Ухвала суду № 82328328, 29.05.2019, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/27440/19-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2019 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Бусик О.Л., при секретарі Дибі І.Б., за участю прокурора Власка В.А., захисника Алейникова О.С., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України майора поліції Подвига Артема Івановича про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , -

В С Т А Н О В И В:

29.05.2019 старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України майора поліції Подвига А.І., за погодженням з заступником начальника першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України радником юстиції Жупіною О.С., звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Клопотання обґрунтовує тим, що в провадженні Головного слідчого управління Національної поліції України знаходиться кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018000000000618 від 19.10.2018 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 255, ч. 4 ст. 189, ч. 4 ст. 240, ч. 3 ст. 368 КК України.

Суть підозри сторона обвинувачення обґрунтовує наступним.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у 2018 році, точна дата та час в ході досудового розслідування не встановлені, мешканець Олевського району Житомирської області ОСОБА_1 , маючи вагомий авторитет на території вказаного району, з метою особистого збагачення, вирішив створити стійку організовану групу для вчинення умисних корисливих тяжких та особливо тяжких злочинів на території Житомирської області.

З цією метою ОСОБА_1 розробив злочинний план, відповідно до якого до складу організованої групи в якості учасників повинні були увійти особи, здатні вчиняти протиправні дії майнового характеру до сторонніх осіб, у тому числі застосовувати у разі необхідності насильство над потерпілим, обмеження його прав, свобод, законних інтересів, здійсняти пошкодження або знищення їх майна.

Відповідно до злочинного задуму ОСОБА_1 , підприємці Олевського району Житомирської області, які займаються діяльністю, пов`язаною з розпилом лісоматеріалів в лісопильнях, розташованих на вказаній території, у результаті погроз насильства, пошкодження майна та створення усіляких перепон у здійсненні бізнесу з боку безпосередніх виконавців вимагання, повинні були щомісячно сплачувати на його користь грошові кошти, які в подальшому повинні були розподілятись між учасниками організованої групи або відчужувати свій бізнес на користь ОСОБА_1

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 ознайомив з цим планом свого знайомого ОСОБА_2 - мешканця Житомирської області, який разом з іншими невстановленими слідством особами мали б застосовувати насильство до потерпілих, здійснювати пошкодження або знищення їх майна.

Ознайомившись із злочинним планом, ОСОБА_2 та інші невстановлені слідством особи схвалили його і надали згоду на участь в організованій групі в якості учасників.

Кожному учаснику організованої злочинної групи відводилась спеціальна роль у злочинній діяльності з метою досягнення єдиного плану, тобто підготовка і вчинення злочинів, пов`язаних з вимаганням грошових коштів з підприємців Олевського району Житомирської області.

ОСОБА_1 , як організатор, керував діяльністю групи, забезпечував взаємозв`язок між діями всіх її учасників, детально планував вчинення злочинів, здійснював фінансування підготовки до вчинення злочинів, розподіляв прибутки від вчинення злочину, безпосередньо брав участь у вимаганні грошових коштів з потерпілих.

ОСОБА_2 , згідно відведеної йому ролі, повинен був брати активну участь у підготовці та вчиненні злочинів, безпосередньо висловлювати погрози застосування насильства до потерпілих, пошкодження та знищення майна, вести перемовини з потерпілими під керівництвом ОСОБА_1

Інші невстановлені слідством особи, згідно відведеної їм ролі, повинні були брати активну участь у підготовці та вчиненні злочинів, збирати інформацію щодо потерпілих (їх майновий стан, транспортні засоби, якими користуються, місця перебування, роботи, місце мешкання, вивчати спосіб життя, коло близьких родичів), безпосередньо брати участь у погрозах застосування насильства відносно останніх, пошкоджувати майно, в тому числі шляхом підпалу, спричиняти тілесні ушкодження у разі необхідності.

Так, під час проведення досудового розслідування встановлено, що згідно з рішенням Лопатицької сільської ради Олевського району Житомирської області № 112 від 15 грудня 2016 року громадянці ОСОБА_3 надано дозвіл на розміщення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності за адресою: АДРЕСА_1 , та її чоловік ОСОБА_4 розташував за вказаною адресою лісопильний комплекс та почав здійснювати підприємницьку діяльність пов`язану з розпилом лісоматеріалів.

