Ухвала суду № 82325303, 11.06.2019, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

11.06.2019

Справа № 642/1024/19

Провадження № 1-кс/642/2189/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2019 слідчий суддя Ленінського районного суду м. Харкова Гримайло А.М. за участю секретаря Бондаренко В.П., слідчого СВ Холодногірського ВП ГУНП в Харківській області майора поліції Літкевич В.П., прокурора Ольхового Б.С., захисника Цогоєвої О.А., підозрюваної ОСОБА_1 , розглянувши клопотання слідчого СВ Холодногірського ВП ГУНП в Харківській області майора поліції Літкевич В.П., за погодженням прокурора Холодногірського відділу Харківської місцевої прокуратури № 1 Ольхового Б.С., про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваної ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.2 ст.366 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В ході досудового розслідування встановлено, що в провадженні СВ Холодногірського ВП ГУНП України в Харківській області перебувають матеріали досудового розслідування № 42018220000001062 від 13.09.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364, ч. 2 ст. 366 КК України, тобто по факту зловживання службовим становищем та службовим підробленням, які спричинили тяжкі наслідки.

Встановлено, що ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді головного державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області, будучи обізнаною у своїх службових обов`язках та вимогах законодавства, що регламентують діяльність державного виконавця на підставі наданих посадовими обов`язками повноважень, відповідно до ч.3 ст.18 КК України, фактично обіймала в Відділі посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, виконуючи такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним особою підприємства, - тобто ОСОБА_1 являлась службовою особою.

На виконанні у Міжрайонному відділі державної виконавчої служби по Холодногірському та Новобаварському районах міста Харкова Головного територіального управління юстиції у Харківській області в період часу з 12.02.2018 по 08.08.2018 перебувало виконавче провадження № 55785442 з примусового виконання рішення Жовтневого районного суду м.Харкова від 13 листопада 2017 року та виконавчого листа № 639/5701/17 від 11.01.2018, виданого Жовтневим районним судом м.Харкова про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 заборгованості у сумі 588 121,52 грн. за договором позики. При цьому у вказаному рішенні суду та виконавчому листі посилання на звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1 , як на предмет іпотеки - відсутні.

ОСОБА_1 , зловживаючи своїм службовим становищем, розробила злочинний план, згідно якого вона в період часу з 12 лютого 2018 року по 8 серпня 2018 року, діючи в інтересах боржника ОСОБА_2 , мала реалізувати квартиру АДРЕСА_1 , право власності на яку згідно рішення Московського районного суду м.Харкова від 07.12.2017 у цивільній справі № 643/2513/17 визнано за територіальною громадою м.Харкова і цим же рішенням суду вказана квартира витребувана з володіння ОСОБА_2 , скориставшись тим, що лише 25.04.2018 відповідні відомості внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

ОСОБА_1 , яка будучи достеменно обізнаною про те, що відповідно до с ч. 1 ст. 26 ЗУ «Про виконавче провадження»№1404-VIII від 02.06.2016 виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документу за заявою стягувача про примусове виконання рішення і про те, що стягувач ОСОБА_3 взагалі не подавав відповідну заяву про відкриття виконавчого провадження, що підтверджується висновком почеркознавчої експертизи № 10\187СЕ-19 від 30.05.2019 року, зловживаючи посадовим становищем, отримавши 13.02.2018 в 13 год.07. хв. 38 сек. інформаційну довідку № 113813623 в якій відображено наявність обтяжень на вказане майно, яке міститься в державних базах даних та реєстрах, внесених відповідно до ухвали Московського районного суду м.Харкова від 06.01.2017 у цивільній справі № 643/54/17 та відповідно до ухвали Московського районного суду м.Харкова від 24.02.2017 у цивільній справі № 643/2513/17- про накладення арештів на квартиру АДРЕСА_1 , до державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, реалізуючи злочинний намір, змінила критерії пошуку і 13.02.2018 в 13 год.08. хв. 02 сек. отримала іншу інформаційну довідку № 11383670, в якій відсутні обтяження на вказане майно, після чого зазначену довідку долучила до матеріалів виконавчого провадження, а довідку № 113813623 зловживаючи службовим становищем приховала та до матеріалів виконавчого провадження не долучила, після чого, продовжуючи злочинні дії 04.03.2018 винесла постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності- суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні та 06.03.2018 наклала арешт на вказану квартиру та здійснила її опис, виготовивши завідомо підроблені офіційні документи : постанову про опис та арешт майна боржника по ВП 55785442 від 06.03.18, в якій зазначила, що вказана виконавча дія проведена за участю стягувача ОСОБА_3 , що не відповідає дійсності та акти державного виконавця про відсутність рухомого майна , належного боржнику на яке можливе стягнення в яких зазначила, що вказані виконавчі дії проведені за участю стягувача ОСОБА_3 , що не відповідає дійсності, після чого, будучи достовірно обізнаною про те, що відповідно до ч. 2 ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження»№1404-VIIIвід 02.06.2016 виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень суду у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом, 10.04.2018 підготувала заявку на реалізацію арештованого майна- квартири АДРЕСА_1 через ДП «СЕТАМ», шляхом проведення електронних торгів, як предмета іпотеки, яка на той час предметом іпотеки не була.

