Рішення № 8231895, 17.02.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17.02.10 р.                     Справа № 16/394                               

Суддя господарського суду Донецької області В.В. Манжур,

при секретарі Горячовій М.В., розглянувши матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „РЕМП” м.Волноваха, Донецької області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Донбасдизель-сервіс” м.Донецьк

про стягнення 2612,69грн.,

За участю представників сторін :

від позивача: Потехін О.І. – в.о. ген. директора (протокол № 01/2005 від 10.01.2005р.)

від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

          Ухвалою господарського суду Донецької області від 07.12.2009р. порушено провадження по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „РЕМП” м.Волноваха, Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю „Донбасдизель-сервіс” м.Донецьк про стягнення 2612,69грн. За вказаною позовною заявою розгляд справи призначено на 22.12.2009р. – 10год. 15хв. Судом визнано обов`язковою явку у судове засідання представників сторін, сторони у справі зобов`язані надати докази та документи, необхідні для всебічного, повного та об`єктивного розгляду справи.

          Представників сторін було ознайомлено з правами та обов’язками у відповідності із ст.22 Господарського процесуального кодексу України.

          У судовому засіданні клопотання про фіксацію судового процесу технічними засобами не було надано, на підставі чого справу було розглянуто без застосування зазначених засобів. Крім цього, роз’яснено вимоги ст.81-1 Господарського процесуального кодексу України, тому складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір суборенди № 49/2006 від 26.09.2006р., додаткову угоду № 1 до договору, лист № 37/2009 від 29.09.2009р., акт звірки розрахунків станом на 01.10.2009р., рахунок № 10 від 07.09.2009р., акт виконаних робіт № 10 від 30.09.2009р., неналежне виконання відповідачем умов договору, з приводу чого утворилась заборгованість.

          Відповідач у відзиві за № 01-хс від 01.02.2010р. визнав позовні вимоги.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши у судових засіданнях пояснення представників сторін, господарський суд встановив:

          26.09.2006р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „РЕМП” (Орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Донбасдизель-сервіс” (Суборендар) був укладений договір суборенди за № 49/2006 (далі за договір – договір), згідно пункту 1.1. якого Орендар передав, а Суборендар прийняв в тимчасове володіння та користування нежитлові приміщення – кімнати №№ 56, 1/8 від 21, загальною площею 22,3 кв.м, розташоване на третьому поверсі будівлі за адресою: вул.Артема, б.94, м.Донецьк, про що був складений акт приймання-передачі.

Відповідно до умов укладеної між сторонами додаткової угоди № 1 від 24.10.2007р. зміст п.1.1. договору був змінений та викладений у наступній редакції: „Орендар передає, а Суборендар приймає в тимчасове володіння та користування нежитлові приміщення – кімнати №№ 56, 1/6 від 21, загальною площею 22,3 кв.м, розташоване на третьому поверсі будівлі за адресою: вул.Артема, б.94, м.Донецьк”.

          Згідно пункту 3.1. договору, в редакції додаткової угоди № 1 від 24.10.2007р., термін оренди складає календарний рік з моменту прийняття об’єкту, що орендується за актом приймання: з 26.09.2006р. по 02.02.2008р. включно.

          Відповідно до приписів ст.764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

          Отже, оскільки відповідач після закінчення строку дії договору продовжував користуватися орендованим приміщенням, строк дії договору був поновлений на строк, який був раніше встановлений договором, та послуги з суборенди фактично продовжували надаватись.

          В листі за № 37/2009 від 29.09.2009р., який отриманий відповідачем 29.09.09р., про що свідчить відмітка на даному листі, позивач просив, у зв’язку із систематичним порушенням умов договору та своїх зобов’язань за договором, звільнити орендоване приміщення з 01.10.2009р.

          У відзиві Відповідач зазначив, що звільнив орендовані приміщення 30.09.2009р., що не спростовано Позивачем під час розгляду справи.