У грудні 2018 року, ОСОБА_1 вирішив протиправно у складі раніше створеної організованої групи заволодіти грошовими коштами ОСОБА_4 шляхом вимагання з погрозою насильства над ним, знищення та пошкодження його майна, створення усіляких перепон у здійсненні бізнесу, маючи на меті щомісячне отримання від ОСОБА_4 грошових коштів за не перешкоджання здійсненню підприємницької діяльності.

Діючи з вказаною метою, 03.12.2018 року ОСОБА_1 , з метою схилення ОСОБА_4 до щомісячної сплати на його користь грошових коштів за не перешкоджання його підприємницької діяльності, самостійно прибув до місця розташування лісопильного комплексу за адресою: АДРЕСА_1, де діючи умисно, шляхом погроз застосування насильства, пошкодження та знищення майна та обладнання лісопильного комплексу, висловив вимогу ОСОБА_4 припинити здійснення підприємницької діяльності та залишити вказану територію. При цьому, ОСОБА_1 , з метою залякування ОСОБА_4 дістав невстановлену в ході досудового розслідування вогнепальну зброю та здійснив постріл угору, показуючи тим сам серйозність своїх намірів.

05.12.2018 року ОСОБА_1 , у складі невстановлених на даний час в ході досудового розслідування членів організованої злочинної групи, з метою продовження створення умов для схилення ОСОБА_4 до щомісячної сплати грошових коштів за не перешкоджання його підприємницької діяльності, прибули до місця розташування лісопильного комплексу за адресою: АДРЕСА_1, де діючи умисно, шляхом погроз застосування насильства, знов висловили вимогу припинити здійснення підприємницької діяльності та залишити вказану територію. При цьому, ОСОБА_1 спільно з невстановленими особами, з метою підтвердження своїх намірів, діючи умисно, пошкодили майно лісопильного комплексу шляхом підпалу паркану, що його огороджує.

10.12.2018 року ОСОБА_1 , у складі невстановлених на даний час в ході досудового розслідування членів організованої злочинної групи, з метою продовження створення умов для схилення ОСОБА_4 до щомісячної сплати грошових коштів за не перешкоджання його підприємницької діяльності, знову прибули до місця розташування лісопильного комплексу за адресою: АДРЕСА_1, де діючи умисно, шляхом погроз застосування насильства, пошкодження та знищення майна, знову висловили вимогу ОСОБА_4 припинити здійснення підприємницької діяльності та залишити вказану територію.

12.12.2018 року ОСОБА_1 , у складі невстановлених на даний час в ході досудового розслідування членів організованої злочинної групи, з метою продовження створення умов для схилення ОСОБА_4 до щомісячної сплати грошових коштів за не перешкоджання його підприємницької діяльності, прибули до місця розташування лісопильного комплексу за адресою: АДРЕСА_1, де діючи умисно, шляхом погроз застосування насильства, знов висловили вимогу припинити здійснення підприємницької діяльності та залишити вказану територію. При цьому, ОСОБА_1 спільно з невстановленими особами, з метою підтвердження своїх намірів, діючи умисно, пошкодили майно ОСОБА_4 , а саме лісопильний станок для розпилу лісоматеріалів.

14.12.2018 року ОСОБА_1 біля кафе «Богема», розташоване на автошляху М-07 Київ-Ковель-Ягодин, біля села Лопатичі, Олевського району, Житомирської області зустрівся з ОСОБА_4 , де діючи умисно, погрожуючи застосуванням насильства, пошкодження та знищення майна лісопильного комплексу, висловив умову щомісячної сплати йому грошових коштів у сумі 5 000 гривень у перші три місяці та у сумі 10 000 гривень в подальші місяці за не перешкоджання його підприємницької діяльності.

ОСОБА_4 , усвідомлюючи, що будь-які правові підстави для передачі ним грошових коштів ОСОБА_1 відсутні, не став виконувати указані протиправні вимоги.