Вище перелічені підроблені нею особисто документи - постанову про опис та арешт майна від 06.03.18 року та Акти державного виконавця від 06.03.2018 року, з метою уникнення відповідальності за зловживання посадовим становищем, діючи в інтересах та переслідуючи намір незаконного збагачення та наживи боржником ОСОБА_2 , цього ж дня, долучила до матеріалів виконавчого провадження ВП 55785442, а копію відповідної постанови постанову про опис та арешт майна від 06.03.18 року, з метою складення уявного враження про належне виконання своїх посадових обов`язків, додала до підготовленої нею та підписаної начальником Відділу заявки на реалізацію арештованого майна № 18149 від 10.04.2018,що в подальшому призвело до заподіяння тяжких наслідків інтересам потерпілого ОСОБА_4 , який сплативши грошові кошти в сумі 1 064 000,00 грн., за придбання квартири АДРЕСА_1 , оформити право власності на вказану квартиру не зміг, через незаконні дії ОСОБА_5

Таким чином, ОСОБА_1 , діючи всупереч інтересам служби, тобто не відповідно до Закону та умов, що склалися, маючи реальну можливість виконати покладені на неї службові обов`язки належним чином, і маючи можливість діяти так, як того вимагають інтереси служби , нехтуючі обов`язками, викладеними в посадовій інструкції та вимогами Закону, зловживаючи своїм службовим становищем, шляхом посадового підроблення, діючи умисно, з корисливих спонукань, з метою одержання неправомірної вигоди в інтересах іншої фізичної особи-боржника ОСОБА_2 , вчинила зловживання службовим становищем, що виразилося в незаконному складанні акту про реалізацію предмета іпотеки від 10.07.2018, який на час складання акту не належав боржнику та незаконному винесенню розпорядження про перерахування грошових коштів, отриманих як оплату за придбання предмету торгів від ОСОБА_4 в сумі 1 064 000,00 грн., стягувачу ОСОБА_3 , який взагалі не подавав заяву про відкриття виконавчого провадження та боржнику ОСОБА_2 - якій на час складання даних документів майно не належало, яка діяла всупереч інтересам служби, тобто не відповідно до Закону та умов, що склалися, та в інтересах боржника ОСОБА_2 , маючи реальну можливість виконати покладені на неї службові обов`язки належним чином, і мала можливість діяти так, як того вимагають інтереси служби, призвели до заподіяння тяжких наслідків інтересам потерпілого ОСОБА_4 , який сплативши грошові кошти в сумі 1 064 000,00 грн., за придбання квартири, оформити право власності на вказану квартиру не зміг.

Своїми умисними незаконними діями, що виразилися у складанні службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів з метою уникнення відповідальності за зловживання службовим становищем ОСОБА_1 , завдала збитків потерпілому ОСОБА_4 на суму 1 064 000,00 грн.

Таким чином, ОСОБА_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України - зловживання службовим становищем, тобто умисне, з метою отримання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної особи використання службовою особою службового становища в супереч інтересам служби, якщо воно завдало тяжкі наслідки охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, а також - злочину передбаченого ч. 2 ст. 366 КК України, тобто складання службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, що потягло за собою тяжкі наслідки.

У кримінальному провадженні №42018220000001062 від 13.09.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364, ч.2 ст.366 КК України, 06.06.2019 повідомлено про підозру: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженку м.Харків, громадянку України, українку, зареєстровану та мешкаючу за адресою: АДРЕСА_2 , безробітну, раніше не судиму.

Допитана в якості підозрюваної, у вчиненні кримінальних правопорушення, передбачених ч.2 ст.364, ч.2 ст.366 КК України, гр-нка ОСОБА_1 , відмовилася надавити свідчення.

Підозрювана ОСОБА_1 вчинила тяжкий злочин за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі від 5 до 8 років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3-х років та злочин середнього ступеню тяжкості, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі від 2 до 5 років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3-х років.

Слідчий в судовому засіданні підтримав дане клопотання посилавшись на те, що застосування жодного із більш м`яких запобіжних заходів до підозрюваної ОСОБА_1 , 1978 року народження не зможе запобігти ризикам передбачених ст.177 КПК України, а саме: -переховуватись від органів досудового розслідування або суду, може вчинити інше правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення проти власності, у якому підозрюється, оскільки не має джерела постійних доходів, так як заробляє тимчасовими заробітками.

