
Справа № 420/2645/19
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 червня 2019 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Вовченко O.A.,
секретар судового засідання Іщенко С.О.,
за участю:
представника позивача - ОСОБА_4. (згідно ордеру),
представника відповідача - Надутик О.В. (за довіреністю),
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за позовом ОСОБА_1 до ліквідаційної комісії Чорноморського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-
ВСТАНОВИВ:
До Одеського окружного адміністративного суду 02 травня 2019 року надійшов позов ОСОБА_1 до ліквідаційної комісії Чорноморського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області, в якому позивач просить суд:
1. Визнати протиправним та скасувати рішення ліквідаційної комісії Чорноморського об`єднаного управління Пенсійного фонду України № 23 від 13.11.2018 р. про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком як матері дитини-інваліда;
2. Зобов`язати ліквідаційну комісію Чорноморського об`єднаного управління Пенсійного фонду України призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 08 листопада 2018 року пенсію за віком відповідно до вимог ст. 17 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п.3 ч.1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
17 травня 2019 року ухвалою суду прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 , відкрито провадження у адміністративній справі та визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ОСОБА_1 є матір`ю неповнолітнього ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Син позивача є дитиною-інвалідом, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 , виданим 26.04.2018 р. Згідно медичного висновку № 16 від 11.04.2018 р. йому встановлено захворювання М87.2, що відповідає розділу VI пункту 2 підпункту 2.16 Переліку медичних показань, що дають право на одержання державної соціальної допомоги на дітей-інвалідів віком до 18 років, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства фінансів України від 8 листопада 2001 року №454/471/516. 08 листопада 2018 року позивач звернулась до Чорноморського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області із заявою про призначення пенсії за віком як матері інваліда з дитинства. Рішенням № 23 від 13 листопада 2018 року їй було відмовлено з посиланням на те, що вперше медичний висновок як дитині інваліду її синові було оформлено лише 11.04.2018 р., коли йому виповнилось 14 років 10 місяців. При цьому, відповідач посилався на положення ст. 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», якою передбачено, що право на призначення дострокової пенсії за віком мають матері осіб з інвалідністю дитинства після досягнення 50 років та наявності 15 років страхового стажу, які виховали їх до шестирічного віку. Вважає зазначене рішення протиправним і таким, що підлягає скасуванню. Посилаючись на ст.ст. 8, 45, 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», ст.ст.19, 46 Конституції України, Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1, ст. 17 Закону України «Про пенсійне забезпечення» зазначає, що на час звернення вік позивача складав повних 50 років 7 місяців, загальний страховий стаж - 31 рік 6 місяців 8 днів. Статус дитини - інваліда син позивача набув 11.04.2018 року, коли йому виповнилось 14 років 10 місяців. Медичний висновок від 11.04.2018 р. підтверджує статус сина дитини-інваліда віком до 18 років. Таким чином, всі законодавчі умови з боку позивача виконані та є всі підстави для задоволення її заяви і призначення відповідної пенсії. Вказані вище норми Законів не містять в якості обов`язкової (виключної) умови для призначення пенсії за віком встановлення дитині інвалідності до досягнення нею шестирічного віку.
23 травня 2019 року до суду від відповідача за вх.№18483/19 надійшов відзив на позов (а.с.30-32), у якому відповідач зазначає, що мати дитини-інваліда має право на призначення дострокової пенсії за віком після досягнення 50 років у тому разі, якщо дитина, яку вона виховує, визнана дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку. Якщо дитина визнана дитиною-інвалідом після досягнення нею шестирічного віку або інвалідом з дитинства після досягнення вісімнадцятирічного віку, мати цієї дитини має право на отримання зазначеної пенсії лише у разі наявності висновку лікарсько-консультативної комісії про те, що дитина мала медичні показання для визнання її дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку. Відповідно до наданих документів ОСОБА_1 має дитину інваліда з дитинства ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та 08.11.2018 звернулася за призначенням пенсії за віком як матері інваліда з дитинства. Згідно довідки Обласної дитячої клінічної лікарні від 24.10.2018 № 1102 ОСОБА_2 вперше отримав статус дитини інваліда з дитинства 11.04.2018 при досягненні 14 років та не мав медичні показання для визнання його дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку. Рішенням ліквідаційної комісії об`єднаного управління від 13.11.2018 № 23 ОСОБА_1 було відмовлено у призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку згідно ст. 115 Закону 1058.
