Постанова № 82326349, 05.06.2019, Апеляційний суд Черкаської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2019 року

м.Черкаси

справа 712/388/19 провадження № 22-ц/793/786/19

Апеляційний суд Черкаської області в складі колегії суддів:

головуючого: Василенко Л.І.

суддів: Єльцова В.О., Карпенко О.В.

секретаря: Анкудінова О.І.

учасники справи:

заявник - Акціонерне товариство «Сбербанк»;

заінтересовані особи - Старший державний виконавець Соснівського відділу державної виконавчої служби м. Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Шемчук Алла Василівна;

боржник: ОСОБА_1 ;

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в режимі відеоконференції апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства «Сбербанк», - адвоката Кошлія Романа Васильовича на ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 21 лютого 2019 року (постановлену у приміщенні Соснівського районного суду м. Черкаси під головуванням судді Пироженка С.А. 21 лютого 2019 року о 10:09) у справі за скаргою Акціонерного товариства «Сбербанк», суб`єкт оскарження: Старший державний виконавець Соснівського відділу державної виконавчої служби м. Черкаси Головного територіального управління юстиції у Черкаській області Шемчук Алла Василівна, боржник: ОСОБА_1 , на постанову про повернення виконавчого документа стягувану, дії та бездіяльність державного виконавця,

в с т а н о в и в :

Описова частина

Короткий зміст вимог заявника

03 січня 2019 року АТ «Сбербанк» звернулося до суду із скаргою на постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, дії та бездіяльність державного виконавця.

Заявлені вимоги мотивовано тим, що 09 серпня 2018 року старшим державним виконавцем Соснівського ВДВС м. Черкаси ГТУЮ у Черкаській області (ВП 56952054) Шемчук А.В. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом № 712/2243/13-ц виданим 13 червня 2018 року Соснівським районним судом м. Черкаси про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Сбербанк» судового збору за розгляд справи у суді апеляційної інстанції у розмірі 5161 грн. 50 коп.

Відповідно до Інформації про виконавче провадження 14 серпня 2018 року оголошено в розшук транспортний засіб, зареєстрований за боржником.

29 жовтня 2018 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві на підставі п. 7 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», а саме повернення з підстав: боржник фізична особа чи транспортні засоби боржника, розшук яких здійснювався поліцією, не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку.

Вважає, що державним виконавцем не здійснювалися заходи примусового виконання рішення у спосіб та порядку, які встановлені виконавчим документом, не виявлено майно боржника і не накладено на нього арешт, не реалізовано в установленому в законом порядку. Не виявлено та не накладено арешт на грошові кошти та інші цінності боржника, не здійснено реєстрацію обтяжень майна у зв`язку з виконавчим провадженням. Крім того, державний виконавець не звертався до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника, не викликав боржника з приводу виконавчих документів, не накладав на боржника штрафів за ухилення від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням суду.

Просив суд скасувати постанову державного виконавця ВП 56952054 від 29 жовтня 2018 року, визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця з неповернення стягувачеві авансового збору та несвоєчасного направлення на адресу стягувача постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 21 лютого 2019 року Акціонерному товариству «Сбербанк» у задоволенні скарги відмовлено.

Ухвала мотивована тим, що постанова винесена в межах та з дотриманням вимог, передбачених п. 2, 7 ч. 1 ст. 37 Законом України «Про виконавче провадження». Досліджені матеріали виконавчого провадження містять достатньо доказів вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання вказаного рішення суду, а тому вимога скаржника про скасування постанови про повернення виконавчого документа стягувачу є необґрунтованою та не підлягає до задоволення.

Щодо визнання неправомірною бездіяльності державного виконавця з неповернення стягувачеві авансового збору, суд прийшов до висновку про те, що сплачений стягувачем 12 липня 2018 року авансовий внесок в сумі 103 грн. 23 коп. згідно звіту державного виконавця про використання авансового внеску від 15 січня 2019 року в розмірі 69 грн., перераховано на спеціальний реєстраційний рахунок Головного територіального управління юстиції в Черкаській області та здійснено оплату за користування АСВП. Невикористаний авансовий внесок в сумі 34 грн. 23 коп. повернуто на рахунок стягувача згідно платіжного доручення № 17 від 17 січня 2019 року. Копія звіту направлена на адресу стягувача 25 січня 2019 року.

