Рішення № 82312465, 04.06.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1.380.2019.000872

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2019 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді Сподарик Н.І.,

за участю секретаря судового засідання Карпи А.В.,

представника позивача Хоп`як В.З.,

представника відповідача Стецьків Н.І.,

розглянувши у судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Львівська ізоляторна компанія» до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації, зобов`язання до вчинення дій,-

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Львівська ізоляторна компанія» (79066, м.Львів, вул.Зелена, 301) до Головного управління ДФС у Львівській області (79003, м.Львів, вул.Стрийська, 35), із вимогами:

- визнати протиправною та скасувати індивідуальну податкову консультацію №4385/ІПК/10/13-01-12-05-09 від 11.10.2018 року;

- зобов`язати Головне управління ДФС у Львівській області надати Товариству з обмеженою відповідальністю «Львівська ізоляторна компанія» індивідуальну податкову консультацію з урахуванням висновків суду.

Ухвалою суду від 28.02.2019 року відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче засідання.

Від представника відповідача 20.03.2019 року за вх. № 9395 надійшов до суду відзив на позовну заяву.

26.03.2019 року від позивача засобами поштового зв`язку надійшла до суду відповідь на відзив.

04.04.2019 року представник відповідача подала через канцелярію суду заперечення на відповідь.

Суд ухвалою призначив судовий розгляд адміністративної справи по суті на 28 05.19 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що податкова консультацію є необґрунтована та протиправною. Зазначає, що при наданні оскарженої податкової консультації відповідачем не враховано загальні принципи податкового законодавства, висновки контролюючого органу суперечать нормам чинного податкового законодавства, створюють додаткові обов`язки для позивача як платника податків та порушують таким чином визначені чинним законодавством права позивача. Також наголосив, що товариство з обмеженою відповідальністю «Львівська ізоляторна компанія», має законне право зменшити свій фінансовий результат до оподаткування на суму від`ємного значення об`єкта оподаткування на суму - 2 135 975 грн., що обліковувалась у декларації дочірнього підприємства «Електротехізоляція», яке припинилось в процесі реорганізації шляхом приєднання до товариства з обмеженою відповідальністю «Львівська ізоляторна компанія». В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

04.04.2019 року представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву за вх. № 11357. У відзиві на позовну заяву представник вказує, що норми Податкового кодексу України не містять положень, що надають право підприємству-правонаступнику, яке утворилось після реорганізації, враховувати при складанні податкової декларації з податку на прибуток підприємств від`ємне значення об`єкта оподаткування підприємства, що ліквідувалось. З огляду на викладене, просить у позові відмовити. В судовому засіданні представник відповідача підтримав позицію викладену у письмовому відзиві та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Дослідивши доводи позову, відзив на нього, зібрані у справі докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд зазначає наступне.

17.05.2018 року засновником прийнято рішення про припинення діяльності дочірнього підприємства «Електротехізоляція» товариства з обмеженою відповідальністю «ГІГ Холдінгс» у зв`язку з його реорганізацією шляхом приєднання до товариства з обмеженою відповідальністю «Львівська ізоляторна компанія» (а.с.16-17).

Згідно протоколу № 15/18 загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Львівська ізоляторна компанія» від 27.12.2018 року прийнято рішення про приєднання до товариства з обмеженою відповідальністю «Львівська ізоляторна компанія» - дочірнього підприємства «Електротехізоляція» товариства з обмеженою відповідальністю «ГІГ Холдінгс».

Відповідно до передавального акта все майно, усі права та обов`язки дочірнього підприємства «Електротехізоляція» товариства з обмеженою відповідальністю «ГІГ Холдінгс» після його припинення шляхом приєднання (реорганізації) переходить до товариства з обмеженою відповідальністю «Львівська ізоляторна компанія», що підтверджується фінансовим звітом станом на 31.05.2018 року та розшифруванням статей балансу наведених у додатках до цього передавального акта (ас.21-32).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Львівська ізоляторна компанія» 24 вересня 2018 року подано запит до Головного управління Державної фіскальної служби України про надання податкової консультації щодо врахування платником податку - правонаступником, від`ємного значення об`єкта оподаткування підприємства, що реорганізувалось шляхом приєднання.

