Ухвала суду № 82323406, 05.04.2019, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 05.04.2019 Справа № 554/1238/19

Єдиний унікальний номер справи: № 554/1238/19

Провадження № 1-кс/554/4908/2019

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 квітня 2019 р. м. Полтава

Слідчий суддя Октябрського районного суду м. Полтави В.М.Бугрій за участю секретаря судового засідання - Сороки Ю.Г., прокурора - Туліна Р.А., підозрюваного - ОСОБА_1 , захисників Кудінова М.І., Шатової О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві клопотання слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань Либаня А.М. про обрання міри запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, українця, громадянина України, освіта вища, раніше не судимого, працюючого головним державним інспектором митного поста «Харків-центральний» Харківської митниці ДФС, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,-

В С Т А Н О В И В:

Установлено, що Територіальним управлінням Державного бюро розслідувань розташованим у м. Полтаві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62019170000000060 від 04.02.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 , відповідно до наказу начальника Харківської митниці ДФС № 06-о від 24.12.2014 переведений на посаду головного державного інспектора митного поста «Харків-Центральний» Харківської митниці ДФС та відповідно до наказу 376-о від 24.12.2013 Харківської митниці Міндоходів має спеціальне звання радника податкової та митної справи III рангу.

Відповідно до п. п. 2.5.8, 2.7.25, 2.15.3, 2.9.1, 2.18, 2.9.2 посадової інструкції головного державного інспектора митного поста «Харків-центральний», затвердженої виконувачем обов`язків начальника Харківської митниці ДФС Танцеровим А.О. 04.11.2016, ОСОБА_1 при виконанні посадових обов`язків здійснює перевірку документів та відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України суб`єктами ЗЕД, виконує митні формальності щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення, визначає, за результатами застосування системи управління ризиками, форми та обсяги митного контролю у конкретних випадках переміщень товарів і транспортних засобів через митний кордон України, здійснює контроль правильності класифікації товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності, поданих до митного оформлення та після завершення процедур їх митного контролю та митного оформлення, реалізує заходи з управління ризиками шляхом виконання митних формальностей, визначених за результатами застосування системи управління ризиками та внесення в установленому порядку інформації про результати їх виконання до автоматизованої системи митного оформлення товарів.

Згідно положення про митний пост «Харків-Центральний» Харківської митниці ДФС, затвердженого наказом Харківської митниці ДФС 04.11.2016 (в редакції наказу Харківської митниці ДФС від 05.10.2018 №240), ОСОБА_1 , як співробітник органу виконавчої влади, здійснює функції представника влади та відповідно до примітки ст. 364 КК України є службовою особою.

Так, 10.07.2018 ОСОБА_1 у період часу з 13 год. 59 хв. до 17 год. 47 хв., перебуваючи на своєму робочому місці у приміщенні митного посту «Харків-Центральний» Харківської митниці ДФС за адресою: м. Харків, вул. Клочківська, буд, 370, діючи умисно, з особистих мотивів, в інтересах, а також з метою одержання ПП «СПС» (ЄДРПОУ 31062161) неправомірної вигоди матеріального характеру, у вигляді не сплати ввізного мита та податку на додану вартість в повному обсязі, без наявності будь-яких законних на те підстав, свідомо в порушення вимог статті 69 Митного кодексу України щодо контролю правильності класифікації товарів, а також в порушення положень частини 1 статті 320 МКУ, п.п. 7.3, 7.4, 7.6, 7.9 Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків від 24.05.2012 року №597, в частині виконання обов`язкової форми контролю сформованої СУР у відповідності з повідомленням до митної формальності, із застосуванням електронної форми декларування, оформив митну декларацію UA807170/2018/033096, подану 10.07.2018 до оформлення декларантом ТОВ "АСС-ІМЄКС" (ЄДРПОУ 37191671) на товар: «нова фасувально-пакувальна машина FBM20 225, №1516, у частково розібраному стані, для зручності транспортування, призначена для формування, наповнення та укупорки пакетів із сварними краями, яка може фасувати порошки, грануляти, пасти, рідини та штучні продукти. Для використання у харчовій промисловості. Торгівельна марка: SN Maschinenbau Виробник: SN Maschinenbau GmbH Країна виробника: DE.», який імпортувався на адресу ПП «СПС» (ЄДРПОУ 31062161), діючи умисно невірно класифікував його в пункті 33 ЕМД № UA807170/2018/033096 за кодом 8422 40 00 90 (пільгова ставка ввізного мита 0,0 %), незважаючи на не виконано форму митного контролю 107-3 «Контроль правильності класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД», у відповідності з примітками до форми митного контролю, та всупереч вимог СУР щодо направлення запиту до спеціалізованого підрозділу, самостійно прийняв рішення щодо правильності класифікації та кодування товару, в той час коли класифікація вказаного товару має здійснюватися у товарній підкатегорії 8422 30 00 99 за кодом УКТ ЗЕД (пільгова ставка ввізного мита 2,0 %).

Внаслідок вказаних протиправних дій ОСОБА_1 , що виразилися у зловживанні своїм службовим становищем, юридичною особою ПП «СПС» (ЄДРПОУ 31062161) одержано неправомірну вигоду, у вигляді ухилення від сплати обов`язкових платежів, чим державі, згідно висновку судово-економічної експертизи № 22 від 20.03.2019, спричинено збитки у вигляді ненадходження до державного бюджету України грошових коштів у сумі 391 312,93 грн.(ввізного мита на суму 326 094, 11 грн. та податку на додану вартість на суму 65 218,82 грн.), що є тяжкими наслідками.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 364 КК України, - зловживання службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання неправомірної вигоди для іншої юридичної особи, використання службовою особою службового становища, всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом інтересам держави.

Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та або суду: знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей або документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення: незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні: перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином: вчиняти інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

27.03.2019 ОСОБА_1 , з урахуванням встановлених обставин, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Обґрунтованість підозри, ОСОБА_1 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема: письмовими доказами по кримінальному провадженню, висновками експертних досліджень, висновком контролюючого органу, а також іншими зібраними в ході досудового розслідування матеріалами кримінального провадження.

Підстави застосування запобіжного заходу обґрунтовуються можливістю настання таких ризиків: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду,

Зважаючи тяжкість можливого призначення покарання та його невідворотність, відсутність санкції альтернативної реальному покаранню за вчинення корупційних злочинів, підозрюваний може на будь-якій стадії переховуватися від органу досудового розслідування або суду.

- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Обставини інкримінованих ОСОБА_1 злочинів полягають у зловживанні службовим становищем, що супроводжувалося складанням офіційних документів, внесенням відомостей до відповідних автоматизованих баз даних. На зазначеній стадії досудового розслідування вживаються заходи направлені на вилучення та дослідження письмових доказів, в той же час використовуючи своє службове становище підозрюваний може спотворити або знищити окремі з доказів по кримінальному провадженні.

- Незаконно впливати на свідків, експертів у цьому кримінальному провадженні;

В ході досудового розслідування вбачається за необхідне та планується проведення допиту низку осіб, у якості свідків, серед яких працівників митного посту - співробітників з якими підозрюваний знайомий та перебуває у службових стосунках та на яких останній може здійснювати вплив; представників декларанта (юридичної особи що надає брокерські послуги) та імпортера - на яких останній також може здійснювати вплив, в тому числі шляхом здійснення впливу, шляхом використання службового становища під час здійсненні вказаними суб`єктами імпортно-експортних операцій; в межах досудового розслідування проведено низку експертних досліджень, які становлять ключову доказову базу у кримінальному провадженні, та є беззаперечними доказами, з метою нівіліювати які, підозрюваний також може здійснити позаслужбовий вплив на експерта;

- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

Підозрюваний ОСОБА_1 є співробітником правоохоронного органу, має тривалий досвід роботи в органах державної влади та правоохоронних органів. Обізнаний про форми та методи роботи правоохоронних органів, а з метою перешкоджання слідству із використанням особистих знайомств, в тому числі із використанням корупційних стосутнів, може вжити поза процесуальні методи.

З урахуванням доведеності обґрунтованої підозри та фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, його тяжкості та особистої ситуації підозрюваного, орган досудового розслідування приходить до висновку, що для досягнення цілей, визначених ст.177 КПК України, відносно підозрюваного має бути обраний запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, оскільки жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.

Крім того, настання кожного окремо, та усіх у сукупності ризиків можливе і з урахуванням змін до КК України щодо невідворотності призначення реального покарання особам, які вчинили кримінальне правопорушення з ознаками корупції. При цьому за вчинення кримінального правопорушення за ч.2 ст.364 КК України передбачено покарання у вигляді від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Таким чином, суспільний інтерес у справі, який полягає у досягненні цілей, визначених ст.177 КПК України перевищує можливі позитивні характеристики підозрюваного.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. У розумінні положень, що наведені у чисельних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від З0.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Мета затримання полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання. «Для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5&1(с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання» (справа «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.2007).

Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту ОСОБА_1 являється єдиним гарантованим та можливим способом контролювати його поведінку працівниками національної поліції, унеможливити його спілкування зі свідками, що в свою чергу не дасть можливості ОСОБА_1 узгодити як свої показання, так і свою лінію захисту з метою перешкодити встановленню об`єктивної істини у кримінальному провадженні та ухилитись від кримінальної відповідальності.

Із врахуванням наявності таких ризиків, приймаючи до уваги, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, а запобігти ризикам шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу неможливо, слідство приходить до висновку про те, що жоден із запобіжних заходів, крім домашнього арешту, не зможе запобігти доведеним у ході досудового розслідування ризикам.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання.

Підозрюваний та захисники з клопотанням слідчого погодились частково, просили обрати м`якший запобіжний захід а саме у вигляді особистого зобов`язання.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

У відповідності до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.

Згідно з ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.

Відповідно до п. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення із під варти. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду. При цьому, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв`язків).

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Європейський суд з прав людини у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Аналізуючи матеріали клопотання та додані до нього документи, слідчий суддя, зазначає, що застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та його застосування нерозривно пов`язане із наявністю ризиків, передбачених у статті 177 КПК України.

Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що клопотання про обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту є необґрунтованим, необхідність застосування вказаного запобіжного заходу матеріалами клопотання не підтверджена, а тому клопотання слід задовольнити частково.

Разом з тим, органом досудового розслідування доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу у зв`язку з чим, слідчий суддя вважає, що запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання буде дієвим та забезпечить виконання підозрюваним своїх процесуальних обов`язків.

У відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першої цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.

З урахуванням всього викладеного, слідчий суддя вважає можливим застосувати відносно ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання та покласти певні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст. ст. 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 202, 205, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Клопотання слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань Либаня А.М. про обрання міри запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 задовольнити частково.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харків, українця, громадянина України, освіта вища, раніше не судимого, працюючого головним державним інспектором митного поста «Харків-центральний» Харківської митниці ДФС, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов"язки:

- прибувати до слідчого, прокурора та суду із встановленою періодичністю;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними та свідками у данному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, крім паспорта громадянина України.

Строк дії ухвали 60 днів.

Контроль за виконанням особистого зобов`язання покласти на слідчого та прокурора.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Слідчий суддя : В.М.Бугрій