Рішення № 82317699, 10.06.2019, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/3742/19

2/212/1984/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2019 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого-судді: Власенко М.Д., за участі секретаря судового засідання: Борух Ю.К., розглянувши у відсутності сторін в порядку спрощеного позовного провадження без фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат " про відшкодування моральної шкоди у зв`язку з ушкодженням здоров`я,-

встановив:

В травні 2019 року ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Гузєв І.Г., звернувся з позовом до Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" (надалі - ПАТ «Кривбасзалізрудком») про відшкодування моральної шкоди у зв`язку з ушкодженням здоров`я, посилаючись на те, що він протягом тривалого часу працював в шкідливих умовах на підприємстві відповідача, внаслідок чого захворів на професійне захворювання. Висновком МСЕК від 23.05.2017 року йому первинно встановлено 20 % втрати професійної працездатності в зв`язку з професійним захворюванням з наступним переоглядом 01.05.2018 року. При повторному переогляді 04.04.2019 року встановлено 45 % втрати професійної працездатності з 25 березня 2019 року до 01 квітня 2020 року та 3 групу інвалідності, з наступним переоглядом 01.03.2019 року. Позивач вважає, що з вини підприємства, яке не створило безпечних умов праці, він втратив своє здоров`я, завдана моральна шкода, яка полягає в тому, що в наслідок професійного захворювання позивач відчуває задишку при незначному фізичному навантаженні та ходьбі, напади задухи до 4-5 разів на добу, які виникають як при фізичних навантаженнях так і спонтанно незалежно від часу на добу, кашель з утрудненим відходженням слизового в`язкого харкотиння, іноді сухий, приступоподібний біль у грудях та між лопатковій ділянці, слабкість, підвищена втома, запаморочення, головний біль. У зв`язку із отриманими професійними захворюваннями йому заподіяна моральна шкода, розмір якої оцінює в 187 785 грн., яку просив стягнути з відповідача.

Ухвалою від 08 травня 2019 року судом відкрито провадження у справі з призначенням судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін за наявними у справі доказами.

Відповідач скористався правом надання відзиву, у якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування зазначив, що позивачем не доведено факту саме завдання йому моральної шкоди та її розмір, вказані обставини не підтверджені належними доказами. Також зазначив, що протиправних дій відносно позивача, які б знаходились в причинному зв`язку настанням шкоди підприємство не вчиняло. Крім того, позивачу довідкою МСЕК встановлено 45 % втрати працездатності, який не є сталим та може бути відновлений, за умови виконання останнім медичних рекомендацій, проведення лікування. Відповідач не приховував від позивача важкість та небезпечність технологічного процесу, не порушував технологію виробництва, а тому протиправних дій відносно позивача, які б знаходились в причинному зв`язку настанням шкоди не вчиняв, а тому не може нести відповідальність за ушкодження здоров`я позивача.

Суд, відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, вважає можливим ухвалити рішення у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін на підставі наявних у справі доказів.

Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому у відповідності до ст. 247 ч. 2 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні правовідносини.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 з 04.03.1999 року по 28.12.1999 р., 28.01.2000 р. по 27.11.2000р.. 01.04.2006 р. по 17.08.2006 р. року працював на підприємстві відповідача, а саме гірничим майстром в підземних умовах на шахті «Гвардійська» ПАТ "Кривбасзалізрудком", з 28.12.1999 р. по 28.01.2000 р. - машиністом електровозу, з 27.11.2000 р. по 01.04.2006 р., 17.08.2006 р. по 28.10.2010 р. - начальником (заступником) дільниці шахти «Гвардійська» Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат ", звільнений за власним бажанням відповідно до ст. 38 КзпП України ( копія трудової книжки а.с. 36-43).

Висновком Науково-дослідного інституту промислової медицини від 11.01.2017 року позивачу встановлено професійне захворювання за діагнозом: хронічне обструктивне захворювання легень першої-другої стадії (пиловий бронхіт першої-другої стадії, емфізема легень першої-другої стадії), група В, ЛН другого ступеня (а.с.16-17).

Висновком Науково-дослідного інституту промислової медицини від 22.01.2019 року позивачу встановлено професійне захворювання за діагнозом: хронічне обструктивне захворювання легень другої-третьої стадії (пиловий бронхіт другої-третьої стадії, емфізема легень другої-третьої стадії), група С у поєднанні з персистуючою бронхіальною астмою, важкий перебіг, четверта ступінь. ЛН третього ступеня. Хронічне легеневе серце. НК першої стадії (а.с.18-19).

Висновком МСЕК від 23.05.2017 року позивачу первинно встановлено 20 % втрати професійної працездатності в зв`язку з професійним захворюванням з наступним переоглядом 01.05.2018 року. При повторному переогляді 04.04.2019 року встановлено 45 % втрати професійної працездатності з 25 березня 2019 року до 01 квітня 2020 року та 3 групу інвалідності, з наступним переоглядом 01.03.2019 року. ( а.с.23-25).

15.02.2017 року було складено Акт розслідування професійного захворювання позивача ОСОБА_1 , у якому визначено обставини виникнення професійного захворювання, а саме: внаслідок недосконалості технології підземного шахтного будівництва, мавших місце порушень систем вентиляції, пилоподавлення та режимів експлуатації гірничошахтного обладнання підпадав під вплив підвищених концентрації аерозолю переважно фіброгенноїдії у повітрі робочої зони, винних осіб у порушенні вимог нормативних актів не встановлено через тривалий час роботи в умовах впливу шкідливих факторів (а.с.12-15).

