Рішення № 82328903, 28.03.2019, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/8568/17

Провадження № 2/761/2972/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2019 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Макаренко І.О.,

при секретарі Савлук І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про відшкодування шкоди завданої злочином, визнання права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з вказаним позовом посилаючись на те, що 26 серпня 2016 року позивач на підставі договору купівлі-продажу придбав транспортний засіб марки Toyota Camry, номер шасі НОМЕР_1 , 2014 року випуску. Право власності на вказаний транспортний засіб було посвідчено сервісним центром ВДАЇ №8043, на підставі чого позивачу було видано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу на автомобіль НОМЕР_12 та видано реєстраційний номер транспортного засобу НОМЕР_2 .

В подальшому вказаний транспортний засіб було передано ОСОБА_2 у тимчасове користування, будь-який довіреностей, в тому числі на право розпорядження та відчуження в будь-який спосіб відносно вищевказаного транспортного засобу, видано не було, що підтверджується витягом з реєстру довіреностей, сформованого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Астраускас Л.Є.

10 жовтня 2016 року позивачу стало відомо, що ОСОБА_2 має намір незаконно переоформити право власності на транспортний засіб марки Toyota Camry, номер шасі НОМЕР_1 , 2014 року випуску.

Згодом позивачу стало відомо, що належний йому на праві власності транспортний засіб було знято з реєстрації та переоформлено на ОСОБА_3 згідно договору купівлі-продажу транспортного засобу №8047/2016/039665 від 30 серпня 2016 року.

Зазначені обставини стали підставою для звернення до Шевченківського ВП ГУНП в м. Києві із заявою про злочин. за результатами розгляду якої в ЄДРСР за №12016100100013002 від 15 жовтня 2016 року було внесено відомості про вчинений злочин з попередньої правовою кваліфікацією за ч. 3 ст. 289 КК України.

В ході досудового розслідування було встановлено, що договір купівлі-продажу транспортного засобу №8047/2016/039665 від 30 серпня 2016 року, на підставі якого було здійснено незаконне переоформлення та фактично незаконне заволодіння автомобілем, від імені позивача було укладено ОСОБА_5 , який діяв на підставі довіреності виданої в порядку передоручення від ОСОБА_6 до ОСОБА_5 на право керування та розпоряджання належним позивачу автомобілем. Довіреність видана 27 серпня 2016 року приватним нотаріусом Громовою О.П. на бланку НВА 282519, номер запису в реєстрі нотаріальних дій №3170.

За результатами незаконного переоформлення ОСОБА_3 було отримано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 на належний позивачу автомобіль та змінено державний реєстраційний номер з НОМЕР_2 на 11ІВ2464.

В подальшому автомобіль позивача та право розпорядження було передано від ОСОБА_3 до ОСОБА_7 згідно довіреності від 30 серпня 2016 року, виданої на бланку №НВХ743415, запис в реєстрі нотаріальних дій №1860, та від ОСОБА_7 до ОСОБА_4 , згідно довіреності від 04 вересня 2016 року на право користування та розпоряджання належним позивачу автомобілем, довіреність видана на бланку №НВХ658772. запис в реєстрі довіреностей №11717.

Однак станом на дату звернення до суду з позовом кінцевим набувачем у володінні якого перебуває незаконно відчужений автомобіль є ОСОБА_4 , проте кінцевим номінальним «власником на папері» залишається ОСОБА_3

На підставі викладеного, позивач просить суд визнати за ним право власності на транспортний засіб марки Toyota Camry, номер шасі НОМЕР_1 , 2014 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 , що належить останньому згідно свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_4 ; визнати недійсним договір купівлі-продажу транспортного засобу №8047/2016/039665 від 30 серпня 2016 року укладений між ОСОБА_1 в особі ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , а також видане на підставі нього свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 із застосуванням наслідків недійсності правочину; витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 транспортний засіб марки Toyota Camry, номер шасі НОМЕР_1 , 2014 року випуску, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 10000 грн. відшкодування моральної шкоди завданої злочином.

Позивач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомив.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі та без участі позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить задовольнити.

Відповідачі в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце судового розгляду повідомлялися належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником транспортного засобу марки Toyota Camry, номер шасі НОМЕР_1 , 2014 року випуску, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серія та номер НОМЕР_4 .

На підставі заяви ОСОБА_8 15 жовтня 2016 року було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 289 КК України, номер кримінального провадження №12016100100013002.

Слідчим Шевченківського управління поліції ГУ Національної поліції в м. Києві було надіслано запит приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Бережному Д.О. щодо надання належним чином завірених копій документів на підставі яких 27 серпня 2016 року було оформлено довіреність за реєстровим номером 37 на бланку НВА282519 та копію довіреності від 27 серпня 2016 року, якою ОСОБА_9 від імені ОСОБА_1 уповноважує ОСОБА_5 розпоряджатися автомобілем марки Toyota Camry, номер шасі НОМЕР_1 , 2014 року випуску, в разі наявності надати копію відеозапису оформлення довіреності.

На запит слідчого Шевченківського управління поліції ГУ Національної поліції в м. Києві, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бережним Д.О. було надано завірені копії довіреності ОСОБА_9 , який діє від імені та в інтересах ОСОБА_10 , якою уповноважений ОСОБА_11 розпоряджатися автомобілем марки Opel Insignia, 2009 року випуску, шасі (кузов) № НОМЕР_5 , посвідчену приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бережним Д.О. 27 серпня 2016 року за реєстровим №37 на бланку НВА282519; копію з копії довіреності ОСОБА_10, посвідчену приватним нотаріусом Кременецького районного нотаріального округу Тернопільської області Ковтунович О.П. 16 серпня 2016 року за реєстровим №1017; копію з копії паспорта ОСОБА_9 серія та номер НОМЕР_6 , виданого Святошинським РВ ГУДМС України в місті Києві 16 жовтня 2013 року, та копі з копії довідки про присвоєння ідентифікаційного номера ОСОБА_9 , видану ДПА у Ленінградському районі м. Києва; копію повного витягу є Єдиного реєстру довіреностей №31997322 від 27 серпня 2016 року; копію інформаційної довідки з Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів №108384094 від 27 серпня 2016 року.

Слідчим Шевченківського управління поліції ГУ Національної поліції в м. Києві було надіслано запит приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу громовій О.П. щодо надання належним чином завірених копій документів на підставі яких 12 вересня 2016 року було оформлено довіреність за реєстровим номером 3170 на бланку НВА205054 та копію довіреності від 12 вересня 2016 року, в разі наявності надати копію відеозапису оформлення довіреності.

На запит слідчого Шевченківського управління поліції ГУ Національної поліції в м. Києві, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Громовою О.П. було надано належним чином завірені копії документів, на підставі яких нею 12 вересня 2016 року за реєстровим номером 3170, бланк НВА205054, була посвідчена довіреність від імені ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який діяв від імені ОСОБА_13 на підставі довіреності на розпорядження транспортним засобом, посвідченої приватним нотаріусом Кременецького районного нотаріального округу Тернопільської оласті Фаїз Н.П. 08 вересня 2016 року за реєстровим номером 1956, в якій ОСОБА_9 передав повноваження в повному обсязі ОСОБА_14 щодо розпорядження належного ОСОБА_13 транспортного засобу марки Hyundai IX35, 2012 року випуску, кузов (рама, шасі) № НОМЕР_7 .

В межах кримінального справдження № НОМЕР_8 було призначено техніко-криміналістичну експертизу документів, а саме: довіреність від 12 вересня 2016 року, номер запису у реєстрі нотаріальних дій №3170, бланк НВА205054; довіреність від 13 липня 2016 року, номер запису в реєстрі нотаріальних дій №1386, бланк НВХ034935; довіреність від 27 серпня 2016 року, номер запису у реєстрі нотаріальних дій №37, бланк НВА282519 .

