Рішення № 82321966, 03.06.2019, Петрівський районний суд Кіровоградської області

Справа №: 400/504/19

Провадження № 2-а/400/5/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2019 року

Петрівський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді - Шаєнко Ю. В.

при секретарі - Фатьяновій А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до до поліцейського ППП 2-го батальйону 1 роти м.Кривий Ріг Дніпропетровської області Кочмали Іллі Владиславовича, про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом до суду, мотивуючи тим, що поліцейським ППП 2-го батальйону 1 роти м.Кривий Ріг Дніпропетровської області Кочмалою І.В. 04.04.2019 року відносно позивача було винесено постанову в справі про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП, а саме: за порушення вимоги дорожнього знаку 3.15 ПДР України «Рух вантажних транспортних засобів, який перевищує 30 тонн, заборонено», та вимоги п.8.4«в» ПДР України. Позивач зазначив, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм процесуального, матеріального права, а тому він змушений звернутись до суду з адміністративним позовом про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення.

У судове засідання позивач не з`явився, своєю заявою просив слухати справу без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду адміністративної справи, про причини неявки суд не повідомляв.

Відповідно до п.1 ч.3 ст.205 КАС України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Дослідивши матеріали адміністративного позову та докази, наявні у матеріалах справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Зі змісту копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАВ №1043768, дата розгляду справи: 04.04.2019 року 23:19 год., вбачається, що 04.04.2019 року о 23:08 год., позивач в м.Кривий Ріг, по вулиці Дніпровське шосе, біля Е/О 28, керуючи транспортним засобом KTKZ65, реєстраційний номер НОМЕР_1 , порушив вимоги дорожнього знаку 3.15 ПДР України «Рух вантажних транспортних засобів, який перевищує 30 тонн, заборонено», а саме: здійснив рух в зоні його дії. Маса ТЗ відповідно до ТТН складає 39,92 тонн. Відеореєстратор АЕ 00075. А також порушив вимоги п.8.4«в» ПДР України.Зазначеною постановою позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 255 гривень за порушення ч.1 ст.122 КУпАП(а.с.6).

Згідно ч.1 ст.122 КУпАП, перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

Згідно п. 8.1 ПДР України встановлено, що регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками.

Відповідно до п.8.4 «в» ПДР України, Дорожні знаки (додаток 1) поділяються на групи, в тому числі й на заборонні знаки, які запроваджують або скасовують певні обмеження в русі.

Дорожнім знаком 3.15 розділу 3.3 «Рух транспортних засобів, маса яких перевищує…тон, заборонено» забороняється рух транспортних засобів, у тому числі їх составів, загальна фактична маса яких перевищує зазначену на знакові.

Відповідно до положень ст.222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема: про порушення правил дорожнього руху (частини перша, друга, третя і п`ята статті 122). Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Відповідно до ч.ч.2, 5 ст.258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі. Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов`язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі, або порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису). Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до п.4 розділу I Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 року №1395, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбаченого частинами першою, другою, третьою і п`ятою статті 122КУпАП, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Згідно з п. 2 розділу III зазначеної інструкції постанова у справі про адміністративне правопорушення, передбачене частинами першою, другою, третьою і п`ятою статті 122КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.

В той же час, статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У наведених положеннях визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.

Стаття 283 КУпАП зобов`язує співробітника поліції спочатку розглянути адміністративну справу (вивчити докази, свідчення свідків, розглянути пояснення обвинуваченого, документи, позицію адвоката) і тільки після цього винести постанову.

Відповідно до положень ст.276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення. Справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80, 81, 121 - 126, 127-1 - 129, частинами першою, другою, третьою і четвертою статті 130 і статтею 139 (коли правопорушення вчинено водієм) цього Кодексу, можуть також розглядатися за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушників.

Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року у справі №5-рп/2015 словосполучення «на місці вчинення правопорушення» і «за місцем його вчинення», які містяться у статтях 258, 276 Кодексу, мають різне цільове спрямування і різний правовий зміст. Положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яке передбачає, що «справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення», в аспекті порушеного у конституційному поданні питання необхідно розуміти так, що використане в ньому словосполучення «за місцем його вчинення» визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.

Таким чином, розгляд справ про адміністративні правопорушення за місцем вчинення правопорушення в контексті частини першої статті 276 КУпАП необхідно розуміти як розгляд справ за місцем знаходження органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення, юрисдикція якого поширюється на відповідну адміністративно-територіальну одиницю.

