахунок заборгованості наданий суду відповідає умовам та правилам надання банківських послуг і нормам ЦК України, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог.

У відповідності до вимог ст. ст. 76, 77, ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно вимог ч.ч.1, 5, 6, 7 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У відповідності до вимог ст. 263 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

За таких обставин суд дійшов висновку про наявність боргових правовідносин між сторонами. Позивач надав до суду копії зазначених документів, розрахунок заборгованості по кредиту, виданий посадовою особою позивача, який являється допустимим доказом у справі, а Відповідач не надав суду жодного належного доказу, що спростовують наявність кредитних відносин та не спростував подані позивачем розрахунки заборгованості за таким кредитним договором. Об`єктивних і переконливих доказів, які спростовували би вимоги позивача, Відповідач не надав, а судом їх здобуто не було, що вказує на обґрунтованість позову. Матеріали справи свідчать, що у боржника виникла заборгованість за кредитним договором, а його дії та наміри не свідчать про виконання договірних зобов`язань за кредитним договором та повернення кредиту. Судом таких доказів також не здобуто, що вказує на обґрунтованість позову.

Таким чином, позов підставний і підлягає до задоволення.

У зв`язку із задоволенням позову згідно ст.141 ЦПК України з Відповідача також підлягає стягненню на користь позивача понесені та документально підтверджені судові витрати у виді сплаченого судового збору.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 550, 589, 1054 ЦК України, ст.ст. 1-13, 76-83, 141, 209-211, 247,258-259, 263-265, 268, 274, 279, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов Кредитної спілки «ЗаРаЗ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Кредитної спілки «ЗаРаЗ» заборгованість за кредитним договором від 23 березня 2018 року станом на 15.04.2019 року у розмірі 59 878.90 грн., а також судовий збір в сумі 1 921.00 грн.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Учасники справи:

Позивач - КС «ЗаРаЗ», місце знаходження: 03039 м. Київ, Вул. В. Забіли, 5, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 37716197.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Суддя