Таким чином докази порушення норм законодавства, державним виконавцем щодо неповернення авансового внеску відсутні, в свою чергу дії державного виконавця відповідають Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції з організації примусового виконання рішення, а відтак, вимога про визнання бездіяльності державного виконавця не підлягає задоволенню.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі, поданій 07 травня 2019 року, представник АТ «Сбербанк» вважаючи ухвалу такою, що постановлена з порушенням норм процесуального права та при неправильному застосуванні норм матеріального прав, просив її скасувати та постановити нову постанову якою заявлені стягувачем вимоги задовольнити повністю.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції помилково визнав постанову про повернення виконавчого документа законною, виходячи з того, що ДВС не було дотримано строків розшуку у виконавчому провадженні транспортних засобів боржника; проігноровано те, що боржник відомостей про майновий стан не надав, від вчинення виконавчих дій, явки до ДВС ухилявся; органами виконавчої служби на боржника не накладено штрафів та не вчинено дій по примусу боржника до явки до ДВС та наданні пояснень і відомостей про майновий стан в тому числі і транспортного засобу; не зверталися органи ДВС і до суду про обмеження у праві виїзду боржника за межі держави.

Таким чином місцевий суд передчасно зробив висновки, за переконанням скаржника, про правомірність та законність дій ДВС, щодо повернення вказаного виконавчого документа

У відзиві на апеляційну скаргу старший державний виконавець Соснівського ВДВС м. Черкаси ГТУЮ у Черкаській області Шемчук А.В., вказавши на проведені в ході виконання зведеного виконавчого провадження дії, просила апеляційну скаргу ПАТ «Сведбанк» залишити без задоволення, а ухвалу Соснівського районного суду міста Черкаси від 21 лютого 2019 року у справі № 712/388/19 без змін.

Надходження апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції

Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 25 квітня 2019 року апеляційну скаргу представника АТ «Сбербанк» - адвоката Кошлія Р.В. на ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 21 лютого 2019 року залишено без руху.

Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 16 травня 2019 року, у зв`язку із усуненням недоліків апеляційної скарги, відкрито апеляційне провадження у даній справі.

Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 22 травня 2019 року розгляд апеляційної скарги призначено на 05 червня 2019 року з повідомленням учасників справи про дату , час і місце розгляду справи.

Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 23 травня 2019 року клопотання представника АТ «Сбербанк» - адвоката Кошлія Р.В. про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції задоволено та доручено Північному апеляційному господарському суду забезпечити проведення судового засідання за участі представника АТ «Сбербанк» в режимі відеоконференції з Апеляційним судом Черкаської області 05 червня 2019 року о 10:00.

Позиція Апеляційного суду Черкаської області

Пунктом 8 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України (в редакції, яка діє з 15.12.2017) передбачено, що до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

У зв`язку з цим справа підлягає розгляду Апеляційним судом Черкаської області.

Згідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника АТ «Сбербанк» - адвоката Кошлія Р.В., державного виконавця Соснівського відділу ДВС м. Черкаси ГТУЮ Шемчук А.В., переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Мотиви, з яких виходить Апеляційний суд, та застосовані норми права

Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог ч. ч. 1 - 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно з ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону ухвала суду, що, зокрема є різновидом судового рішення, в цілому відповідає.

Частиною 2 ст. 6 Конституції України передбачено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

У ч. 1 ст. 5 цього Закону зазначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Відповідно до ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів виконавчої служби щодо виконання рішення суду можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку передбаченому законом.

Статтею 447 ЦПК України регламентовано право сторони виконавчого провадження на звернення до суду із скаргою, якщо вона вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цивільного процесуального кодексу України, порушено їх права та свободи.

Згідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Частиною 1 ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження щодо такого боржника, у рамках зведеного виконавчого провадження.

