Рішення № 82312053, 04.06.2019, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

04 червня 2019 року м. Ужгород№ 260/390/19 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Микуляк П.П.,

при секретарі Петрус К.І.,

за участю:

позивача: ТОВ "Гідроресурс-Тересва", представники - Рега Є.Є., Меренич М.І.,

відповідача: Закарпатська ОДА, представники - Славич Б.С., Пігуляк М.М.,

третьої особи: Тячівська РДА, представник - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідроресурс-Тересва" до Закарпатської обласної державної адміністрації, третя особа - Тячівська районна державна адміністрація про визнання протиправним та скасування розпорядження, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до ст. 243 ч. 3 КАС України 04 червня 2019 року було проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення було виготовлено та підписано 07 червня 2019 року.

19 березня 2019р. до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Гідроресурс-Тересва" до Закарпатської обласної державної адміністрації, третя особа - Тячівська районна державна, якою просить визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Закарпатської ОДА №37 від 25.01.2019 року "Про недопущення порушень прав та інтересів територіальних громад і громадян, негативного впливу на навколишнє природнє середовище під час вирішення питань, пов`язаних із розміщенням малих гідроелектростанцій"

Розпорядженнями голови Тячівської РДА №203 від 25.05.2017р. та №205 від 25.05.2017р. «Про розроблення детального плану території земельної ділянки» прийнято рішення про розроблення детальних планів території для будівництва каскаду малих гідроелектростанцій на річці Тересва, за межами населених пунктів с. Бедевля та с. Калини, Тячівського району.

Розпорядженням голови Закарпатської ОДА №37 від 25.01.2019р. були скасовані розпорядження голови Тячівської РДА №203 від 25.05.2017 та №205 від 25.05.2017, як такі, що суперечать вимогам законодавства України та є недоцільними, неефективними за очікуваними фактичними результатами, оскільки порушують права та інтереси територіальних громад, громадян та можуть призвести до негативного впливу на навколишнє природне середовище.

Позивач вважає, що вказані розпорядження голови Тячівської РДА №203 та №205 з 2017р. це ненормативні правові акти, які є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені після їх виконання. Станом на 25.01.2019р. були виконані - роботи по розробленню детального плану територій виконані, а тому Розпорядження голови Закарпатської ОДА №37 від 25.01.2019р. є протиправним та незаконним по суті.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали та просили суд їх задовольнити.

Представник відповідача 1 подав до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого позов не визнає та вважає, що Розпорядження голови Закарпатської ОДА №37 від 25.01.2019р., яким скасовано розпорядження голови Тячівської РДА №203 та №205 від 25.05.2017р. та визнано, що останні порушують права та інтереси територіальних громад, громадян та можуть призвести до негативного впливу на навколишнє природне середовище винесено в межах повноважень та не суперечить чинному законодавству. На підставі наведеного вважають позовні вимоги безпідставними.

Представник відповідача 1 у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив, у задоволенні позову просив відмовити повністю з мотивів, викладених у відзиві на адміністративний позов.

Відповідач 2 в судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду. Правом на подачу відзиву не скористався.

Відповідно до ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Розпорядженнями голови Тячівської РДА №203 та №205 від 25.05.2017р. «Про розроблення детального плану території земельної ділянки» прийнято рішення про розроблення детальних планів території для будівництва каскаду малих гідроелектростанцій на річці Тересва, за межами населених пунктів с. Бедевля та с. Калини, Тячівського району.

Вказані розпорядження голови Тячівської РДА були прийняті в межах п.4.2. Порядку розроблення містобудівної документації, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово - комунального господарства України 16.11.2011 N 290 (далі Порядок №290).

Замовником на виконання детальних планів території за межами вказаних населених пунктів визначено Тячівську районну державну адміністрацію.(п.2 розпоряджень голови Тячівської РДА №203 та №205)

Погоджено фінансування та забезпечення вихідних даних на розробку зазначених детальних планів територій (п.3-4 розпоряджень голови Тячівської РДА №203 та №205).

З метою реалізації вищевказаних розпоряджень та робіт по виготовленню детальних планів території між Тячівською РДА, ТОВ «Гідроресурс-Тересва» та ТОВ «Наша спадщина» 22.06.2017р. укладено відповідні договори, які сторонами 28.08.2017р. виконані в повному обсязі, Акти виконаних робіт підписані без зауважень.

На підставі тристоронніх договорів та актів виконаних робіт, які не оспорювалися та не заперечувалися сторонами можна зробити висновок, що роботи по розробленню детального плану територій у відповідності до ст.ст. 3,6,7,9,14 Закону України «Про оцінку впливу на довкілля» були виконані в повному обсязі.

Також 27.12.2018р. було отримано позитивний висновок Міністерства екології та природних ресурсів України з оцінки впливу на довкілля. Вказані висновки розроблені з урахуванням всієї інформації, зауважень і пропозицій, що надійшли протягом строку громадських слухань та відображають реальну оцінку можливого впливу на довкілля, в тому числі атмосферне повітря, рослинний і тваринний світ, клімат, соціальне, геологічне та водне середовище, тощо.

