Рішення № 8231547, 15.02.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15.02.10 р.                     Справа № 10/158                               

Господарський суд Донецької області у складі:

головуючогосудді - Приходько І. В.;

при секретарі судового засідання – Ярош В. В.;

за участю представники сторін:

від позивача – Копитова Е.Р. – довіреність;

від відповідача – не з'явився;

розглянув у відкритому судовому засіданні суду справу

за позовом відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м. .Горлівка

до Державного підприємства „Шахта ім..Ю.А.Гагаріна” м.Горлівка

про стягнення заборгованості у розмірі 79291,81 грн., пені у розмірі 5833,92 грн., 3 % річних у розмірі 853,74 грн., індексу інфляції у розмірі 3013,09 грн., -

В С Т А Н О В И В :

До господарського суду звернувся позивач, Відкрите акціонерне товариство „Донецькобленерго” м. Горлівка, з позовом до відповідача, Державного підприємства „Шахта ім..Ю.А.Гагаріна” м.Горлівка, про стягнення заборгованості у розмірі 79291,81 грн. за договором № 10 від 01.10.1009 р.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на договір № 10 про користування електричною енергією від 01.10.2005 р., копію рахунку за період серпень 2006 р., копію листа № 21-2618 від 17.08.2009 р., розрахунок суми позову.

Представник відповідача у відзиві на позовну заяву № 1/2840 від 21.10.2009 р. підтвердив наявність прострочки виконання зобов’язань за договором № 10 на суму 79291,81 грн., але в той же час заперечував проти позову оскільки вважає, що сплив строк позовної давності .

11.11.2009 р. від позивача надійшло клопотання про збільшення позовних вимог № 03/ис-6925, в якому він просить стягнути з відповідача крім суми основного боргу у розмірі 79291,81 грн. пеню у розмірі 3518,17 грн. за період з 25.08.2009 р. по 11.11.2009 р. грн., 3 % річних у розмірі 514,85 грн., індекс інфляції у розмірі 634,33 грн.

24.11.2009 р. від позивача надійшла заява № 54/ис-7261 від 24.11.2009 р. про збільшення позовні вимоги, в якій позивача підтримує заяву вимог № 03/ис-6925 про збільшення позовних вимог та просить стягнути 3 % річних за період з 12.11.2009 р. по 25.11.2009 р. у розмірі 91,24 грн., пеню за період з 12.11.2009 р. по 25.11.2009 р. у розмірі 623,47 грн.

Таким чином суд встановив, що позивач підтримує позовні вимоги щодо суми основного боргу у розмірі 79291,81 грн., 3 % річних за період з 25.08.2009 р. по 25.11.2009 р. у розмірі 606,09 грн., пеню за період з 25.08.2009 р. по 25.11.2009 р. у розмірі 4141, 64 грн., інфляційні витрати у розмірі 634,3 33 грн.

Вказана заява прийнята судом у порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України.

Представник відповідача проти позову заперечував з підстав пропущення позивачем строку позовної давності.

Надав відзив № 1/3284 від 25.11.2009 р., в якому на підставі частини 3 статті 267 ГК України просив застосувати термін позовної давності.

28.01.2010 р. позивач надав до суду заяву про збільшення позовних вимог та просить стягнути заборгованості у розмірі 79291,81 грн., пеню у розмірі 5833,92 грн., 3 % річних у розмірі 853,74 грн., індекс інфляції у розмірі 3013,09 грн.

Розглянув заявлене клопотання про збільшення позовних вимог, суд встановив, що воно відповідає вимогам статті 22 Господарського процесуального кодексу України і тому підлягає задоволенню.

Відповідно до положень статті 69 Господарського процесуального кодексу України термін розгляду справи продовжувався за клопотанням сторін.

В останнє судове засідання 15.02.2010 р. представник відповідача не з’явився, про час і місце слухання справи були належним чином повідомлені.

На підставі положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що надані до справи документи достатні для прийняття рішення по справі.

Таким чином, розгляд справи закінчено за відсутності відповідача, рішення прийнято за наявними у справі матеріалами.

Розглянув матеріали справи, додатково представлені документи, оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 01.10.2005 р. структурним підрозділом позивача та відповідачем (споживач по справі) був укладений договір на постачання електричної енергії.

Відповідно до пункту 9.4 сторони встановили, що договір діє до 01.10.2006 р. і вважається продовженим, якщо за місяць до закінчення строку його за згодою сторін бу де укладена відповідна додаткова угода.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилався на порушення відповідачем зобов’язань за договором № 10 щодо сплати спожитої електричної енергії за період серпень 2006 р. у розмірі 79291,81 грн.

В обґрунтування суми позову посилався на Акт прийому передачі товарної продукції за серпень 2006 р., а також показники лічильника відповідача, які були зафіксовані в Акті № 039578, складеного під час перевірки відповідача щодо дотримання вимог Правил користування електричної енергії

Крім того, позивач надав до суду лист № 21-2618 та копію рахунку на суму 79291,81 грн., які були направлені відповідачу лише у серпні 2009 р.

Тому, як вважає позивач, на час розгляду справи ним не пропущено строку позовної давності.

Приймаючи рішення суд враховує наступне.

Відповідно ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” та Правила користування електричною енергією, споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником, споживання електричної енергії без договору не допускається.

Як вже зазначалося судом, між сторонами був укладений договір на постачання електричної енергії № 10 від 01.10.2005 р.

Відповідно до пункту 2.2.3. договору встановлено, що споживач зобов’язаний сплачувати постачальнику електричної енергії вартість електричної енергії згідно з умовами Додатків № 5 „Порядок розрахунків за електроенергію” та № 6 „Графік знаття показів засобів обліку електричної енергії”.

У пункті 2 Додатку № 5 сторони встановили періодичність оплати спожитої електричної енергії та передбачили, що остаточний розрахунок за спожиту електричну енергію здійснюється до 5 числа місяця наступного за розрахунковим місяцем.

Як зазначили сторони у пункті 3 цього ж додатку, споживач зобов’язаний протягом не більше 5 операційних днів здійснити оплату отриманого рахунку.

Отже строк остаточного розрахунку за розрахунковий період сторони пов’язали з моментом пред’явлення вимоги (виставлення рахунку).

За приписами статті 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Тому як вважає позивач, направлення відповідачу рахунку за період серпень 2006 р. рекомендованим листом лише у серні 2009 р. свідчить про додержання умов договору та не є пропущенням строку позовної давності.

Але з такою позицією позивача суд не погоджується виходячи з наступного.

Статтею 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визначається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених господарським кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботи, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматись від певних дій, а інший суб’єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку .

Як передбачено у статті 174 Господарського кодексу України, підставами виникнення господарських зобов’язань є, у тому числі, господарські договори та інші угоди, передбачені законом.

Відповідно до пункту 2.5. Додатку № 5 оплата отриманої продукції здійснюється за обсяг спожитої електричної енергії за розрахунковий період і остаточний розрахунок за спожиту електричну енергію здійснюється до 5 числа місяця наступного за розрахунковим місяцем.

У пункті 7.5. договору № 10 сторони встановили, що на підставі показів засобів обліку електричної енергії та умов додатку № 6 „Графік знаття засобі обліку електричної енергії” оформлюються належні документи, у тому числі Акт про використання електричної енергії, за підписом уповноваженої особи споживача та завірений печаткою.

Як зазначено у пункті 6 Додатку № 5 розрахунок обсягу спожитої електричної енергії здійснюється на підставі акта, який складається представниками постачальника електричної енергії та споживача.

Відповідно до Додатку № 6 до договору сторони встановили порядок зняття показників засобів обліку спожитої електричної енергії.

Частиною першою статті 261 Цивільного кодексу України визначено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно до частини п’ятої статті 261 Цивільного кодексу України, за зобов’язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов’язанням, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред’являти вимоги про виконання зобов’язання.

Отже право на вимогу, виставлення (виставлення рахунку за розрахунковий період) виникло у позивача після остаточний розрахунок за спожиту електричну енергію здійснюється після спливу останнього числа серпня 2006 р.

Позивач звернувся із позовною заявою до суду 31.08.2009 р.(штамп канцелярії суду).

В той же час судом встановлено, що позовна заява була надіслана на адресу суду рекомендованою поштою 25.08.2009 р., тобто в межах трирічного строку позовної давності.

Таким чином спростовуються доводи відповідача щодо пропущення відповідачем строку позовної давності.

Враховуючи викладене позовні вимоги щодо стягнення суми основного боргу за серпень 2006 р. у розмірі 79291,81 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Що стосуються позовних вимог про стягнення пені у розмірі 5833,92 грн., суд вважає, що вони не підлягають задоволенню, оскільки відповідно до положень статті 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується , зокрема, до вимог про стягнення пені.

Оскільки судом встановлено, право на вимогу у позивача виникло після 31.08.2006 р., то на час звернення з позовною заявою до суду 25.08.2009 р. сплив строк позовної давності встановлений для нарахування пені.

Що стосується позовних вимог щодо стягнення 3 % у розмірі 853,74 грн., індексу інфляції у розмірі 3013,09 грн., суд вважає, що вони підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено наявність заборгованості у розмірі 79291,81 грн.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також сплатити 3 % річних від простроченої суми.

Оскільки суд дійшов висновку про наявність основного боргу у 79291,81 грн. , суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення3 % річних від простроченої суми обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Що стосується індексу інфляції обґрунтовані, вказана вимоги позивача є правомірною, але перевірив розрахунок наданий позивачем, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню на суму 2974,56 грн., в решті позовних вимог на суму 38,53 грн. суд відмовляє.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у порядку передбаченому ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі статей 261, 625 Цивільного кодексу України, статей 173, 174 Господарського кодексу України, статей 26 Закону України „Про електроенергетику”, керуючись ст.ст. 22, 32, 33, 43, 49, 69, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

Частково задовольнити позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м. Горлівка, заявлені до Державного підприємства „Шахта ім. Ю.А.Гагаріна” м. Горлівка, про стягнення заборгованості у розмірі 79291,81 грн. за договором № 10 від 01.10.1009 р., пені у розмірі 5833,92 грн., 3 % річних у розмірі 853,74 грн., індексу інфляції у розмірі 3013,09 грн.

Стягнути з Державного підприємства „Шахта ім. Ю. А. Гагаріна” (84614, м. Горлівка, вул. Плеханова, 43, ЄДРПОУ 32782087) на користь Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” (84601, м. Горлівка, пр. Леніна, 11, ЄДРПОУ 00130903, р/р 260303021296 в ОПЕРВ ДОУ ВАТ „Ощадбанк”, МФО 335106) заборгованість у розмірі 79291,81 грн.

Стягнути з Державного підприємства „Шахта ім. Ю. А. Гагаріна” (84614, м. Горлівка, вул. Плеханова, 43, ЄДРПОУ 32782087) на користь Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” (84601, м. Горлівка, пр. Леніна, 11, ЄДРПОУ 00130903, р/р 26001307550283 в Ц. Міському відділенні ПІБ в м. Горлівка , МФО 334464) 3 % річних у розмірі 853,74грн., індекс інфляції суму 2974,56грн.

Відмовити у задоволені позовних вимог Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” м. Горлівка, заявлені до Державного підприємства „Шахта ім. Ю.А.Гагаріна” м. Горлівка, про стягнення пені у розмірі 5833,92 грн. та індексу інфляції у розмірі 38,53 грн.

Стягнути з Державного підприємства „Шахта ім. Ю. А. Гагаріна” (84614, м. Горлівка, вул. Плеханова, 43, ЄДРПОУ 32782087) на користь Відкритого акціонерного товариства „Донецькобленерго” (84601, м. Горлівка, пр. Леніна, 11, ЄДРПОУ 00130903) витрати по сплаті державного мита в сумі 831,20грн. та витрати по сплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 220,43грн.

Суддя                               

Надруковано 3 прим.:

1 прим. – позивачу;

1 прим. – відповідачу;

1 прим. – у справу.