Відповідачем надано податкову консультацію від 11.10.2018 року № 4385/ІПК/99-01-12-02-05-09, з висновком, що фінансовий результат до оподаткування платника податку - правонаступника не зменшується на суму від`ємного значення об`єкта оподаткування, що обліковувалась платником податку (платників податків), який припиняється в процесі реорганізації шляхом приєднання, перетворення, злиття на дату затверджувального передавального акта, оскільки Податковим кодексом України не передбачено права платникам при реорганізації здійснювати врахування при визначенні об`єкта оподаткування податком на прибуток підприємства, яке приєднало іншого збиткового платника податку його податкових збитків.

На думку позивача, податкова консультація від 11.10.2018 року № 4385/ІПК/99-01-12-02-05-09 є протиправною та такою, що суперечить нормам чинного податкового законодавства, а також надання без врахування положень Цивільного кодексу України, тому звернувся до суду та просить її скасувати.

При прийнятті рішення, суд керується такими правовими нормами:

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відносини, які виникають з приводу справляння податків і зборів, порядок адміністрування податків і зборів, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства в Україні регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI.

Згідно з підпунктом 14.1.172 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі ПК України), податкова консультація - допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування нарахування та сплати податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган.

Відповідно до пункту 52.1 статті 52 ПК України, за зверненням платників податків контролюючі органи надають безоплатно консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.

Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію (пункт 52.2 статті 52 ПК України).

За вибором платника податків консультація надається в усній, письмовій або електронній формі. Консультація, надана в письмовій або електронній формі, обов`язково повинна містити опис питань, що порушуються платником податків, з урахуванням фактичних обставин, вказаних у зверненні платника податків, обґрунтування застосування норм законодавства та висновок з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства (пункт 52.3 статті 52 ПК України).

Приписами пунктів 52.4 та 52.5 статті 52 ПК України передбачено, що консультації надаються контролюючими органами. Контролюючі органи мають право надавати консультації виключно з тих питань, що належать до їх повноважень.

Водночас, платник податків може оскаржити до суду наказ про затвердження узагальнюючої податкової консультації або надану йому індивідуальну податкову консультацію як правовий акт індивідуальної дії, викладені в письмовій або електронній формі, які, на думку такого платника податків, суперечать нормам або змісту відповідного податку чи збору (пункт 53.3 статті 53 ПК України).

Скасування судом наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.

Протягом 30 календарних днів з дня набрання законної сили рішенням суду про скасування наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, або контролюючий орган з урахуванням висновків суду зобов`язані опублікувати узагальнюючу податкову консультацію або надати платнику податків індивідуальну податкову консультацію.

Проаналізувавши вищевикладені законодавчі положення можна дійти висновку, що податкова консультація надається контролюючими органами у межах їхньої компетенції з питань адміністрування, нарахування та сплати податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган, виходячи з норм або змісту відповідного податку чи збору. При цьому, дослідженню в справах про визнання протиправною та скасування податкової консультації підлягають обставини щодо: поставлених у зверненні платника про надання податкової консультації питань; викладених у податковій консультації відповідей; відповідність зазначених у податковій консультації висновків нормам або змісту відповідного податку чи збору.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 23 червня 2016 року № К/800/52977/13.

Основною підставою для надання оскаржуваної податкової консультації відповідачем визначена відсутність у Податковому кодексі України в редакції, чинній на момент звернення, норм, які б прямо передбачали право платників при реорганізації здійснювати врахування при визначенні об`єкта оподаткування податком на прибуток підприємством, яке приєднало іншого платника податків.

Суд не погоджується з такими висновками відповідача, з огляду на наступне:

Відповідно до пункту 1 статті 104 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Згідно з пунктом 2 статті 107 ЦК України, після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторів та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт, який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються сторонами.

Отже, витрати за зобов`язаннями, що передаються правонаступнику у разі реорганізації шляхом приєднання та по яких дата визнання підприємством, що ліквідується, не настала, виникають у правонаступника, який враховує їх при формуванні фінансового результату до оподаткування податком на прибуток за правилами бухгалтерського обліку.

Таким чином, у балансі позивача як правонаступника містяться відображення як власних активів, зобов`язань та капіталу, а також активів, зобов`язань та капіталу платника податку, який ліквідується шляхом приєднання. При цьому в складі власного капіталу відображається нерозподілений прибуток (накопичений збиток), який є наслідком у тому числі і всіх раніше отриманих прибутків та/чи збитків платника податків, який ліквідується шляхом приєднання.

Згідно з підпунктом 98.1.2 пункту 98.1 статті 98 ПК України під реорганізацією платника податків у цій статті розуміється зміна його правового статусу, яка передбачає будь-яку з таких дій або їх поєднання, в тому числі злиття платників податків, а саме - передачу майна платника податків до статутних фондів інших платників податків, внаслідок чого відбувається ліквідація платника податків, який зливається з іншими.