В судовому засіданні прокурор, посилаючись на зазначені обставини, вважає наявними достатні підстави для обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо підозрюваної ОСОБА_1

Підозрювана та її захисник в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечували, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість висунутої ОСОБА_1 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364, ч.2 ст.366 КК України, позитивних даних про особу підозрюваної, її міцних соціальних зв`язків, та те що вона заміжня і має на утриманні двох дітей, а також посилались на відсутність в кримінальному провадженні об`єктивно підтверджених ризиків. Просили відмовити в задоволенні клопотання з мотивів недоведеності наявності ризиків у кримінальному провадженні. Просили застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання зазначивши, що підозрювана сумлінно виконує покладені на неї обов`язки.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання, копії матеріалів, якими слідчий, обґрунтовує доводи клопотання, а також які надані захисником документи, слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання слідчого є таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Виключною (єдиною) метою застосування запобіжних заходів у кримінальному провадженні є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Відповідно до частини 3 статті 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Так, виходячи з положень вищезазначених норм закону, слідчим суддею з`ясовано, що в провадженні Холодногірського ВП ГУНП в Харківській області перебувають матеріали кримінального провадження № 42018220000001062 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364, ч.2 ст. 366 України.

В межах зазначеного кримінального провадження 06 червня 2019 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364, ч.2 ст. 366 КК України.

Так, згідно підозри, ОСОБА_1 , зловживаючи посадовим становищем, отримавши 13.02.2018 в 13 год.07. хв. 38 сек. інформаційну довідку № 113813623 в якій відображено наявність обтяжень на вказане майно, яке міститься в державних базах даних та реєстрах, внесених відповідно до ухвали Московського районного суду м.Харкова від 06.01.2017 у цивільній справі № 643/54/17 та відповідно до ухвали Московського районного суду м.Харкова від 24.02.2017 у цивільній справі № 643/2513/17- про накладення арештів на квартиру АДРЕСА_1 , до державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, реалізуючи злочинний намір, змінила критерії пошуку і 13.02.2018 в 13 год.08. хв. 02 сек. отримала іншу інформаційну довідку № 11383670, в якій відсутні обтяження на вказане майно, після чого зазначену довідку долучила до матеріалів виконавчого провадження, а довідку № 113813623 зловживаючи службовим становищем приховала та до матеріалів виконавчого провадження не долучила, після чого, продовжуючи злочинні дії 04.03.2018 винесла постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні та 06.03.2018 наклала арешт на вказану квартиру та здійснила її опис, виготовивши завідомо підроблені офіційні документи : постанову про опис та арешт майна боржника по ВП 55785442 від 06.03.18, в якій зазначила, що вказана виконавча дія проведена за участю стягувача ОСОБА_3 , що не відповідає дійсності та акти державного виконавця про відсутність рухомого майна, належного боржнику на яке можливе стягнення в яких зазначила, що вказані виконавчі дії проведені за участю стягувача ОСОБА_3 , що не відповідає дійсності, після чого, 10.04.2018 підготувала заявку на реалізацію арештованого майна- квартири АДРЕСА_1 через ДП «СЕТАМ», шляхом проведення електронних торгів, як предмета іпотеки, яка на той час предметом іпотеки не була, в результаті чого ці дії призвели до заподіяння тяжких наслідків інтересам потерпілого ОСОБА_4 , який сплативши грошові кошти в сумі 1 064 000,00 грн., за придбання квартири, оформити право власності на вказану квартиру не зміг.

Таким чином, ОСОБА_1 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України - зловживання службовим становищем, тобто умисне, з метою отримання будь-якої неправомірної вигоди для самої себе чи іншої фізичної особи використання службовою особою службового становища в супереч інтересам служби, якщо воно завдало тяжкі наслідки охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, а також - злочину передбаченого ч. 2 ст. 366 КК України, тобто складання службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, що потягло за собою тяжкі наслідки.

Положення ч. 1 ст. 194 КПК України визначають, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з ч.2 ст.194 КПК України слідчий суддя, суд зобов`язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

Матеріали провадження свідчать про те, що ОСОБА_1 , обґрунтовано підозрюється у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 364, ч.2 ст.366 КК України, що підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами: висновками економічної експертизи № 8\53СЕ-19 від 15.04.2019, висновком почеркознавчої експертизи № 10\104СЕ-19 від 11.04.2019, висновком почеркознавчої експертизи № 10\187СЕ-19 від 3005.2019 року, висновком технічної експертизи документів №10\105 СЕ-19 від 15.03.2019, свідченнями потерпілого ОСОБА_4 , свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , посадовою інструкцією ОСОБА_1 , наказом про призначення ОСОБА_1 , актом реалізації предмета іпотеки від 10.07.2018 року, розпорядженнями про перерахування грошових коштів, отриманих від ОСОБА_4 на рахунки ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та виконавчої служби, довідками Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна в яких наявні арешти на квартиру АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч.4 ст.194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Таким чином, закон покладає обов`язок доказування протягом розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу наявності вказаних у клопотанні слідчим ризиків та недостатності застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання цим ризикам на слідчого та прокурора.