За підсумками всіх факторів та чинників, сукупний вплив планової діяльності при штатному режимі реалізації визнаний екологічно допустимим та наведено детальний опис впливу на різні середовища.

Виконанню вказаних робіт згідно п.4.9. Порядку №290 передувало забезпечення проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів у проекті містобудівної документації на місцевому рівні в порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 № 555 "Про затвердження Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні.

Зокрема в Протоколі 1 громадського слухання від 14.08.2017р. (а.с. 84), зазначено, що громадські слухання було проведено з дотримання принципів самоврядування територіальних громадах для проведення масових заходів, якому передувало обговорення проекту «детального планування розміщення міні ГЕС», зобов`язано оприлюднити розроблений детальний план та забезпечити доступ громадськості до вказаної інформації. Крім того обговорили всі переваги проекту зокрема надходження коштів до бюджету села, розвиток інфраструктури села в т.ч. і до початку будівництва, будівництво берегоукріплення, міграцію риби та інші питання. Зазначили, що наведене вище є вкрай важливе для села оскільки потребує ремонту дорога до кладовища, територія закріплена за дитячим садком та школою потребує уваги.

Згадали, що в сусідньому селі за подібний проект селу було побудовано стадіон.

Як наслідок, вирішено схвалити представлені матеріали детального плану території та надати дозвіл на розміщення (будівництва) малої ГЕС.

Іншим Протоколом громадського слухання Калинівської сільської ради від 07.08.2017р. (а.с. 84), було згадано, що щомісяця в селі буде залишатися 100 тис. грн. у вигляді орендної плати. На 20 млн. грн. буде зроблено берегоукріплення у вигляді дамби, що унеможливить підтоплення села, будуть залишатися гроші на ремонт комунальних доріг та освітлення вулиць та будівництво дошкільного закладу. Також згадали, що голова ОДА забороняє головам РДА надавати дозволи на розроблення детальних планів, однак втрата такого інвестора нанесе більше шкоди аніж користі селу.

Як наслідок, вирішено схвалити представлені матеріали детального плану території та надати дозвіл на розміщення (будівництва) малої ГЕС та зобов`язано дати дозвіл тільки після початку будівництва очисних споруд в смт. Дубове.

З огляду на наведене посилання відповідача майже через два роки у вигляді припущення стосовно порушень інтересів громадян, які можуть настати внаслідок прийнятих розпоряджень Тячівської РДА №203 та №205 від 25.05.2017 не можуть бути враховані судом, оскільки відповідач підміняє на власний розсуд процедуру та результати громадських слухань, визначених Порядком проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2011 року № 555.

Відповідно до пункту 11 Порядку №555, пропозиції громадськості реєструються та розглядаються замовником містобудівної документації у місячний строк з дня їх надходження. За результатами розгляду пропозицій заявнику надається відповідь про їх врахування або обґрунтована відмова.

В Розпорядженні голови Закарпатської ОДА № 37 від 25.01.2019р. не зазначено та не встановлено будь-яких обставин, які б містили інформацію, що прийняті Тячівською РДА розпорядження №203 та №205 від 25.05.2017р. завдають будь-кому із зацікавлених осіб шкоду або порушують реалізацію права на участь у зазначених громадських слуханнях.

З огляду на наведене згадане відповідачем припущення про порушення інтересів громадян не може бути законною та обґрунтованою підставою для скасування вже виконаних розпоряджень РДА.

Відповідно до п. 17 Порядку №555 затвердження проектів містобудівної документації без проведення процедури розгляду пропозицій громадськості забороняється, а матеріали щодо розгляду таких пропозицій є невід`ємною складовою частиною зазначеної документації.

Тобто, єдиним наслідком, який виникає внаслідок непроведення процедури розгляду пропозицій є заборона затвердження відповідним органом державної влади містобудівної документації.

Твердження в спірному розпорядженні голови Закарпатської ОДА №37 від 25.01.2019р. з приводу того, що розроблення детальних планів територій для будівництва каскаду малих гідроелектростанцій на річці Тересва, за межами населених пунктів с. Бедевля та с. Калини, Тячівського району може призвести до негативного впливу на навколишнє природне середовище, виникнення надзвичайних ситуацій, тощо, виникло на підставі листів Державної служби з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області, басейнового управління водних ресурсів річки Тиса, управління містобудування та архітектури Закарпатської ОДА, Державного агентства рибного господарства у Закарпатській області від 23.01.2019 та 24.01.2019 та спростовуються Міністерством екології та природних ресурсів України, а інформація щодо впливу викладена у висновках від 27.12.2018р., які містяться в матеріалах справи.

Станом на час прийняття головою Закарпатської ОДА розпорядження №37, яким скасовано розпорядження голови Тячівської РДА №203 від 25.05.2017 та №205 від 25.05.2017 - детальні плани територій розроблені, але не затверджені.

Таким чином, самі по собі згадані вище листи не створюють будь-яких юридичних наслідків без прийняття рішення з питання, яке ставилось на слухання.

