Ухвала суду № 82309027, 10.06.2019, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/9714/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" червня 2019 р. колегія суддів Дніпровського районного суду м.Києва у складі:

головуючого судді: Марченко М.В.,

суддів: Левко В.Б., Мельниченко Л.А.,

при секретарі: Мізерній К.О.,

за участю прокурорів: Корженка І.Ю.,

за участю захисника: Колесникова І.В.,

за участю обвинуваченого: ОСОБА_1 ,

провівши в залі суду в приміщенні Дніпровського районного суду м.Києва відкрите судове засідання у кримінальному провадженні №22018011000000028 від 22 травня 2018 року по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.110, ч.1 ст.111 КК України,-

ВСТАНОВИЛА:

В провадження Дніпровського районного суду м.Києва на підставі ухвали Апеляційного суду м.Києва від 27 червня 2018 року, якою визначено підсудність даного кримінального провадження, надійшов обвинувальний акт, затверджений прокурором прокуратури Автономної Республіки Крим, з реєстром матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №2201811000000028 по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.110, ч.1 ст.111 КК України.

Ухвалою колегії суддів Дніпровського районного суду м.Києва від 15.04.2019 року було продовжено запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 у виді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 13 червня 2019 року.

В судовому засіданні прокурором було заявлено письмове клопотання про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 у виді тримання під вартою, строком на 60 днів, згідно мотивів клопотання прокурор посилаються на наявність обґрунтованої підозри щодо причетності обвинуваченого ОСОБА_1 до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.110, ч.1 ст.111 КК України, про що свідчить вагомість наявних у кримінальному провадженні доказів, що надані суду стороною обвинувачення та досліджувались в ході судового провадження, крім того, послався на наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, оскільки ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні відповідно тяжкого та особливо тяжкого злочинів, зокрема у вчиненні державної зради за наявності фактів незаконної окупації АР Крим та співпраці ОСОБА_1 з окупаційними органами влади, останній отримував паспорт громадянина Російської Федерації та отримав громадянство Російської Федерації, має квартиру на окупованій території Криму, що створює передумови для виїзду на тимчасово окуповану територію Криму, а тому обвинувачений може ухилитись від суду, переховуватись з метою ухилення від кримінальної відповідальності та перешкодити кримінальному провадженню, у зв`язку з чим саме такий запобіжний захід як тримання під вартою здатен забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_1

Захисник Рибін В.В. в судовому засіданні 04.06.2019 року, після наданої йому можливості на ознайомлення з клопотанням прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 та підготовки до його розгляду, що була надана йому судом з дотриманням строків передбачених Главою 18 КПК України, не зважаючи на те, що адвокат Рибін В.В. здійснює захист обвинуваченого тривалий час та обізнаний з матеріалами кримінального провадження, послався на недостатність йому часу для підготовки для подальшого розгляду клопотання, після чого залишив залу судового засідання, що унеможливило подальший розгляд клопотання прокурора, оскільки участь захисника у даному кримінальному провадженні є обов`язковою, у зв`язку з чим суд вимушений був оголосити перерву до 06.06.2019 року.

Надалі будучи повідомленим належним чином про судові засідання призначенні на 06.06.2019 року та 10.06.2019 року адвокат Рибін В.В. до суду не з`явився причини неявки суду не повідомив.

Адвокат Головіна О.О. будучи повідомленою належним чином про судові засідання призначені на 04.06.2019 року, 06.06.2019 року та 10.06.2019 року в судові засідання не з`явилась, причини неявки не повідомила.

У зв`язку з неявкою вищезазначених захисників обвинуваченому ОСОБА_1 було призначено захисника за рахунок держави, разом з тим, дружиною обвинуваченого ОСОБА_1 було укладено договір про надання правової допомоги з адвокатом Колесниковим І.В., у зв`язку з чим участь у кримінальному провадженні захисника за рахунок держави відпала.

З метою забезпечення права на захист обвинуваченого ОСОБА_1 - адвокату Колесникову І.В., який вступив у справу на стадії розгляду клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому, за клопотанням адвоката йому було надано час для конфіденційного побачення з підзахисним, ознайомлення з клопотанням та матеріалами кримінального провадження у термін з 06.06.2019 року по 10.06.2019 року.

В судовому засіданні 10.06.2019 року захисник Колесников І.В. послався на недостатність часу для підготовки до розгляду клопотання прокурора, у зв`язку з чим заявив клопотання про надання додаткового часу на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження. З урахуванням того, що судом з метою забезпечення права на захист обвинуваченого з дотриманням всіх норм КПК України було задоволено попереднє клопотання адвоката, а також з урахуванням строків розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою, які визначені положеннями Глави 18 ПК України, в тому числі, з урахуванням положень КПК України, якими встановлено строк достатній для підготовки сторони захисту до розгляду такого клопотання у три години, колегія суддів дійшла висновку, що судом було забезпечено стороні захисту право реалізувати свої процесуальні права для підготовки до розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 та визнано наданий захисту термін з 06.06.2019 року по 10.06.2019 року достатнім для такої підготовки, у зв`язку з чим клопотання захисника відхилено.

В судовому засіданні, як захиснику так і обвинуваченому неодноразово надавалась можливість висловити свою думку та надати пояснення з мотивів клопотання прокурора, при цьому захисник Колесников І.В. посилаючись на недостатність часу на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження фактично висловив свою думку щодо клопотання прокурора та зазначив, що прокурором не виконані обов`язки щодо подачі клопотання та його належного обґрунтування, оскільки клопотання надано без відповідних доказів у якому зазначається, що ризики можуть продовжувати існувати, однак вказана обставина не обґрунтована, крім того, прокурором також незазначені нові обставини, які дають підстави для продовження строку запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою, разом з тим, послався на те, що пройшов певний час і змінились обставини які вимагають нової оцінки щодо існування ризиків передбачених ст.177 КПК України, при цьому на прокурора покладається з`ясування обставин, що обтяжують ризики відповідно до ст. 177 КПК України. Поряд з цим, вказав на те, що клопотання підготовлено одним прокурором, а в судовому засіданні подано іншим прокурором.

Обвинувачений ОСОБА_1 , якому неодноразово надавалась можливість в судовому засіданні під час розгляду клопотання прокурора, висловити свою думку щодо клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, будь-яких пояснень не надав, що є виключно правом обвинуваченого.

Вислухавши клопотання прокурора, думки сторін, вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Так, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством (див. рішення у справі «Єчюс проти Литви», заява № 34578/97, п. 93).

У кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Мотиви, наведені стороною обвинувачення дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_1 , виходячи з тяжкості кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.110, ч.1 ст.111 КК України, одне з яких, передбачене ч.1 ст.111 КК України відноситься до особливо тяжкого злочину, за вчинення якого передбачене покарання у виді позбавлення волі від 12 до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна, будучи обізнаним про суворість передбаченого законом покарання, може переховуватись від суду, з метою ухилення від кримінальної відповідальності, може перешкодити кримінальному провадженню, знищити речі та документи, які можуть мати суттєве значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень, може перешкодити кримінальному провадженню іншим чином, у зв`язку з чим виникає необхідність збереження застосованого запобіжного заходу обвинуваченому.

Разом з тим, при вирішенні питання про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 , крім наявності вищезазначених ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, вагомості доказів, наданих стороною кримінального провадження, з урахуванням покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, даних про особу обвинуваченого, який працював, одружений, має утриманців та незадовільний стан здоров`я, колегія суддів враховує також, що ОСОБА_1 серед іншого обвинувачується у вчиненні державної зради за наявності вказаних у обвинуваченні фактів незаконної окупації АР Крим та співпраці ОСОБА_1 з окупаційними органами влади, останній отримував паспорт громадянина Російської Федерації та отримав громадянство Російської Федерації, має квартиру на окупованій території Криму, що створює передумови для виїзду на тимчасово окуповану територію Криму, що підвищує ризик переховування з метою ухилення від кримінальної відповідальності, що перешкодить кримінальному провадженню, а тому саме такий запобіжний захід як тримання під вартою здатен забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_1 , у зв`язку з чим, запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_1 у виді тримання під вартою, слід продовжити строком на 60 днів.

Враховуючи обставини кримінальних правопорушень, підвищену суспільну небезпечність кримінальних правопорушень та відсутність даних про зменшення ризиків, які були встановлені при обранні обвинувачену ОСОБА_1 запобіжного заходу та його продовженні, колегія суддів вважає, що заявлені раніше стороною обвинувачення ризики не зменшилися та існують на даний час, тому підстави для застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою та відповідно зміни запобіжного заходу обвинуваченому, відсутні.

Поряд з цим, слід зазначити, що відповідно до вимог ч.5 ст.176 КПК України, інші більш м`які запобіжні заходи, такі як особисте зобов`язання, особиста порука, домашній арешт, застава не можуть бути застосовані до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-1, 258-258-5, 260, 261 КК України.

Об`єктивних даних, які б свідчили про неможливість утримання обвинуваченого в умовах слідчого ізолятора, суду не надано.

Що стосується тверджень захисника, що клопотання прокурора подане з порушенням, оскільки підписане одним прокурором Комаровським Є., а подане в судовому засіданні іншим прокурором Корженком І.Ю., то такі твердження є необгрунтованими, оскільки обидва прокурора входять до складу групи прокурорів, при цьому відсутні обставини, які б суперечили положенням КПК України.

У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає за необхідне продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 на 60 днів, тобто до 08 серпня 2019 року, оскільки судове провадження, виходячи зі складності справи та визначеного судом обсягу дослідження доказів, неможливо завершити до спливу вказаного строку.

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст.331, 369 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Продовжити застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 строком на 60 днів, тобто до 08 серпня 2019 року (включно).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали буде проголошено 10.06.2019 року о 18 годині 30 хвилин

Головуючий суддя:

Судді: 1. 2.