Рішення № 82311437, 05.06.2019, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

05 червня 2019 р. Справа № 120/1584/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Яремчука Костянтина Олександровича,

за участі секретаря судового засідання Фурмана Віталія Васильовича,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці про визнання дій неправомірними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

15 травня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України у місті Вінниці, в якому з урахуванням уточненої заяви просив визнати незаконними дії Управління Пенсійного фонду України у місті Вінниці щодо обмеження розміру його пенсії до виплати та зобов`язати відповідача виплатити нараховану пенсію з 01 березня 2018 року без обмеження її максимальним розміром з урахуванням вже виплачених сум.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказав, що 25 березня 2019 року звернувся з письмовою заявою до Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці щодо здійснення виплати пенсії без обмеження її максимальним розміром.

Листом від 08 травня 2019 року Управління Пенсійного фонду України у місті Вінниці повідомило позивача, що чинним в різні періоди пенсійним законодавством передбачалося обмеження максимальної пенсійної виплати, у зв`язку із чим виплата пенсії з 01 березня 2018 року виплачується в обмеженому розмірі 13730 гривень.

Позивач вважає, що дії Управління Пенсійного фонду України у місті Вінниці є незаконними щодо обмеження розміру його пенсії макимальним розміром, у зв`язку із чим звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Ухвалою суду від 20 травня 2019 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін; призначено справу до судового розгляду на 05 червня 2019 року. Цією ж ухвалою встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали суду для подання відзиву на позовну заяву, а також витребувано в Управління Пенсійного фонду України у місті Вінниці та зобов`язано надати до початку розгляду справи по суті належним чином засвідчені копії матеріалів пенсійної справи позивача.

04 червня 2019 року на адресу Вінницького окружного адміністративного суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній зазначає, що розмір пенсії позивача обрахований згідно з положеннями постанови Кабінету Міністрів України №713 від 09 серпня 2005 року "Про внесення змін до пункту 7 Порядку призначення і виплати пенсії за вислугу років працівникам льотно-випробного складу цивільної авіації" та із застосуванням обмеження її максимального розміру, передбаченого статтею 85 Закону України "Про пенсійне забезпечення", у зв`язку з чим просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Окрім того, на вимогу ухвали суду від 20 травня 2019 року разом із відзивом надано до суду належним чином засвідчені копії матеріалів пенсійної справи позивача.

Крім того, 04 червня 2019 року представником відповідача до суду подано заяву щодо розгляду справи без його участі.

У судовому засіданні, яке відбулося 05 червня 2019 року, позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився. З урахуванням положень частини 3 статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України суд дійшов висновку щодо розгляду справи у відсутності представника відповідача.

Заслухавши позивача, дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши надані докази, суд встановив такі обставини.

ОСОБА_1 з 1993 року перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у місті Вінниці та отримує пенсію за вислугу років.

25 березня 2019 року позивач звернувся з письмовою заявою до Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці щодо здійснення виплати пенсії без обмеження її максимальним розміром.

Проте, листом вих. №1237/11-32-2/03 від 08 травня 2019 року Управління Пенсійного фонду України у місті Вінниці повідомило позивача, що чинним в різні періоди пенсійним законодавством передбачалося обмеження максимальної пенсійної виплати, у зв`язку із чим 01 березня 2018 року здійснено перерахунок пенсії, розмір пенсійної виплати після чого склав 16453,24 гривні. Однак, оскільки максимальний розмір пенсії не може перевищувати 13730 гривень, тому виплата пенсії з 01 березня 2018 року здійснюється в обмеженому розмірі 13730 гривень.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.

Порядок обчислення строків вислуги років для призначення пенсій працівникам льотного складу, перелік посад працівників льотного складу, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років та порядок призначення і виплати пенсій за вислугу років працівникам льотно-випробного складу цивільної авіації затверджений постановою Кабінету Міністрів України №418 від 21 липня 1992 року.