Відповідно до п. п. 2, 7 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними; боржник - фізична особа (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоровся, у зв`язку із втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини) чи транспортні засоби боржника, розшук яких здійснювався поліцією, не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку.

У разі повернення виконавчого документа з підстав, передбачених ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», стягувачу повертаються невикористані суми внесеного ним авансового внеску. На письмову вимогу стягувача виконавцем надається звіт про використання авансового внеску.

Згідно Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5, авансові внески стягувачів використовуються виконавцем для здійснення витрат виконавчого провадження в порядку, визначеному пунктом 17 розділу VII цієї Інструкції.

Про використання авансового внеску виконавець готує звіт, в якому наводить перелік витрат виконавчого провадження, які було здійснено за рахунок авансового внеску, із зазначенням сум коштів, сплачених на фінансування кожної з витрат. Звіт про використання авансового внеску підписується виконавцем та залишається в матеріалах виконавчого провадження.

При поверненні виконавчого документа з підстав, передбачених ч. 1 ст. 37 Закону, звіт про використання авансового внеску надається стягувачу на його письмову вимогу.

Матеріалами справи встановлено, що на виконанні у Соснівському ВДВС м. Черкаси ГТУЮ у Черкаській області перебуває виконавче провадження ВП 56952054 з виконання виконавчого листа № 712/2243/13-ц виданого 13 червня 2018 року Соснівським районним судом м. Черкаси про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Сбербанк» судового збору за розгляд справи у суді апеляційної інстанції у розмірі 5161 грн. 50 коп. відкрите постановою старшого державного виконавця Соснівського відділу ДВС м. Черкаси ГТУЮ в Черкаській області від 09 серпня 2018 року (а.с. 82).

Постановою державного виконавця від 09 серпня 2018 року об`єднано у зведене виконавче провадження № 57550660 виконавчі провадження з примусового виконання виконавчого листа № 712/2243/13-ц від 13 червня 2018 року, виданого Соснівським районним судом м. Черкаси та виконавчий лист № 2/712/1225/16 від 02 серпня 2016 року виданого Соснівським районним судом м. Черкаси (а.с. 81).

В процесі виконання вищезазначеного виконавчого провадження вживалися заходи щодо виявлення майна боржника ОСОБА_1

Так, постановою державного виконавця від 13 серпня 2018 року накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику ОСОБА_1 . На підстави вказаної постанови до Державного реєстру обтяжень рухомого майна внесено реєстраційний запис за номером 17028925 від 14 серпня 2018 року, та внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно номер запису про обтяження 27475371 від 14 серпня 2018 року, що підтверджується копіями відповідних витягів про реєстрацію. (а.с. 83, 84)

Водночас, в межах виконавчого провадження неодноразово здійснено запити до Пенсійного фонду України щодо визначення останнього місця роботи боржника чи одержання ним пенсійних виплат. Інформацію не знайдено (а.с. 76, 85, 86).

Також було направлено запити до Державної фіскальної служби України про номери рахунків, відкритих юридичними особами та/або фізичними особами підприємцями. З відповідей на запит вбачається, що фізичну особу-підприємця припинено. Направлено запит до Державної фіскальної служби України про джерела отримання доходів боржника, інформація про доходи відсутня (а.с. 77, 87).

При цьому, державним виконавцем виявлено по «НАІС ДДАІ» МВС України транспортні засобі, які належать боржнику на праві приватної власності, які постановою від 15 серпня 2017 року (в межах виконавчого провадження з виконання виконавчого листа № 2/712/1225/16 від 02.08.2016) оголошено в розшук (а.с. 79).

29 серпня 2018 року державним виконавцем направлено запит до Державної прикордонної служби України щодо факту перетинання кордону боржником починаючи з 01 січня 2017 року. З відповіді на вказаний запит вбачається, що боржник ОСОБА_1 паспортом громадянина України для виїзду за кордон не документувався (а.с.73).

З акту державного виконавця від 24 жовтня 2018 року встановлено, що при виході за адресою, що визначена місцем виконання виконавчого листа, а саме: АДРЕСА_1, ліквідного майна, яке б належало боржнику на праві приватної власності та підлягало опису й арешту на момент здійснення перевірки майнового стану боржника не виявлено, крім майна першої необхідності, що не підлягає опису й арешту згідно Закону України «Про виконавче провадження» (а.с. 72).

