Рішення № 82312186, 30.05.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 травня 2019 року м. Київ № 320/653/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головенко О.Д., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Обухівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області про визнання протиправними та скасування постанов,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Обухівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області та просить суд:

визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника відділу Обухівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Прізова В.І. про стягнення виконавчого збору від 13.09.2018 ВП № 56181587;

визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника відділу Обухівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Прізова В.І. про відкриття виконавчого провадження від 21.09.2018 ВП № 57278096.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем неправомірно винесено постанови про стягнення виконавчого збору та відкриття виконавчого провадження, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.03.2019 відкрито провадження у справі та вирішено її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням сторін.

У зв`язку з тимчасовим відстороненням судді Балаклицького А.І. від здійснення правосуддя відповідно до рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 14.07.2016 та розпорядження керівника апарату Київського окружного адміністративного суду Геліч Т.В. від 28.03.2019 № 111 було призначено повторний автоматичний розподіл адміністративних справ та матеріалів справи № 320/653/19.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею у справі № 320/653/19 визначено суддю Київського окружного адміністративного суду Головенко О . Д.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.04.2019 дану справу було прийнято до провадження та визначено, що справа буде розглядатись за правилами спрощеного позовного провадження.

Крім того, зазначеною ухвалою витребувано від відповідача в строк до 23.04.2019 належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження ВП № 56181587 та ВП № 57278096.

На день розгляду справи від відповідача заяв, клопотань чи відзиву на позовну заяву не надходило, хоча про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

В судове засідання, що відбулося 15.05.2019 учасники справи не з`явилися, однак про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що рішенням Обухівського районного суду Київської області від 27.02.2013 у справі № 2-242/13 за позовом ПАТ «ПроКредит Банк» до ОСОБА_5 , ОСОБА_1 стягнуто з ОСОБА_1 на користь стягувача заборгованість за кредитним договором в сумі 1 104 731,00 грн. в межах вартості одержаного спадкового майна.

У червні 2017 року з метою стягнення заборгованості, яка виникла у зв`язку з невиконанням ОСОБА_6 (померлим батьком боржника) кредитних договорів від 22.04.2005 та 16.11.2006 № 2340 та № 2946 в загальному розмірі 1 104 731,00 грн., що встановлено рішенням Обухівського районного суду Київської області від 27.02.2013 у справі № 2-242/13, ПАТ «ПроКредит Банк» звернулось до Обухівського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 27.11.2017 у справі № 372/1760/17 відмовлено в задоволенні позову ПАТ «ПроКредит Банк».

Постановою Апеляційного суду Київської області від 28.02.2018 рішення Обухівського районного суду Київської області від 27.11.2017 скасоване, ухвалене нове рішення про часткове задоволення позову, яким постановлено:

в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 перед ПАТ «ПроКредит Банк» за кредитними договорами № 2340 від 22.04.2005 та № 2946 від 16.11.2006 з внесеними змінами, в загальному розмірі 1 104 731,00 грн., яка станом на 19.02.2012 складалася із заборгованості за договором про надання траншу № 1.28588/2946 від 16.11.2006 в розмірі 690 370,48 грн., з них: заборгованість по капіталу - 688 718,99 грн., заборгованість по процентах - 1 607,01 грн., заборгованість по пені - 44,48 грн. та заборгованості за договором про надання траншу про № 1.28223/2340 від 16.11.2006 в розмірі 414 360,52 грн., з них: заборгованість по капіталу - 413 284,27 грн., заборгованість по процентах - 967,29 грн., заборгованість по пені - 108,96 грн., звернути стягнення на предмет іпотеки згідно договору іпотеки № 2946-ІД01 від 16.11.2006, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ніколенко В.М. за реєстровим номером 8271, у вигляді нежитлової будівлі - бар « Біля Фонтану » площею 150,8 кв. м, по

АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 , виданого 21.03.2003 Обухівською міською радою Київської області, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною 1 642 197,00 грн.;

стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_5 на користь ПАТ «ПроКредит Банк» по 840,00 грн. сплаченого судового збору.

28 березня 2018 року на виконання постанови Апеляційного суду Київської області від 28.02.2018 стягувачу видано виконавчі листи № 372/1760/17 від 28.03.2018 про звернення стягнення на предмет іпотеки та сплаченого судового збору.

Судом встановлено, що 16.04.2018 заступником начальника відділу Обухівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження

№ 56181587 на підставі виконавчого листа № 372/1760/17 від 28.03.2018 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

08 травня 2018 року ухвалою Верховного Суду зупинено виконання постанови Апеляційного суду Київської області від 28.02.2018 у справі № 372/1760/17 щодо звернення стягнення на предмет іпотеки, у зв`язку з чим 17.05.2018 заступником начальника відділу Обухівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області прийнято постанову про зупинення виконавчих дій ВП № 56181587.

У зв`язку із досягненням домовленості між стягувачем та боржником по сплаті заборгованості, 30.08.2018 до відділу Обухівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області ПАТ «ПроКредит Банк» направив рекомендованим листом заяву про повернення стягувачу виконавчого листа, виданого Обухівським районним судом Київської області від 28.03.2018 про звернення стягнення на предмет іпотеки, що підтверджується квитанцією про відправлення рекомендованого листа від 30.08.2018 (ідентифікатор № 0407030907372).

Інформацією з офіційного сайту ПАТ «Укрпошта» підтверджується, що зазначену заяву про повернення стягувачу виконавчого листа відповідач одержав 04.09.2018 за довіреністю.

13 вересня 2018 року на підставі заяви «ПроКредит Банк» про повернення виконавчого документу, заступником начальника відділу Обухівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Прізовим В.І. прийнято постанову про поновлення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 56181587.

Також, 13.09.2018, керуючись ст.ст. 3, 27, 40 Закону України № 1404-VІІІ від 02.06.2016 «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404), відповідачем прийнято постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у ВП № 56181587 з виконання виконавчого листа № 372/1760/17, виданого 28.03.2018 Апеляційним судом Київської області, у розмірі 164 219,00 грн.

21 вересня 2018 року, на підставі заяви стягувача про повернення виконавчого документу заступником начальника відділу Обухівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Прізовим В.І. прийнято постанову про повернення виконавчого документа стягувачу у ВП

№ 56181587, в якій державний виконавець встановив, що до відділу надійшла заява стягувача про повернення виконавчого документу, у зв`язку з повним та фактичним виконанням рішення суду боржником, та постановив виконавчий лист повернути стягувачу, припинити чинність арешту майна боржника та скасувати інші заходи примусового виконання рішень.

В подальшому, 24.09.2018, державний виконавець скасував постанову про повернення виконавчого документу від 21.09.2018 і виніс нову, у якій зокрема, зазначено, й про те, що стягнення виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій буде проведено в рамках окремого виконавчого провадження.

На думку позивача, дії державного виконавця, які полягають у винесенні постанови про стягнення виконавчого збору від 13.09.2018 ВП № 56181587 та постанови про відкриття виконавчого провадження від 21.09.2018 ВП № 57278096, вчинені з недотриманням вимог чинного законодавства та є такими, що порушують його права й законні інтереси, у зв`язку з чим звернувся з даним позовом до адміністративного суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Нормами ст. 1 Закону № 1404 визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ст. 2 Закону № 1404 виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов`язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об`єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Згідно зі ст. 5 Закону № 1404 примусове виконання рішень покладається, зокрема, на органи державної виконавчої служби (державних виконавців).

Частинами 1, 2 ст. 27 Закону № 1404 передбачено, що виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

На підставі ст. 26 Закону № 1404 виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Згідно ч. 4 ст. 27 Закону № 1404 державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

Стягнутий виконавчий збір перераховується до Державного бюджету України протягом трьох робочих днів з дня надходження на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому ст. 27 цього Закону.

В той же час, на підставі ч. 2 ст. 27 Закону № 1404 виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

Судом було встановлено, що 16.04.2018 було відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого документу, а саме виконавчого листа № 372/1760/17, виданого 28.03.2018 Апеляційним судом Київської області про стягнення в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 перед ПАТ «ПроКредит Банк»» за кредитними договорами № 2340 від 22.04.2005 та № 2946 від 16.11.2006 з внесеними змінами, в загальному розмірі 1 104 731,00 грн., яка станом на 19.02.2012 складалася із заборгованості за договором про надання траншу № 1.28588/2946 від 16.11.2006 в розмірі 690 370,48 грн., з них: заборгованість по капіталу - 688 718,99 грн., заборгованість по процентах -

1 607,01 грн., заборгованість по пені - 44,48 грн. та заборгованості за договором про надання траншу № 1.28223/2340 від 16.11.2006 у розмірі 414 360,52 грн., з них: заборгованість по капіталу - 413 284,27 грн., заборгованість по процентах - 967,29 грн., заборгованість по пені - 108,96 грн.; звернути стягнення на предмет іпотеки згідно договору іпотеки № 2946-ІД01 від 16.11.2006, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ніколаєнко В.М. за реєстровим номером 8271, у вигляді нежитлової будівлі - бар « Біля Фонтану » площею 150,8 кв. м. по АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії НОМЕР_1 , виданого 21.03.2003 Обухівською міською радою Київської області, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною 1 642 197,00 грн.

08 травня 2018 року ухвалою Верховного Суду зупинено виконання постанови Апеляційного суду Київської області від 28.02.2018 у справі № 372/1760/17 щодо звернення стягнення на предмет іпотеки, у зв`язку з чим 17.05.2018 заступником начальника відділу Обухівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області прийнято постанову про зупинення виконавчих дій № 56181587.

Строки зупинення вчинення виконавчих дій передбачені ст. 35 Закону № 1404, відповідно до якої виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у випадках, передбачених п.п. 1, 4, 6, 8, 11 ч. 1 ст. 34 цього Закону, до закінчення строку дії зазначених обставин, а у випадках, передбачених п.п. 2, 3 і 5 ч. 1 ст. 34 цього Закону, - до розгляду питання по суті.

Згідно ст. 375 КАС України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його до закінчення його перегляду в касаційному порядку, про зупинення виконання або зупинення дії судового рішення постановляється ухвала, суд касаційної інстанції у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).

13 вересня 2018 року на підставі заяви стягувача про повернення виконавчого документу від 29.08.2018 вх. № 2018/08/29-1, заступником начальника відділу Обухівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області Прізовим В.І. прийнято постанову про поновлення вчинення виконавчих дій у ВП № 56181587.

Зокрема у ч. 5 ст. 35 Закону № 1404 визначено, що після усунення обставин, які стали підставою для зупинення вчинення виконавчих дій, виконавець не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли йому стало про це відомо, зобов`язаний продовжити примусове виконання рішення у порядку, встановленому цим Законом, про що виносить відповідну постанову.

З урахуванням того, що на час винесення постанови про поновлення ВП № 56181587 Верховним Судом не було розглянуто питання по суті касаційної скарги, а отже продовжували існувати обставини зупинення вчинення виконавчих дій, суд приходить до висновку, що відповідно законні підстави для поновлення виконавчого провадження, зупиненого ухвалою Верховного Суду були відсутні.

Оскільки постанова про стягнення виконавчого збору від 13.09.2018 № 56181587 та постанова про відкриття виконавчого провадження від 21.09.2018 № 57278096 є похідними від постанови про поновлення виконавчих дій, яка була винесена без законних на те підстав, на думку суду вони підлягають скасуванню.

13 вересня 2018 року відповідачем було прийнято постанову про стягнення з позивача виконавчого збору у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, що становить 164 219,00 грн.

В подальшому 21.09.2018 за вищевказаною постановою відповідачем було відкрито виконавче провадження про примусове виконання постанови № 56181587 від 13.09.2018.

Однак, суд вважає, що дана постанова є протиправною, оскільки аналіз наведених норм Закону № 1404 дає підстави вважати, що обов`язковими умовами стягнення виконавчого збору є: фактичне виконання судового рішення або вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішень.

За своїм призначенням виконавчий збір є своєрідною винагородою державному виконавцю за вчинення заходів примусового виконання рішення, за умови, що такі заходи призвели до виконання рішення.

Непряме підтвердження умови стягнення виконавчого збору міститься в Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженій наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (далі - Інструкція № 512/5), якою регламентовані дії виконавця.