Згідно п.п.1, 5 ст.762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму, та вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

За розрахунком (додаток № 1 до договору), згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 19.01.2000р. № 75 „про внесення змін і доповнень до методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна” орендна ставка за орендоване відповідачем майна становить 10%.

          Відповідно до пунктів 4.1. та 4.2. договору, Суборендар в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок Орендаря сплачує оренду плату в розмірі 275,50грн. (без ПДВ) щомісячно у 5-тиденний термін від дати пред’явлення до сплати рахунку.

Згідно пунктів 4 та 5 додаткової угоди № 1 від 24.10.2007р., орендна ставка за використання орендованого відповідачем приміщення була змінена та становить 15%, та відповідно до розрахунку складає 463,19грн. з ПДВ.

          Крім орендної плати Суборендар зобов’язаний сплачувати додаткову плату:

          - комунальні послуги: вода, каналізація, опалення;

          - експлуатаційні витрати по утриманню будівлі, території та приміщень;

          - відшкодовує витрати по сплаті земельного податку;

          - технічне забезпечення електропостачання.

          Додаткова плата сплачується на підставі розрахунків, відповідно до площі та видів діяльності Суборендаря.

          За умовами договору відповідач прийняв на себе зобов’язання сплачувати всі передбачені договором платежі по суборендованому приміщенню (п.6.2. договору).

Згідно вимог ст.ст. 525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов’язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

          На виконання умов договору між сторонами був узгоджений та підписаний акт приймання-передачі робіт за № 10 від 30.09.2009р. на загальну суму 2612,69грн.

          Із матеріалів справи вбачається, що з листом № 37/2009 від 29.09.2009р. про звільнення орендованого приміщення, який отриманий відповідачем 29.09.09р., про що свідчить відмітка на даному листі,          на адресу відповідача був направлений рахунок № 10 від 07.09.2009р. на суму 2612,69грн.

          Однак у визначений договором строк оплати орендних та додаткових платежів, передбачених договором, на рахунок Позивача не надійшло.

Оскільки на момент розгляду справи відповідачем не надано до матеріалів справи доказів сплати заборгованості з орендних та додаткових платежів в повному обсязі та зважаючи на визнання відповідачем факту наявності суми заборгованості за договором, вимоги позивача щодо стягнення суми боргу за договором суборенди в розмірі 2612,69грн. підлягають задоволенню.

У своєму відзиві на позовну заяву відповідач просив надати йому відстрочку виконання рішення на півроку, посилаючись на скрутний фінансовий стан підприємства, який погіршився внаслідок кризової ситуації в країні та зменшення обсягу виробництва.

Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

При цьому, підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк встановленим господарським судом способом.

          Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти надання відповідачеві відстрочки виконання рішення, посилаючись на недоведеність підстав надання відстрочки.

Оскільки заявником не надано доказів, які б підтверджували скрутний фінансовий стан підприємства, вимоги заявника про відстрочку виконання рішення строком на півроку не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на відповідача, оскільки спір виник саме з вини останнього.

          На підставі ст.ст. 525, 615, 762 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 32, 33, 34, 38, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

В И Р I Ш И В :

          Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „РЕМП” м.Волноваха, Донецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю „Донбасдизель-сервіс” м.Донецьк про стягнення 2612,69грн. – задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Донбасдизель-сервіс” м.Донецьк (юридична адреса: пр.Ілліча, б.89, м.Донецьк, 83003; фактична адреса: вул.Університетська, 80Г, м.Донецьк, 83050; ЄДРПОУ 30255010) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „РЕМП” м.Волноваха, Донецької області (юридична адреса: автотраса Слов’янськ-Донецьк-Маріуполь, 179 км + 500 лівий бік, м.Волноваха, Донецька область, 85700; ЄДРПОУ 23773779) суму боргу за договором суборенди в розмірі 2612,69грн.; витрати по сплаті державного мита в сумі 102,00грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

          Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення підписане 17.02.2010р.

Суддя                               

Надруковано 3 примірники

Сторонам 2, У справу 1

Вик. Єрохіна В.В.