Тому, 29 жовтня 2018 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 7 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», зв`язку з тим, що транспортний засіб не виявлено протягом року з дня оголошення розшуку, згідно відповіді ПФУ та ДПІ доходи та відкриті рахунки у боржника відсутні. При виході державного виконавця за адресою, що вказана у виконавчому документі як місце проведення виконавчих дій, майно яке б належало на праві приватної власності боржнику та підлягало опису відсутнє (а.с. 21).

Виходячи із викладеного суд першої інстанції прийшов до висновку, що державним виконавцем оскаржувану постанову винесено в межах та з дотриманням вимог, передбачених Законом України «Про виконавче провадження».

Досліджені матеріали виконавчого провадження містять достатньо доказів вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання вказаного рішення суду, а тому вимога скаржника про скасування постанови про повернення виконавчого документа стягувачу є необґрунтованою та не підлягає до задоволення.

З окресленими висновками в цілому погоджується і колегія суддів апеляційного суду.

Доводи апеляційної скарги, щодо визнання неправомірною бездіяльності державного виконавця з неповернення стягувачеві авансового збору, об`єктивно не можуть бути взяті до уваги, оскільки з матеріалів виконавчого провадження вбачається, що стягувачем 12 липня 2018 року було сплачено авансовий внесок в сумі 103 грн. 23 коп. Відповідно до Звіту державного виконавця про використання авансового внеску від 15 січня 2019 року вбачається, що державним виконавцем за рахунок авансового внеску здійснено витрати за користування АСВП в сумі 69 грн., які перераховано на спеціальний реєстраційний рахунок Головного територіального управління юстиції в Черкаській області. Невикористаний авансовий внесок в сумі 34 грн. 23 коп. повернуто на рахунок стягувача згідно платіжного доручення № 17 від 17 січня 2019 року. Копія звіту направлена на адресу стягувача 25 січня 2019 року.

Таким чином докази порушення державним виконавцем вимоги щодо неповернення авансового внеску відсутні, дії державного виконавця відповідають Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції з організації примусового виконання рішення, а відтак, вимога про визнання бездіяльності державного виконавця не підлягає задоволенню.

Крім того, як зазначалось постановою державного виконавця від 09.08.2018 було об`єднано у зведене виконавче провадження № 57550660 ВП з примусового виконання виконавчого листа № 712/2243/13-ц від 13 червня 2018 року та виконавчий лист № 2/712/1225/16 від 02 серпня 2016 року.

Згідно до постанови державного виконавця про розшук майна боржника від 15.08.2017 (ВП № 52129925 виконавчий лист № 2/712/1225/16 від 02 серпня 2016 року) було оголошено в розшук майно боржника ОСОБА_1 , зокрема ТЗ TRAILOR RYY 3SX НОМЕР_1 (а.с. 80). Проте даний транспортний засіб не було виявлено.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції які спростовують твердження заявника про неправомірність бездіяльності державного виконавця щодо несвоєчасного направлення на адресу стягувача постанови про повернення йому виконавчого документа, оскільки ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» констатовано, що копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням.

Таким чином оскаржувана постанова винесена виконавцем 29 жовтня 2018 року та направлена на адресу стягувача згідно супровідного листа № 43177 від 29 жовтня 2018 року, а тому з боку державного виконавця не було допущено бездіяльності при направленні зазначеної постанови скаржнику.

Враховуючи вищенаведене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні скарги.

З огляду на викладене, підстави для скасування оскаржуваної ухвали, з мотивів наведених в апеляційній скарзі, відсутні, тому апеляційна скарга представника АТ«Сбербанк», - адвоката Кошлія Р.В. підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувана ухвала - залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства «Сбербанк», - адвоката Кошлія Романа Васильовича залишити без задоволення.

Ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 21 лютого 2019 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України.

Повний текст складено 10 червня 2019 року.

Головуючий Л.І. Василенко

Судді: В.О.Єльцов

О.В.Карпенко