Рішення № 82313354, 03.06.2019, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2019 року справа № 580/713/19

м. Черкаси

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Руденко А.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, Державної казначейської служби України про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, Державної казначейської служби України, в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, яка полягає у частковій невиплаті, починаючи з квітня 2018 року, пенсії ОСОБА_1 ІНОКПП НОМЕР_1 (НОМЕР_4 );

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області поновити виплату пенсії ОСОБА_1 ІНОКПП НОМЕР_1 негайно після проголошення судового рішення, скоригувавши її у відповідності до розміру мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2019 року, а також утриматись від подальшого призупинення її виплати;

- стягнути з Державної казначейської служби України шляхом списання коштів державного бюджету з єдиного казначейського рахунку Державною казначейською службою України 48200,66 грн. частково невиплаченої пенсії за період з 01.04.2018 року, а також виплатити заборгованість, що буде накопичуватися з дня подання адміністративного позову до суду;

- визнати незаконними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, які полягають у відмові ОСОБА_1 листом Головного управління пенсійного фонду України в Черкаській області від 21.01.2019 року № 2/Д-10 нарахувати та виплатити позивачу на підставі, у порядку та у розмірі компенсацію за втрату частини доходів у зв`язку з порушенням строку виплати частин пенсії, відповідно до Закону України Закону України " Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строку їх виплати";

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити розрахунок та виплату ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії, яка була нарахована на підставі рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 02.07.2018 по адміністративній справі №823/2193/18 за період з 01.04.2018 по день фактичної виплати пенсії, виходячи із розміру 48200,66 грн. недоплаченої пенсії;

- стягнути з Державної казначейської служби України 1947,01 грн. компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати шляхом списання коштів державного бюджету з єдиного казначейського рахунку Державною казначейською службою України;

- стягнути з Державної казначейської служби України 15000,00 грн. моральної шкоди шляхом списання коштів державного бюджету з єдиного казначейського рахунку Державною казначейською службою України.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 02.07.2018 у справі №823/2193/18 визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо не прийняття рішення про перерахунок пенсії ОСОБА_1 , ліквідатору аварії на Чорнобильській АЕС, відповідно до частини 3 статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області відповідно до частини 3 статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" здійснити з 01.04.2018 перерахунок ОСОБА_1 пенсії з інвалідності, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року та виплатити різницю між належною до сплати та фактично виплаченою пенсією за період з 01.04.2018 до моменту здійснення перерахунку.

Після набрання рішенням суду законної сили 11.09.2018 відповідачем проведено виплату пенсії у підвищеному розмірі тільки за вересень - жовтень 2018 року. Суму ж боргу за період з 01.04.2018 по 11.09.2018 відповідач 1 взагалі не має наміру виплачувати, посилаючись на постанову Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649. Крім того, починаючи з листопада 2018 року відповідач 1 припинив виплату пенсії в перерахованому розмірі та не провів перерахунок у зв`язку із збільшенням мінімальної заробітної плати з 01.01.2019, мотивуючи тим, що суд прийняв рішення виплатити перераховану суму пенсії тільки «до моменту проведення перерахунку». Загалом, за період з квітня 2018 року по теперішній час позивачу не доплачено 48200,66 грн.

Позивач зазначає, що чинне законодавство не визначає підстав для припинення виплати йому пенсії, а також для проведення такої виплати до «моменту здійснення перерахунку».

Внаслідок протиправних дій відповідача щодо невиплати пенсії грубо порушено охоронювані законом права позивача, та позбавлено його єдиного джерела для існування.

Ухвалою суду від 01.03.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження та ухвалено розпочати розгляд справи по суті з 01.04.2019 без виклику учасників справи.

Відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області проти позову заперечив. 25.03.2019 надав відзив на позовну заяву в якому зазначив, що на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 02.07.2018 у справі №823/2193/18, 09.10.2018 було проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 , розмір пенсії з 01.04.2018 склав 8829 грн 39 коп. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів №649 від 22.08.2018 погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, що набрало законної сили, за період з 11.09.2018 по 08.10.2018 в сумі 4740 грн 90 коп виплачено в листопаді разом з розміром пенсії за листопад. Сума боргу з 01.04.2018 по 10.09.2018 буде виплачена згідно Постанови №649. З вказаних підстав просив у задоволенні позову відмовити.

Відповідач Державна казначейська служба України проти позову заперечив. 27.03.2019 надав відзив на позовну заяву в якому зазначив, що казначейство жодних прав та інтересів позивача не порушувало, не вступало у правовідносини з ним і жодної шкоди позивачеві не завдало, тому не повинно нести відповідальність перед позивачем за дії інших органів державної влади. Зазначив, що позивач не вказав, чим підтверджується факт заподіяння йому моральних та фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні та в чому виражаються чи полягають.

Також рішення суду від 02.07.2018 носить зобов`язальний характер, а отже його виконання неможливе відповідно до Постанови Кабінету Міністрів №845 від 03.08.2011, а має здійснюватися у порядку, передбаченому постановою Кабінету Міністрів №649 від 22.08.2018. З вказаних підстав просив у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою суду від 08.05.2019 у відповідача витребувані додаткові докази, які відповідач надав 23.05.2019.

Дослідивши письмові докази, які містяться у справі, суд встановив наступне.

Відповідно до довідки МСЕК серії 10 ААА №025976 від 11.04.2011 позивачу визначено ступінь втрати професійної здатності та безстроково встановлено ІІ групу інвалідності у зв`язку із захворюваннями, пов`язаними з виконанням обов`язків по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Згідно посвідчення серії НОМЕР_3 від 20.04.2011 та вкладки №146446 від 20.04.2011 позивач має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 02.07.2018 у справі №823/2193/18 визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо не прийняття рішення про перерахунок пенсії ОСОБА_1 , ліквідатору аварії на Чорнобильській АЕС, відповідно до частини 3 статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23, ідентифікаційний код 21366538) відповідно до частини 3 статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" здійснити з 01.04.2018 перерахунок ОСОБА_1 пенсії з інвалідності, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року та виплатити різницю між належною до сплати та фактично виплаченою пенсією за період з 01.04.2018 до моменту здійснення перерахунку.

Згідно з довідкою №14.02.2019 вих. №1177/1, виданою Головним управлінням Пенсійного фонду України, з 01.01.2018 пенсія позивача складає 3702,60 грн.; за вересень 2018 - 7120,46 грн.; за жовтень та листопад 2018 року - 8829,39 грн.

З розрахунку пенсії позивача (а.с. 86) вбачається, що з 01.04.2018 по 09.10.2018 позивачу проведено перерахунок пенсії, згідно з яким з 01.04.2018 розмір пенсії позивача складає 8829,39 грн., та з 09.10.2018 - 3702,60 грн., з 01.12.2018 - 3817,35 грн.

Отже, відповідач на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 02.07.2018 у справі №823/2193/18 відповідно до ч. 3 ст. 59 Закону України №2262 здійснив перерахунок пенсії позивачу як військовозобов`язаному, який отримав інвалідність під час проходження строкової військової служби, за період з 01.04.2018 по 08.10.2018, тобто по дату здійснення перерахунку, та встановив її у розмірі 8829,39 грн., а з 09.10.2018 перерахував пенсію позивача згідно ст. 54 Закону №2262 у розмірі 3702,60 грн., з 01.12.2018 - 3817,35 грн.

Листом №1285/Д-10 від 14.12.2018 Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області повідомило позивача, що доплату до пенсії за період з 01.04.2018 по 10.09.2018 (до набрання законної сили рішенням суду від 02.07.2018 у сумі 27342,88 грн. буде здійснено в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України №649 від 22.08.2018, а доплату за період з 11.09.2018 по 08.10.2018 у сумі 4740,90 грн. - у листопаді 2018 року.

