Рішення № 82313024, 30.05.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 травня 2019 р. № 520/1240/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Чудних С.О.,

за участю секретаря судового засідання - Хмелівської Н.М.,

представників відповідача - Третьякова О.М., Етметченко С.І., Бєлової І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Виробничого управління комунального господарства Люботинської міської ради Харківської області до Північно-східного офісу Держаудитслужби, третя особа - ОСОБА_2 про визнання протиправною та скасування вимоги, -

В С Т А Н О В И В :

Виробниче управління комунального господарства Люботинської міської ради Харківської області звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати пункти 1-4 вимоги від 13.11.2018 № 20-06-25/7293, винесено Північно-східним офісом Держаудитслужби.

Свої вимоги мотивує тим, що 13.12.2018р. позивач отримав від відповідача вимогу щодо усунення порушення законодавства від 13 листопада 2018 року №20-06-25/7293, яким встановлено завищену вартість ремонту автомобільних доріг та тротуарів м. Люботин на загальну суму 923 825,01 грн та факт зайво списаного крапленого газу та дизельного палива на суму 451 389,95 грн, та 13 859,47 грн. відповідно, встановлено факт недоотримання фінансових ресурсів від надання послуг з утримання кладовищ м. Люботин на загальну суму 386 207,46 грн. Вважає зазначені висновки Північно-східного офісу Держаудитслужби неправомірними та такими, що відповідають дійсним обставинам, прийняті з порушенням норм чинного матеріального та процесуального законодавства.

Ухвалою суду від 25.02.2019 відкрито провадження в даній адміністративній справі та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 16.05.2019, внесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче засідання та призначено розгляд справи по суті.

Представник позивача у судове засідання не прибув, надав до суду заяву про неможливість участі у судових засіданнях, в якій просив справу розглядати без його участі та позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив у їх задоволенні відмовити, пояснив, що спірні пункти вимоги повністю відповідають нормам чинного законодавства, документально підтверджені та винесені в межах правового поля.

Третя особа або її представник у судове засідання не прибув, про дату, місце і час судового засідання був повідомлений належним чином, надав до суду заяву про неможливість участі у судових засіданнях, в якій просив справу розглядати без його участі та позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Суд, вислухавши осіб, які беруть участь у справі, дослідивши наявні матеріали, дійшов наступного висновку.

На виконання п. 1.1.4.3 плану проведення заходів державного фінансового контролю Північно-східного офісу Держаудитслужби на II квартал 2018 року було проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності Виробничого управління комунального господарства Люботинської міської ради Харківської області за період з 01.01.2015 по 31.05.2018 року.

Внаслідок проведених ревізійних дій встановлені порушення вимог Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та інших нормативних документів, які регламентують діяльність комунального підприємства, що призвело до фінансових з боку позивача.

За результатами перевірки 11.07.2018 року відповідачем складений акт за №06-16/6 від 28.09.2018 року та довідку без номеру від 27.09.2018 року планової ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності щодо правильності визначення вартості виконаних ремонтно-будівельних робіт Виробничим управлінням комунального господарства Люботинської міської ради Харківської області

З метою усунення порушень, виявлених за результатами ревізії, Північно-східним офісом Держаудитслужби керівнику ВУКГ ЛМР направлено вимогу щодо усунення порушень законодавства від 13.11.2018 №20-06-25/7293, в якій зазначено про встановлення порушення законодавства на загальну суму 2 016 699,53 грн, а саме: встановлено завищену вартість ремонту автомобільних доріг та тротуарів м. Люботин на загальну суму 923 825,01 грн та факт зайво списаного крапленого газу та дизельного палива на суму 451 389,95 грн, та 13 859,47 грн. відповідно, встановлено факт недоотримання фінансових ресурсів від надання послуг з утримання кладовищ м. Люботин на загальну суму 386 207,46 грн та які необхідно усунути в установленому законодавством порядку.

Вирішуючи питання наявності порушення прав та інтересів, за захистом яких позивач звернувся з даним позовом, суд виходить з таких мотивів.

Згідно з ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 лютого 2016 року №43 (надалі - Положення), центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, є Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба). Підпунктом 9 пункту 4 Положення визначено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Держаудитслужба для виконання покладених на неї завдань має право: пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; порушувати перед керівниками відповідних органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у допущених порушеннях; у разі виявлення збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір в установленому законодавством порядку (пункти 16, 22, 23 пункту 6 Положення).

Відповідно до пунктів 7, 10, 13 статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» органу державного фінансового контролю надається право: пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Органу державного фінансового контролю надано право при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку, та звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Згідно з частиною 2 статті 15 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов`язковими для виконання службовими особами об`єктів, що контролюються. У зв`язку з наведеним, орган державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль за використанням коштів державного і місцевих бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства має право пред`являти обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

При виявленні збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Таким чином, вимога органу державного фінансового контролю спрямована на коригування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства є обов`язковою, водночас вимога про відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об`єкту контролю, не може бути примусово стягнута шляхом вимоги, такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Щодо висновку ревізії викладеному в п. 1 вимоги про порушення п. 4, п. 6.4.4.1 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2013 № 293, та п. 4.1, п. 4.1.1, п. 4.3, п. 5.1, п. 5.4, п. 4.4.1 ДСТУ-Н Б Д.1.1-2:2013 «Настанова щодо визначення загальновиробничих, адміністративних витрат та прибутку у вартості будівництва», затвердженого наказом Мінрегіонбуду України від 27.08.2013 № 405, ВУКГ ЛМР завищена вартість послуг з ямкового ремонту автомобільних доріг та тротуарів м. Люботин, наданих для Виконкому ЛМР, на загальну суму 923 825,01 грн з ПДВ, чим бюджету м. Люботина завдано матеріальної шкоди на вказану суму.

Відповідно до Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 05.07.2013 року №293 ДСТУ б.Д.1.1-1:2013 це правила визначення вартості будівництва, реконструкції, капітального ремонту та технічного переоснащення будинків, будівель та споруд, лінійних об`єктів, інженерно-транспортної інфраструктури.

Згідно п.5.3.2. Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 05.07.2013 року №293 та ДСТУ б.Д. 1.1-1:2013 при визначенні окремих видів капітальних ремонтів кошторисна документація складається за дефектними актами. У дефектному акті визначається фізичний об`єм робіт та умови їх виконання.

Відповідно до приписів 3.17 ДСТУ б.Д.1.1-1:2013 договірна ціна, визначена як твердий кошторис, що може коригуватися в окремих випадках за згодою сторін у порядку, визначеному договором підряду.

Згідно п.4.1 ДСТУ б.Д.1.1-1:2013 система ціноутворення в будівництві базується на нормативно-правових показниках і поточних цінах трудових і матеріальних ресурсів.

Відповідно до приписів п 6.1.2 ДСТУ б.Д.1.1-1:2013 частина витрат кошторисного розрахунку визнається на підставі чинних нормативно-правових документів, або на підставі і даних проекту за локальним кошторисом.

Згідно до п.6.3.1. ДСТУ б.Д.1.1-1:2013 договірна ціна є кошторисом вартості підрядних робіт, який узгоджений замовником і використовується при проведенні взаєморозрахунків.

Відповідно до п.6.3.2 ДСТУ б.Д.1.1-1:2013 жоговірна ціна може встановлюватися за твердим (тверда договірна ціна) та приблизним (динамічна договірна ціна) кошторисом.

Згідно п.6.3.2.1. ДСТУ б.Д.1.1-1:2013 вид договірної ціни встановлюється за узгодженням сторін (замовник та підрядник) з урахуванням положень законодавства.

Відповідно до приписів п.6.3.2.2. ДСТУ б.Д.1.1-1:2013 твердий кошторис (тверда договірна ціна) встановлюється незмінним на весь обсяг будівництва з наданням виконавцем робіт гарантій, в тому числі фінансових, щодо реалізації рішень в установлені строки за фіксовану ціну.

Згідно п.6.3.3. ДСТУ б.Д.1.1-1:2013 при погодженні договірної ціни замовник розглядує її складові, перевіряє ціни на матеріально-технічні ресурси, які повинні прийматися за відповідним обґрунтуванням цінами на відповідні ресурси.

Відповідно до п. 6.4.2 ДСТУ б.Д.1.1-1:2013 при визначенні вартості виконаних обсягів робіт і проведенні взаєморозрахунків за виконані роботи на об`єктах будівництва, застосовуються «Примірні» форми первинних документів (примірна форма №КБ-2В) і довідка про вартість виконаних робіт.

