Рішення № 82312954, 10.06.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

10 червня 2019 р. № 820/660/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Білової О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Харківського національного університету внутрішніх справ (проспект Льва Ландау, буд. 27, м. Харків, 61080, код ЄДРПОУ08571096) про визнання протиправною бездіяльності та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Харківського національного університету внутрішніх справ, яка полягає у не проведенні розрахунку з ОСОБА_1 в день звільнення із органів внутрішніх справ, - 06.11.2015 року;

- стягнути з Харківського національного університету внутрішніх справ (61080, м.Харків, пр. Льва Ландау, буд.27) на користь ОСОБА_1 заробіток за весь час затримки розрахунку з 07.11.2015 по 03.11.2016 в розмірі - 35964,12 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 30 березня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2017 року, у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Верховного суду від 12.03.2019 касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30 березня 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 травня 2017 року скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою суду від 08.04.2019 прийнято цю справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що згідно наказу Харківського національного університету внутрішніх справ № 205 о/с від 06.11.2015 позивача звільнено зі служби за пунктом 64 "г" (через скорочення штатів). Між тим, в день звільнення не було проведено всіх необхідних розрахунків, а саме не було виплачено одноразову грошову (вихідну) допомогу, передбачену чинним законодавством, а проведено виплату лише 03.11.2016. Позивач вважає дії відповідача в частині невиплати в день звільнення одноразової грошової допомоги такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, а тому вважає, що має право на виплату суми середнього заробітку за час затримки такого розрахунку та просить суд стягнути середній заробіток за час затримки вказаного розрахунку.

Представник відповідача не погодився з позовними вимогами та надав відзив на позов, в якому просив залишити позво без розгляду, посилаючись на те, що позивач, на думку представника відповідача, пропустив шестимісячний строк звернення до суду.

Відповідно до ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст. 229 КАС України.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив.

ОСОБА_1 , проходив службу в органах внутрішніх справ.

Згідно наказу Харківського національного університету внутрішніх справ № 205 о/с від 06.11.2015 майора міліції ОСОБА_1 , заступника начальника факультету підготовки фахівців для підрозділів слідства Харківського національного університету внутрішніх справ, звільнено зі служби за пунктом 64 "г" (через скорочення штатів).

Вислуга років на день звільнення складає 21 рік 09 місяців 08 днів, у пільговому обіленні: 23 роки 03 місяці 24 дні. Вислуга років для отримання одноразової грошової допомоги при звільненні складає 21 рік 09 місяців 08 днів.

Згідно грошового атестату позивача, виданого Харківським національним університетом внутрішніх справ майору міліції ОСОБА_1 , до 06.11.2015 нараховано одноразову грошову допомогу при звільненні в сумі 32068,02 грн.

З листа Харківського національного університету внутрішніх справ від 03.11.2016 №4/778 вбачається, що згідно наказу ХНУВС від 06 листопада 2015 року № 205о/с позивачу зроблено розрахунок одноразової грошової допомоги при звільнені у сумі 37153,33 грн, в т.ч. прибутковий податок - 5684,72 грн (сума на руки - 30996,58 грн.). В березні 2016 року ОСОБА_1 було виплачено 11146,30 грн., в т.ч. прибутковий податок-1705,42 грн. (сума на руки - 9299,27 грн). Залишок одноразової грошової допомоги при звільнені складав 26007,03 грн, в т.ч. прибутковий податок - 3979,30 грн (сума на руки - 21697,31 грн), та виплачений 03 листопада 2016 року шляхом перерахування на капковий рахунок в АТ «Ощадбанк» позивача. (а.с. 6)

В постанові від 14.03.2019 по справі № 820/660/17 Верховний Суд спростував висновки судів першої та апеляційної інстанцій про відсутність обов`язку Харківського національного університету внутрішніх справ виплатити ОСОБА_1 суму середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, оскільки позивача звільнено зі служби наказом Харківського НУВС № 2015 о/с від 06.11.2015 Відповідно безпосереднім роботодавцем позивача був Харківський НУВС, а тому відповідальність, передбачену в ст. 117 КЗпП України за непроведені розрахунки у день звільнення, має нести саме відповідач.

При цьому, Верховний Суд зауважив, що розрахунок розміру суми відшкодування, передбаченого статтею 117 КЗпП України, повинен здійснюватися відповідно до норм Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100 (далі за текстом - Постанова № 100).

Відповідно до ч.5 ст. 353 КАС України, висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов`язковими для суду першої або апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

Згідно положень абз. 1,3 п.2 розділу 2 Постанови № 100 (в редакції від 29.07.2015, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв`язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.

