Ухвала суду № 82311848, 03.06.2019, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

03 червня 2019 року м. Житомир справа № 240/118/19

категорія 108010200

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Панкеєвої В.А.,

секретар судового засідання Бондаренко Д.А.,

за участю: представника позивача Кутакова П. В.,

представника відповідача Сищука В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної служби геології та надр України до товариства з обмеженою відповідальністю "Віктор+Ко" про припинення права користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами,

встановив:

Державна служба геології та надр України звернулась до суду з позовом, в якому просить припинити право користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами № 2779 від 30.09.2002 р. наданого товариству з обмеженою відповідальністю "Віктор+Ко".

В обґрунтування позову зазначено, що товариству з обмеженою відповідальністю "Віктор+Ко" надано спеціальний дозвіл на користування надрами № 2779 від 30.09.2002 р., з метою видобування габро, придатного для виробництва блоків і облицювальних плит та виробів з них, відходи та порушене вивітрюванням габро придатні для виробництва щебеню будівельного, строком на 29 років до 03 вересня 2031 року. Вважають, що припис п.25 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин через кожні 5 років є обов`язковим до виконання, як такий, що забезпечує механізм прозорого формування у тому числі й податкової звітності видобувних галузей. Наказом Державної служби геології та надр України № 287 від 01 вересня 2016 року, Відповідачу надано строк тридцять календарних днів для проведення повторної державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, відповідно до пункту 25 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 22.12.1994 р. № 865. Вказано, що у встановлений термін, матеріалів, які б підтверджували проведення експертизи, надрокористувач не надав. У зв`язку з наведеним, позивачем розглянуто питання щодо зупинення дії дозволу, прийнято рішення зупинити дію вищезазначеного дозволу з 01.05.2017 року та надано надрокористувачу строк для проведення експертизи. З урахуванням наведеного, Державною службою геології та надр України винесено наказ № 216 від 27 червня 2018 року, яким внесено зміни до наказу № 5 від 11.01.2017 р., прийнято рішення зупинити дію вищезазначеного дозволу та надано надрокористувачу строк 30 днів для усунення порушень. По спливу часу, жодної відповіді від відповідача не надходило.

Ухвалою суду від 31.01.2019 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

В судовому засіданні 03.06.2019 суддею поставлено на обговорення питання про залишення позову Державної служби геології та надр України без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду.

Представник позивача проти залишення позову без розгляду заперечив.

Представник відповідача позицію з приводу порушення позивачем строків звернення до суду не висловив. Попросив суд розглянути питання з приводу розподілу судових витрат.

В ході судового розгляду та дослідження матеріалів справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Положеннями статті 6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з ч.1 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною другою статті 122 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог.

Установлений КАС України строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Так, строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Додатково суд звертає увагу при вирішенні процесуального питання щодо дотримання строків звернення до суду і на практику Європейського суду з прав людини. У справах "Стаббігс та інші проти Великобританії", "Девеер проти Бельгії", суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

У Справі "Пономарьов проти України" Європейський суд зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.03.2006 (справа "Мельник проти України") погодився з тим, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. А також указав, що зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.

Суд наголошує, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Так, позовна заява Державної служби геології та надр України направлена на адресу суду засобми поштового зв`язку 02.01.2019.

Зі змісту позовної заяви встановлено, що предметом оскарження в даній справі є анулювання спеціального дозволу товариства з обмеженою відповідальністю "Віктор+Ко" на користування надрами № 2779 від 30.09.2002 р.

На підставі дозволу № 2779 від 30.09.2002 товариству з обмеженою відповідальністю "Віктор+Ко" надано право на видобування габро до 03.09. 2031 (а.с.14).

Наказом Державної служби геології та надр України від 11.01.2017, зокрема, зупинено дію спеціальних дозволів на користування надрами згідно з переліком, наведеним у додатку 3 до цього наказу. (а.с. 19) Згідно додатку 3 до наказу Державної служби геології та надр України від 11.01.2017 "Витяг з переліку спеціальних дозволів на користування надрами, дія яких зупинена", зупинено дію спеціального дозволу на користування надрами №2779 від 03.09.2002, виданого товариству з обмеженою відповідальністю "Віктор+Ко" (а.с. 19 зворот).

