Рішення № 82323866, 31.05.2019, Радивилівський районний суд Рівненської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №568/408/18

Провадження №2/568/236/19

31 травня 2019 р. м.Радивилів

Радивилівський районний суд Рівненської області у складі:

головуючого судді Панчука М.В.,

за участі секретаря судового засідання Саган В.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача - адвоката Бірук Т.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Радивилів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Радивилівської міської ради об`єднана територіальна громада про визнання права власності на спадкове нерухоме майно померлого за спадкоємцем,

встановив:

в Радивилівський районний суд Рівненської області звернулася ОСОБА_1 з позовом до Радивилівської міської ради Рівненської області об`єднана територіальна громада про визнання права власності на спадкове нерухоме майно померлого за спадкоємцем. Свою позовну заяву мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_2 , який до дня смерті проживав в АДРЕСА_1 . До спадкового майна померлого входить ½ будинковолодіння, яке розташоване на території Радивилівської міської ради Рівненської області, в АДРЕСА_1. При звернені до нотаріуса, їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, а саме будинковолодіння, у зв`язку із відсутністю правовстановлюючих документів.

Позивач ОСОБА_1 та її представник-адвокат Бірук Т.Б. у судовому засіданні позов підтримали та просили задовольнити його в повному обсязі.

Представник відповідача Радивилівської міської ради Радивилівського району Рівненської області в судове засідання не з`явився. У відзиві на позовну заяву відповідач вказує, що Радивилівська міська рада визнає вимоги позовної заяви в повному обсязі та просить задовольнити позов ОСОБА_1

Заслухавши пояснення позивача, її представника-адвоката Бірук Т.Б., повно, всебічно та об`єктивно оцінивши докази у їх сукупності, суд вважає, що позов про визнання права власності на спадкове нерухоме майно доведений і підлягає задоволенню.

З копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 03.08.2009 року відділом реєстрації актів цивільного стану Радивилівського районного управління юстиції Рівненської області, встановлено, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 13).

Із довідки від 13.02.2018 р., виданої комунальним підприємством «Комунальник» Радивилівської міської ради вбачається, що ОСОБА_2 проживав одиноко за адресою: АДРЕСА_1 до дня його смерті (а.с. 15).

Із витягу про реєстрацію в спадковому реєстрі № 48370402 від 11.07.2017 р. вбачається реєстрація спадкової справи, після смерті ОСОБА_2 , номер у спадковому реєстрі 60917055, номер у нотаріуса - 77/2017 (а.с. 16).

Як вбачається із постанови нотаріуса Радивилівського районного нотаріального округу Рівненської області від 09.02.2018 р. ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на майно, яке залишилося після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів, необхідних для його видачі (а.с. 14).

Згідно договору дарування від 16.08.1996 року ОСОБА_3 подарувала, а ОСОБА_2 прийняв в дар Ѕ дерев`яного житлового будинку жилою площею 50,7 кв.м та відповідну частину господарських будівель та споруд, що знаходиться в АДРЕСА_1 (а.с.30).

Згідно свідоцтва про народження НОМЕР_2 , виданого 18.03.1996 р. Немирівською сільською радою Радивилівського району Рівненської області, копії паспорта серії НОМЕР_3 , виданого 25.09.2014 року Радивилівським РС УДМС України в Рівненській області, свідоцтва про смерть ОСОБА_2 , серії НОМЕР_1 , виданого 03.08.2009 року відділом реєстрації актів цивільного стану Радивилівського районного управління юстиції Рівненської області, та свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 , виданого 02.08.2014 року виконкомом Немирівської сільської ради Радивилівського району Рівненської області вбачається, що ОСОБА_2 є батьком позивача ОСОБА_1 (а.с. 9, 11, 12, 13).

Суд, встановивши наявність приватно-правового спору, який виник із спадкових правовідносин, при вирішенні останнього вбачає за необхідне застосування наступних норм права.

Норми ст. 1217 ЦК України вказують на те, що одним із видів спадкування є спадкування за законом.

Згідно ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Беручи до уваги встановлені судом обставини, суд приходить до висновку, що спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_2 є його дочка ОСОБА_1 , відомості щодо інших осіб, які вправі претендувати після смерті ОСОБА_2 в порядку спадкування повністю або частково на будинковолодіння в ході судового розгляду не встановлено, що об`єктивно підтверджується матеріалами справи, поясненнями позивача та не оспорюється відповідачем.

З матеріалів справи встановлено, що позивач звернулася із заявою про прийняття спадщини, на підставі чого заведена спадкова справа (а.с. 46-58).

Згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Отже, держава бере на себе обов`язок у забезпеченні реалізації та захисту права на власність.

Відповідно до ч. 1 ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Враховуючи, що неотримання свідоцтва про право на спадщину не залежить від волі позивача та причина неотримання останнього є об`єктивною, а відтак на державу покладений обов`язок у її вирішенні.

А отже, ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_2 , належним чином оформила свої спадкові права, так як звернулася у встановлений строк з відповідною заявою до нотаріуса.

Як вбачається із ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Однією з підстав набуття права власності, є спадкування.

У ст. 1261 ЦК України зазначено, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

З огляду на те, що ОСОБА_1 є спадкоємцем першої черги, згідно з вимогами статті 1216 ЦК України, щодо майна після смерті ОСОБА_2 , враховуючи визнання відповідачем позову, суд зробив висновок про обгрунтованість позову, а відтак наявність підстав для визнання за позивачами права власності на будинковолодіння.

Відповідно до статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 89, 141, 206, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд

вирішив:

позов ОСОБА_1 (ідентифікаційний код: НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Радивилівської міської ради об`єднана територіальна громада (код ЄДРПОУ: 04057847, місцезнаходження: 35500, Рівненська область, м. Радивилів, вул. Паркова, 5) про визнання права власності на нерухоме майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , як спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_2 , право власності на 1/2 частину будинковолодіння, місцезнаходження якого: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Рівненського апеляційного суду безпосередньо або через Радивилівський районний суд Рівненської області.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Дата складення повного судового рішення - 10 червня 2019 року.

Суддя М.В. Панчук