Окрема ухвала № 82317847, 10.06.2019, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/38311/13-а

Провадження № 6-а/202/2/2019

ОКРЕМА УХВАЛА

10 червня 2019 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді: - Бєльченко Л.А.,

при секретарі: - Шишляннікові О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій чи бездіяльності, вчинених на виконання рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 08.05.2014 року справі № 202/38311/13-а за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська, Управління праці та соціального захисту населення Індустріальної районної у місті Дніпропетровську ради, про визнання бездіяльності та дій неправомірними, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

29.05.2019 року на адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 про визнання протиправними дій чи бездіяльності, вчинених Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на виконання рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 08.05.2014 року у справі № 202/38311/13-а в частині здійснення перерахунку основної та додаткової пенсії лише за період з 01.01.2013 року по 31.05.2015 року, та нездійснення перерахунку пенсії за період з 01.06.2015 року.

Частиною 1 ст.383 КАС України визначено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Відповідно до п.1 ч. 5 ст. 383 КАС України у разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання.

Сторони, які належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду заяви, в судове засідання не з`явились, про причини неявки не повідомили.

Відповідно до п.2 ч. 5 ст. 383 КАС України, неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

11.12.2013 року до Індустріального районного суду м. Дніпропетровська надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська, Управління праці та соціального захисту населення Індустріальної районної у місті Дніпропетровську ради, в якому позивач просив, зокрема, визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська такими, що були здійснені без урахування вимог ст. 152 Конституції України, ст.ст. 268, 1175 ЦК України, відносно нарахування та здійснення перерахунку раніше призначеної основної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю як особі, котра постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи; зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська провести перерахунок та стягнути на його користь, як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії (ІІІ групи інвалідності), основної пенсії згідно з вимогами ст. 152 Конституції України, ст.ст. 268, 1175 ЦК України та ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з розрахунку не нижче 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком - починаючи з 01.01.2013 року, з урахуванням фактично виплачених сум за цей період; зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська призначити йому, як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії (ІІІ групи інвалідності) основну пенсію згідно вимог ст. 152 Конституції України та ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з розрахунку не нижче 6 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком.

08.05.2014 року постановою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська було задоволено частково адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська, Управління праці та соціального захисту населення Індустріальної районної у місті Дніпропетровську ради про визнання бездіяльності та дій неправомірними, зобов`язання вчинити певні дії: визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська щодо відмови у нарахуванні та здійсненні перерахунку ОСОБА_1 раніше призначеної основної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, як особі, котра постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи; зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 , як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії (ІІІ групи інвалідності), а саме основної пенсії у розмірі згідно ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з розрахунку не нижче 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком - починаючи з 01 січня 2013 року, з урахуванням фактично виплачених сум за цей період; в іншій частині позовних вимог відмовлено (а.с. 216).

28.01.2015 року постанова набрала законної сили.

20.04.2015 року позивач отримав виконавчий лист на виконання вказаної постанови суду, котрий у квітні 2015 року позивачем був пред`явлений до примусового виконання до відділу примусового виконання рішень управління виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (а.с. 219).

Постановою головного державного виконавця Березкіної Т.А. від 22.04.2015 року відкрито виконавче провадження № 47309007 з виконання вказаного виконавчого листа (а.с. 221).

Постановою головного державного виконавця Березкіної Т.А. від 13.05.2015 року вказане виконавче провадження закінчено у зв`язку з надходженням від боржника листа про те, що останнім зроблено перерахунок пенсії ОСОБА_1 за період з 01.01.2013 року по 31.05.2015 року, нараховано на його користь суму у розмірі 104335,35 грн., однак у зв`язку з відсутністю грошових коштів сума не сплачена (222).

Постановою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 13.07.2015 року задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 : визнано бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Дніпропетровської області щодо виконання рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська по справі № 202/38311/13-а від 08 травня 2014 року та неправомірні дії щодо закриття виконавчого провадження; зобов`язано Відділ примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Дніпропетровської області поновити виконавче провадження та вчинити певні дії щодо примусового виконання рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська по справі № 202/38311/13-а від 08 травня 2014 року, а саме зобов`язати відповідача зробити фактичний перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до рішення суду (а.с. 223-224).

Постановою старшого державного виконавця Хоменко Д.Ю. від 13.08.205 року відновлено виконавче провадження № 47309007 (а.с. 226).

Постановою державного виконавця від 16.09.2016 року закінчено виконавче провадження № 47309007; вказана постанова скасована начальником відділу примусового виконання рішень Управління ВДВС ГТУЮ у Дніпропетровській області. 13.02.2017 року державним виконавцем відновлено виконавче провадження № 47309007.

02.10.2018 року постановою старшого державного виконавця Сурич О.Л. на підставі ухвали Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 30.08.2018 року замінено сторону виконавчого провадження - боржника Лівобережне об`єднане управління Пенсійного фонду України на Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (а.с. 228).

Листом від 19.04.2019 року боржник повідомив державного виконавця про те, що ОСОБА_1 проведено перерахунок основної та додаткової пенсії за період з 01.01.2013 року по 31.01.2015 року та нараховано доплату у розмірі 104335,34 грн. Також у вказаному листі ГУ ПФУ у Дніпропетровській області зазначено, що якщо в судовому рішенні не вказана кінцева дата періоду, за який слід здійснити перерахування пенсії, виплата перерахованої пенсії здійснюється до зміни умов пенсійного забезпечення особи, або змін чи скасування норм законодавства, яким керувався суд, постановляючи своє рішення. У зв`язку з тим, що 01.01.2015 року набрав чинності Закон України від 28.12.2014 року «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України», яким передбачено, зокрема, що положення статті 50,51,52,54 Закону № 796 застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, перерахунок пенсії ОСОБА_1 припинено, оскільки відбулися зміни в законодавстві (а.с. 229).

За таких обставин, ГУ ПФУ в Дніпропетровській області вважає постанову Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 08.05.2014 року виконаною.

21.05.2019 року стягувач ознайомився із вказаним листом.

29.05.2019 року на адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 про визнання протиправними дій чи бездіяльності, вчинених Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на виконання рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 08.05.2014 року у справі № 202/38311/13-а в частині здійснення перерахунку основної та додаткової пенсії лише за період з 01.01.2013 року по 31.05.2015 року, та нездійснення перерахунку пенсії за період з 01.06.2015 року.

Розглянувши вказану заяву, суд дійшов висновку про її задоволення з огляду на наступне.

Стаття 124 Конституції України встановлює, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Суб`єктами, на яких поширюється обов`язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.

Відповідно до ч.2 ст.14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно з ст.370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до приписів ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 № 1402-VIII, судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

Отже, рішення суду, яке набрало законної сили, є обов`язковим для виконання.

Європейський суд з прав людини неодноразово висловлював думку в контексті тлумачення статті 6 Європейської конвенції з прав людини, що без ефективної системи виконання судових рішень існування судової системи позбавлене будь-якого сенсу. Як неодноразово підкреслював Суд, органи державної влади є одним із компонентів держави й інтереси цих органів повинні збігатися з необхідністю належного здійснення правосуддя, кінцевим етапом якого є виконання судового рішення. Так, у рішенні по справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece) від 19 березня 1997 року, заява № 18357/91, Суд зазначив, що право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін. Важко уявити ситуацію, щоб пункт 1 статті 6 докладно описував процедурні гарантії, які надаються сторонам цивільного судового процесу у провадженні, що є справедливим, відкритим і оперативним, і не передбачав би при цьому гарантій виконання судових рішень; тлумачення статті 6 як такої, що стосується виключно права на звернення до суду і проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуацій, несумісних із принципом верховенства права, що його Договірні Сторони зобов`язалися дотримуватися, коли вони ратифікували Конвенцію. Отже, виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатися як невід`ємна частина "судового процесу" для цілей статті 6.

З метою належного захисту прав щодо виконання судових рішень законодавцем нормативно врегульовано питання судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах, зокрема, одним із способів судового контролю є порядок визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень відповідачем на виконання рішення суду, регламентований ст.383 КАС України.

Так, статтею 383 КАС України, зокрема, передбачено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Отже, застосування судом до суб`єкта владних повноважень приписів ст.383 КАС України є можливим у разі встановлення факту невиконання таким суб`єктом владних повноважень дій зобов`язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи - позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами.

Так, постановою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 08.05.2014 року, зокрема, зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м. Дніпропетровська провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 , як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії (ІІІ групи інвалідності), а саме основної пенсії у розмірі згідно ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з розрахунку не нижче 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком - починаючи з 01 січня 2013 року, з урахуванням фактично виплачених сум за цей період.

Як встановлено судом, ГУ ПФУ у Дніпропетровській області перераховано пенсію ОСОБА_1 за період з 01.01.2013 року по 31.01.2015 року та нараховано доплату у розмірі 104335,34 грн.

У подальшому перерахування ГУ ПФУ у Дніпропетровській області пенсії ОСОБА_1 не здійснювалося у зв`язку з тим, що 01.01.2015 року набрав чинності Закон України від 28.12.2014 року «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України», яким передбачено, зокрема, що положення статті 50,51,52,54 Закону № 796 застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, тобто відбулися зміни умов пенсійного забезпечення особи, змінилися чи були скасовані норми законодавства, якими керувався суд, постановляючи своє рішення.

Однак з такими твердженнями погодитися не можна, оскільки вказаними змінами у законодавстві не було змінено умови пенсійного забезпечення ОСОБА_1 та не вносили зміни чи не скасовувалися норми законодавства, якими керувався суд, постановляючи своє рішення. Вказаними змінами лише було передано порядок нарахування пенсії до повноважень Кабінету Міністрів України, при цьому ніяких змін щодо розміру та порядку нарахування пенсії громадянам, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, не вносилося.

Тобто у ГУ ПФУ в Дніпропетровській області відсутні підстави для припинення перерахування пенсії ОСОБА_1

Крім того, вказані обставини вже були предметом розгляду суду та встановлені постановою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 13.05.2015 року.

Відповідно до положень ч. 6 ст. 383 КАУ України за наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу у порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

Відповідно до приписів ст.249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення. З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.

На підставі положень ч.6 ст.383 КАС України, суд вважає, що відповідачем порушено положення ч.2 ст.14, ч.1 ст.370 КАС України та ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", а саме: не виконано у повному обсязі судове рішення, яке набрало законної сили.

Враховуючи вищевказане, дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо виконання не в повному обсязі рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 08.05.2014 по справі № 202/38311/13-а в частині здійснення перерахунку основної та додаткової пенсії ОСОБА_1 лише за період з 01.01.2013 року по 31.05.2015 року, та нездійснення перерахунку пенсії за період з 01.06.2015 року є протиправними, оскільки порушене відповідачем право на пенсію за вказаний період залишається не поновленим, у зв`язку з чим, заява позивача про визнання протиправними дій, вчинених суб`єктом владних повноважень на виконання рішення суду, підлягає задоволенню.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 243, 248, 249, 383 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, вчинених суб`єктом владних повноважень-відповідачем на виконання рішення суду, задовольнити.

Визнати протиправними дії, вчинені Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на виконання рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 08.05.2014 по справі № 202/38311/13-а в частині нездійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 за період з 01.06.2015 року.

Копію ухвали направити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

Про виконання окремої ухвали повідомити суд не пізніше одного місяця після її надходження.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 15-ти денний строк з дня складення ухвали апеляційної скарги.

Суддя Бєльченко Л.А.