Ухвала суду № 82332504, 11.06.2019, Київський районний суд м. Одеси

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

________________________

Справа № 520/11336/19

Провадження № 2-з/520/719/19

УХВАЛА

11.06.2019 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого - судді Петренка В.С.

за участю секретаря - Швець А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Одесі заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Григоржевського Максима Сергійовича про забезпечення позову, подану по цивільній справі за позовом

ОСОБА_1

до ОСОБА_2

про стягнення заборгованості за договором позики,

ВСТАНОВИВ:

22.05.2019року ОСОБА_1 звернувся до Київського районного суду м. Одеси з позовною заявою до ОСОБА_2, в якій просить суд стягнути з ОСОБА_2 на його ОСОБА_1 користь заборгованість за договором позики від 26.03.2019 року у розмірі 6 024,65 доларів США, а також судові витрати.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Київського районного суду м. Одеси Петренку В.С.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси Петренка В.С. від 31.05.2019року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики. Призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні.

07.06.2019року від представника ОСОБА_1 - адвоката Григоржевського Максима Сергійовича до канцелярії суду надійшла заява про забезпечення позову, в якій позивач просить накласти арешт на квартиру під АДРЕСА_1, яка належить на праві власності відповідачу - ОСОБА_2.

В обґрунтування наданої заяви представник позивача посилається на те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у випадку задоволення судом позовної заяви, оскільки відповідач свідомо ухиляється від виконання покладених на нього зобов'язань щодо погашення заборгованості, у зв'язку з чим, відповідач може ухилятись від виконання рішення суду у випадку задоволення позову, зокрема, шляхом відчуження вищевказаного майна третім особам.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Суд, проаналізувавши матеріали справи, вважає, що заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 заявив до відповідача майнові вимоги, тобто, просить стягнути з нього борг за договором позики.

З Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта вбачається, що відповідачу - ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу №Н/98-0102 від 16.02.1998 року, укладеного на Одеській Універсальній товарній біржі «Централ&quot», на праві приватної власності належить квартира, розташована в місті АДРЕСА_1, загальною площею 32,3 кв.м.

Заходи забезпечення позову повинні відповідати заявленим вимогам, тобто, ст. 150 ЦПК України, де передбачено, що такі вимоги забезпечуються накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв'язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

Пленум Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» №9 від 22 грудня 2006року у п. 4 роз'яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов'язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Відповідно до п.6 Постанови Пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

При розгляді заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірну квартиру, суд враховує практику Європейського суду з прав людини. Так, згідно п. 43 Рішення по справі "Шмалько проти України" право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак, це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на до доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно ч.1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Для належної реалізації завдань цивільного судочинства слугує зокрема те, що відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення є обов'язковим до виконання на всій території України. Таким чином, порушене, невизнане, оспорюване право особи може буде захищене та відновлене тільки після реального виконання рішення суду, яким спір буде вирішено по суті.

Приймаючи до уваги, що позивачем заявлено до стягнення 6 024, 25 доларів США, а вартість квартири, яка розташована в місті АДРЕСА_1, на яку представник позивача просить накласти арешт, значно перевищує розмір позовних вимог, тобто вимоги, які містяться у заяві про забезпечення позову, не є співмірними із заявленими позовними вимогами, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 149-153 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Григоржевського Максима Сергійовича про забезпечення позову, подану по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом п'ятнадцятиднів з дня її складення.

Суддя Петренко В. С.