26.03.2019 року ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_2 , з метою продовження створення умов для схилення ОСОБА_4 до щомісячної сплати грошових коштів за не перешкоджання його підприємницької діяльності, прибули до місця розташування лісопильного комплексу за адресою: АДРЕСА_1, де діючи умисно, шляхом погроз застосування насильства, знов висловили вимогу щомісячної сплати грошових коштів у сумі 10 000 гривень або продажу на користь ОСОБА_1 лісопильного комплексу по заниженій вартості. При цьому, з метою підтвердження своїх намірів, діючи умисно, ОСОБА_1 сокирою та ОСОБА_2 битою стали наносити удари по автомобілю марки OPEL COMBO, державний номер НОМЕР_1 , який перебуває у користуванні потерпілого ОСОБА_4 та який знаходився на території лісопильні, спричинивши пошкодження вказаного автомобілю.

Наприкінці квітня 2019 року, ОСОБА_1 , діючи у складі організованої злочинної групи, з метою схилення ОСОБА_4 до продажу лісопильного комплексу по заниженій вартості знову прибув до місця розташування лісопильні за адресою: АДРЕСА_1, де діючи умисно, шляхом погроз застосування насильства, пошкодження та знищення майна, висловив вимогу продажу на його користь лісопильного комплексу по заниженій вартості, пояснивши, що може придбати його за максимальну суму у розмірі 50 000 гривень, а інакше він та члени організованої злочинної групи все рівно не дасть працювати ОСОБА_4 .

В подальшому під час неодноразових телефонних розмов у період квітня-травня 2019 року, ОСОБА_1 , діючи у складі організованої злочинної групи, продовжив застосовувати психологічний тиск та висловлював погрози з метою заволодіння майном потерпілого за заниженою ціною.

У зв`язку з вищевказаними неодноразовими погрозами застосування насильства, пошкодження та знищення майна, перешкоджання здійсненню підприємницької діяльністю з боку ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та інших невстановлених на даний час в ході досудового розслідування членів організованої злочинної групи, потерпілий ОСОБА_4 був вимушений дати згоду на продаж на користь ОСОБА_1 лісопильного комплексу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 за грошові кошти у сумі 50 000 гривень, незважаючи що його дійсна вартість, згідно висновку про оцінку вартості майна від 05.04.2019, складає 1 011 944 гривень.

Таким чином, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 вчинив злочин, передбачений ч. 4 ст. 189 КК України, - вимагання, тобто вимога передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим, пошкодження його майна, кваліфікуючими ознаками якого є вчинення злочину організованою групою.

28.05.2019 в 00-50 годин ОСОБА_1 затримано у порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 189 ч.4 КК України.

28.05.2019 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Лопатичі, Олевського району, Житомирської області, громадянина України, українця, зареєстрований: АДРЕСА_4 , мешкає за адресою: АДРЕСА_5 , 28.05.2019 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 189 ч.4 КК України.

Обґрунтовуючи клопотання слідчий вважає наявними підстави для застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років.

Слідчий вважає наявними ризики, передбачені ст.177 КПК України, зокрема, що підозрюваний що перебування на свободі підозрюваного може сприяти його можливим намірам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно вплинути на потерпілого у даному кримінальному провадженні.

Вказані обставини на думку слідчого виправдовують тримання підозрюваного під вартою, оскільки інші запобіжні заходи не зможуть запобігти вказаним ризикам.

Прокурор в судовому засіданні доводи клопотання підтримав, просив клопотання задовольнити, зазначив, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є єдиним можливим заходом, а відтак інші, більш м`які запобіжні заходи не можуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.

В судовому засіданні підозрюваний та його захисник доводи клопотання не визнали, зазначили про необґрунтованість підозри ОСОБА_1 , оскільки до матеріалів клопотання будь-яких матеріалів на підтвердження її обґрунтованості не долучено та в клопотанні не наведено фактів, які б свідчили про наявність передбачених законом ризиків, з яким б закон пов`язував застосування до підозрюваного найсуворішого запобіжного заходу та неможливість застосування більш м`якого.

Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, заслухавши думку учасників судового провадження, надходжу до наступних висновків.

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 255, ч. 4 ст. 189, ч. 4 ст. 240, ч. 3 ст. 368 КК України в кримінальному провадженні № 12018000000000618 від 19.10.2018.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.