Згідно з висновком експерта №1467/тдд від 06 лютого 2017 року у довіреності від 12 вересня 2016 року, номер запису у реєстрі нотаріальних дій №3170, бланк НВА 205054, вносилися зміни у первинний зміст документа шляхом механічного впливу (підчистки) на штрихи друкованого тексту з послідуючим нанесенням нового тексту, що починається словами: «Я, ОСОБА_9 …» та закінчується словами «…буд.7», починається словами «Паспорта…» та закінчується совами «…загальний легковий седан-В».

У довіреності від 27 серпня 2016 року, номер запису у реєстрі нотаріальних дій №37, бланк НВА 282519, вносилися зміни у первинний зміст документа шляхом механічного впливу (підчистки) на штрихи друкованого тексту з послідуючим нанесенням нового тексту, що починається словами «Я, ОСОБА_9 …» та закінчується словами «26 серпня 2016 року».

У довіреності від 13 липня 2016 року, номер запису у реєстрі нотаріальних дій №1386, бланк НВХ 034935, вносились зміни у первинний зміст документа шляхом механічного впливу (підчистки) на штрихи друкованого тексту з послідуючим нанесенням нового тексту, що починається словами «Я, ОСОБА_5 …» та закінчується словами «…Центром 8044», та тексту «Довіреність видана без права передоручення строком на 1 рік (один) та дійсна до тринадцятого липня дві тисячі сімнадцятого року».

Відповідно до договору купівлі-продажу транспортного засобу №8047/2016/039665 від 30 серпня 2016 року, ОСОБА_1 , в особі ОСОБА_5 , який діє на підставі доручення передав ОСОБА_3 у власність транспортний засіб марки Toyota Camry, номер шасі НОМЕР_9 , 2014 року випуску.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16 листопада 2016 року було накладено арешт на транспортний засіб марки Toyota Camry, номер шасі НОМЕР_1 , 2014 року випуску із забороною користуватися та розпоряджатися таким майном.

Постановою Шевченківського УП ГУ НП в м. Києві від 01 березня 2017 року транспортний засіб марки Toyota Camry, номер шасі НОМЕР_1 , 2014 року випуску було визнано речовим доказом в межах кримінального провадження №12016100100013002 та визначено місце зберігання автомобіля за адресою: м. Київ, вул. Герцена, 9.

Постановою Шевченківського УП ГУ НП в м. Києві від 11 травня 2017 року було призначено почеркознавчу експертизу в межах кримінального провадження №12016100100013002 від 15 жовтня 2016 року, та надано для проведення експертного дослідження довіреність НВА28219 від 07 серпня 2016 року, довіреність НВА 205054 від 12 вересня 2016 року, умовно-вільні зразки почерку та підпису ОСОБА_5 , експериментальні зразки підписів та почерку ОСОБА_9 , вільні зразки.

Згідно з висновком експерта №8-4/1026 від 12 липня 2017 року підпис від імені ОСОБА_9 в довіреності НВА205054 від 12 вересня 2016 року в графі «підпис» виконано ОСОБА_9 , підпис від імені ОСОБА_9 в довіреності НВА 282519 від 07 серпня 2016 року в графі «підпис» виконано ОСОБА_9 .

Під час тимчасового доступу до речей і документів, який проводився ТСЦ, підпорядкованих Регіональному сервісному центру в м. Києві були вилучені оригінали документів на підставі яких були зняті з реєстрації та переоформлені транспортні засоби:

1) Toyota Camry, номер шасі НОМЕР_10 , 2016 року випуску на підставі договору купівлі-продажу №8047/2016/085343 від 22 вересня 2016 року;

2) Toyota Camry, номер шасі НОМЕР_1 , 2014 року випуску на підставі договору купівлі-продажу №8047/2016/039665 від 30 серпня 2016 року.

3) Toyota Camry , номер шасі НОМЕР_11 , 2015 року випуску на підставі довіреності НВХ 034935 від 13 липня 2016 року.

