Ухвала суду № 82326050, 11.06.2019, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/2189/18

2/703/308/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2019 року м. Сміла

Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Кирилюк Н.А.

з участю секретаря Римського Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сміла справу № 703/2189/18

за участю

представника позивача ОСОБА_1 І

третіх осіб ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ,

про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки,

встановив:

6 липня 2018 року Смілянська міська рада звернулась до суду з позовом до ОСОБА_4 про знесення самочинно збудованих гаражів.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідач на земельній ділянці по АДРЕСА_1 будинку № 8 в м. Смілі біля проїзної частини самовільно збудував гаражі (бокси) складної конструкції загальним розміром 14х16 м та здійснює там зварювальні роботи, ремонт легкових та вантажних автомобілів без дозвільних документів.

Будівництво здійснювалось на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, без відповідно розробленого та затвердженого проекту та документів, що дають право на виконання будівельних робіт, а закінчені будівництвом об`єкти не прийняті в експлуатацію. Таким чином, таке будівництво є самочинним.

Вказані порушення встановлені актами, складеними Управлінням ДАБІ за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. На підставі зазначеного відповідачеві видано приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

Крім того, відповідача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 96, ч.1 ст. 188-42 та ст. 152 КУпАП за наведені порушення.

Позивач стверджує, що здійснене ОСОБА_4 самочинне будівництво призводить до нераціональної забудови населеного пункту, невідповідності збудованих об`єктів нерухомості встановленим вимогам законодавства, створює небезпеку під час експлуатації вже збудованого об`єкта, становить екологічну та санітарно-епідеміологічну небезпеку для населення.

Крім того, за твердженням позивача самочинно збудовані гаражі порушують права сусідів, підтвердженням чого є неодноразові звернення громадян.

А тому, позивач просив зобов`язати ОСОБА_4 знести самочинно збудовані споруди.

Справу було передано на розгляд судді Опалинській О.П.

Ухвалою від 19 грудня 2018 року суддя Опалинська О.П. задоволила заяву представника відповідача ОСОБА_5 .І. про відвід головуючого, внаслідок чого справу було передано на розгляд судді Прилуцькому В.О.

18 березня 2019 року суддя Прилуцький В.О. виніс ухвалу, якою також задоволив заяву представника відповідача Бруня В.І. про відвід головуючого.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 березня 2019 року справа була передана судді Кирилюк Н.А.

Під час розгляду справи позивач змінив предмет позову та просив зобов`язати ОСОБА_4 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку шляхом знесення за рахунок власних коштів ним особисто або іншою особою самочинно збудованих металевих гаражів.

В судове засідання відповідач та його представник не з`явились. Представник відповідача направив клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з зайнятістю в іншому процесі. Оскільки представник не надав відповідних доказів на підтвердження викладених у клопотанні обставин та поважності причин неявки у судове засідання, суд продовжив розгляд справи у їх відсутності.

Представник Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області в судове засідання також не з`явився, в направленій до суду заяві просив розглядати справу у його відсутності.

В судовому засіданні третя особа ОСОБА_2 заявив клопотання про закриття провадження у справі, оскільки справа підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Представник позивача просив відмовити у задоволенні клопотання, оскільки метою позову є захист права власності територіальної громади м. Сміла в особі міської ради.

Третя особа ОСОБА_3 підтримав думку представника позивача.

Суд, розглянувши заявлене клопотання, приходить до наступного.

За правилами частин першої та другої статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Згідно із частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У цьому Кодексі термін «суб`єкт владних повноважень» вживається у такому значенні: це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом.

Характерною ознакою публічно-правових спорів є сфера їх виникнення - публічно-правові відносини, тобто передбачені нормами публічного права суспільні відносини, що виражаються у взаємних правах та обов`язках їх учасників у різних сферах діяльності суспільства, зокрема пов`язаних з реалізацією публічної влади.

Публічно-правовим вважається також спір, який виник з позовних вимог, що ґрунтуються на нормах публічного права, де держава в особі відповідних органів виступає щодо громадянина не як рівноправна сторона у правовідносинах, а як носій суверенної влади, який може вказувати або забороняти особі певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Статтею 30 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, зокрема, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження: управління об`єктами житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, транспорту і зв`язку, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, забезпечення їх належного утримання та ефективної експлуатації, необхідного рівня та якості послуг населенню.

Відповідно до підпункту 3 пункту «б» частини першої статті 31 цього Закону до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження, зокрема, здійснення в установленому порядку державного контролю за дотриманням законодавства, затвердженої містобудівної документації при плануванні та забудові відповідних територій; зупинення у випадках, передбачених законом, будівництва, яке проводиться з порушенням містобудівної документації і проектів окремих об`єктів, а також може заподіяти шкоди навколишньому природному середовищу.

Підставою вимоги про зобов`язання знести самочинно збудований об`єкт будівництва позивач зазначив результати перевірки, проведеної органом державного архітектурно-будівельного контролю, за наслідками якої у діях відповідача було встановлено порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм стандартів і правил, за що його було неодноразово притягнуто до адміністративної відповідальності.

Отже, спірні правовідносини в цій справі обумовлені реалізацією позивачем передбачених законами України «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про архітектурну діяльність» повноважень щодо здійснення державного контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності. Здійснення такого державного контролю означає обов`язковість прийнятих за його результатами рішень для підконтрольного суб`єкта, що свідчить про владно-управлінський характер, а відтак і публічно-правову природу таких правовідносин.

Заперечуючи проти заявленого клопотання представник позивача зазначив, що підставою позову є захист права власності територіальної громади м. Сміла в особі міської ради.

За положеннями частини першої статті 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок (частина четверта статті 376 ЦК України).

На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов`язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову.

Оскільки позивач не ставить перед судом вимогу про визнання права власності на самочинно збудовані споруди, суд не вбачає цивільно-правових відносин між сторонами.

Більше того, звертаючись до суду з позовом про звільнення земельної ділянки шляхом знесення об`єктів самочинного будівництва і мотивуючи такий позов порушеннями архітектурних, містобудівних, пожежних, санітарних або інших подібних норм і правил, суб`єкт владних повноважень діє з метою захисту прав та інтересів громади або невизначеного кола осіб від можливих порушень їхніх прав та з метою запобігти можливим суспільно значимим несприятливим наслідкам порушення відповідних норм і правил, а не для захисту своїх приватних прав та інтересів.

Аналогічний висновок щодо застосування норм процесуального права у подібних відносинах викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі № 14-48цс18, від 11 квітня 2018 року у справі № 11-96апп18, від 15 травня 2018 року у справі № 11-346апп18, від 30 травня у справі № 464/5495/13-ц відповідно у яких Верховний Суд відступив від висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові від 15 листопада 2016 року у справі № 21-1959а16 в цій категорії справ.

Зважаючи на викладене, суд дійшов до висновку про те, що заявлений спір не пов`язаний з вирішенням питання щодо речового права, а є публічно-правовим, оскільки виник за участю суб`єкта владних повноважень, який реалізовував у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції стосовно виявлення факту самочинного будівництва та усунення порушень шляхом знесення самочинно збудованих об`єктів містобудування.

У відповідності з п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 255, ст. 258-261 ЦПК України,

постановив:

Клопотання третьої особи ОСОБА_2 задоволити.

Провадження в справі за позовом Смілянської міської ради до ОСОБА_4 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні позивача,: Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки закрити.

Повідомити позивачу, що розгляд такої справи віднесено до юрисдикції адміністративного суду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційний суд Черкаської області через Смілянський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її складання.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження, а в разі оскарження – після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий : Н.А. Кирилюк