Згідно з п.6.4.3 ДСТУ б.Д.1.1-1:2013 за твердої договірної ціни взаєморозрахунки проводяться на підставі виконаних обсягів робіт та їх вартості, визначеної в договірній ціні.

Відповідно до приписів п. 6.4.3. ДСТУ б.Д.1.1-1:2013 при взаєморозрахунках за обсяги виконаних робіт, що здійснювались у зимовий та літній період, передбачені на це у договірній ціні кошти уточнюються до положень ДСТУ-Н Б.Д.1.1-5.

Отже судом встановлено, що включення до форм №КБ-2В та застосування елементної кошторисної норми РН18-1-6 «розбирання асфальтобетонного покриття вручну» було обумовлено умовами укладеного між сторонами договору із застосуванням твердої ціни, дефектними актами щодо необхідності включення цієї норми до форми №КБ-2В, порядком складення кошторисних документів, передбачених положеннями п.6.3.2.2, п.6.3.3, п.6.4.2, п.6.4.3 ДСТУ Б Д.1.1-1-2013 та ДСТУ-Н Б.Д.1.1-2-2013.

Окрім цього, у відповідності до п.1 ДСТУ б.Д.1.1-1:2013 встановлює основні , але не виключні правила з визначення нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту та технічного переоснащення будинків, будівель і споруд, будь-якого призначення, їх комплексів, лінійних об`єктів інженерно-транспортної інфраструктури.

Згідно п.6.4.2 ДСТУ б.Д.1.1-1:2013 При визначенні вартості виконаних робіт і проведені взаєморозрахунків на об`єктах будівництва застосовуються примірні, а не виключні форми первинних облікових документів та довідки про вартість виконаних робіт та матеріалів.

Таким чином,у разі необхідності до кошторисних документів у разі необхідності виконання можуть бути внесені і додаткові види робіт, підтверджені дефектними актами.

В акті ревізії орган державного нагляду посилається на порушення вимог п.7.11 ДСТУ- Н Б В.3.2-5:2016 «Настанови з ліквідації вибоїн покриття нежорсткого дорожнього одягу автомобільних доріг», затвердженого наказом Мінрегіонбуду України від 01.07.2016| №195, тоді як сфера застосування та вимоги цієї Настанови поширюються лише виключно на автомобільні дороги загального користування.

Відносини, що виникають під час виконання робіт з ремонту і утримання вулиць та доріг населених пунктів, за винятком автомобільних доріг загального користування, регулюються іншим нормативно-правовим документом, а саме Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 14.02.2012 року №54, що затверджує технічні правила ремонту і утримання вулиць та доріг населених пунктів.

Окрім цього, у відповідності до вимог п.6.16 Наказу Міністерства регіонального розвитку та будівництва та житлово-комунального господарства від 14.02.2012 року №54, що затверджує технічні правила ремонту і утримання вулиць та доріг населених пунктів, передбачена технологія із закладання вибоїн з розігріванням асфальтобетонного покриття.

Також, п.6.7 Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 14.02.2012 року №54, визначає, що температура певного виду асфальтобетонної суміші під час її укладання повинна відповідати зазначеній температурі у відповідності до вимог цих правил.

Діюче законодавство України не тільки не забороняє технологію повторного підігріву асфальтобетонної суміші у випадках зниження температури при транспортуванні, але й рекомендує повторне використання асфальтобетону (технологія ресайклінгу).

Щодо не підтвердження списанню щебеню в відомості ресурсів до акту ф.№КБ-2-В; та не підтвердження бухгалтерським обліком підприємства списання щебеню, включеного до актів виконаних робіт.

В ході проведення контрольного заходу, на підставі документів бухгалтерського обліку, як первинних так і аналітичних, за підписом начальника, головного інженера та головного бухгалтера ВУКГ ЛМР, було підготовлено та надано до перевірки «Інформацію про рух щебня за даними бухгалтерського обліку ВУКГ ЛМР ХО за період з 01.01.2015 по 31.05.2018»

Відповідно до вищезазначеного документа на початок червня 2017 року на залишках управління рахується 47 кубометри щебеню, із яких в цілому протягом поточного місяці використано на виробничу діяльність 15 кубометри і залишок на початок липня 2017 троку відповідно склав 32 кубометри.

Одночасно, згідно із «Зведеним розрахунком кількості щебеню згідно з актами| виконаних робіт ф.№ КБ - 2В, необхідного для виконання ремонту доріг в м. Люботин відповідно обсягам, зазначеним в актах виконаних робіт», складеним та підписаним провідним державним аудитором Північно-східного офісу Держаудитслужби Етметченко С.І. і протягом червня 2017 року було здійснено ремонтні роботи за двома актами виконаних робіт, а саме № 29\1 та № 30\1.

Судом встановлено, що ремонтні роботи були виконані виконавцем в повному обсязі, про свідчать акти контрольних обмірів, проведених ревізорами Держаудитслужби .

Також суд зазначає, що у разі встановлення невідповідності списанню матеріалів (закладення у асфальтну суміш щебеню), фактичному обсягу виконаних робіт, співробітники Держаудитслужби повинні були відібрати зразки асфальтобетонної суміші для дослідження наявності необхідних компонентів та матеріалів відповідними фахівцями.

Доказів на підтвердження проведення таких досліджень до суду не надано, що свідчить про неповноту дослідження та передчасність зроблених висновків.

Беручи до уваги вищевикладене, а також враховуючи, що ВУКГ ЛМР до перевірки надано всі наявні обов`язкові документи первинного бухгалтерського обліку та оборотно-сальдові відомості підприємства, господарські операції щодо списання щебеню на виконання робіт, мали реальний характер, правові наслідки, обумовлені цими правочинам спростовуються висновки Північно-східного офісу Держаудитслужби, щодо не підтвердження списанню щебеню в відомості ресурсів до акту ф.№КБ-2-В та не підтвердження бухгалтерським обліком підприємства списання щебеню, включеного до актів виконаних робіт.

Також суд не бере до уваги посилання відповідача на лист Автодорожнього університету №219/35 від 07.09.2018 року, оскільки посадовими особами контролюючого органу зроблено висновки щодо наявності порушень не на підставі Законів України, а на підставі приватної думки юридичної особи, оформленої у вигляді листа, чим порушено вимоги ст.19 Конституції України щодо застосування при здійсненні перевірки норм матеріального права.

Щодо висновку ревізії викладеному в п. 2 вимоги про порушення ч. 1 ст. 9 Закону України Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 1.2 Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, за даними бухгалтерського обліку ВУКГ ЛМР зайво списано скрапленого газу на, загальну суму 451 389,95 грн та дизельного палива на суму 13 859,47 грн, чим завдано матеріальної шкоди підприємству на вказані суми.

Як вже зазначено судом, ВУКГ ЛМР в зазначений ревізією період, здійснювало ремонтні роботи асфальтобетонного покриття вулиць м. Люботин. В ході виконання ремонтних робіт співробітниками підприємства використовувались у здійсненні господарської діяльності і автомобілі ГАЗ -2705 (д.н. НОМЕР_1 ) - в період 01.07.2016 по 31.05.2018 та ГАЗ 2705( д.н: НОМЕР_2 ).

Судом встановлено, що у відповідності до виконання службових завдань бухгалтерією підприємства придбавалось та списувалось автомобільне пальне (скраплений газ). Придбання пального здійснювалось за готівковий та безготівковий рахунок на АГЗС, підставою для постановки на облік палива були первинні бухгалтерські документи( касові чеки АГЗС).

Списання автомобільного пального здійснювалось на підставі первинних бухгалтерських документів - подорожніх листів автомобілів.

Як зазначено в акті ревізії Північно-східного офісу Держаудитслужби від 28.09.2018 року №06-12/6 в ході перевірки підприємством для перевірки надані касові чеки придбання пального та подорожні листи автомобілів, оборотно-сальдові відомості по рахунках підприємства.

Ревізією правильності встановлення норм витрат палива на роботу транспортних засобів підприємства, правильності списання палива на роботу транспортних засобів підприємства випадків списання палива в завищених обсягах та правильності перенесення показників спідометрів автотранспортних засобів та залишків палива з попереднього в наступний подорожній лист порушень не встановлено.

Підставами для віднесення до складу витрат сум, зазначених у запитах, є документи та регістри бухгалтерського обліку підприємства.