Відповідно до висновку експерта №8-4/742 від 23 травня 2017 року підпис від імені ОСОБА_5 у графі «продавець» в договорі купівлі-продажу №8047/2016/085343 від 22 вересня 2016 року виконано ОСОБА_5 , підпис від імені ОСОБА_5 у графі «продавець» в договорі купівлі-продажу №8047/2016/039665 від 30 серпня 2016 року виконано ОСОБА_5 , підписи від імені ОСОБА_5 у графі «підпис» та під графою «приватний нотаріус» в довіреності НВХ 034935 від 13 липня 2016 року виконано ОСОБА_5

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Статтею 216 ЦК України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно до статті 387 ЦК (яка визначена підставою позову) власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Віндикацією є передбачений законом основний речово-правовий спосіб захисту цивільних прав та інтересів власника майна чи особи, що має речове право на майно (титульний володілець), який полягає у відновленні становища, що існувало до порушення, шляхом повернення об`єкта права власності у володіння власника (титульного володільця) з метою відновлення права використання власником усього комплексу його правоморчностей.

Тобто витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речево-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і таке майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.

Якщо майно за відплатним договором придбано в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у випадках, передбачених частиною 1 статті 388 ЦК України, зокрема якщо майно вибуло із володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом (було загублено, викрадено, вибуло з їхнього володіння іншим шляхом).

Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі частини 1 статті 388 ЦК України залежить від того, у який спосіб майно вибуло із його володіння. Ця норма передбачає вичерпний перелік підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача.

Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом.

Отже, вирішуючи спір про витребування майна із чужого незаконного володіння, суди повинні встановити, чи вибуло спірне майно із володіння власника в силу обставин, передбачених частиною 1 статті 388 ЦК України, зокрема, чи з волі власника майно вибуло із його володіння та чим підтверджується право власності на дане майно (зазначена правова позиція узгоджується з правовою позицією викладеною Верховним Судом України у постанові від 25.01.2017 справа № 916/2131/15, та Верховним Судом, викладеною у постанові від 13.02.2018р. справа № 910/3496/17).

Відповідно до статті 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

З матеріалів справи вбачається, що позивач просить визнати за ним право власності на транспортний засіб, який визнано речовим доказом в межах кримінального провадження № 12016100100013002 від 15 жовтня 2016 року.

Даних про те, що закінчено досудове розслідування в межах даного кримінального провадження в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до положень ст. 61 КПК України цивільним позивачем у кримінальному провадженні є фізична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди, та яка в порядку, встановленому цим Кодексом, пред`явила цивільний позов. Права та обов`язки цивільного позивача виникають з моменту подання позовної заяви органу досудового розслідування або суду.

Цивільний позивач має права та обов`язки, передбачені цим Кодексом для потерпілого, в частині, що стосуються цивільного позову, а також має право підтримувати цивільний позов або відмовитися від нього до видалення суду в нарадчу кімнату для ухвалення судового рішення. Цивільний позивач повідомляється про прийняті процесуальні рішення в кримінальному провадженні, що стосуються цивільного позову, та отримує їх копії у випадках та в порядку, встановлених цим Кодексом для інформування та надіслання копій процесуальних рішень потерпілому.

Згідно зі ст. 127 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, а також за його згодою будь-яка інша фізична чи юридична особа має право на будь-якій стадії кримінального провадження відшкодувати шкоду, завдану потерпілому, територіальній громаді, державі внаслідок кримінального правопорушення.

Шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні. Шкода, завдана потерпілому внаслідок кримінального правопорушення, компенсується йому за рахунок Державного бюджету України у випадках та в порядку, передбачених законом.

У відповідності до ст. 128 КПК України, особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відмова у позові в порядку цивільного, господарського або адміністративного судочинства позбавляє цивільного позивача права пред`являти той же позов у кримінальному провадженні.

З урахуванням наведеного у суду відсутні достатні правові підстави для задоволення позовних вимог, оскільки досудове розслідування за заявою позивача про вчинення злочину триває, що не позбавляє позивача у справі пред`явити цивільний позов в межах кримінального провадження.

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до п. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З огляду на вищевикладене, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 387, 388 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 81, 89, 137, 141, 258, 263-265, 354, 355 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

В задоволені позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про відшкодування шкоди завданої злочином, визнання права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння та зобов`язання вчинити дії - відмовити в повному обсязі.

Відповідно до п. 15.5 розділу 15 XIII «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України рішення суду може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: