Ухвала суду № 82309098, 10.06.2019, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/29275/19-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2019 року суддя Печерського районного суду м. Києва Литвинова І. В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві про визнання права власності на рухоме майно, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

05 червня 2019 року до Печерського районного суду м. Києва надійшла вказана позовна заява, яку передано судді 06 червня 2019 року, для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Згідно з частиною першої статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

У відповідності до частини першої ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

І. Частиною першою статті 10 Конституції України проголошено державною мовою в Україні українську мову.

У рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 1999 року (справа № 10-рп/99) зазначено, що українська мова як державна є обов`язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (частина п`ята статті 10 Конституції України).

За частиною першої статті 9 ЦПК України, цивільне судочинство в судах провадиться державною мовою.

З огляду на зазначене, до документів, текст яких викладено іноземною мовою, має бути надано його офіційний переклад українською мовою, засвідчений нотаріально.

ІІ. Згідно з частиною п`ятою статті 177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Положеннями статті 95 ЦПК України закріплено зміст поняття письмових доказів, що застосовується у розумінні цивільного процесу. Так, частиною першою вказаної статті зазначено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення, одночасно підтверджуючи достовірність наданої копії доказу.

Документи підлягають засвідченню згідно з Національним стандартом України, затвердженим Державним комітетом з питань технічного регулювання та споживчої політики №55 від 07 квітня 2003 року «ДСТУ 4163-2003», відповідно до якого відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії і проставляють нижче реквізиту 23 [підпису].

Незасвідчені або неправильно засвідчені копії документів можуть бути належними, проте недопустимими доказам, оскільки у випадках передбачених законодавством певні обставини справи повинні або не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.

Разом з тим додатки до позовної заяви - копії документів не містять підпису із зазначенням дати засвідчення ані позивача, ані уповноваженого представника.

ІІІ. Згідно з частиною четвертою статті 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Ставка судового збору за подання фізичною особою позовної заяви немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пункт з таблиці ставок судового збору 1.2.2), майнового - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу (пункт з таблиці ставок судового збору 1.1.2)

Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік», у частині першій статті 7, встановлено розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу в розрахунку на місяць - 1 921 грн.

Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Виходячи з наведеного, позивач мав сплатити суму судового збору, відповідно до встановлених Законом України «Про судовий збір» ставок та кількості позовних вимог.

До позовної заяви додано квитанції № 0.0.1372282155.1 від 04 червня 2019 року про сплату судового збору у розмірі 768, 40 грн, що відповідає одній вимозі. Проте, як вбачається з прохальної частини позовної заяви, заявник просить суд задовольнити дві вимоги: визнати його право власності на транспортний засіб як добросовісного набувача та зобов`язати відповідача зареєструвати автомобіль за позивачем.

За частиною першою статті 176 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про визнання права власності вартістю майна (пункт 2).

Тобто у позовній заяві об`єднано кілька самостійних вимог, за звернення із якими до суду слід було сплатити суму судового збору 1 536, 80 грн (768, 40 грн х 2).

Враховуючи надані суду квитанції про сплату позивачем судового збору у розмірі 768, 40 грн, слід доплатити судовий збір у такому ж розмірі.

При зверненні до Печерського районного суду м. Києва судовий збір слід сплатити на реквізити: отримувач коштів: УК (Управління казначейства) у Печерському районі; код отримувача (код за Єдиним державним реєстром підприємств і організацій України): 38004897; рахунок отримувача: 31210206026007; банк отримувача: ГУ ДКСУ (Головне управління Державної казначейської служби України) у м. Києві; код банку отримувача: 899998; код класифікації доходів бюджету: 22030101; призначення платежу: 22030101;050; «Судовий збір», Печерський районний суд м. Києва, вид звернення, пункт з таблиці ставок судового збору.

Недоліки позовної заяви підлягають усуненню шляхом подання до суду оригіналу платіжного документу про сплату судового збору, відповідно до частини четвертої статті 177 ЦПК України.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконають вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунули недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається, що встановлено положеннями частини третьої статті 185 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1-19, 23, 33, 34, 49, 174-177, 184, 185, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суддя,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві про визнання права власності на рухоме майно, зобов`язання вчинити дії залишити без руху, надавши позивачу строк у десять днів з дня отримання копії ухвали, для усунення зазначених недоліків.

Ухвала не підлягає оскарженню, заперечення на неї включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя І. В. Литвинова