Пунктом 7 Порядку призначення і виплати пенсій за вислугу років працівникам льотно-випробного складу цивільної авіації (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 29 липня 2015 року №529) передбачено, що пенсії за вислугу років працівникам льотно-випробного складу призначаються у розмірі 55 процентів заробітку (пункт 6 цього Порядку) і за кожний рік вислуги (у чоловіків - понад 30 років і у жінок - понад 25 років) пенсія збільшується на 1 процент заробітку, але не менш як на 1 процент мінімального розміру пенсії за віком. За кожний рік роботи, яка дає право на пенсію на пільгових умовах згідно з пунктом "а" статті 13 та статтею 14 Закону, пенсія збільшується на 1 процент заробітку.

Відповідно до абзацу «в» пункту 7 Порядку у разі зростання середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки, щороку з 1 березня (починаючи з 2005 року) заробіток, з якого призначається (перераховується) пенсія відповідно до цього пункту, збільшується на коефіцієнт, який визначається шляхом ділення середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки за рік, що передує року, в якому проводиться перерахунок, на середню заробітну плату працівників, зайнятих у галузях економіки, яка враховувалася під час призначення (перерахунку) пенсії. Коли розмір пенсії, обчислений із заробітку, визначеного відповідно до цього пункту, менший ніж розмір пенсії до перерахунку, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Відтак, законодавством передбачено право позивача на перерахунок його пенсії в разі збільшення середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки, щороку з 1 березня.

Проте, із матеріалів справи слідує, що відповідач з 01 березня 2018 здійснив перерахунок пенсії позивачу, яка станом на момент перерахунку становила 16453,24 гривні, проте з урахуванням обмеження її виплати, встановленої частиною 3 статті 85 Закону України «Про пенсійне забезпечення», її розмір до виплати склав 13730 гривень.

Відповідно до частини 3 статті 85 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (в редакції Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» №3668-VI від 08 липня 2011 року) максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.

При цьому, пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» №3668-VI від 08 липня 2011 року передбачено, що обмеження пенсії максимальним розміром, встановленим цим законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.

Крім того, пунктом 2 розділом II Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №911-VIII від 24 грудня 2015 року визначено, що дія положень даного Закону щодо визначення максимального розміру пенсії застосовується до пенсій, які призначаються, починаючи з 01 січня 2016 року.

Враховуючи вищевикладене, а також беручи до уваги те, що пенсія позивачу була призначена ще у 1993 році на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення» та з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження нормативних актів з питань призначення пенсій за вислугу років працівникам авіації і льотно-випробного складу» від 21 липня 1992 року за №418, суд дійшов висновку, що застосування відповідачем обмеження граничного розміру пенсії останнього на підставі частини 3 статті 85 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (в редакції Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» № 3668-VI від 08 липня 2011 року) є протиправним.

Відтак, зважаючи на протиправність дій відповідача, що полягали у застосуванні обмежень граничного розміру при виплаті позивачу пенсії з 01 березня 2018 року, тому задоволенню підлягає й вимога щодо зобов`язання відповідача здійснити виплату пенсії без обмеження її максимальним розміром з 01 березня 2018 року з урахуванням раніше виплачених сум.

З приводу посилань відповідача у відзиві на позовну заяву на пропущення позивачем строку звернення до адміністративного суду, то варто звернути увагу на положення статті 46 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", частиною 2 якої передбачено, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Відповідно до статтей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно зі статтею 90 цього Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

При цьому в силу положень частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Визначаючись щодо розподілу судових витрат, суд зважає на положення частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, на користь позивача підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України у місті Вінниці понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 768,40 гривень, що підтверджується квитанцією №6 від 15 травня 2019 року.

Керуючись статтями 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці, що полягають у застосуванні обмежень граничного розміру при виплаті ОСОБА_1 пенсії з 01 березня 2018 року.

Зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці здійснити виплату ОСОБА_1 пенсії без обмеження її максимальним розміром з 01 березня 2018 року з урахуванням раніше виплачених сум.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці на користь ОСОБА_1 сплачений ним при зверненні до суду судовий збір в розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраціний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 )

Відповідач: Управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці (місцезнаходження: 21100, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 37979905)

Повний текст рішення складено 10.06.2019

Суддя Яремчук Костянтин Олександрович