Пунктом 20 розділу ІІІ Інструкції № 512/5 визначено, що у постанові про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу чи повернення виконавчого документа до суду, який його видав, виконавець зазначає підставу для цього з посиланням на відповідну норму Закону, результати виконання, розмір авансового внеску, який підлягає поверненню стягувачу, а також наслідки закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа, передбачені ч. 1 ст. 40 Закону № 1404.

При закінченні виконавчого провадження, поверненні виконавчого документа стягувачу чи повернення виконавчого документа до суду, який його видав, виконавець залишає у матеріалах виконавчого провадження копію виконавчого документа, а на виконавчому документі ставить відповідну відмітку, у якій зазначаються підстава закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа з посиланням на відповідну норму Закону, залишок нестягненої суми, якщо за виконавчим документом проводилося стягнення, сума стягнутого виконавчого збору або сума стягнутої основної винагороди приватного виконавця.

Тобто, відповідно до вказаного пункту у постанові про повернення виконавчого документу стягувачу виконавець вказує результати виконання (суму, яку фактично стягнуто), а на виконавчому документі робить відмітку про суму стягнутого виконавчого збору, тим самим законодавець підтверджує, що виконавчий збір стягується тільки з суми, яка фактичного стягнута на користь стягувача. І ці дії цілком логічні, оскільки при повторному пред`явленні виконавчого документа до виконання необхідно буде стягувати як суму боргу, що залишилась, так і суму виконавчого збору, виходячи саме з цієї суми.

При стягненні ж виконавчого збору без реального стягнення суми боргу з боржника у разі повернення виконавчого документа стягувачу, створюються умови для стягнення з боржника подвійної суми виконавчого збору або ж стягнення його без реального виконання рішення суду.

Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

На думку суду, відповідачем було порушено вимоги ст. 27 Закону № 1404 та разом з тим, виходячи за межі визначених норм, порушено порядок, який визначає виконавчі дії, в тому числі і порядок стягнення виконавчого збору.

Також, у Законі № 1404 вказано, що стягнення виконавчого збору є невід`ємною частиною проведення виконавчих дій в межах виконавчого провадження по стягненню основного збору і прямо пропорційно відраховується від суми, яка була стягнута.

На даний час є не визначеним окремий порядок стягнення виконавчого збору поза межами основного виконавчого провадження.

Крім того, суд звертає увагу, що ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 23.04.2019 задоволено заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає задоволенню. Визнано виконавчий лист, виданий Апеляційним судом Київської області № 372/1760/17 від 28.03.2018 таким, що не підлягає виконанню.

Тобто, ухвалою суду, яка 20.04.2019 набрала законної сили, визнано виконавчий лист

№ 372/1760/17 від 28.03.2018, який був підставою для прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження № 56181587 таким, що не підлягає виконанню.

Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012).

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Статтею 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Суд також звертає увагу на практику Європейського суду з прав людини (рішення цього суду від 14.01.2011 у справі «Щокін проти України» та від 07.10.2011 у справі «Серков проти України») щодо необхідності застосування національного законодавства у разі допущення можливості його неоднозначного тлумачення у найсприятливіший для заявника спосіб, яка у відповідності до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» підлягає застосуванню як джерело права.

З урахуванням наведеного, суд вважає позовні вимоги про визнання протиправними та скасування постанов про стягнення виконавчого збору від 13.09.2018 ВП № 56181587 та про відкриття виконавчого провадження від 21.09.2018 ВП № 57278096 обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частинами. 1, 4 ст. 73 КАС України регламентовано, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів суду правомірність своїх дій щодо винесення постанов про стягнення виконавчого збору та відкриття виконавчого провадження.

За наведених обставин суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Частиною 1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що позивачем при поданні даного адміністративного позову було сплачено судовий збір у розмірі 1536,80 грн. (квитанція № 0.0.1259250423.1 від 05.02.2019), суд вважає за необхідне стягнути дану суму на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Обухівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області про стягнення виконавчого збору від 13.09.2018 ВП № 56181587.

Визнати протиправною та скасувати постанову Обухівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області про відкриття виконавчого провадження від 21.09.2018 ВП № 57278096.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) судові витрати у розмірі 1536,80 грн. (одна тисяча п`ятсот тридцять шість грн. 80 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Обухівського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Київській області (код ЄДРПОУ 34911011).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Головенко О.Д.