З індивідуального перерахунку позивача за період з квітня по листопад 2018 року вбачається, що з квітня по вересень 2018 року пенсія позивачу виплачувалась у сумі 3702,60 грн., у жовтні 2018 року виплачено 2265,65 грн., 12,90 грн., 6513,74 грн. 37,10 грн., та у листопаді 2018 року виплачено 8829,39 грн. Також нараховано заборгованість за період з квітня по вересень 2018 року у сумі 5495,79 грн. щомісячно та доплата за 8 днів жовтня. Всього за період з квітня по листопад 2018 позивачу нараховано 61704,58 грн., фактично виплачено 43292,24 грн., заборгованість складає 18412,34 грн.

Згідно з листом від 21.01.2018 відповідач надав Пенсійному фонду України в електронному вигляді реєстр рішень судів, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, у якому значиться сума 18412,34 грн. перерахованої позивачу пенсії на підставі рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 02.07.2018 у справі №823/2193/18.

Позивач звернувся до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області з листом про нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, на яку відповідач листом №2/Д-10 від 21.01.2019 з посиланням на Порядок №649 та ст. 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» надав відмову з тієї підстави, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Наразі рішення комісії Пенсійного фонду України з питань погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649 щодо позивача не надходило, тому черга щодо погашення заборгованості за період 01.04.2018 10.09.2018 не настала.

Не погоджуючись з відмовою відповідача, позивач звернувся з позовом до суду.

Частиною 1 ст. 58 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-VІ повноваження щодо призначення та виплати пенсій покладено на Пенсійний фонд України.

Згідно з пунктом 1 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 №28-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.01.2015 за №40/26485, головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головне управління Фонду) є територіальними органами Пенсійного фонду України.

Отже, повноваження щодо призначення та перерахунку пенсії позивача відноситься до компетенції відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області.

Згідно з ч. 2 ст. 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ (далі Закон №2262) військовослужбовці, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, які стали особами з інвалідністю за умов, передбачених цим Законом, набувають право на пенсію по інвалідності.

Частиною 1 ст. 11 Закону №2262 передбачено, що умови, норми і порядок пенсійного забезпечення військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" і цим Законом.

Судом встановлено, що позивачу призначено пенсію по інвалідності ІІІ групи відповідно до ст. 11 Закону №2262 як військовослужбовцю, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, на умовах, передбачених ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-ХІІ.

Порядок призначення пенсій військовослужбовцям, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, врегульовано ст. 59 Закону №796.

Стаття 59 Закону №796 в редакції, яка діяла до 01.10.2017, передбачала, що: пенсії військовослужбовцям призначаються з їх грошового забезпечення згідно з цим Законом та іншими законодавчими актами. Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, призначається відповідно до статті 51 цього Закону (частина перша); військовослужбовцям пенсії по інвалідності, а членам їх сімей пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи за їх бажанням можуть призначатися на умовах і в порядку, визначених законодавством України для осіб, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, що їх вони дістали при виконанні обов`язків військової служби (службових обов`язків) або відповідно до статті 54 цього Закону(частина друга); особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням цих осіб з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження (частина третя).

Отже, ст. 59 Закону №796 передбачала призначення пенсій із п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати одній категорії осіб: військовослужбовцям, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами.

Натомість всім іншим військовослужбовцям, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи пенсії призначались на умовах, передбачених статтею 54 Закону №796.

В свою чергу, ст. 54 Закону № 796 передбачає, що пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством (частина перша); в усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу у зоні відчуження у 1986 - 1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців (частина друга); умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв`язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань (частина третя).

Законом України від 03.10.2017 №2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» з 01.10.2017 статтю 59 Закону №796-ХІІ викладено у новій редакції, згідно з якою частиною третьою передбачено, що особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Отже, Законом України від 03.10.2017 № 148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» з 1 жовтня 2017 року розширено перелік категорій осіб, на яких розповсюджується норма щодо обчислення пенсії з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, а саме: осіб, які брали участь у ліквідації наслідків інших ядерних аварій та випробувань, та осіб, які брали участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї.

Враховуючи вищезазначене, ч. 3 ст. 59 Закону №796 передбачала, що її дія (право на обчислення пенсії по інвалідності за особливою процедурою) поширюється на осіб, які відповідають наступним критеріям: 1) особа брала участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, або 2) особа брала участь у ліквідації наслідків інших ядерних аварій та випробувань, або 3) особа брала участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї. Таке право виникає у зазначених осіб лише за наявності у сукупності трьох умов: 1) особа має статус особи з інвалідністю; 2) особа отримала статус особи з інвалідністю виключно внаслідок участі у ліквідації відповідних наслідків та у військових навчаннях; 3) особа брала участь у ліквідації відповідних наслідків та військових навчаннях лише під час проходження дійсної строкової служби.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі №822/346/18.

Однак Рішенням Конституційного суду України №1-р(ІІ)/2019 від 25.04.2019 визнано таким, що не відповідає Конституції України ( є неконституційним), словосполучення "дійсної строкової", яке міститься у положеннях частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-ХІІ зі змінами, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюється лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.

Словосполучення "дійсної строкової", що міститься в положеннях частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-ХІІ зі змінами, визнане неконституційними, втратило чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Статтею 152 Конституції України зазначено, що закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Враховуючи рішення Рішення Конституційного Суду України №1-р(ІІ)/2019 від 25.04.2019, суд зазначає, що право на перерахунок пенсії з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до частини 3 статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виникло у позивача з 25.04.2019 року. Отже, виплата пенсії позивачу, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2019 повинна бути поновлена саме з 25.04.2019 року, тому позовні вимоги про поновлення виплати пенсії підлягають задоволенню частково.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України утриматись від подальшого призупинення виплати пенсії суд зазначає, що згідно з ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист. Таким чином, судовому захисту підлягають саме порушені права, свободи або законні інтереси позивача.

Вимога позивача про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України утриматись від подальшого призупинення виплати пенсії є вимогою на майбутнє, за відсутності порушеного права, тому задоволенню не підлягає.

Щодо позовної вимоги про стягнення з Державної казначейської служби шляхом списання коштів державного бюджету з єдиного казначейського рахунку частково невиплаченої пенсії позивача у сумі 48200 грн. за період з 01.04.2018 а також виплату заборгованості, що буде накопичуватись з дня подання адміністративного позову до суду, суд зазначає наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649 «Про погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду» був затверджений Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду» (у подальшому - Порядок №649), який визначає механізм погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійному фонду України на цю мету.

Згідно з Порядком №649 боржник (у справі, що розглядається, Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області) веде облік рішень у реєстрі рішень. Для підтвердження суми, що підлягає виплаті, боржник подає до Пенсійного фонду України документ, що підтверджує дату надходження судового рішення до боржника; копію судового рішення (судових рішень) або виконавчого листа; розрахунок суми, що підлягає виплаті, засвідчений керівником боржника або уповноваженою ним особою. 6. Перевірку обґрунтованості розрахованої боржником суми, що підлягає виплаті, проводить в Пенсійному фонді України комісія з питань погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду (далі - комісія), яка приймає одне з таких рішень: про наявність підстав для виплати суми, зазначеної в розрахунку; про відсутність підстав для виплати суми, зазначеної в розрахунку. Рішення оформляються протоколом, у якому за наявності підстав зазначаються пропозиції щодо перерахунку коштів на рахунок боржника. Протокол підписується всіма членами комісії і подається Голові правління Пенсійного фонду України, який не пізніше трьох робочих днів приймає рішення про виділення коштів. Виділення коштів для виплати здійснюється Пенсійним фондом України в межах наявних бюджетних призначень Пенсійному фонду України на цю мету шляхом перерахування коштів боржнику.

Таким чином вказаним Порядком врегульована процедура виділення грошових коштів на погашення заборгованості з перерахованих пенсій за рішенням суду з Державного бюджету України та їх оплати пенсіонерам - стягувачам, і органи Державної казначейської служби не визначені Порядком №649 як такі, що вчиняють дії, пов`язані з виплатою перерахованих пенсій.

Враховуючи викладене, стягнення з Державної казначейської служби шляхом списання коштів Державного бюджету з єдиного казначейського рахунку не є належним способом захисту порушеного права позивача і задоволенню не підлягає.

Разом з цим, судом встановлено, що відповідач Головне управління Пенсійного фонду України у Черкаській області на виконання вимог Порядку №649 надав Пенсійному фонду України реєстр рішень судів, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, у якому значиться сума 18412,34 грн. перерахованої позивачу пенсії на підставі рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 02.07.2018 у справі №823/2193/18, листом від 21.01.2018.

Отже, відповідач Головне управління Пенсійного фонду України у Черкаській області виконав вимоги Порядку №649, тобто діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений Порядком №649.

Позовні вимоги про відмову нарахувати та виплатити позивачу компенсацію за втрату частини доходів у зв`язку з порушенням строку їх виплати за період з дати перерахунку 01.04.2018 по день фактичної виплати пенсії виходячи з 48200,66 грн. недоплаченої пенсії та стягнення цієї суми з Державної казначейської служби не підлягають задоволенню з таких підстав.

Згідно Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи)(ст. 1); Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії, соціальні виплати; (стаття 2). Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться) (стаття 3). Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць Стаття 4).

За змістом вказаних норм виплата компенсації здійснюється одночасно з фактичною виплатою заборгованості у разі порушення строків виплати більш ніж на один календарний місяць.

Згідно ч. 1 ст. 47 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 11 Порядку №649 передбачено, що боржник ( у справі, що розглядається, Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області) у триденний строк повідомляє стягувачу про виділення коштів та не пізніше десяти робочих днів з дня надходження коштів у межах встановленого Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" періоду виплати пенсії зобов`язаний здійснити виплату стягувачу суми, що підлягає виплаті, у порядку, встановленому статтею 47 зазначеного Закону пункт 11).

Судом встановлено, що перерахунок пенсії позивача проведено 09.10.2018 і доплата перерахованої пенсії позивача за період з 11.09.2018 по 08.10.2018 виплачена у листопаді 2018 року, тобто із затримкою в межах календарного місяця, а протокол комісії Пенсійного фонду України про виплату позивачу доплати за період з 01.04.2018 по 08.10.2018 згідно з Порядком №649 на час розгляду справи відповідачу Головному управлінню Пенсійного фонду України в Черкаській області не надійшов, бюджетні кошти Державного бюджету України не виділені, тому строки виплати нарахованої доплати, передбачені п. 11 Порядку №649, не порушені.

Суд відмовляє в позовних вимогах про стягнення з Державної казначейської служби України 15000,00 грн. моральної шкоди шляхом списання коштів державного бюджету з єдиного казначейського рахунку Державною казначейською службою України, оскільки відповідачі своїми рішеннями, діями чи бездіяльністю не порушили права, свободи або законні інтереси позивача.

Оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково.

Розподіл судових витрат здійснюється на підставі статті 139 КАС України.

Враховуючи встановлені обставини справи та правові норми, керуючись статтями 241-245, 250 Кодексу адміністративного судочинства України,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська, 23, м. Черкаси, 18000, код ЄДРПОУ 21366538) поновити виплату пенсії по інвалідності ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ІНОКПП НОМЕР_1), обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2019 року, відповідно до частини 3 статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та виплатити різницю між належною до сплати та фактично виплаченою пенсією з 25 квітня 2019 року.

В решті позовних вимог у задоволенні позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо її не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційного суду за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня підписання судового рішення.

Суддя А.В. Руденко