Враховуючи викладене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні щодо задоволення позовних вимог заперечувала.
Вивчивши матеріали справи, ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї доказами, ознайомившись з відзивом відповідача на адміністративний позов, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги та відзив та перевіривши їх наданими з боку учасників справи доказами, суд встановив наступне.
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , має загальний страховий стаж 31 рік 6 місяців 8 днів, що підтверджується копією трудової книжки позивача НОМЕР_2 (а.с.57-59).
Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 (а.с.12) ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно з випискою із медичної карти стаціонарного хворого комунальної установи «Одеська обласна дитяча клінічна лікарня» №349 від 05 квітня 2018 року (а.с.15-16) та відповідно до медичного висновку державного закладу «Іллічівська басейнова лікарня на водному транспорті Міністерства охорони здоров`я України» № 16 від 11 квітня 2018 року про дитину-інваліда до 18 років (а.с.14), у ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , наявне захворювання (патологічний стан), яке відповідає розділу VI пункту 2 підпункту 216 Переліку медичних показань, що дають право на отримання державної соціальної допомоги на дітей-інвалідів віком до 18 років. Висновок дійсний до 05 червня 2021 року.
Відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1 від 26 квітня 2018 року (а.с.13) ОСОБА_1 є законним представником (опікуном) дитини-інваліда ОСОБА_2 , який має право на державну соціальну допомогу на дитину-інваліда. Державну соціальну допомогу призначено з 17.04.2018 року по 05.06.2021 року.
Користуючись своїм правом на призначення дострокової пенсії як матері дитини-інваліда, позивач 08.11.2018 року звернулась до Чорноморського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області із заявою про призначення пенсії (а.с.49).
До вказаної заяви позивач додала: довідку про присвоєння ідентифікаційного коду (а.с.56); паспорт НОМЕР_4 (а.с.53-55); трудову книжку; диплом (свідоцтво, атестат) про навчання (копія); довідку про заробітну плату за період страхового стажу до 01.07.2000 року 19/11-18 (а.с.64); медичний висновок №16; свідоцтво про народження дитини.
Рішенням Чорноморського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області №23 від 13.11.2018 року (а.с.18, 46) позивачу було відмовлено у призначенні пенсії за віком як матері інваліда з дитинства. При цьому в рішенні з посиланням на п.3 ст.115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», пп.2.17, 2.18 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 зазначено: «Для призначення пенсії були надані наступні документи: копія паспорта та ідентифікаційного коду; копія трудової книжки,свідоцтво про народження дитини, довідка про заробітну плату №19/11-18. Згідно наданим документам, даним індивідуальних відомостей про застраховану особу загальний страховий стаж 31 рік 6 місяців 8 днів. Згідно довідки Обласної дитячої клінічної лікарні № 1102 від 24.10.2018 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 вперше було оформлено медичний висновок як дитині інваліду з дитинства 11.04.2018 р. На момент оформлення інвалідності дитині було 14 років 10 місяців».
Не погоджуючись з вищенаведеним рішенням відповідача, позивач звернулась до суду з даним позовом.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» право на призначення дострокової пенсії за віком мають жінки, які народили п`ятьох або більше дітей та виховали їх до шестирічного віку, матері осіб з інвалідністю з дитинства, які виховали їх до зазначеного віку, - після досягнення 50 років та за наявності страхового стажу не менше 15 років. При цьому до числа осіб з інвалідністю з дитинства належать також діти з інвалідністю віком до 16 років.
Таким чином, вищевказаною нормою передбачено три категорії осіб, які мають право на призначення дострокової пенсії за віком за умови досягнення ними 50 років та за наявності страхового стажу не менше 15 років:
- жінки, які народили п`ятьох або більше дітей та виховали їх до шестирічного віку;
- матері осіб з інвалідністю з дитинства, які виховали їх до шестирічного віку;
- матері дітей з інвалідністю віком до 16 років.
При цьому статтею 17 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що жінки, які народили п`ятеро або більше дітей і виховали їх до восьмирічного віку, і матері інвалідів з дитинства, які виховали їх до цього віку, мають право на пенсію за віком після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 15 років із зарахуванням до стажу часу догляду за дітьми (пункти «є» і «ж» статті 56). При цьому до числа інвалідів з дитинства належать також діти-інваліди віком до 16 років, які мають право на одержання соціальної пенсії (стаття 94). У разі відсутності матері, коли виховання дитини-інваліда здійснювалось його батьком, йому призначається пенсія за віком після досягнення 55 років при стажі роботи 20 років.
