Рішення № 82326412, 11.06.2019, Шполянський районний суд Черкаської області

Справа № 710/428/19

Провадження № 2/710/287/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.06.2019 м. Шпола

Шполянський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Побережної Н.П.

секретаря судового засідання Руденко А.С.,

учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідач - ОСОБА_2 ,

розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини у твердій грошовій сумі,

ВСТАНОВИВ:

02.04.2019 до Шполянського районного суду Черкаської області надійшов даний позов, в якому позивач просить ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі мінімального прожиткового мінімуму дитини, що встановлений з 01.12.2018, який визначений у розмірі 2027, 00 грн. щомісячно до повноліття дитини, з подальшою зміною розміру прожиткового мінімуму по щорічній індексації відповідно закону з урахуванням віку дитини.

Свій позов позивач мотивує тим, що позивач та відповідач - колишнє подружжя. У шлюбі сторін народилася дитина, а саме дочка - ОСОБА_3 , кошти на утримання якої відповідач не надає. Відповідач працездатний і не має не утриманні інших непрацездатних та неповнолітніх дітей. Оскільки відповідач відмовляється добровільно сплачувати аліменти - позивач звернувся до суду.

Ухвалою судді Шполянського районного суду Черкаської області від 17.04.2019 відкрито провадження у справі, вирішено розгляд даної цивільної справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Згідно з ч. 2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідач, у встановлений судом строк, відзив до суду на позов, не надав, про причини неподання суду відзиву не повідомив, зустрічного позову не пред`являв, а тому враховуючи ч.8 ст.178 ЦПК України, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, розглянувши справу в межах заявлених вимог, приходить до висновку, що позов підлягає до частково задоволення з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 12.08.2006 у виконкомі Лозуватської сільської ради Шполянського району Черкаської області, актовий запис №4, розірвано, що підтверджується рішенням Шполянського районного суду Черкаської області від 27.06.2012 (а.с. 8).

Згідно з свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 22.12.2006, виданим виконкомом Лозуватської сільської ради Шполянського району Черкаської області, ОСОБА_3 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис №10. Батьками дитини є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с.9).

Відповідно до вимог ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом. Згідно з ч. 3 ст. 181 СК аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (ст. 183 цього Кодексу) або в твердій грошовій сумі (ст. 184 СК) і виплачуються щомісячно.

Слід враховувати також і рекомендації Верховного суду України, який у постанові Пленуму від 15 травня 2006 р. №3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" підкреслює, що розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК. При цьому необхідно мати на увазі, що зміна законодавства в частині визначення мінімального розміру аліментів на одну дитину не є підставою для перегляду постановлених раніше судових рішень про їх стягнення. Що ж до максимального розміру аліментів, які стягуються з боржника, то відповідно до ч. 3 ст. 70 Закону України від 21 квітня 1999 р. "Про виконавче провадження" він не повинен перевищувати в цілому 70 відсотків заробітної плати цієї особи (абзац 4 п. 17).

Згідно з ч.1ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч.2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Змістом ст.184 СК України визначено, що суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно з ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2019 рік» розмір прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років з 01.01.2019 становить 2027,00 грн.

Зважаючи на викладене, суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача аліментів в розмірі 2027,00 грн. підлягають до задоволення.

Відповідно ч. 1 ст. 179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини.

Враховуючи те, що відповідач є працездатним, не має інших утриманців, суд задовольняє позов і стягує з відповідача на користь позивача аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі мінімального прожиткового мінімуму дитини, що встановлений з 01.12.2018, який визначений у розмірі 2027, 00 грн., щомісячно до повноліття дитини.

Щодо позовних вимог в частині подальшої зміни розміру аліментів у зв`язку із зміною розміру прожиткового мінімуму по щорічній індексації відповідно закону з урахуванням віку дитини, суд вважає, що позов не належить до задоволення, так як позивачем не надано доказів заробітку відповідача та позивач просить визначити розмір аліментів в твердій грошовій сумі.

Згідно з ч.1 ст.190 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Аліменти належить стягувати з дня подання позовної заяви до суду, тобто з 30.03.2019, з дати направлення позову до суду.

З урахуванням обставин справи суд вважає, що присуджена сума буде достатньою для нормального виховання і забезпечення дитини.

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню, відповідно до п. 1 ч. 1ст. 430 ЦПК України.

До початку розгляду справи по суті позивач не змінив предмет або підставу позову, не збільшив та не зменшив розмір позовних вимог, а тому суд розглянув цивільну справу в межах пред`явлених вимог і на підставі поданих сторонами доказів.

Заходи забезпечення позову судом не вживалися.

Оскільки позов задовольняється, а позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», суд стягує з відповідача судовий збір в розмірі 768,40 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача, понесені ним судові витрати у справі за надання правничої допомоги в розмірі 250,00 грн.

Згідно зі ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно ч.8. ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до п. 48 постанови Пленуму ВССУ №10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, про що зазначено в пункті 47 цієї постанови, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Такий підхід до компенсації витрат на правничу допомогу закладався законодавцем і застосований Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду у справі №372/1010/16-ц. У постанові від 03.05.2018 Касаційний суд, здійснюючи розподіл судових витрат, вказав, якщо сторона документально доведе, що вона понесла витрати на правову допомогу (надасть договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат), то суд не матиме підстав для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Крім того, при стягненні витрат на правову допомогу необхідно враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути саме адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України ).

В порушення вищезазначених приписів законодавства суду не надано договору про надання правничої допомоги з детальним описом робіт, виконаних адвокатом, акту приймання-передачі наданих послуг, а зі змісту квитанції до прибуткового касового ордеру серії 12АААЗ від 28.03.2019, яку позивач надав в якості обґрунтування, понесених ним витрат у справі, встановлено, що ОСОБА_1 сплатила ФОП ОСОБА_4 250,00 грн. за юридичну консультацію та складання позовної заяви про розірвання шлюбу (а.с. 10). Жодного посилання на цивільну справу, в межах якої заявлені витрати до відшкодування, у вказаній квитанції немає. До того ж в матеріалах справи відсутній договір про надання правової допомоги.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат обґрунтовано у кожному конкретному випадку за критеріями співмірності необхідних і достатніх витрат.

Тому, суд вважає, що відсутні підстави для стягнення з відповідача судових витрат позивача в частині витрат на надання правничої допомоги.

На підставі ст.ст. 179, 180-184, 191 СК України, ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 211, 263-265, ч.1 ст. 354, 430 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , інші дані про особу суду невідомі, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженки с. Лозуватка, Шполянського району, Черкаської області, мешканки АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_3 , виданий Шполянським РВ УМВС України в Черкаській області 02.09.2006, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 , інші дані про особу суду невідомі, аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 2027,00 грн., але не менше, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до повноліття ОСОБА_3 , тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

В іншій частині позову відмовити.

Розмір аліментів підлягає індексації.

Стягнення аліментів розпочати з часу звернення позивача до суду, тобто з 30.03.2019.

Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць допустити до негайного виконання, в іншій частині рішення підлягає виконанню після набрання ним законної сили.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , інші дані про особу суду невідомі, судовий збір в сумі 768,40 грн. на користь держави (отримувач ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача 899998, рахунок отримувача 31211256026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Черкаської області через Шполянський районний суд Черкаської області (до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи) шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду

Ознайомитись з повним текстом судового рішенням, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

Роз`яснити сторонам, що відповідно до ст.184 СК України той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та згідно ст. 196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожний день прострочення, але не більше 100 відсотків заборгованості.

Рішення підписане 11.06.2019.

Суддя Шполянського

районного суду Н.П. Побережна