Вирок № 82318831, 10.06.2019, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 206/3076/19

Провадження № 1-кп/206/265/19

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" червня 2019 р.

Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді - Малихіної В.В.,

за участю секретаря - Тєрьошина О.О.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро кримінальне провадження № №12019040700000395 від 11.04.2019 року та угоду про примирення відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця

с. Івашківка Новгород-Волинського району Житомирської області, громадянина України, маючого середньо-загальну освіту, інваліда ІІ групи, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України ,

сторони кримінального провадження:

прокурор - Щербина С.О.,

обвинувачений - ОСОБА_1 ,

захисник - адвокат - Маслій В.О.,

потерпілий - ОСОБА_2 ,

представник потерпілого - Колєснік С.В.,

перекладач - Жданюк А.Г.

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 11.04.2019, приблизно о 17.35 годин, знаходячись за місцем свого мешкання, а саме у приміщенні палати №65, на ІІІ поверсі, блоку «Б» Комунального закладу «Дніпровський геріатричний пансіонат» ДОР», діючи за раптово виниклим умислом, направленим на заподіяння умисного тяжкого тілесного ушкодження сусіду по палаті ОСОБА_2 , сидячі у інвалідному кріслі, взяв з тумби у праву руку кухонний ніж, під`їхав до ОСОБА_2 , який сидів на своєму ліжку, на відстань витягнутої руки, та діючи умисно, розуміючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, наніс останньому один удар ножем в область грудної клітини ліворуч.

Своїми умисними діями ОСОБА_1 заподіяв ОСОБА_2 тілесне ушкодження у вигляді: проникаючого колото-різаного поранення грудної клітини ліворуч, яке розпочинається раною по задньо-паховій лінії в проекції 9-го міжребер`я (на відстані 117 см. вгору від підошовної поверхні стоп та на 11 см. ліворуч від умовної серединної лінії тіла), яка далі переходить в раньовий канал, який йде з ліва на право та дещо згори до низу, з ушкодженням по ходу якого: шкіри, підшкірно-жирової клітковини, міжреберної артерії, проникає в плевральну порожнину, з подальшим наскрізним пораненням нижньої частки лівої легені та непроникаючим пораненням лівого куполу діафрагми, з явищем лівостороннього гемотораксу, яке відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння.

10.06.2019 року між прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 Дніпропетровської області Щербиною С.О., якому на підставі ст. 37 КПК України надано повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні, за наданням потерпілим у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_2 письмової згоди прокурору на укладення даної угоди, та обвинуваченим ОСОБА_1 на підставі ст.ст. 468, 469, 472, 473, 474 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно даної угоди обвинувачений ОСОБА_1 та прокурор дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 1 ст. 121 КК України, а також покарання, яке повинен понести ОСОБА_1 у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі та на підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням терміном на 3 (три) роки та з покладенням на нього обов`язків, передбачених п.п.1,2 ч.1 та п.2 ч.3 ст.76 КК України, а саме: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Відповідно до правил ст.ст. 468, 469 КПК України у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладання ними угоди.

В судовому засіданні було надано письмову згоду потерпілого ОСОБА_2 на укладання угоди про визнання винуватості між прокурором Щербиною С.О. та обвинуваченим ОСОБА_1 .

Отже, прокурор, вважаючи, що при укладенні угоди дотримані вимоги і правила КПК України, просив затвердити дану угоду і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання та інші передбачені угодою заходи.

Обвинувачений ОСОБА_1 також просив затвердити дану угоду з прокурором і призначити узгоджену в ній міру покарання та інші передбачені угодою заходи, при цьому беззастережно визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України в обсязі підозри, дав згоду на застосування узгодженого виду покарання, а також інших заходів у разі затвердження угоди, заявивши, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно угоди зобов`язання.

Злочин, у вчиненні якого ОСОБА_1 обвинувачується, згідно ст. 12 КК України є тяжким злочином.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Судом з`ясовано, що ОСОБА_1 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винним, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК, а також наслідки укладення, затвердженої даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України.

Дана угода, на думку суду, відповідає вимогам ст. 472 КПК України та може бути затверджена і по ній може бути ухвалений вирок, оскільки умови угоди не суперечать вимогам КПК України, правова кваліфікація кримінального правопорушення вірна, умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи та інтереси сторін, укладення угоди було добровільним, очевидна можливість виконання обвинуваченим взятих на себе зобов`язань.

За таких обставин суд вважає доведеним те, що ОСОБА_1 скоїв умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, а тому його дії суд кваліфікує за ч. 1ст. 121 КК України, за якою слід призначити ОСОБА_1 узгоджену сторонами угоди про визнання винуватості міру покарання.

Питання речових доказів слід вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Цивільний позов не заявлений.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь експертної установи документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Запобіжний захід не застосовувався.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 314, 373, 374, 468, 472, 473, 475, 476 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду від 10.06.2019 року, укладену між прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури № 1 Дніпропетровської області Щербиною Сергієм Олександровичем та обвинуваченим ОСОБА_1 про визнання винуватості.

ОСОБА_1 визнати винним в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 121 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням терміном на 3 (три) роки та з покладенням на нього обов`язків, передбачених п.п.1,2 ч.1 та п.2 ч.3 ст.76 КК України, а саме: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь експертної установи Дніпропетровського НДЕКЦ МВС України (УДКСУ у Чечелівському районі м. Дніпро номер рахунку 31117115004008, МФО 899998, код ЄДРПОУ 37989253, найменування установи банку Казначейство України (ЕАП) витрати за проведення судової експертизи № 7/3.3/283 від 17.05.2019 року в розмірі 1256,08 гривень.

Речові докази:

- ніж кухонний в кортонній коробці, залишки змивів з об`єктів №№ 1,2, марлева серветка з речовиною бурого кольору (зберігаються в камері схову Самарського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області квитанція №001109) - знищіти;

-футболка у горизонтальні сіро-чорні смуги (зберігаються в камері схову Самарського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області квитанція квитанція №001122) - знищіти;

- зрізи нігтових пластин з рук ОСОБА_1 , марлевий тампон зі змивами з рук ОСОБА_1 (зберігаються в камері схову Самарського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області квитанція №001110) знищіти;

- спортивні брюки сірого кольору, сорочка у біло-чорну клітинку з червоними смугами (зберігаються в камері схову Самарського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області квитанція №001124) - повернути ОСОБА_1 ;

- зразки крові ОСОБА_1 та зразки крові ОСОБА_2 (зберігаються в камері схову Самарського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській областіквитанція квитанція № 001121) - знищіти;

- медична карта хворого ОСОБА_2 та рентген знімки (зберігаються в камері схову Самарського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області квитанція №001111) - повернути власнику ОСОБА_2 .

Копію вироку після проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду в апеляційному окрузі протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду першої інстанції на підставі угоди про визнання винуватості може бути оскаржений в апеляційному порядку:

1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі нероз`яснення йому наслідків укладення угоди;

2) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

Суддя В.В. Малихіна