Судом встановлено та як вбачається з матеріалів справи, розгляд справи відбувся на місці вчинення правопорушення, що підтверджується змістом оскаржуваної постанови, в той час коли справа мала розглядатися за місцем вчинення правопорушення, тобто за місцем знаходження органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

У відповідності до ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Суть правопорушення, за яке позивача притягнуто до адміністративної відповідальності, полягає в порушенні вимог дорожнього знаку 3.15 ПДР України, який забороняє рух транспортного засобу, маса якого перевищує 30 тонн.

Разом з цим, суд зазначає, що матеріали справи не містять жодних доказів того, що позивач здійснив рух на дорожній знак 3.15 «Рух транспортних засобів, маса яких перевищує 30 т, заборонено», також матеріали справи не містять беззаперечних доказів того, що маса транспортного засобу позивача перевищувала 30 тонн.

Зокрема, відповідачем не доведено ані встановлення дорожнього знаку "Рух транспортних засобів, маса яких перевищує 30 т, заборонено" по вулиці Дніпровське шосе у м.Кривий Ріг, біля Е/О 28, ані того, що 04.04.2019 року близько 23:08 год. вага автомобіля KTKZ65, реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким керував позивач, перевищила 30 тонн.

Слід відмітити, що габаритно-ваговий контроль щодо зазначеного вище транспортного засобу не проводився. Посилання відповідача на товарно-транспортну накладну без зазначення її номера та дати заповнення, суд не приймає в якості належного доказу того, що на час зупинки позивач здійснював перевезення товару саме за вказаною ТТН.

Суд звертає увагу на те, що працівники патрульної поліції наділені повноваженнями щодо фіксування події адміністративного правопорушення, мають відповідні технічні засоби та спеціальні знання, відтак, враховуючи те, що відповідач мав можливість для формування доказової бази щодо правопорушення, яке описане в оскаржуваній постанові, однак до суду належних доказів правопорушення надано не було.

В оскаржуваній постанові також відсутні посилання на докази, які б безспірно підтверджували вищезазначені обставини, тобто, посвідчували об`єктивну сторону адміністративного правопорушення.

Виходячи з вищезазначених обставин справи, в даному випадку відсутня належна доказова база, яка б підтверджувала факт порушення позивачем правил дорожнього руху.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що за відсутності фото-відео-фіксації, сама по собі спірна постанова про адміністративне правопорушення повністю не відображає опису обставин, встановлених при розгляді справи та не підтверджує факту вчинення позивачем правопорушення, а лише тільки вказує на нього.

Отже, відповідачем не було надано належних та допустимих доказів, в розумінні приписів ст.ст.73-74 КАС України, щодо порушення позивачем Правил дорожнього руху, що свідчить про необґрунтованість та протиправність прийнятого відповідачем рішення - постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Таким чином, суд вважає, що розгляд справи відповідачемносив формальний характер, розгляд справи відбувся на місці вчинення правопорушення, що підтверджується матеріалами справи, в той час коли справа мала розглядатися за місцем вчинення правопорушення - місцем знаходження органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення. Розгляд уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення та винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення на місці вчинення правопорушення суперечить вимогам щодо об`єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення та призводить до порушення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, закріплених у статті 268 КУпАП, зокрема право користуватися юридичною допомогою адвоката, заявляти клопотання, подавати докази по справі тощо. Відповідачем при винесенні оскаржуваної постанови були порушенні вимоги ст.ст.245, 254, 276, 280, 283 КУпАП щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом, тому суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню, а постанова скасуванню з закриттям провадження по справі.

Частиною 3 ст. 286 КАС України встановлено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Згідно ч.4 ст.288 КУпАП особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати судового збору.

Відповідно до пп.15.5 пп. 15 п.1 Розділу ХІІ «Перехідні положення» КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Керуючись ст.ст.77, 205, 242-246, 250, 286 КАС України, ст.ст.126, 251, 283, 288, 293 КУпАП, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати дії посадової особи Кочмали Іллі Владиславовича ППП 2-го батальйону 1 роти м.Кривого Рогу Дніпропетровської області незаконнимищодо складання постанови від 04.04.2019 року серії ЕАВ №1043768 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності ч.1 ст.122 КУпАП і накладення на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 225 гривень.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАВ №1043768 від 04.04.2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 225 гривень - скасувати та провадження по справі про адміністративне провадження закрити.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Петріський районний суд Кіровоградської області протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя (підпис)

З оригіналом вірно

Суддя Петрівського районного суду Ю.Шаєнко