У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Таким чином, середній заробіток повинен обчислюватися з грошового забезпечення за два останні місяці, які перебували звільненню позивача зі служби (листопад 2015 року), а саме: вересень та жовтень 2015 року.

Позивачем розраховано суму середнього заробітку виходячи з заробітної плати за робочі дні за період з вересень по жовтень 2015 року, помноженої на кількість робочих днів за час затримки виплати одноразової грошової допомоги при звільненні та склала 35964,12 грн.

Представник відповідача щодо зазначеного розрахунку жодних зауважень не надав.

Відповідно до абз. 1, 2 п.3 розділу 3 Постанови № 100, при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження включаються: основна заробітна плата; доплати і надбавки (за надурочну роботу та роботу в нічний час; суміщення професій і посад; розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт робітниками - почасовиками; високі досягнення в праці (високу професійну майстерність); умови праці; інтенсивність праці; керівництво бригадою, вислугу років та інші); виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії і теплової енергії; винагорода за підсумками річної роботи та вислугу років тощо. Премії включаються в заробіток того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату. Премії, які виплачуються за квартал і більш тривалий проміжок часу, при обчисленні середньої заробітної плати за останні два календарні місяці, включаються в заробіток в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді. У разі коли число робочих днів у розрахунковому періоді відпрацьовано не повністю, премії, винагороди та інші заохочувальні виплати під час обчислення середньої заробітної плати за останні два календарні місяці враховуються пропорційно часу, відпрацьованому в розрахунковому періоді.

Одноразова винагорода за підсумками роботи за рік і за вислугу років включається до середнього заробітку шляхом додавання до заробітку кожного місяця розрахункового періоду 1/12 винагороди, нарахованої в поточному році за попередній календарний рік.

При обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження згідно з чинним законодавством не враховуються, зокрема: б) одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо); е) пенсії, державна допомога, соціальні та компенсаційні виплати (абз.1, 3 та 7 п.4 розділу 4 Постанови № 100).

Таким чином, суд дійшов висновку про обґрунтованість, доведеність та задоволення позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльності Харківського НУВС щодо невиплати позивачу в день звільнення одноразової грошової допомоги, передбаченої чинним законодавством та зобов`язання Харківського НУВС здійснити позивачу виплату суми середнього заробітку за час затримки розрахунку у розмірі 35964,12 грн.

З приводу строку звернення позивача до суду з даним позовом, слід також зазначити наступне.

У відзиві на позов представник відповідача також стверджував, що ОСОБА_1 пропустив шестимісячний строк звернення до суду, оскільки звернувся до суду з даним позовом щодо здійснення відповідачем виплати позивачу суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні 13.02.2017, тоді як позивач звільнився з органів внутрішніх справ ще 06.11.2015.

Відповідно до положень ч.1 та 2 ст. 99 КАС України (в редакції до 15.12.2017, яка діяла на момент звернення позивача до суду з даним позовом), адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже, КАС України передбачав можливість встановлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків.

У ч. 2 ст. 233 КЗпП України зазначено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Проаналізувавши зміст ч. 2 ст. 233 КЗпП України, практику ВСУ, суд дійшов висновку про те, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці, звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору та відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат, не обмежується будь-яким строком.

Системний аналіз наведених правових норм дозволяє дійти висновку, що адміністративний суд не може застосовувати місячний строк звернення до адміністративного суду, як підставу для залишення позову без розгляду у справах з вимогами, пов`язаними з виплатою компенсаторної складової доходу, до якого належить, зокрема, одноразова грошова (вихідна) допомога.

Вказана позиція суду збігається с висновками Верховного Суду, які викладені в постанові від 25 червня 2018 року (справа № 826/27427/15).

При зазначених обставинах, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду та наявність підстав для задоволення позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 257-262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні клопотання представника позивача про залишення позову без розгляду - відмовити.

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Харківського національного університету внутрішніх справ (проспект Льва Ландау, буд. 27, м. Харків, 61080, код ЄДРПОУ08571096) про визнання протиправною бездіяльності та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку - задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Харківського національного університету внутрішніх справ, яка полягає у непроведенні розрахунку з ОСОБА_1 в день звільнення із органів внутрішніх справ - 06.11.2015.

Стягнути з Харківського національного університету внутрішніх справ (61080, м. Харків, пр. Льва Ландау, буд. 27) на користь ОСОБА_1 заробіток за весь час затримки розрахунку з 07.11.2015 по 03.11.2016 в розмірі - 35964,12 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено 10 червня 2019 року.

Суддя Білова О.В.