Рішення № 82326035, 10.06.2019, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 703/1446/19

2/703/1271/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2019 року м. Сміла

Смілянський міськрайонний суд Черкаської області у складі

головуючого - судді Кирилюк Н.А.

з секретарем судового засідання Римським Д.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Смілянської міської ради, третя особа: ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Смілянської міської ради про визнання права власності на спадкове майно.

В обґрунтування позову зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Смілі помер його батько ОСОБА_3 , після якого відкрилась спадщина на 1/2 частину будинковолодіння АДРЕСА_1 та на 1/2 частину розташованої за цією адресою земельної ділянки загальною площею 0,1000 га.

Іншим співвласником зазначеного майна є ОСОБА_2 .

Позивач стверджує, що він є спадкоємцем за законом першої черги. Дружина померлого, як інший спадкоємець першої черги, відмовилась від прийняття спадщини на його користь

Спадщину він прийняв шляхом звернення до нотаріуса із відповідною заявою. 4 лютого 2019 року йому було видано свідоцтво про право на спадщину на належну батькові частину будинковолодіння. Однак, одержати свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку позивач не може, оскільки в державному акті зазначена її площа, а не частка співвласника. Крім того, право спільної власності на земельну ділянку посвідчується одним державним актом. Про те, на спірну земельну ділянку було видано два акти - на кожного власника.

У зв`язку з цим, постановою нотаріуса від 4 лютого 2019 року йому було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії.

В судове засідання сторони та третя особа не з`явились, направили до суду заяви, в яких просили розглядати справу у їх відсутності. Позивач підтримав позов, відповідач та третя особа не заперечували проти задоволення позову.

За таких обставин суд проводить розгляд справи у відсутності сторін без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу за правилами ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно зі свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Сміла Черкаської області помер ОСОБА_3 .

У відповідності із свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 померлий доводився позивачу батьком.

19 липня 2004 року ОСОБА_3 було видано державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_3 , у відповідності з яким він був власником земельної ділянки для індивідуального житлового будівництва площею 0,0500 га по АДРЕСА_1 , кадастровий № НОМЕР_4 . Загальна площа земельної ділянки, згідно з цим актом, становить 0,1000 га, співвласником 1/2 частини цієї ділянки зазначено ОСОБА_4 .

Як встановлено з договору купівлі-продажу житлового будинку з господарськими спорудами та будівлями, посвідченого 21 лютого 2019 року приватним нотаріусом Смілянського міського нотаріального округу Таран Г.В. та зареєстрованого в реєстрі за № 242, належна ОСОБА_4 . 1/2 частина будинку АДРЕСА_1 та 1/2 частина розташованої за цією адресою земельної ділянки була відчужена ОСОБА_2 Це ж підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 5 квітня 2019 року.

Статтею 41 Конституції України визначено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, право приватної власності визначається у порядку визначеному законом.

Згідно ч. 1 ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Згідно ч. 2 даної статті, майно може належати особам на праві спільної часткової або спільної сумісної власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України у справі № 6-2цс15 аналіз змісту норм статті 120 ЗК України у їх сукупності дає підстави для висновку про однакову спрямованість її положень щодо переходу прав на земельну ділянку при виникненні права власності на будівлю і споруду, на якій вони розміщені. Зазначені норми закріплюють загальний принцип цілісності об`єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований. За цими нормами визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість.

Таким чином, за загальним правилом, закріпленим у частині четвертій статті 120 ЗК України, особа, яка набула права власності на частину будівлі чи споруди стає власником відповідної частини земельної ділянки на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику, якщо інше не передбачено у договорі відчуження нерухомості.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 20 березня 2019 року по справі № 514/1571/14-ц не відступила від викладеної позиції.

Судом встановлено, що позивач набув права власності на 1/2 частину будинку в порядку спадкування після батька. Розмір належної померлому батьку земельної ділянки у державному акті становить 0,0500 га від загальної 0,1000 га, що фактично становить 1/2 частину. Частка іншого співвласника у державному акті зазначена як 1/2, що також підтверджує факт належності ОСОБА_3 саме 1/2 частини спірної земельної ділянки.

У відповідності із ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1223 ЦК України визначено, що право на спадкування мають особи визначені у заповіті.

Враховуючи, що ОСОБА_3 за життя не розпорядився належним йому майном шляхом складання заповіту, спадкуванню здійснюється за законом.

Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу ( ст. 1258 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

У відповідності з ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

З повідомлення приватного нотаріуса Смілянського міського нотаріального округу Терещенко М.Є. від 15 квітня 2019 року встановлено, що після смерті ОСОБА_3 із заявою про прийняття спадщини звернувся син померлого ОСОБА_1 померлого - ОСОБА_5 - подала заяву провідмову від прийняття спадщина на користь ОСОБА_1 Інші спадкоємці відсутні.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Як вбачається з постанови нотаріуса від 4 лютого 2019 року позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/2 частку у праві власності на земельну ділянку, розташованої по АДРЕСА_1 , оскільки у державному акті зазначена не частка померлого співвласника, а площа земельної ділянки, яка в натурі не виділена.

Згідно положень п. 4.14, 4.18 глави 10 Порядку здійснення нотаріальних дій нотаріусами України, видача свідоцтва про право на спадщину здійснюється за наявності необхідних документів, що підтверджують наявність певних юридичних фактів, у тому числі й склад спадкового майна. У разі, якщо у спадкоємців відсутні всі необхідні документи, питання визнання права на спадщину вирішується у судовому порядку.

Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7 передбачено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

За таких обставинах, єдиним способом реалізації позивачем своїх спадкових прав після смерті ОСОБА_1 є визнання права власності на спадкове майно у судовому порядку.

Як встановлено ст. 1218, ч. 3, 5 ст. 1268 ЦК України вся спадщина вважається належною позивачу з часу смерті спадкодавця.

На підставі наведеного, позов належить задоволити.

На підставі наведеного і ст. 1216-1218, 1222, 1223, 1258, 1261 ЦК України, керуючись ст. 5, 7,12, 81, 89, 141, 247, 263, 265 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 ) до Смілянської міської ради Черкаської області (м. Сміла Черкаської області, вул. Незалежності, 37, код ЄДРПОУ 25874705), третя особа: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_6 ) задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом право власності на 1/2 частину земельної ділянки загальною площею 0.1000 га, яка знаходиться по АДРЕСА_1 , кадастровий номер НОМЕР_4 , що належала ОСОБА_3 на підставі державного акту серії НОМЕР_8 від 19 липня 2004 року.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Черкаської області через Смілянський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного тексту.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий: Н. А. Кирилюк