Згідно з ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:

1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

Згідно наданих до суду документів підозрювана ОСОБА_1 одружена, має двох дітей, 2011 та 2000 року народження, має постійне місце реєстрації, проживає з дітьми та чоловіком, має постійну реєстрацію місця проживання, піклуєтсья про свою бабусю, якій виповнилось 92 роки, тобто має стійкі соціальні зв`язки.

Крім того ОСОБА_1 звільнилась з органів державної виконавчої служби, та перебуває на обліку в центрі зайнятості, повинна з`являтися на виклик інспектора, щоб не бути позбавленої права на працю та отримання соціальних виплат. ОСОБА_1 не перебуває на обліку у психіатра чи нарколога, раніше не судима, з попередніх місць роботи характеризується добре, отримувала подяки та відзнаки.

Під час судового розгляду слідчим та прокурором не надано жодних належних та достатніх даних, які б в своїй сукупності вказували на те, що підозрювана ОСОБА_1 може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків та інших учасників процесу, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, відсутні.

Також, слідчий суддя враховує, відсутність доказів, які б вказували на недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до п. 60 рішення ЄСПЛ у справі «Смирнов проти Росії» ризик переховування обвинуваченого від слідства та правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового вироку. У цьому контексті має враховуватися, зокрема, особистість обвинуваченої, її моральні переконання, майновий стан і зв`язки з державою, в якій вона зазнає судового переслідування, а також міжнародні зв`язки, ця ж сама теза висловлена і в рішеннях ЄСПЛ у справах «Харченко проти України», «Белевитський проти Росії», «Летельє проти Франції».

Слідчим суддею при прийнятті рішення про застосування запобіжного заходу приймаються до уваги надані стороною захисту дані про особу ОСОБА_1 , яка раніше не судима, позитивно характеризуються, наявність постійного місця її проживання, наявність стійких соціальних зв`язків, те що вона є заміжня та має на утриманні двох дітей, а також не ухиляється від слідчих і процесуальних дій у кримінальному провадженні, що підтверджується матеріалами наданими стороною захисту, а також її явкою до суду.

За вказаних обставин, слідчий суддя вважає необґрунтованим твердження слідчого про належність застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, який на його думку забезпечить виконання підозрюваною ОСОБА_1 , передбачених КПК України обов`язків та належну процесуальну поведінку, оскільки, вказаний запобіжний захід є не співмірним з існуючими ризиками, в застосуванні якого в цілях кримінального провадження, які не виправдовують такого обмеження прав підозрюваної та людини, слід відмовити.

Разом з тим, відповідно до положень ст. 194 КПК України, на підозрювану слід покласти обов`язки, зокрема: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та слідчого судді; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон та, у разі наявності, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; утримуватися від спілкування з свідками та потерпілим; не відлучатися з населеного пункту постійного проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про відсутність визначених законом підстав для застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, але, є, відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України, доцільним застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання з встановленням додаткових обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України.

Керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 179, 181, 184, 193, 194, 196, 205, 309, 369-372, ч.2 ст.376, 395, 532, 534 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання слідчого СВ Холодногірського ВП ГУНП майора поліції Літкевич В.П. про застосування запобіжного заходу відносно підозрюваної ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вигляді цілодобового домашнього арешту - відмовити.

Застосувати щодо підозрюваної ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання на термін 2 місяці до 5 серпня 2019 року включно.

Покласти на підозрювану ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 на строк 2 місяці обов`язки передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

1) прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора, слідчого судді і суду;

2) не відлучатися за межі Харківської області без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну місця свого проживання;

4) здати слідчому на зберігання закордонний паспорт.

5) заборонити у будь-якій формі спілкуватися з потерпілим та свідками у кримінальному провадженні.

Підозрюваній повідомити покладені на неї обов`язки та роз`яснити, що в разі їх невиконання до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення.

Контроль за виконанням особистого зобов`язання покласти на слідчого у провадженні якого перебуває кримінальне провадження.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала суду в частині відмови в застосуванні запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали виготовлено 11.06.2019 року.

Слідчий суддя: А.М.Гримайло