Відповідно до пп.2.18 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою Правління Пенсійного Фонду України №22-1 від 25.11.2005 року, визнання особи інвалідом з дитинства або дитиною-інвалідом засвідчується випискою з акта огляду в МСЕК, медичним висновком закладів охорони здоров`я, посвідченням одержувача допомоги, довідкою органу, що призначає допомогу, про період призначення допомоги. У разі якщо дитина визнана дитиною-інвалідом після досягнення шестирічного віку або інвалідом з дитинства після досягнення вісімнадцятирічного віку, надається відповідно висновок лікарсько-консультаційної комісії про те, що вона мала медичні показання для визнання її дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку, та/або висновок МСЕК про можливість настання інвалідності до досягнення особою 18-ти років (висновок про час настання інвалідності).
Відповідно до абз. 3 ст. 1 Закону України від 06 жовтня 2005 року № 2961-ІV «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» дитина з інвалідністю - особа віком до 18 років (повноліття) зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.
Аналізуючи вказані норми закону, враховуючи, що позивачем було надано висновок яким підтверджується, що інвалідність її сина настала до виповнення 16 років та з урахуванням достатнього страхового стажу позивача для призначення дострокової пенсії, суд приходить до висновку, що відповідач протиправно відмовив у призначенні позивачу пенсії за віком. Суд вважає, що відповідач повинен був призначити позивачу пенсію як матері інваліда з дитинства.
При цьому суд зазначає, що рішення відповідача не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії, оскільки у ньому окрім цитування норм законодавства та посилання на надані позивачем документи відсутнє обґрунтування відмови з посиланням та підстави прийняття такого рішення.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість первісної вимоги позивача та про доцільність визнання протиправним та скасування рішення Чорноморського об`єднаного управління Пенсійного фонду України № 23 від 13 листопада 2018 року про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії.
В свою чергу, вирішуючи вимоги позивача про зобов`язання ліквідаційної комісії Чорноморського об`єднаного управління Пенсійного фонду України призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 08 листопада 2018 року пенсію за віком відповідно до вимог ст. 17 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п.3 ч.1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», суд виходить з наступного.
Згідно з п.23 ч.1 ст.4 КАС України похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Оскільки вимога позивача про зобов`язання ліквідаційної комісії Чорноморського об`єднаного управління Пенсійного фонду України призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 08 листопада 2018 року пенсію за віком відповідно до вимог ст. 17 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п.3 ч.1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» є похідною вимогою від вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Чорноморського об`єднаного управління Пенсійного фонду України № 23 від 13 листопада 2018 року, вона також є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Відповідно до ч. 1. ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Відповідно до ч.1, ч.5 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене у сукупності, позовна заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
04.06.2019 року судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення суду та зазначено, що повний текст рішення суду буде виготовлено у строк, визначений ч.3 ст.243 КАС України.
Згідно з приписами ч.3 ст.243 КАС України залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.
Згідно з ч. 1 ст. 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.
Відповідно до ч.4 та ч.5 ст.120 КАС України останнім днем строку, який закінчується вказівкою на певний день, вважається цей день. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Враховуючи те, що 5-й день складання повного тексту рішення випадає на вихідний день (неділя), в силу положень ст.120 КАС України, повний текст рішення суду складено суддею 10.06.2019 року (перший робочий день).
Керуючись ст.ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Чорноморського об`єднаного управління Пенсійного фонду України № 23 від 13 листопада 2018 року про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії.
Зобов`язати ліквідаційну комісію Чорноморського об`єднаного управління Пенсійного фонду України призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 08 листопада 2018 року пенсію за віком відповідно до вимог ст. 17 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та п.3 ч.1 ст. 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1, р.н.о.к.п.п. НОМЕР_5 ).
Відповідач - ліквідаційна комісія Чорноморського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області (вул.Хантадзе, 8а, м.Чорноморськ, 68001, код ЄДРПОУ 40386094).
Повний текст рішення складено та підписано 10.06.2019 року.
Суддя О.А. Вовченко
.
Судове рішення № 82312490, Одеський окружний адміністративний суд було прийнято 10.06.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 420/2645/19. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: