Ухвала суду № 82327133, 11.06.2019, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/18473/16-к

Провадження №: 1-кс/755/4337/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" червня 2019 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

слідчого судді Курило А.В.,

секретаря Потій М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Перепеченко Д.Є., у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015100040013047 від 29.08.2015 року, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця: м. Алчевська, Луганської обл., громадянина України, з середньою освітою, одруженого, не працюючого, без постійного місця реєстрації в Україні, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.289 КК України, -

за участю учасників кримінального провадження:

прокурора Лубіна О.О.

в с т а н о в и в:

Слідчий Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві звернувся до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному Пехову Володимиру Анатолійовичу, яке погоджено з прокурором Київської місцевої прокуратури №4 О.О. Лубіним.

Клопотання обґрунтоване тим, що ОСОБА_1 , діючи умисно, з корисливих спонукань, усвідомлюючи протиправний характер своїх діянь, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи з метою вчинення факту незаконного заволодіння транспортним засобом, а саме легковим автомобілем марки «LEXUS LX 570», номер шасі НОМЕР_1 , що належить ТОВ «Сейм Інвест», визначивши спосіб вчинення злочину, який полягав в незаконній перереєстрації зазначеного вище транспортного засобу, всупереч інтересам власника на громадянина ОСОБА_2 , не повідомляючи останнього про свої злочинні наміри, а також з метою його подальшого незаконного переоформлення на визначену ОСОБА_1 особу, а саме: ОСОБА_3 .

Внаслідок протиправних дій вчинених ОСОБА_1 , ТОВ «Сейм Інвест» спричинено матеріальний збиток у сумі 1210085 гривень 20 копійок, що складає більше ніж 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і є великою матеріальною шкодою.

12.04.2019 року ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.289 КК України, шляхом направлення з роз`ясненням прав підозрюваного за адресою останнього відомого його місця проживання.

23.04.2019 року постановою слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві досудове розслідування у кримінальному провадженні №12015100040013047 - зупинено та підозрюваного ОСОБА_1 оголошено в розшук /ОРС «Розшук» (04-542/19) від 23.04.2019 року/.

16.05.2019 року ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва надано дозвіл на затримання ОСОБА_1 , з метою його приводу для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

05.06.2019 року постановою слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві підозрюваного ОСОБА_1 оголошено у міжнародний розшук.

Також вказано, що слідчим Дніпровського УП ГУНП у м. Києві були надіслані повістки про виклик на 15.04.2019, 16.04.2019, 17.04.2019, 19.04.2019, 22.04.2019, 23.04.2019 року, для участі у допиті, окрім цього 18.04.2019 повістки про виклик були вручені адвокату ОСОБА_4 на що останній повідомив, що порядок здійснення виклику ОСОБА_1 регламентований ч.7 ст.135 КПК України.

ОСОБА_1 достовірно знаючи про необхідність прибуття до слідчого Дніпровського УП ГУНП у м. Києві Перепеченко Д.Є., будучи належним чином повідомленим про дату, час прибуття для проведення слідчих дій порушив обов`язок прибуття за викликом до органу досудового розслідування без поважних причин неприбуття, визначених ст. 138 КПК України.

Окрім цього, на адресу Дніпровського УП ГУНП у м. Києві за вх.№Ш-1848 від 18.04.2019 року надійшло клопотання (у порядку ст.220 КПК України) від адвоката Шпиря А.В., в якому зазначено, що згідно письмового повідомлення ОСОБА_1 новою адресою його постійного проживання є : АДРЕСА_2.

У зв`язку з чим є достатньо підстав вважати, що ОСОБА_1 умисно ухиляється від органів досудового розслідування.

Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, копії яких долучені до клопотання.

З метою більш повного та комплексного використання можливостей правоохоронних органів у встановленні та затриманні підозрюваного виникла необхідність у затриманні та обранні запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

У виключних випадках тримання під вартою може бути застосовано відносно підозрюваного, який знаходячись на волі, переховується від органів досудового розслідування, у зв`язку з чим можна зробити висновок, що застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу, не пов`язаного з позбавленням волі, не забезпечить виконання процесуальних рішень.

Слідчий суддя, вивчивши надані матеріали, вислухавши доводи прокурора, який обґрунтував клопотання, приходить до наступного.

Згідно із ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити такі дії: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Зі змісту норм ч.6 ст.193 КПК України вбачається, що слідчий суддя, суд може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, лише у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення та наявність достатньо ризиків, а саме: підозрюваний переховується від органів досудового розслідування, його оголошено в міжнародний розшук, незаконно впливати на свідків та для забезпечення в подальшому належної процесуальної поведінки підозрюваного, суд вважає, що варто обрати ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Водночас, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя.

При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Не вирішуючи питання про доведеність вини, суд у відповідності до положень ст. ст.177, 178 КПК України, практики Європейського Суду з прав людини враховує, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за який передбачено покарання від семи до дванадцяти років позбавлення волі з конфіскацією майна, був оголошений у міжнародний розшук, та вважає наявними ризики для обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою для запобігання його подальшим спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, відтак клопотання підлягає задоволенню.

Керуючись ст.29 Конституції України, ст.ст.177, 178, 193, 194 КПК України, слідчий суддя,-.

п о в т а н о в и в:

Клопотання слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Перепеченко Д.Є., у кримінальному провадженні №12015100040013047 від 29.08.2015 року, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_1 , за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.289 КК України - задовольнити.

Обрати відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця: м. Алчевська, Луганської обл., громадянина України, з середньою освітою, одруженого, не працюючого, без постійного місця реєстрації в Україні, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Не пізніше як через 48 годин з часу доставки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до місця кримінального провадження, забезпечити його доставку до слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва для вирішення питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою у той же строк з моменту вручення їй копії судового рішення.

Слідчий суддя