Ухвала суду № 82313318, 06.06.2019, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/234/19

УХВАЛА

іменем України

06 червня 2019 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Михайлова О.О.

за участі:секретаря судового засідання Постовіт С.В. представника позивача - Трубнікової О.В. представника відповідача - Вістяки О.М. представника третьої особи - Бриля П.О. розглянувши адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Хмельницькгаз" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Державна казначейська служба України , Міністерство енергетики та вугільної промисловості України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Хмельницькгаз" звернулося до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг в якій, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, просить суд:

1. Визнати протиправною бездіяльність Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (код ЄДРПОУ 39369133) з перегляду тарифу на послуги розподілу природного газу для Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Хмельницькгаз" убік економічно обґрунтованого.

2. Стягнути з Державного бюджету України через Державну казначейську службу України (01601, м. Київ, вул. Бастіонна, 6, код ЄДРПОУ 37567646) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Хмельницькгаз" - 307 156 000,88 грн майнової шкоди, яка завдана Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Від представника відповідача 21.05.2019 надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до адміністративного суду.

В обґрунтування поданого клопотання представник відповідача зазначає, що у позовній заяві позивач зазначає, що з листа Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №8382/16/7-19 від 17.09.2018 (який позивач отримав 25.09.2018) йому стало відомо що відповідач умисною бездіяльністю щодо перегляду тарифу порушує права позивача на економічно обґрунтований тариф, що в свою чергу заподіює матеріальну шкоду. На думку представника відповідача, позивач звернувся до суду з пропуском шестимісячного строку звернення до адміністративного суду з підстав того, що протягом 2014 - 2018 років діяли рівні тарифів на послуги розподілу природного газу установлені для ПАТ "Хмельницькгаз" постановами Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг: від 03.03.2015 №535, від 30.06.2015 №1920, від 24.09.2015 №2419, від 29.12.2015 №3193, від 24.03.2016 №453, від 27.09.2016 №1640, від 15.12.2016 №2312. Представник відповідача стверджує, що жодна з вищевказаних постанов не була оскаржена, вважає, що позивач помилково обраховує початок перебігу строку звернення до суду з отриманням листа Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №8382/16/7-19 від 17.09.2018.

На переконання представника відповідача, позивач дізнався про порушення своїх прав з моменту отримання відповіді на його останню заяву від 07.03.2018 № Нт05.2-ЛВ-1611-0318 про перегляд тарифу, зокрема, з листа відповідача від 10.04.2018 №3505/16/7-18, який позивач отримав 18.04.2018.

Представник відповідача стверджує, що звернення Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Хмельницькгаз" з листом від 16.08.2018 №hm05.2-сл-4568-0818 не продовжує для позивача строк звернення до суду із вимогами про визнання протиправною бездіяльності з боку суб`єкта владних повноважень, тому що позивач не був позбавлений можливості протягом усього часу звернутись до суду за захистом своїх прав, про порушення яких він дізнався ще у квітні 2018 (з дати отримання листа відповідача від 10.04.2018 №3505/16/7-18).

Суд заслухавши представників сторін та представника третьої особи, поставив на обговорення питання, щодо дотримання позивачем строку звернення до суду.

Представник позивача пояснив суду, що строк звернення до суду не пропустив, оскільки вважає, що перебіг процесуального строку звернення до суду розпочинається 25.09.2018, тобто з дати отримання листа Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №8382/16/7-19 від 17.09.2018, проти залишення позову без розгляду заперечив.

Представники відповідача та третьої особи в судовому засіданні зазначили, що строк звернення до суду позивачем пропущено, просили суд адміністративний позов Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Хмельницькгаз" залишити без розгляду.

Суд заслухавши думку учасників справи, дослідивши наявні у справі докази, приходить до висновку, що позов необхідно залишити без розгляду з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі -КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Так, згідно з ч. 2 ст. 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до ч. 3 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Суд наголошує, що причина пропуску строку звернення до суду із адміністративним позовом може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Таким чином, законодавством регламентовано чіткі строки звернення до суду з адміністративним позовом, перебіг яких починається з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення свого права або законного інтересу, що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на захист.

Початок шестимісячного строку визначено альтернативно - це день, коли особа дізналася, або повинна була дізнатись про порушення. Зазвичай ці два моменти збігаються, але це не обов`язково. Тому, при визначенні початку цього строку суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням. Аналогічна правова позиція зазначена у постанові Верховного Суду від 05 липня 2018 року по справі №810/384/17.

Таким чином, законодавством передбачено, що у разі, якщо особа не знала про порушення, але з певної дати повинна була про нього дізнатись, перебіг строку обчислюється саме з моменту, коли особа повинна була дізнатись про відповідне порушення її прав.

В судовому засіданні судом встановлено, що про порушення свого права Публічне акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Хмельницькгаз" дізналося 18.04.2018, тобто з моменту отримання відповіді на його заяву від 07.03.2018 №hm05. НОМЕР_1 про перегляд тарифу, зокрема з листа Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №8382/16/7-19 від 17.09.2018.

Суд звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.

Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом в ухвалах від 17 квітня 2018 року у справі № 9901/473/18, від 11 березня 2019 року у справі № 9901/95/19 та від 08 квітня 2019 року у справі № 9901/138/19.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У пункті 48 рішення Європейського суду з прав людини "Пономарьов проти України" (№ 3236/03) зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави.

У рішенні Європейського суду з прав людини "Стаббігс та інші проти Великобританії" визначено, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

У рішенні " ОСОБА_1 Есколано та інші проти Іспанії" від 25.01.2000 року Європейський суд зазначив про те, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" від 28.10.1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Судом також взято до уваги, що при зверненні до суду з даним позовом 22.01.2019, а також в судовому засіданні клопотання про поновлення строку звернення до суду з позовом позивач не подав.

Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу, тобто, якщо її подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Отже, оскільки позивачем пропущено строк звернення до суду та не подано заяву про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом, суд вважає, що позовну заяву необхідно залишити без розгляду, що визначено ст. 240 КАС України.

Таким чином, позовна заява Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Хмельницькгаз" підлягає залишенню без розгляду, з огляду на пропуск шестимісячного строку звернення до суду з даним адміністративним позовом та неподанням заяви про поновлення строку звернення до суду.

Керуючись частиною 3 статті 123, статтями 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання представника Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг - задовольнити.

Залишити без розгляду позовну заяву акціонерного товариства "Оператор газорозподільчої системи "Хмельницькгаз" у зв`язку із пропущенням строків звернення до адміністративного суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, а у випадку, якщо в судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частини ухвали суду, - з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складене 11 червня 2019 року

Головуючий суддя О.О. Михайлов