Ухвала суду № 82318658, 11.06.2019, Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 188/1466/16-к

Провадження № 1-кп/188/2/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2019 року колегія суддів Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області в складі

головуючого судді Бурди П.О.,

судді Ніколаєвої І.К.,

судді Місюри К.В.,

при секретарі Власенко А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Петропавлівка Дніпропетровської області клопотання адвоката Тимченка О.В. в інтересах ОСОБА_1 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016040530000332 від 24.05.2016, стосовно ОСОБА_2 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених п. 3 ч. 2 ст. 115, ч. 1, 2 ст. 162, ч. 2, 3 ст. 146, ч. 2 ст. 296 КК України, ОСОБА_3 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 162, ч. 2, 3 ст. 146, ч. 2 ст. 296 КК України, ОСОБА_4 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 162, ч. 2, 3 ст. 146, ч. 2 ст. 296 КК України, ОСОБА_5 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 162, ч. 3 ст. 146, ч. 2 ст. 296 КК України, ОСОБА_6 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 162, ч. 3 ст. 146, ч. 2 ст. 296 КК України, ОСОБА_7 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 162, ч. 3 ст. 146, ч. 2 ст. 296 КК України, ОСОБА_8 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 162, ч. 3 ст. 146, ч. 2 ст. 296 КК України,

за участю прокурора Полозенка В.В.,

потерпілої ОСОБА_9 ,

обвинувачених ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 ,

захисників Тимченка О.В., Цівань Н.В., Руденка О.В., Шиманського Т.А.,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області знаходиться зазначене кримінальне провадження.

До суду 11.05.2019 надійшло письмове клопотання адвоката Тимченка О.В. в інтересах ОСОБА_1 у цьому кримінальному провадженні про скасування арешту майна.

В обґрунтування клопотання вказано, що ухвалою від 17.06.2016 слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Литвиненко І.Ю. у справі № 200/10942/16-к накладено арешт на автомобіль « БМВ» державний номерний знак НОМЕР_1 , 2003 року випуску, сірого кольору, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_1 на праві власності, та яким час від часу за його згодою користувався знайомий ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , один з обвинувачених.

При розгляді питання про арешт вказаного автомобіля власник ОСОБА_1 не був присутній з огляду на його не повідомлення.

Матеріали кримінального провадження не містять доказів того, що існує потреба у застосуванні на цей час арешту саме до автомобіля « БМВ», який належать ОСОБА_1

Ухвалою колегії суддів Петропавлівського райсуду Дніпропетровської області від 12.12.2017 року було відмовлено в задоволенні клопотання про скасування арешту на вказаний автомобіль, як передчасно заявленого та зазначено про можливість повторного звернення з клопотанням про скасування арешту на автомобіль БМВ д.н.з. НОМЕР_1 після дослідження письмових доказів. На сьогодні вже досліджено письмові докази стосовно автомобіля БМВ, а тому не має підстав для подальшого арешту автомобіля.

В матеріалах кримінального провадження та обвинувальному акті відсутні дані, які б свідчили про те, що ОСОБА_1 є підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, юридичною особою або третьою особою у цьому кримінальному провадженні, немає доказів того, що існує потреба у застосуванні на цей час арешту саме до автомобіля « БМВ», який належать ОСОБА_1 : з моменту арешту автомобіля минуло більше трьох років, досудове розслідування закінчено, відбувається судовий розгляд кримінального провадження, автомобіль необхідний ОСОБА_1 для власних потреб, щоб возити сім`ю та батьків похилого віку до лікарні, а тому немає жодної підстави продовжувати застосовувати заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту автомобіля.