У разі якщо власник платника податків або уповноважений ним орган приймає рішення про реорганізацію такого платника податків або цілісний майновий комплекс державного чи комунального підприємства передається в оренду чи концесію, грошові зобов`язання чи податковий борг підлягає врегулюванню в порядку визначеному Податковим кодексом України. Якщо реорганізація здійснюється шляхом зміни найменування, організаційно-правового статусу або місця реєстрації платника податків, після реорганізації він набуває усіх прав і обов`язків щодо погашення грошових зобов`язань чи податкового боргу, які виникли до його реорганізації.

Як вбачається із вказаних вище норм Податкового кодексу України останні не містять жодних обмежень щодо врахування правонаступником у складі від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) періодів збитків реорганізованого підприємства.

З огляду на вказані норми, товариство з обмеженою відповідальністю «Львівська ізоляторна компанія», як правонаступник, приймає на себе всі права та обов`язки платника податків, у тому числі негативний фінансовий результат (від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток підприємств).

Відповідно до вимог підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України, порядок визначення об`єкта оподаткування базується на результатах бухгалтерського обліку, відображеного платником податку у фінансовій звітності та скоригованого на різниці, які передбачені Розділом 3 Податкового кодексу України.

Цим же розділом ПК України (підпункту 140.4.2 статті 140 ПК України) надана можливість зменшувати фінансовий результат до оподаткування на суму від`ємного значення об`єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років.

Поточна редакція Податкового кодексу України не містить заборони на врахування правонаступником збитків підприємств, що припиняються в результаті реорганізації.

Підпункт 4.1.4. пункту 4.1. статті 4 ПК України передбачає, що одним із принципів, на яких ґрунтується податкове законодавство України, є презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акту, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно- правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Окрім того, пунктом 56.21 статті 56 ПК України передбачає, що у разі, коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акту, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акту суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Наведене свідчить, що Податковим кодексом України встановлена можливість використання положень інших нормативно-правових актів для цілей оподаткування, якщо вони не суперечать Податковому кодексу України.

В контексті наведеного суд наголошує, що до платника податків-правонаступника переходять всі права та обов`язки з урахуванням зобов`язань реорганізованого підприємства зі сплати податків та з можливістю врахувати від`ємне значення об`єкта оподаткування реорганізованого підприємства на підставі пункту 98.9 статті 98, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, підпункту 140.4.2 статті 140 Податкового кодексу України. І відповідно при наданні податкової консультації контролюючому органу слід надати таку з врахуванням вимог 102, 107 Цивільного кодексу України, вимог ст. 16,17,98 Податкового кодексу України.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, суд вважає, що при наданні оскаржуваної податкової консультації відповідачем не враховано загальні принципи податкового законодавства, висновки контролюючого органу суперечать нормам чинного податкового законодавства, створюють додаткові обов`язки для позивача як платника податків. Протилежного відповідачем не доведено.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що оскаржувана податкова консультація від 11.10.2018 року №4385/ІПК/99-01-12-02-05-09 є протиправною та підлягає скасуванню, а позов задоволенню. Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню.

У відповідності до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст.14, 72-77, 139, 241-247, 250-251, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Львівська ізоляторна компанія» (79066, м.Львів, вул.Зелена, 301) до Головного управління ДФС у Львівській області (79003, м.Львів, вул.Стрийська, 35) про визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації, зобов`язання до вчинення дій задоволити повністю.

Визнати протиправною та скасувати індивідуальну податкову консультацію № 4385/ІПК/10/13-01-12-05-09 від 11.10.2018 року.

Зобов`язати Головне управління ДФС у Львівській області надати товариству з обмеженою відповідальністю «Львівська ізоляторна компанія» індивідуальну податкову консультацію з урахуванням висновків суду у мотивувальній частинні рішення.

Стягнути з Головного управління ДФС у Львівській області (79003, м.Львів, вул.Стрийська, 35; код ЄДРПОУ 39462700) за рахунок бюджетних асигнувань на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Львівська ізоляторна компанія» (79066, м.Львів, вул.Зелена, 301; код ЄДРПОУ 30823262) судовий збір в сумі 1921 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Відповідно до пп.15.5 п.15 Розділу VII Перехідні положення КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя Сподарик Н.І.

Повний текст постанови складено та підписано 11 червня 2019 року.