Беручи до уваги вищевикладене, а також враховуючи, що ВУКГ ЛМР до перевірки надано всі наявні обов`язкові документи первинного бухгалтерського обліку та оборотно-сальдові відомості підприємства, суд приходить до висновку, що господарські операції щодо списання автомобільного пального(скрапленого газу), мали реальний характер, правові наслідки, та спростовують висновки Північно-східного офісу Держаудитслужби щодо відсутності документального підтвердження в окремих випадках заправки газу автомобілів ГАЗ 2705 та заподіяння матеріальної шкоди (збитків) підприємству на загальну суму 209275Л З грн.

Окрім цього, згідно зі ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV від 16 липня 1999 року, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-XIV від 16 липня 1999 року передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійсненні господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення, контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до ч.2 ст.9 Закону, первинні документи повинні мати обов`язкові реквізити, серед яких: назва документа (форми), дату і місце складання, назва підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, - одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Підставою для здійснення господарської операції стали подорожні листи, які була оформлена у відповідності до вимог ч. 2 ст.9 закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та мала всі необхідні реквізити.

Як встановлено судом, фактична заправка автомобілів водіями могла проводилась на передодні дня виїзду автомобіля в рейс на лінію, а подорожні листи заповнювались з ранку наступного дня.

А тому, певні недоліки первинних документів не позбавляють юридичної сили весь первинний документ в аспекті сприймання його як доказу здійснення господарської операції.

Щодо висновку ревізії викладеному в п. 3 вимоги про порушення вимог ч. 3 ст. 15 Закону України від 06.09.2005 № 28 IV «Про благоустрій населених пунктів» ВУКГ ЛМР від надання послуг утримання кладовищ м. Люботина недоотримано фінансових ресурсів на загальну суму 386 207,46 грн, чим завдано матеріальної шкоди підприємству вказану суму.

Статтею 1 Бюджетного кодексу України передбачено, що Бюджетним кодексом регулюються відносини, що виникають в процесі складання розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання, за дотримання бюджетного законодавства, а визначаються правові засади утворення та погашення державного та місцевого боргу.

Статтею 2 Бюджетного кодексу України визначеного бюджетні кошти це належні відповідні до законодавства надходження бюджету та витрати бюджету.

Суд зазначає, що оскільки фінансування утримання кладовищ провадиться за рахунок місцевого бюджету, то на зазначені правовідносини щодо виплати заробітної плати доглядачам кладовищ поширюються норми бюджетного кодексу України.

У відповідності до абз.4 ч.4 ст.13 Бюджетного кодексу України власні надходження бюдже1 установ використовуються (з урахуванням частини 9 ст.51 цього кодексу) на:

- покриття витрат, пов`язаних з організацією та наданням послуг, що надаються бюджетними установами згідно з їх основною діяльністю (за рахунок надходжень групи);

- організацією додаткової господарської діяльності бюджетних установ ( за рахунок надходжень підгрупи 2 першої групи);

- утримання, облаштування, ремонт, придбання майна бюджетних установ (за рахунок надходжень підгрупи 3 першої групи).

Відповідно до приписів ч. 9 ст. 51 Бюджетного кодексу України якщо обсяги власних надходжень бюджетних установ перевищують відповідні витрати, затверджені законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), розпорядник бюджетних коштів передбачає спрямування таких надпланових обсягів у першу чергу на погашення заборгованості з оплати праці, нарахувань на заробітну плату, стипендії, комунальних послуг,енергоносії.

Проте, судом встановлено, що відповідачем, під час ревізії не досліджувались такі питання, а тому висновок стосовно недоотримання фінансових ресурсів на загальну суму 386 207,46 грн є передчасним.

Отже суд приходить до висновку про відсутність порушень діючого законодавства з боку позивача.

Щодо висновку ревізії викладеному в п. 4 вимоги про порушення вимог п. 6.4.4.1 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правил визначення вартості будівництва», затвердженого наказом Мінрегіонбуду України від 05.07.2013 №293, в 2017 році підприємством завищена вартість послуг з рекультивації сміттєзвалища на суму 13 450,02 грн з ПДВ, чим бюджету м. Люботина завдано матеріальної шкоди на вказану суму.

Як встановлено судом, ВУКГ ЛМР не обліковує водні запаси на балансі, та відповідно не проводило їх списання, оскільки між ВККУ м. Люботин та підприємством ВККУ ЛМР Харківської області укладено договір щодо централізованого водопостачання ВУКГ ЛМР, на вводі води встановлено відповідний лічильник та облік води на адміністративно-господарські потреби ведеться за лічильником та відповідними документами обліку.

Суд зазначає, що в ході проведення перевірки жодних досліджень, стосовно використання та списання води не проводились, що свідчить про неповноту дослідження та передчасність зроблених висновків.

Слід також зазначити, що відповідно до вимоги щодо усунення порушень законодавства від 13.11.2018 № 20-06-25/7293, відповідач вимагає усунути виявлені порушення згідно вимог чинного законодавства. В разі не усунення порушень відповідач порушує ініціювання розгляду питання про розірвання контракту з керівником Виробничого управління комунального господарства Люботинської міської ради Харківської області.

Зі змісту оскаржуваної вимоги вбачається, що в ній викладено висновки Держаудитслужби про виявлення під час ревізії порушення Виробничим управлінням комунального господарства Люботинської міської ради Харківської області вимог чинного законодавства, що призвело до завдання збитків та визначено розмір цих збитків.

Водночас, вимога не містить визначення конкретних дій, обов`язкових до виконання Виробничим управлінням комунального господарства Люботинської міської ради Харківської області для усунення виявлених порушень.

З огляду на правову природу письмової вимоги контролюючого органу, вона породжує правові наслідки (зокрема обов`язки) для свого адресата, відтак наділена рисами правового акта індивідуальної дії (з урахуванням її змістовної складової, незалежно від форми документу, в якому вона міститься) і як такий акт може бути предметом судового контролю в порядку адміністративного судочинства у разі звернення із відповідним позовом. При цьому "законність" письмової вимоги контролюючого органу безумовно передбачає її обґрунтованість, тобто наявність підстав для її скерування адресату.

У даній справі зміст спірної вимоги, яка є індивідуально-правовим актом, а відтак породжує права і обов`язки для підконтрольної установи, якій вона адресована, полягає в тому, щоб "усунути виявлені порушення", встановлені контролюючим органом. Додатково про обов`язковий характер даної вимоги свідчить застереження в ній про те, що її невиконання є підставою для звернення до суду в інтересах держави.

Водночас спірна вимога, як індивідуально-правовий акт, в силу закону обов`язкова до виконання підконтрольною установою, прийнята з порушенням вимог закону щодо її змісту, оскільки є неконкретизованою.

Зазначивши у вимозі про необхідність «усунути виявлені порушення згідно вимог чинного законодавства» відповідач не вказав, які саме дії, та на підставі яких положень закону повинен здійснити позивач для усунення негативних наслідків протиправного використання грошових коштів.

Спонукання позивача самостійно визначити на підставі невизначених законодавчих актів, які саме заходи слід вжити для усунення виявлених порушень, в свою чергу, може призвести до нового можливого порушення позивачем чинного законодавства. Зазначене в світлі обов`язкового характеру спірної вимоги в частині корегування роботи підконтрольної установи є порушенням вимог закону в частині змісту вимоги як акту індивідуальної дії.

Під час вирішення справ, суд встановив, що виходячи із правової природи письмової вимоги контролюючого органу, така вимога прийнята не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені законодавством.

Зазначена правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 08 травня 2018 року у справі № 826/3350/17 та від 11 вересня 2018 року у справі № 825/1481/16.

На підставі досліджених доказів та встановлених на їх підставі обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст. 139 КАС України, судові витрати у формі судового збору належить стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Виробничого управління комунального господарства Люботинської міської ради Харківської області (вул. Слобожанська, буд. 151, м. Люботин, Харківський район, Харківська область, 62433, код 05392163) до Північно-східного офісу Держаудитслужби (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 4 під., 10 пов., м. Харків, 61022, код 40478572), третя особа - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1, код НОМЕР_3) про визнання протиправною та скасування вимоги - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати пункти 1-4 вимоги від 13.11.2018 № 20-06-25/7293,яка винесена Північно-східним офісом Держаудитслужби.

Стягнути на користь Виробничого управління комунального господарства Люботинської міської ради Харківської області (вул. Слобожанська, буд. 151, м. Люботин, Харківський район, Харківська область, 62433, код 05392163) судові витрати в розмірі 19210 (дев`ятнадцять тисяч двісті десять) грн 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код 39599198).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 10 червня 2019 року.

Суддя С.О.Чудних