Посилаючись на норми ст.41 Конституції України, ст.ст. 170, 174, 214 КПК України, роз`яснення, що містяться у п.13 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05 квітня 2013 року № 223-559/0/4-13 «Про деякі питання здійснення слідчим суддею суду першої інстанції судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб під час застосування заходів забезпечення кримінального провадження» та п.2.6 Узагальнення судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014, рішення Європейського суду з прав людини у справах «Смирнов проти України», «Фокм, Кемпбел і Гарлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук і Йонкало проти України» заявник просить:

постановити ухвалу, якою скасувати арешт, накладений ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 17.06.2017 на автомобіль «БМВ» державний номерний знак НОМЕР_1 , 2003 року випуску, сірого кольору, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_1 на праві власності;

зобов`язати прокурора, який підтримує державне обвинувачення в даному кримінальному провадженні, повернути свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 та автомобіль « БМВ» державний номерний знак НОМЕР_1 , 2003 року випуску, який знаходиться на території подвір`я Петропавлівського ВП Павлоградського відділу поліції ГУНП України в Дніпропетровській області.

В судовому засіданні заявник підтримав клопотання.

Прокурор вважає клопотання передчасним, адже автомобіль є речовим доказом у справі, питання про речові докази суд вирішує згідно з нормою ст. 368 КПК України при ухваленні вироку.

Потерпіла ОСОБА_9 підтримала позицію прокурора.

Захисники та обвинувачені підтримали клопотання про зняття арешту з автомобіля.

Вивчивши клопотання з доданими до нього документами та вислухавши думки учасників судового провадження, колегія прийшла до такого висновку.

Частиною 1 статті 174 КПК України передбачено, що підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Згідно з ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів (п.1 ч.2 цієї статті).

Відповідно до статті 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Частиною 1 ст. 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ст.ст. 99, 104 КПК України протокол є документом, у якому фіксуються хід і результати проведення процесуальної дії.

Згідно з ч.1 ст.237 КПК України з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей та документів.

Колегія суддів вважає, що клопотання адвоката Тимченка О.В. в інтересах ОСОБА_1 про скасування арешту майна у вигляді автомобіля «БМВ» державний номерний знак НОМЕР_1 , 2003 року випуску, сірого кольору, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_1 на праві власності, є обгрунтованим, оскільки з ухвали від 17.06.2016 слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Литвиненко І.Ю. у справі № 200/10942/16-к не вбачається, що зазначений автомобіль визнаний речовим доказом, але суд вже досліджував письмові докази, яким є протокол огляду вказаного автомобіля, висновки експертиз стосовно дослідження вилучених з автомобіля предметів.

Статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав і основних свобод людини передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07 червня 2007 року у справі «Смирнов проти України» була висловлена правова позиція, за якою при вирішенні питання про можливість утримання державою майна у кримінальному провадженні належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою , а з іншого боку - вимагати охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей (майна) державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

Прокурор не назвав такої причини, його зауваження щодо необхідності застосування ст.368 КПК України стосується інших правовідносин, а саме обов`язку суду при ухваленні вироку у справі вирішити питання, що належить вчинити з майном, на яке накладено арешт, речовими доказами і документами; а клопотання заявника стосується права суду, передбаченого ст.174 КПК України. Відповідно до ст.374 КПК України у вироку суду в обов`язковому порядку вирішується серед інших і питання щодо речових доказів.

Однак, звернутися з клопотанням про скасування арешту майна у вигляді вказаного автомобіля в порядку, передбаченому ч.1 ст.174 КПК України, заявник може і до ухвалення вироку суду після дослідження судом доказів у справі.

За таких обставин тимчасове обмеження права власності заявника на речовий доказ у справі до закінчення судового провадження є невиправданим.

Керуючись ст.174 КПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Скасувати арешт, накладений ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 17.06.2017 на автомобіль « БМВ» державний номерний знак НОМЕР_1 , 2003 року випуску, сірого кольору, свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_1 на праві власності.

Зобов`язати прокурора, який підтримує державне обвинувачення в цьому кримінальному провадженні, повернути свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 та автомобіль « БМВ» державний номерний знак НОМЕР_1 , 2003 року випуску, який знаходиться на території подвір`я Петропавлівського ВП Павлоградського відділу поліції ГУНП України в Дніпропетровській області, Хмєлєвському Олександру Йосиповичу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя П. О. Бурда

Судді І. К. Ніколаєва

К. В. Місюра