Статтею 3 Конституції України передбачається, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Частина 4 статті 43, частина 1 статті 46 Конституції України передбачають, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Згідно ст. 173 КЗпП України шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Статтею 237-1 КЗпП України передбачено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Доводи представника відповідача щодо відсутності причинного зв`язку між завданою позивачу шкодою і протиправною поведінкою відповідача, судом відхиляються, оскільки, як вбачається з аналізу норм ч. 2 ст. 153, ст. 173, ч.1 ст. 237-1 КЗпП України, до юридичного складу, який є підставою правовідносин по відшкодуванню моральної шкоди, входять моральні страждання працівника або втрата нормальних життєвих зв`язків, або необхідність для працівника додаткових зусиль для організації свого життя. При цьому, вина власника не названа серед юридичних фактів, які входять до такого юридичного складу.

Отже, закон не перешкоджає стягненню з власника моральної шкоди за відсутності його вини, якщо є юридичні факти, що складають підставу обов`язку власника відшкодувати моральну шкоду.

Крім того, ст. 13 Закону України «Про охорону праці» передбачає, що роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Відсутність причинного зв`язку між завданою позивачу шкодою і винною протиправною поведінкою відповідача, не може бути підставою для відмови у задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров`я на виробництві, оскільки до юридичного складу, який є підставою правовідносин по відшкодуванню моральної шкоди, входять моральні страждання працівника або втрата нормальних життєвих зв`язків, або необхідність для працівника додаткових зусиль для організації свого життя. При цьому, вина власника не названа серед юридичних фактів, які входять до такого юридичного складу. Закон не перешкоджає стягненню з власника моральної шкоди за відсутності його вини, якщо є юридичні факти, що складають підставу обов`язку власника відшкодувати моральну шкоду.

Право на отримання виплати за моральну шкоду за наявності факту її заподіяння виникає у потерпілого з дня втрати працездатності внаслідок нещасного випадку або з дати встановлення професійного захворювання.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року № 2 моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності, спричиняють йому моральні та фізичні страждання. У випадку каліцтва потерпілий втрачає працездатність і зазнає значно більшої моральної шкоди, ніж заподіяно працівникові, який не втратив професійної працездатності. Відмова потерпілому у праві на отримання від підприємства грошової суми за моральну шкоду залежно від ступеня втрати професійної працездатності має обмежувальний характер.

Суд також відхиляє доводи відповідача щодо відсутності доказів будь-яких моральних страждань позивача, а також продовження його роботи на інших підприємствах, що свідчить про задовільний стан здоров`я, а також можливість відновлення стану здоров`я, оскільки втрату працездатності встановлено на строк до 2020 року, виходячи з наступного.

Так, ч.3 ст.23 ЦК України, передбачено, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Європейський суд з прав людини зауважив, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, § 62, ЄСПЛ від 12 липня 2007 року).

У відповідності зі ст.ст.23,1167 ЦК України моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві або внаслідок профзахворювання полягає, зокрема, у фізичному болі, душевних стражданнях, які він поніс у зв`язку з ушкодженням здоров`я та травмуванням внаслідок нещасного випадку.

Судом встановлено, що у зв`язку з отриманням професійних захворювань та встановленням стійкої втрати працездатності у розмірі 45% та ІІІ гр.. інвалідності, позивачу заподіяно моральну шкоду. Внаслідок отриманих професійних захворювань у позивача змінилися умови життя, він змушений постійно проходити лікування, які не дають покращення в стані здоров`я, обмежений у можливості працевлаштування, вільному виборі праці. Крім того, відчуває задишку при незначному фізичному навантаженні та ходьбі, напади задухи до 4-5 разів на добу, які виникають як при фізичних навантаженнях так і спонтанно незалежно від часу на добу, кашель з утрудненим відходженням слизового в`язкого харкотиння, іноді сухий, приступоподібний біль у грудях та між лопатковій ділянці, слабкість, підвищена втома, запаморочення, головний біль.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд виходить із засад розумності, виваженості та справедливості, відповідно до п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України '' Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" № 4 від 31.03.1995 року з подальшими змінами, яким передбачено, що розмір моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, суд враховує тривалий період роботи позивача в шкідливих умовах на підприємстві відповідача, характер отриманих професійних захворювань, відсоток втрати позивачем професійної працездатності, встановлену групу інвалідності, стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін її життєвих і виробничих стосунках, і вважає необхідним визначити розмір компенсації в сумі 60 000 грн., що буде відповідати розміру заподіяної моральної шкоди.

Щодо вимог позивача про стягнення моральної шкоди саме в розмір 187 785 грн., то суд приходить висновку, що така сума належним чином не вмотивована, є значно завищеною і не відповідає тяжкості та характеру завданої позивачеві моральної шкоди.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розподіляючи судові витрати між сторонами, суд, виходячи з положень ст. 141 ЦПК України, та стягує з відповідача судові витрати, які складаються з судового збору в сумі 768,40 грн.

Керуючись ст.ст.153,237-1 КЗпП України, Законом України« Про охорону праці», ст.ст.4,5,13,19,76-81,89, 133,141, 258-259,263,265,274,354 ЦПКУкраїни суд,-

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" про відшкодування моральної шкоди у зв`язку з ушкодженням здоров`я - задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат " на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 60 000 (шістдесят тисяч) гривень без утримання податку з доходу фізичних осіб.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат " на користь держави судовій збір в розмірі 768 грн. 40коп.

В задоволені іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Публічне акціонерне товариство "Криворізький залізорудний комбінат ", 50029, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Симбірцева, 1А, ЄДРПОУ 00191307.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційної інстанції через Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Відповідно до ч.6 ст.259 ЦПК України, якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження, залежно від складності справи складання повного рішення суду може бути відкладено на строк - не більш як п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Відповідно до ч.5 ст.268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано без проголошення 10.06.2019 року.

Суддя: М. Д. Власенко