Рішення № 82311491, 05.06.2019, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2019 року ЛуцькСправа № 140/990/19

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Сороки Ю.Ю.,

при секретарі судового засідання Савчук О.І.,

за участю позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача Собковського С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку спрощеного позовного провадження, адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування постанов та припису,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування постанов №065986 від 25.02.2019 року, №086760 від 04.03.2019 року про застосування адміністративно-господарського штрафу та припису №006474 від 04.03.2019 року.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що посадовими особами управління Укртрансбезпеки у Донецькій області на а/д М-03 "Київ-Харків-Довжанський" здійснено перевірку транспортного засобу Mercedes-Benz номерний знак НОМЕР_1 , за результатми якої складено акт перевірки №091392 від 17.01.2019, в якому встановлено порушення, а саме: надання послуг з перевезень вантажу, без оформлення документів передбачених ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: без протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу та індивідуальної контрольної картки водія, передбачених п.3.3 наказу МТЗ України від 24.06.2010 №385 та п.6.3 наказу МТЗ України від 07.06.2010 №340. В подальшому, на підставі акту перевірки №091392 від 17.01.2019 Управлінням Укртрансбезпеки у Волинській області прийнято постанову №086760 від 04.03.2019 року про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі 1 700 грн. та припис №006474 від 04.03.2019.

В той же день, посадовими особами управління Укртрансбезпеки у Харківській області на а/д М-03 "Київ-Харків-Довжанський" здійснено перевірку транспортного засобу Mercedes-Benz номерний знак НОМЕР_1 , за результатми якої складено акт перевірки №134013 від 17.01.2019, в якому встановлено порушення, а саме: надання послуг з перевезень вантажу, без оформлення документів передбачених ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: без протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу та індивідуальної контрольної картки водія, передбачених п.3.3 наказу МТЗ України від 24.06.2010 №385 та п.6.3 наказу МТЗ України від 07.06.2010 №340. На підставі акту перевірки №134013 від 17.01.2019 Управлінням Укртрансбезпеки у Волинській області прийнято постанову №065986 від 25.02.2019 року про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі 1 700 грн.

Позивач вважає вищевказані постанови та припис незаконними та необґрунтованими, а тому є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, з врахуванням наступного.

На думку позивача, постанова Управління Укртрансбезпеки у Волинській області №086760 від 04.03.2019 року винесена з порушенням вимог законодавства про автомобільний транспорт, оскільки позивач не був присутній під час розгляду матеріалів перевірки.

Крім того, відповідач не мав права притягувати позивача до відповідальності, а також виносити припис за відсутність у водія заповненої тахокарти, протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу та індивідуальної контрольної картки водія, оскільки транспортним засобом, що зазначений у вищевказаних актах, надавалися послуги з перевезення вантажу у внутрішньому сполученні, в той час, як обов`язок ведення реєстраційних листків режиму праці та відпочинку водіїв - тахокарт, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, непред`явлення яких до перевірки тягне застосування адміністративно-господарської відповідальності, покладений на водіїв, які здійснюють міжнародні автомобільні перевезення.

Просить визнати протиправними та скасувати постанови №065986 від 25.02.2019 року, №086760 від 04.03.2019 року про застосування адміністративно-господарського штрафу та припис №006474 від 04.03.2019 року.

У відзиві на позовну заяву від 24.05.2019 представник відповідача зазначив, що ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт" визначено перелік документів, на підставі яких виконуються внутрішні вантажні перевезення:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затверджене наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 №340, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 14.09.2010 за №811/18106 (далі - Положення №340).

Відповідно до пп.1 п.5 вказаного вище наказу, Державна служба України з безпеки на транспорті забезпечує здійснення перевірок дотримання режимів праці та відпочинку водіїв, встановлених Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженим цим наказом.

Таким чином, згідно з пунктом 1.3 Положення №340, вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами.

Під час перевірки були виявлені порушення, відповідальність за які передбачена ст. 60 Закону, зокрема: надання послуг з перевезення вантажів без оформлення документів, перелік яких передбачено ст. 48 Закону, а саме - без оформленого протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу, тобто за надання послуг з перевезень вантажу, без оформлення документів передбачених ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Звертає увагу на те, що при складенні акту №091392 від 17.01.2019, водій ОСОБА_2 був ознайомлений з актом проведення перевірки, про що свідчить його власноручний підпис та визнав виявлене порушення, в той час, як при складенні акту №134013 від 17.01.2019 водій ОСОБА_2 від письмових пояснень та підпису відмовився.