Вказаний наказ разом із супровідним листом було надіслано відповідачу та повідомлено, що дію вищевказаного дозволу буде з 01.03.2017 (а.с.20).

Наказом від 01.02.2017 №50 внесено зміни до наказу від 11.01.2017 та відтерміновано зупинення дії вищевказаного дозволу до 01.03.2017 (а.с.21-22).

Згодом наказом від 19.04.2017 повторно внесено зміни до наказу від 11.01.2017 та відтерміновано зупинення дії дозволу товариства з обмеженою відповідальністю "Віктор+Ко" до 01.02.2018 (а.с.23-24).

В подальшому позивачем 12.03.2018 наказом №89 призначено планові заходи державного нагляду в тому числі товариства з обмеженою відповідальністю "Віктор+Ко" (а.с.27).

Наказом від 20.03.2018 №98 продовжено термін для усунення порушень законодавства про надра надрокористувачами (а.с.35-36).

Водночас наказом від 27.06.2018 №216 товариству з обмеженою відповідальністю "Віктор+Ко" у зв"язку з неусуненням порушень надрокористувачами надано 30 календарних днів для усунення порушень (а.с.40-41).

Копію наказу отримано відповідачем 13.07.2017, тобто строк для усунення порушень розпочався 13.07.2018 та тривав 30 днів до 13.08.2018 (а.с.41 зворот).

Отже, можливість анулювання такого дозволу та звернення із вказаним позовом до суду у відповідача виникла 13.08.2018.

Водночас, позивач вказаним правом не скористався, не зважаючи на тривалість виявлених порушень та відсутності відомостей щодо їх усунення. Натомість, суб`єктом владних повноважень неодноразово, за відсутності чітких та визначених чинним законодавством правових підстав, було продовжено товариству з обмеженою відповідальністю "Віктор+Ко" термін на усунення порушень.

Суд не погоджується з твердженнями позивача з приводу необхідності обрахування строку звернення із позовом до суду після надходження листа № 25 від 27.09.2018 року, що надійшов до Держгеонадр 01.10.2018 року.

Оскільки, усунення порушень мало відбутись у строк до 13.08.2018, а жодних наказів про продовження строків на усунення порушень позивачем не виносилось, підстав вважати початком строку звернення до суду 01.10.2018 не має.

Суд наголошує, що позивачем не надано належних, достатніх, достовірних та допустимих доказів в частині обґрунтованості попередніх продовжень товариству з обмеженою відповідальністю "Віктор+Ко" термінів на усунення порушень з одного боку, та відсутності наказу про продовження строку для усунення порушень за зверненням відповідача у 2018 році з іншого боку.

При цьому, суд наголошує, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Вирішальним моментом щодо визначення строків звернення до суду є встановлення обставин, коли та за яких обставин позивач дізнався про порушення своїх прав та зміг вчинити дії, направлені на їх відновлення.

Європейський суд з прав людини зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (PERETYAKA AND SHEREMETYEV v. UKRAINE, № 17160/06 та N 35548/06, § 34, від 21 грудня 2010 року).

У рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" Європейський суд з прав людини вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання

Частиною третьою статті 123 КАС України встановлено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Відповідно до ч.4 ст.123 КАС України якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Пунктом 8 частини 1 статті 240 КАС України встановлено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

З огляду на наведене, з урахуванням того, що позивачем пропущено тримісячний строк звернення до суду та поважних причин такого пропуску не наведено, суд дійшов висновку, що позовну заяву Державної служби геології та надр України слід залишити без розгляду.

Керуючись статтями 123, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

Залишити без розгляду позовну заяву Державної служби геології та надр України до товариства з обмеженою відповідальністю "Віктор+Ко" про припинення права користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала суду може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Панкеєва