Всі зауваження з приводу містобудівної документації підлягають обов`язковому розгляду, проте не обов`язковому врахуванню розробником та замовником містобудівної документації.

Наявність певних обґрунтовано неврахованих зауважень не є перешкодою для подальшого розгляду та затвердження такої містобудівної документації.

З огляду на викладене, відомості зазначені у листах від 2019р. не можуть бути підставою для скасування рішень Тячівської РДА 2017р., які фактично виконані в минулому.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 118 Конституції України рішення голів місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції та законам України, іншим актам законодавства України, можуть бути відповідно до закону скасовані Президентом України або головою місцевої державної адміністрації вищого рівня.

Відповідно до ч.3 ст.43 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, скасовуються Президентом України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку.

Голова Закарпатської ОДА скасовуючи виконані розпорядження Тячівської РДА діяв не у спосіб визначений законом, зокрема не врахував, що вказані розпорядження виконані в минулому, в частині припущення, щодо заподіяння шкоди враховано листи, які не являються документами та не враховано рішення громад сіл та інформацію викладену Міністерством екології та природніх ресурсів, яким досліджено вплив на навколишнє природне середовище та визнано його допустимим.

Крім того таке розпорядження суперечить Рішенню Конституційного Суду України №7-рп/2009 від 16.04.09 по справі №1-9/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування), яким надано офіційне тлумачення ст.19 Конституції України, відповідно до якого ненормативні правові акти є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені після їх виконання.

Враховуючи офіційне тлумачення Конституційного Суду України, голова Закарпатської ОДА в межах своєї компетенції мав беззаперечне право скасування розпоряджень голови Тячівської РДА №203 та №205 від 25.05.2017р. до їх виконання. Після виконання договорів на виготовлення детальних планів територій, розпорядження Тячівської РДА №203 та №205 від 25.05.2017 вичерпали свою дію, оскільки були реалізовані.

З цього моменту адміністративні правовідносини між сторонами припинилися, оскільки виникли господарські правовідносини.

В даному випадку прослідковується обмеження законних прав позивача з боку відповідача, який всупереч Рішенню Конституційного Суду України №7-рп/2009 від 16.04.09 по справі №1-9/2009 скасовує розпорядження, які вичерпали свою дію без належних на те підстав, що в даному випадку порушує принцип "справедливого балансу" та нехтує "правомірними очікування особи", визначення яких не однократно надавалися в рішеннях ЄСПЛ.

Відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так у справі "Пайн Велі Девелопмент ЛТД" та інші проти Ірландії" Європейський суд з прав людини постановив, що статтю 1 Першого протоколу до Конвенції можна застосовувати для захисту "правомірних очікувань" щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності. "Правомірні очікування" виникають у особи, якщо нею було дотримано всіх вимог законодавства для отримання відповідного рішення уповноваженого органу, а тому вона мала усі підстави вважати таке рішення дійсним та розраховувати на певний стан речей.

Аналогічні твердження є і багатьох інших судових справах що стосуються держави України.

У кожній справі, в якій ідеться про порушення права власності, чи його обмеження суд перевіряє дії чи бездіяльність держави з огляду на дотримання балансу між потребами загальної суспільної потреби та збереженням фундаментальних прав особи. В тому числі, спираючись на те, що заінтересована особа не повинна нести непропорційний та непомірний тягар (рішення у справі "Спорронг та Лонрот проти Швеції").

Для оцінки поведінки держави в контексті дотримання вимог ст.1 Першого протоколу Суд має зробити повне дослідження різних інтересів у справі, беручи до уваги, що мета конвенції полягає в захисті прав, які є "очевидними та вагомими". Серед іншого, встановлюється наявність спірної ситуації. При цьому, коли питання суспільної користі дійсно виникає у справі, ЄСПЛ вимагає від державних органів влади "реагувати належним чином, правильно та з великою відповідальністю" (див. рішення у справах "Василеску проти Румунії" та "Бейлер проти Іспанії") чого відповідно ми не можемо бачити.

У рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (див. рішення у справі "Hasan and Chaush v. Bulgaria" № 30985/96).

Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Позиція Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява N 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії").

У відповідності до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона. Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Згідно ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами у справі є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. При цьому, враховуючи принципи адміністративного судочинства та з огляду на положення ч. 2 ст. 77 КАС України, обов`язок доказування покладається в даному випадку на відповідача. Відповідачем не доведено правомірності прийнятого саме ним розпорядження, а посилання на те, що скасовані розпорядження мали неточності та /чи містили помилки не є предметом розгляду даної справи.

На підставі наведеного та керуючись ст. 242-246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Гідроресурс-Тересва" до Закарпатської обласної державної адміністрації, третя особа - Тячівська районна державна адміністрація про визнання протиправним та скасування розпорядження - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Закарпатської ОДА №37 від 25.01.2019 року "Про недопущення порушень прав та інтересів територіальних громад і громадян, негативного впливу на навколишнє природнє середовище під час вирішення питань, пов`язаних із розміщенням малих гідроелектростанцій".

Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.255 КАС України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СуддяП.П. Микуляк