Вирок № 82325099, 10.06.2019, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/2284/19

Провадження № 1-кп/629/349/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2019 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого - судді Смірнової Н.А., за участю секретаря Андрієнко С.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Лозова, Харківської області кримінальні провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018220380002179, відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Лозова, Харківської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,

з участю сторін кримінального провадження:

- обвинувачення - прокурора Лозівської місцевої прокуратури Харківської області Гребенюка В.Є.,

- захисту - обвинуваченого ОСОБА_1 , -

в с т а н о в и в:

14 грудня 2018 року, близько 22-00 годині, ОСОБА_1 , проходячи повз буд. 12, розташованому на 5 мікрорайоні в м. Лозова, Харківської області помітив, у сніжному заметі на узбіччі дороги, автомобіль марки ВАЗ 21099 білого кольору, державний номер НОМЕР_1 , де у нього виник умисел на таємне викрадення чужого майна. Реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, маючи прямий умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливого мотиву, з метою наживи, через не зачинені на замок двері проник до салону автомобілю, який належить ОСОБА_2 , звідки таємно викрав автомагнітолу «Pioneer» MVH 29 ВТ, вартістю 861 гривні, дві автоакустичні колонки «Kicx» PD 693, вартістю 776 гривень та акумуляторну батарею «ISTA Classic» 6CT-55AI, вартістю 295 гривень 47 копійок. Після скоєння злочину ОСОБА_1 з місця злочину зник, викраденим розпорядилася на власний розсуд, спричинивши потерпілій ОСОБА_2 майнову шкоду на загальну суму 1932 гривні 47 копійок.

Обвинувачений ОСОБА_1 винним себе в скоєнні злочину визнав та пояснив у судовому засіданні, що щиро кається у скоєному ним злочині. Також пояснив, що дійсно скоїв злочин при зазначених обставинах, а саме 14 грудня 2018 року близько 22-00 годині, він, проходячи повз буд. 12, розташованому на 5 мікрорайоні в м. Лозова, Харківської області помітив, у сніжному заметі на узбіччі дороги, автомобіль марки ВАЗ 21099 білого кольору, через не зачинені на замок двері проник до салону автомобілю та таємно викрав автомагнітолу «Pioneer», дві автоакустичні колонки та акумуляторну батарею «ISTA Classic». Викраденим розпорядилася на власний розсуд.

Потерпіла ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченої не має, не заперечує проти розгляду справи в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України.

Визнавальні свідчення обвинуваченого ОСОБА_1 суд вважає правильними та достовірними, а також такими, що відповідають матеріалам справи, оскільки вони надані послідовно, несуперечливо та кладе в основу обвинувального вироку.

Зважаючи на те, що обвинувачений повністю визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, погодився з правовою кваліфікацією своїх дій, його свідчення відповідають суті обвинувачення, суд за згодою учасників судового провадження, які правильно розуміють обставини кримінального правопорушення, які ніким не оспорюються, переконавшись у добровільності позицій обвинуваченого, роз`яснивши йому положення ч. 3 ст. 349 КПК України про позбавлення в подальшому права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку, за відсутності сумнівів у добровільності позиції обвинуваченого, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються та обмежився допитом обвинуваченого.

Таким чином, суд знаходить вину обвинуваченого ОСОБА_1 повністю доведеною, а скоєне ним підлягаючим кваліфікації за ч. 1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

Обвинувачений ОСОБА_1 винний у скоєнні даного кримінального правопорушення і підлягає покаранню.

Призначаючи покарання обвинуваченому, у відповідності зі ст. 65 КК України та постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 року № 7 (із наступними змінами та доповненнями), суд враховує ступінь тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Окрім того, метою призначення покарання, виходячи із положень ч. 2 ст. 50 КК України є не лише кара, а й виправлення засудженого та запобігання вчиненню нових злочинів.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, дані про особу обвинуваченого, обставини, які пом`якшують та обтяжують його покарання.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 КК України обвинувачений ОСОБА_1 скоїв злочин середньої тяжкості.

Дослідженням особи обвинуваченого ОСОБА_1 встановлено, що він не судимий, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, має середню спеціальну освіту, одружений, має на утриманні малолітню дитину, ІНФОРМАЦІЯ_2 , офіційно не працевлаштований, за місцем проживання характеризується формально задовільно.

Обвинувачений ОСОБА_1 з`явився для участі у підготовці досудової доповіді.

Оцінка виявила середні ризики вчинення повторного кримінального правопорушення. Небезпека характеризується середньою ймовірністю спричинити певні негативні наслідки або збитки для суспільства або окремих осіб.

Відповідно до вимог ст. 66 КК України обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд визнає щире каяття.

Відповідно до вимог ст. 67 КК України обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , судом не встановлено.

Суд приходить до висновку, що обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , не є винятковими і не знижують істотним чином міру тяжкості скоєних злочинів, не зменшують суспільну небезпеку злочину до рівня, що виходить за межі покарання, що виключає застосування до обвинуваченої ст. 69 КК України - призначення більш м`якого покарання, яке передбачено законом.

Крім того, судом враховується досудова доповідь, складена Лозівським міськрайонним відділом з питань пробації, згідно висновку якої ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній, ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб оцінюється як середній, на думку органу пробації виправлення особи без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства, виконання покарання у громаді можливе за умови нагляду та застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень. У разі призначення обвинуваченому покарання не пов`язаного з позбавлення волі, доцільним покладення на правопорушника обов`язків, передбачених п. 2 ч. 2 ст. 76 КК України.

Із врахуванням ступеня тяжкості скоєного злочину, особи обвинуваченого ОСОБА_1 , обставин, які пом`якшують і обтяжують покарання, обставин скоєння злочину та відношення до скоєного, суд дійшов висновку про те, що виправлення обвинуваченого можливо без ізоляції від суспільства і призначає покарання ОСОБА_1 в межах санкцій ч. 1 ст. 185 КК України у виді штрафу, яке сприятиме його виправленню, оскільки саме таке покарання, на думку суду, є справедливим та достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нового злочину.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_1 судом не обирався.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Відповідно до ст.124 КПК України, суд стягує з обвинуваченого витрати за проведення судових експертиз.

Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 371, 374 КПК України, суд, -

у х в а л и в:

Визнати ОСОБА_1 винним в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та піддати його покаранню у виді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень .

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 не обирався.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (УК Слобідсь/мХар Слобідськи/24060300, код банку 37999680, Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, р/р 31116115020005, код доходів 24060300, інші надходження) судові витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи № 6/82СЕ-19 від 17.01.2019 року в розмірі 715 гривень та судової автотоварознавчої експертизи № 6-1/24се-19 від 16.01.2019 року у розмірі 715 гривень.

Речові докази по справі:

- дві автоакустичні колонки «Kicx» PD 693 та акумуляторну батарею «ISTA Classic» 6CT-55AI, які належать потерпілій ОСОБА_2 та переданий їй на відповідальне зберігання під розписку - залишити потерпілій.

Долю речових доказів вирішити після набрання вироком законної сили.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до Харківського апеляційного суду через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя Н.А.Смірнова