Європейський Суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя не погоджується з доводами сторони захисту та вважає, що дані які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, містяться у долучених до матеріалах клопотання даних, а саме: протоколи допитів потерпілого ОСОБА_4 , протоколи допитів свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, протоколи про результати проведених негласних слідчих (розшукових) дій, які містять достатні дані, що дають підстави вважати ОСОБА_1 причетним до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення та обґрунтовують повідомлення про підозру.

Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання. Які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані у слідчого судді є всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, інкримінованих йому стороною обвинувачення.

Прокурором в судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зокрема можливість переховуватися від органів досудового розслідування або суду, знищити, сховати чи спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, експертів та спеціалістів, перешкоджати кримінальному провадженню вчинити інше кримінальне правопорушення.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1 , те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, та надходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий та прокурор у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, а для запобігання ризиків, які зазначені у клопотанні та наведено у судовому засіданні вважає недостатньою застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Варто зазначити, що ризик перешкоджати встановленню істини у кримінальному правопорушенні доводиться з огляду на початкову стадію досудового розслідування, що узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини (рішення ЄСПЛ у справі Яжинський проти Польщі (Jarzynski v. Poland, § 43)).

Доказів того, що стан здоров`я підозрюваного ОСОБА_1 не допускає тримання його під вартою слідчому судді не надано, а тому слід вважати, що таких перешкод не має.

За таких обставин слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню, та не приймає доводи сторони захисту з підстав, викладених в мотивувальній частині ухвали вище.

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків передбачених цим Кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до рішень ЄСПЛ у справі «В. проти Швейцарії» (W. V. Switzerland), 14379/88, 26 січня 1993 року, у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain), 12050/04, 8 січня 2009 року розмір застави повинен бути належною гарантією того, що заявник вирішить не зникати через побоювання втратити цю заставу, при визначенні розміру застави виправданим є врахування серйозності обставин справи.

Враховуючи обставини кримінальних правопорушень, їх корисливий мотив, матеріальне становище підозрюваного, тяжкість правопорушень, у яких він підозрюється, слідчий суддя вважає, що застава у межах відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України не здатна забезпечити виконання ОСОБА_1 , що підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, покладених на нього обов`язків, а тому приходить до висновку, що при визначенні розміру застави слід вийти за межі, та встановити її у розмірі 153 680грн., що зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків так як з урахуванням вказаних обставин, розмір застави на якому наполягав орган досудового розслідування є надмірно обтяжливим та таким, що не виправдує мету застосування запобіжного заходу.

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути ним внесений у будь-який момент, вважаю за необхідне відповідно до ст. 194 ч.5 КПК України покласти на нього такі обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду;

- не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Згідно ч.6 ст.194 КПК України зазначені обов`язки покладаються на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців.

У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 182, 183, 184,193,194, 196, 197, 202, 205, 309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Національної поліції України майора поліції Подвига Артема Івановича про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити частково.

Застосувати стосовно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Лопатичі, Олевського району, Житомирської області, громадянина України, українця, зареєстрований: АДРЕСА_4 , мешкає за адресою: АДРЕСА_5 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, в межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12018000000000618 від 19.10.2018 до 26.07.2019 року.

Одночасно визначити ОСОБА_1 , запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання обов`язків, визначених КПК України в межах 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 153 680 (сто п`ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят) грн. у національній грошовій одиниці України, яка може бути внесена (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Печерського районного суду міста Києва:

Отримувач: ТУДСАУ в м. Києві

ЄДРПОУ: 26268059

МФО: 820172

Банк: Державна казначейська служба України м. Київ

р/р № 37318005112089

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 в разі внесення застави, наступні обов`язки:

- прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду;

- не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 26.07.2019 року включно.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити заставодавцю обов`язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

На підставі ч. 4 ст. 535 КПК України слідчому або прокурору у кримінальному провадженні № 12018000000000618 від 19.10.2018 повідомити слідчого суддю, який постановив ухвалу, про її виконання.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

В решті вимог клопотання відмовити.

Повний текст ухвали буде проголошено 03.06.2019 р. об 11-30 год.

Слідчий суддя О.Л. Бусик