При цьому, зазначає, що позивач викликався на розгляд справ 25.02.2019 та 04.03.2019, що підтверджується журналом реєстрації вихідної кореспонденції, однак останній прибув лише на розгляд справи 25.02.2019, коли було винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №065986 від 25.02.2019 року.

А тому, вважає, що оскаржувані постанови 065986 від 25.02.2019 року, №086760 від 04.03.2019 року про застосування адміністративно-господарського штрафу та припис №006474 від 04.03.2019 такими, що прийняті у відповідності до вимог чинного законодавства, у зв`язку із чим у задоволенні позовних вимог позивача слід відмовити повністю.

У відповіді на відзив від 28.05.2019 представник позивача звертає увагу на те, що представником відповідача у відзиві на позовну заяву не спростовано те, що у постановах зазначено про порушення законодавства про автомобільний транспорт, що виразилось у не оформленні документів, перелік яких визначено ст.ст.39 та 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", в той час, як ст.39 вказаного Закону визначає перелік документів, на підставі яких здійснюються пасажирські перевезення, які позивачем не здійснювалися. Також, вказує на те, що виклик позивача на розгляд матеріалів справи 04.03.2019 щодо порушення законодавства про автомобільний транспорт здійснювався відповідачем з порушенням Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1567 від 08.11.2006, а саме: лист був направлений простою кореспонденцією, доказів направлення та вручення при цьому не надав.

В чергове наголошував на тому, що , відповідач не мав права притягувати позивача до відповідальності, а також виносити припис за відсутність у водія заповненої тахокарти, протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу та індивідуальної контрольної картки водія, оскільки позивачем надавалися послуги з перевезення вантажу у внутрішньому сполученні, в той час, як обов`язок ведення реєстраційних листків режиму праці та відпочинку водіїв - тахокарт, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, непред`явлення яких до перевірки тягне застосування адміністративно-господарської відповідальності, покладений на водіїв, які здійснюють міжнародні автомобільні перевезення.

Просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача у запереченнях від 29.05.2019 звертає увагу суду на те, що в акті проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №134013 від 17.01.2019, посадові особи Управління Укртрансбезпеки у Харківській області зазначили, що автомобіль марки Mercedes-Benz, номерний знак НОМЕР_1 , обладнаний аналоговим тахографом.

В той час як, у судовому засіданні, 28.05.2019 позивач заперечив наявність тахографа в транспортному засобу.

Представник відповідача наголосив, що до відповіді на віздив від 28.05.2019 представник позивача долучив щоденний реєстраційний листок режимів праці та відпочинку водія ОСОБА_2 за 17.01.2019, який заповнений ручним способом.

Проте, від руки тахокарта заповнюється лише у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа, а не у разі його відсутності, як стверджував позивач в судовому засіданні 28.05.2019.

В свою чергу, про відсутність на момент проведення перевірки індивідуальної контрольної книжки водія свідчить акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №091392 від 17.01.2019, складений посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Харківській області та пояснення водія ОСОБА_2 , який визнав виявлені порушення.

Крім того, зазначає, що позивача було запрошено на розгляд справи 04.03.2019 листом №372/21-19 від 13.02.2019, направленого простою кореспонденцією, що підтверджується витягом з журналу реєстрації вихідної кореспонденції.

В судовому засіданні позивач та представник позивача, позовні вимоги, з урахуванням пояснень викладених у відповіді на відзив, підтримали повністю та просили суд їх задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання 05.06.2019 не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про час, дату та місце його проведення.

Заслухавши пояснення позивача, представника позивача, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 17.01.2019 державними інспекторами Управління Укртрансбезпеки у Донецькій області на підставі направлення на перевірку від 14.01.2019 №009903 на а/д М-03 «Київ-Харків-Довжанський» проведено перевірку транспортного засобу Mercedes-Benz номерний знак НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2 , який належить ОСОБА_1 , за результатами якої складено акт перевірки №091392 від 17.01.2019.

В ході проведення перевірки працівниками Управління Укртрансбезпеки у Донецькій області виявлено порушення - надання послуг з перевезення вантажу, згідно ТТН №253 від 16.01.2019 без оформлення документів, перелік яких вказаний ст.48 цього Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу та індивідуальної контрольної картки водія, передбачених п.3.3 Наказу МТЗУ №385 від 24.06.2010 та п.6.3 Наказу МТЗУ №340 від 07.06.2010.

Для перевірки водій транспортного засобу Mercedes-Benz номерний знак НОМЕР_1 , водій ОСОБА_2 надав: посвідчення водія відповідної категорії серії НОМЕР_2 , видане 19.04.2018 ТСЦ 0741; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки Mercedes-Benz, номерний знак НОМЕР_1 , серії НОМЕР_3; товарно-транспортну накладну №253 від 16.01.2019.

На підставі акта перевірки від 17.01.2019 №091392 Управлінням Укртрансбезпеки у Волинській області, у зв`язку з допущенням позивачем порушення законодавства про автомобільний транспорт, а саме: не оформлені документи, перелік яких визначений ст.39 та ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт", відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", прийнято постанову від 04.03.2019 №086760 про застосування адміністративно-господарського штрафу в розмірі 1 700 грн. та винесено припис №006474 від 04.03.2019 щодо усунення порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Також, судом встановлено, що державними інспекторами Управління Укртрансбезпеки у Харківській області на підставі направлення на перевірку від 14.01.2019 №029416 на а/д М-03 «Київ-Харків-Довжанський» 516 км проведено перевірку транспортного засобу Mercedes-Benz номерний знак НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_1 , водій ОСОБА_2 , за результатами якої складено акт перевірки №134013 від 17.01.2019.

Згідно акту перевірки від 17.01.2019 №134013 державними інспекторами Управління Укртрансбезпеки у Харківській області під час перевірки було виявлено порушення, відповідальність за які передбачена статтею 60 Закону України "Про автомобільний транспорт": надання послуг з перевезення вантажу згідно ТТН, транспортним засобом, який обладнаний аналоговим тахографом без оформлення документів, перелік яких визначений ст.48 цього Закону, а саме заповненої тахокарти за 17.01.2019, передбаченої п.3.3 Наказу МТЗУ №385 від 24.06.2010.

Для перевірки водій транспортного засобу Mercedes-Benz номерний знак НОМЕР_1 , водій ОСОБА_2 надав: посвідчення водія відповідної категорії серії НОМЕР_2 , видане 19.04.2018 ТСЦ 0741; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу марки Mercedes-Benz, номерний знак НОМЕР_1 , серії НОМЕР_3; товарно-транспортну накладну №253 від 16.01.2019.

Від підпису даного акту водій транспортного засобу відмовився.

На підставі акта перевірки від 17.01.2019 №134013 Управлінням Укртрансбезпеки у Волинській області прийнято постанову від 25.02.2019 №065986 про застосування адміністративно-господарського штрафу у розмірі 1700 грн., у зв`язку з допущенням позивачем порушення законодавства про автомобільний транспорт, а саме не оформлені документи, перелік яких визначений ст.39 та ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт", відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Відповідно до вимог статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 №2344-III (далі - Закон №2344-ІІІ).

Закон №2344-ІІІ регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.

За приписами частини 3 статті 6 Закону №2344-III центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері автомобільного транспорту, забезпечує: формування та реалізацію державної політики у сфері автомобільного транспорту; нормативно-правове регулювання; визначення пріоритетних напрямів розвитку автомобільного транспорту.

Пунктом 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103 (далі - Положення №103), визначено, що Державна служба України з безпеки на транспорті є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань, зокрема здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному, морському та річковому транспорті, підготовку пропозицій щодо їх удосконалення, а також законодавства про судноплавство на суднах, у морських і річкових портах, територіальних та внутрішніх водах, на внутрішніх водних шляхах України, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування.

Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу (пункт 8 Положення №103).

Згідно ст.2 Закону №2344-III законодавство про автомобільний транспорт складається із цього Закону, законів України «Про транспорт», «Про дорожній рух», чинних міжнародних договорів та інших нормативно-правових актів у сфері автомобільних перевезень.

Відповідно до ст.18 Закону №2344-III з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов`язані: організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці; здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.

Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов`язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.

Відповідно до ч.2 ст.2 Закону України «Про транспорт» від 10.11.1994 №232/94-ВР нормативні акти, які визначають умови перевезень, порядок використання засобів транспорту, шляхів сполучення, організації безпеки руху, охорони громадського порядку, пожежної безпеки, санітарні та екологічні вимоги, що діють на транспорті, є обов`язковими для власників транспорту і громадян, які користуються послугами транспорту та шляхами сполучення.

Згідно статті 34 Закону №2344-III автомобільний перевізник повинен, зокрема виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів.

Отже, обов`язок позивача щодо дотримання вимог підзаконного нормативного акта - Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженим наказом Міністерства транспорту та зв`язку України 07 червня 2010 року №340, передбачено чинним законодавством.

Тобто, доводи позивача щодо відсутності обов`язку застосовувати контрольні пристрої при здійсненні внутрішніх перевезень по Україні є безпідставними.

Статтею 48 Закону №2344-III передбачено перелік обов`язкових документів на підставі яких виконуються вантажні перевезення, а саме документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

У разі перевезення небезпечних вантажів крім документів, передбачених частиною другою цієї статті, обов`язковими документами також є: для автомобільного перевізника - ліцензія на надання відповідних послуг; для водія - свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення певних небезпечних вантажів, свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, письмові інструкції на випадок аварії або надзвичайної ситуації.

Отже перелік документів згідно ст.48 Закону № 2344-III не є вичерпним.

Тахограф - це обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв.

Порядок використання тахографів встановлено Інструкцією з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженого Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 року №385 (далі - Інструкція №385).

Відповідно до п. 2.5. вищезазначеної Інструкції №385 тахографи підлягають повірці, яку здійснюють повірочні лабораторії відповідно до вимог Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність». Окрім цього, згідно п. 2.6. Інструкції №385 тахографи перевіряються та адаптуються до транспортного засобу пунктами сервісу тахографів періодично кожні два роки, а також в разі установлення або заміни тахографа, ремонту тахографа, зміни типу розмірів пневматичних шин автомобільного транспортного засобу, якщо під час технічного обслуговування або ремонту автомобільного транспортного засобу відбулося пошкодження таблички тахографа або пломб, що може вплинути на роботу тахографа.

За результатами перевірки та адаптування тахографа до транспортного засобу пункт сервісу тахографів оформлює у двох примірниках протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу (п. 2.7. Інструкції №385). В разі позитивних результатів перевірки та адаптації тахографа пункт сервісу тахографів маркує транспортний засіб та опломбовує тахограф і його складові чітким відбитком тавра.

Відповідно до п.3.3. Інструкції №385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом, повинен мати при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.

Перевізники забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий); зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку - протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії.

Відповідно до п.3.5 Інструкції №385 перевізники забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий); зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку - протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії;аналізують інформацію щодо дотримання режимів праці та відпочинку водіїв, отриману за допомогою тахографа, а в разі виявлення порушень вживають заходів щодо недопущення та запобігання виникненню їх в подальшому.

З 20.12.2010 року набула чинності Поправка №6 до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів (ЄУТР) підписаної у Женеві 1 липня 1970 року в частині надання до контролю реєстраційних листків (тахограм) за поточний день та попередні 28 календарних днів, а в разі відсутності тахокарт надання Бланку підтвердження діяльності, який заповнюється транспортним підприємством та водієм перед рейсом.

Отже, водії мають надавати інспектору для контролю реєстраційні заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.

У зв`язку із чим, суд не приймає до уваги твердження позивача та представника позивача, що водії мають надавати інспектору для контролю реєстраційні заповнені тахокарти або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом, виключно у разі здійснення міжнародних перевезень.

Як вбачається з оскаржуваних позивачем постанов відповідача, фактичною підставою застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу стало надання останнім послуг з перевезень вантажу без оформлення документів, перелік яких визначений ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: протоколу про перевірку на адаптацію тахографа до транспортного засобу та індивідуальної контрольної картки водія.

Враховуючи те, що перелік документів, визначений ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт" не є вичерпним, а необхідність мати у наявності протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу, заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом прямо передбачена законодавством, суд робить висновок про наявність підстав для притягнення позивача до відповідальності відповідно до ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Крім того, допитаний в судовому засіданні в якості свідка водій ОСОБА_2 , визнав факт порушень, виявлених працівниками Управління Укртрансбезпеки під час перевірки щодо надання позивачем послуг з перевезення вантажу без документів, перелік яких визначений ст.48 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Підтвердив, що ним зроблений запис в акті перевірки Управління Укртрансбезпеки у Донецькій області №091392 від 17.01.2019 про визнання порушень.

Зважаючи на зазначене, суд вважає, що Управлінням Укртрансбезпеки у Волинській області правомірно було притягнено позивача до відповідальності, визначеної ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за порушення вимог ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Водночас, судом встановлено, що постановами №065986 від 25.02.2019 року та №086760 від 04.03.2019 року про застосування адміністративно-господарського штрафу, позивача притягнуто двічі до відповідальності за одне й те ж правопорушення, вчинене позивачем 17.01.2019, що підтверджується актами перевірки Управління Укртрансбезпеки у Донецькій області №091392 від 17.01.2019 та Управління Укртрансбезпеки у Харківській області №134013 від 17.01.2019, в яких встановлено порушення позивачем, а саме: надання послуг з перевезень вантажу, без оформлення документів передбачених ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: без протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу та індивідуальної контрольної картки водія, передбачених п.3.3 наказу МТЗ України від 24.06.2010 №385, п.6.3 наказу МТЗ України від 07.06.2010 №340.

Відповідно до ст.61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне і те ж правопорушення.

Враховуючи, що згідно зі статтею 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме порушення, за дії (бездіяльність), які у своїй сукупності складають єдине продовжуване чи триваюче правопорушення, можливо притягнути до відповідальності лише один раз.

Отже, за вчинення порушень, визначених статтею 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", компетентний орган держави може застосувати за одне порушення одну фінансову санкцію у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, незалежно від кількості виявлених під час перевірки такого перевізника випадків не надання документів, перелік яких визначений ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт».

При цьому, суд не заперечує право контролюючого органу на проведення перевірок, проте Управління Укртрансбезпеки у Волинській області розглядаючи матеріали вищевказаних перевірок мало б врахувати факт повторного притягнення до відповідальності за правопорушення, за яким вже наступила відповідальність.

Враховуючи те, що постановою Управління Укртрансбезпеки у Волинській області №086760 від 04.03.2019 року про застосування адміністративно-господарського штрафу, позивача повторно притягнуто двічі до відповідальності за одне й те ж правопорушення, а саме: надання послуг з перевезень вантажу, без оформлення документів передбачених ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: без протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу та індивідуальної контрольної картки водія, передбачених п.3.3 наказу МТЗ України від 24.06.2010 №385, п.6.3 наказу МТЗ України від 07.06.2010 №340, суд вважає постанову №086760 від 04.03.2019 року про застосування адміністративно-господарського штрафу протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

Згідно з ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до положень частин першої - третьої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. У адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

За статтею 90 КАСУ суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, шляхом визнання протиправною та скасування постанови Управління Укртрансбезпеки у Волинській області №086760 від 04.03.2019 року про застосування адміністративно-господарського штрафу в розмірі 1 700 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Враховуючи, що позовні вимоги про визнання протиправними та скасування постанов №065986 від 25.02.2019 року, №086760 від 04.03.2019 року про застосування адміністративно-господарського штрафу та припису №006474 від 04.03.2019 року підлягають частковому задоволенню, тому на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті судовий збір у сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок та витрати на правову допомогу в розмірі 1 666, 67 грн., відповідно до задоволеної частини позовних вимог.

Керуючись статтями 243, 245, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про автомобільний транспорт», суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Укртрансбезпеки у Волинській області Державної служби України з безпеки на транспорті №086760 від 04.03.2019 року про застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі 1700 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті судовий збір у сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок та витрати на правову допомогу в розмірі 1 666, 67 грн., відповідно до задоволеної частини позовних вимог.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення.

Позивач: фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Управління Укртрансбезпеки у Волинській області, код ЄДРПОУ 39816845, адреса: 43020, м. Луцьк, вул. Зв`язківців, 1-Б.

Суддя Ю.Ю. Сорока

Повний текст судового рішення складено 10.06.2019.